Справа № 750/4609/24
Провадження № 2/750/1183/24
03 червня 2024 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Маринченко О.А., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про відшкодування моральної шкоди,
02 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому просить стягнути майнову шкоду в сумі 190 грн. та моральну шкоду в сумі 8000 грн. (а.с. 21-24).
Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що позивач звертався до відповідача із запитом про надання інформації, однак відповідач відмовив у її наданні. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року в справі № 620/8400/23 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не надання інформації на запит ОСОБА_1 від 03 червня 2023 року у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 03 червня 2023 року та надати відповідь в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишено без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року в справі № 620/8400/23 залишено без змін. Протиправною бездіяльністю відповідача позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, відчутті несправедливості, що призвело до витрати зусиль, спрямованих на захист його прав, свобод та інтересів. Позивач пережив відчуття несправедливості, упередженості працівників правоохоронних органів, що викликало у нього невдоволення, невпевненість, недовіру до правоохоронних органів. Позивач був пригніченим, хвилювався за те, що його права були порушені. Також, порушений встановлений спосіб життя позивача, він був вимушений звертатися до юристів та адвокатів для отримання консультацій з метою захисту своїх інтересів.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 квітня 2024 року відмовлено у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) в частині відшкодування майнової шкоди (судових витрат).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 квітня 2024 року прийнято позовну заяву в частині вимог про відшкодування моральної шкоди до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
В установлений судом строк відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу в його задоволенні. Зокрема, у відзиві на позов відповідач зазначає, що жодних документів, які підтверджують поганий психологічний стан позивача, останнім не надано. Крім того, у зв?язку з введенням по всій території держави правового режиму воєнного стану, постійними масованими ракетними обстрілами, звуками повітряних тривог, вибухів, кожен громадянин України має тимчасовий стрес чи важкі психічні травми, які мають негативні наслідки для здоров?я, включаючи депресію і посттравматичний стресовий розлад. Таким чином, позивачем не доведено, що саме дії відповідача спричинили глибокі та сильні моральні страждання. Також, позивачем не підтверджено, що був порушений його спосіб життя. Звернення до відповідача із запитом не змінює спосіб життя, як і звернення до суду, оскільки судовий розгляд проходив у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Позивач не обґрунтував наявність страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), характер немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення), причинний зв?язок між шкодою та протиправними діями відповідача, яку саме заподіяно шкоду та в чому вона полягає. Позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, а також надати докази, що саме дії та бездіяльність відповідача призвели до матеріальних втрат і душевних страждань. В обґрунтування наявності підстав для стягнення моральної шкоди позивач зазначає, що його моральні страждання безпосередньо пов?язані з протиправною поведінкою відповідача. Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому моральних страждань поведінкою відповідача, доказів погіршення здоров'я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань, інших негативних явищ, що настали через незаконні дії або бездіяльність відповідача.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що адекватне відшкодування шкоди за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. При цьому, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не його складністю, а змістом моральних страждань внаслідок заподіяння шкоди та значення наслідків правопорушення для позивача, що обумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Також, моральною шкодою визначаються не самі страждання, а негативні наслідки немайнового характеру, які ними спричинені, оскільки вони становлять розуміння шкоди як обов'язкової умови відповідальності. Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров'я внаслідок душевних страждань та психологічних переживань не свідчать про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральну шкоду не завдано.
Відповідач подав заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що запит позивача не містив жодних тверджень щодо порушених прав та законних інтересів позивача або прав військовослужбовців, позивач не зазначав про факти вчинення злочину чи інших правопорушень у Збройних Силах України. На свій запит позивач отримав відповідь, а відповідно до Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних силах України» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» ІНФОРМАЦІЯ_1 як розпорядник інформації не зобов'язаний відповідно до своєї компетенції надавати роз'яснення законодавства України. Фактично права та законні інтереси позивача порушені не були, відповідь на запит була надана. Твердження про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 було порушено права та законні інтереси позивача є безпідставним. Жодного приниження честі, гідності, престижу або ділової репутації позивача зі сторони відповідача не було, моральних переживань, у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивач не зазнавав, обмежень щодо роботи чи суспільного життя, звичок та бажань, погіршення відносин з оточуючими також не визначено. Позивач не надав жодних доказів заподіяння йому моральних страждань, погіршення стану здоров'я або завдання інших втрат немайнового характеру внаслідок заподіяних моральних страждань, інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій чи бездіяльності відповідача. Твердження позивача про те, що протиправною бездіяльністю відповідача йому завдано матеріальної та моральної шкоди є неаргументованими та не підтвердженими, такими, що ґрунтуються виключно на особистих переконаннях позивача. Крім того, наявність моральної шкоди не визнана прямим наслідком кожної протиправної поведінки. Визнання протиправними дій відповідача щодо ненадання відповіді на запит не порушує права людини, оскільки фактично на виконання рішення суду відповідь була надана. Вказані обставини не призводять до фізичних або душевних страждань, погіршення здібностей або позбавлення можливості їх реалізації.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
03 червня 2023 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із запитом про надання інформації з такими запитаннями (дослівно): «військовослужбовцю, на підставі рапорту командира роти, об'явлено статус особи, що самовільно залишила військову частину, то що в кінцевому результаті має настати, які фактичні дії: складання адмінпротоколу за відповідною статтею КАС України; порушення кримінального провадження за відповідною статтею КК України; чи достатньо лише видати наказ по військовій частині, який підпише командир частини, що зберігається в стройовій частині про покарання військовослужбовця. Якщо так, то на підставі якого нормативно- правового акту видається такий наказ?».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року в справі № 620/8400/23 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не надання інформації на запит ОСОБА_1 від 03 червня 2023 року у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 03 червня 2023 року та надати відповідь в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишено без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року в справі № 620/8400/23 залишено без змін. Доповнено резолютивну частину рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року в справі № 620/8400/23 наступним: Допустити негайне виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року в справі № 620/8400/23 в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 03 червня 2023 року та надати відповідь в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні (а.с. 8-10).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частин першої, другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно із частинами першою, другою, третьою статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до частини першої статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц вказала, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в пункті 49 постанови від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц зазначила, що виходячи з положень статей 16 і 23 Цивільного кодексу України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Окрім цього, Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» зазначив, що заявнику не може бути пред'явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом.
Оцінивши наявні в справі докази та доводи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач з боку відповідача зазнав порушення своїх прав, вимушений був звертатися за їх захистом до суду, що вимагало від нього додаткових зусиль в організації свого повсякденного життя та змін у побуті, у зв'язку з чим поніс моральні страждання.
Протиправна бездіяльність відповідача встановлена рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року року в справі № 620/8400/23.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить, зокрема, з характеру страждань, які зазнав позивач, їх тривалості, а також враховує вимушені зміни в життєвих стосунках, тому враховуючи конкретні обставини цієї справи, керуючись принципами розумності, справедливості та співмірності, вважає, що компенсація в сумі 1000 грн. буде належною сатисфакцією понесених душевних страждань.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1000 грн. (одну тисячу гривень) у відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи - 26638088.
Суддя