Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/268/24
Єдиний унікальний №733/939/24
Рішення
Іменем України
03 червня 2024 року Ічнянський районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючого судді Т.В. Карапиш
за участю секретаря О.П. Щур
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що перебуває з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі з 04 серпня 2018 року. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя не склалося через різні погляди на життя та відсутність взаєморозуміння. Вони припинили сімейно-шлюбні відносини, примирятися не мають наміру. Вважає, що сім'я розпалася, збереження шлюбу та подальше спільне проживання неможливе, тому просить розірвати шлюб, а також стягнути з відповідачки на його користь понесені судові витрати по сплаті судового збору.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 14). Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Жилінський О.В. надав суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позивач позов підтримує та просить його задовольнити (а.с. 16).
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. 15).
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 04 серпня 2018 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 3).
Від даного шлюбу вони мають спільну дитину - неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).
Згідно положення частини 2 статті 36 та статті 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
За правилом ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Стаття 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
При розгляді справи про розірвання шлюбу судом всебічно досліджено мотиви розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки.
Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконаний, що примирення з відповідачкою не відбудеться.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
Суд дійшов висновку, що причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають. За таких умов подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та моральним засадам суспільства.
А тому суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити повністю та розірвати шлюб між ним та відповідачкою.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
У відповідності до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідачки слід стягнути на користь позивача судовий збір, сплачений при подачі позову в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Керуючись ст.ст. 49, 141, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 104-105,110,112,114,115 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 серпня 2018 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 1273 від 04 серпня 2018 року, розірвати.
Відповідачці після розірвання шлюбу залишити теперішнє прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий.
Повне судове рішення складено 03 червня 2024 року.
Суддя Т. В. Карапиш