Справа № 750/7358/24
Провадження № 1-кс/750/2541/24
31 травня 2024 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши в судовому засіданні в місті Чернігові клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024270340001206 від 15.04.2024 відносно підозрюваного:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -
Слідчий СВ Чернігівського РУП ГУ Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Так з клопотання слідчого вбачається, що ОСОБА_6 у невстановлені досудовим розслідуванням місці та спосіб, у невстановлений час, але не пізніше 23.04.2024 діючи умисно, без передбаченого законом дозволу придбав вогнепальну зброю бойовий 5,45-мм автомат Калашникова АК-74 виробництва СРСР, номерні позначення на ствольній коробці, затворній рамі та на затворі якого знищені саморобним способом, та бойові припаси 29 бойових 5,45-мм (5,45х39) проміжних патронів з кулями зі сталевими сердечниками, які без передбаченого законом дозволу, в порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, в невстановлений час, але не пізніше 23.04.2024 переніс до гаражу № НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_3 , де зберігав без передбаченого законом дозволу з часу придбання по 23.04.2024.
У подальшому ОСОБА_6 23.04.2024 близько 20 год. 00 хв., діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи в гаражі № НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_3 , за попередньою домовленістю, збув за грошові кошти в сумі 44000 (сорок чотири тисячі) гривень ОСОБА_7 (за зміненими анкетними даними), який був залучений для оперативної закупівлі вогнепальної зброї та бойових припасів, предмет, схожий на автомат, який згідно висновку експерта № СЕ-19/125-24/5348-БЛ від 25.04.2024 є вогнепальною зброєю - бойовим 5,45-мм автоматом Калашникова АК-74 виробництва СРСР, номерні позначення на ствольній коробці, затворній рамі та на затворі якого знищені саморобним способом, та 29 предметів, схожих на патрони, які відповідно висновку експерта № СЕ-19/125-24/5351-БЛ від 26.04.2024 є боєприпасами - бойовими 5,45-мм (5,45х39) проміжними патронами з кулями зі сталевими сердечниками, виробництва СРСР, придатними до стрільби.
Необхідність застосування такого запобіжного заходу слідчий мотивує тим, що ОСОБА_6 , розуміючи, що його покарання може бути пов'язане з позбавленням волі, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, з метою уникнення покарання може залишити своє місце проживання і переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що на даний час досудовим розслідування не встановлено всіх осіб, яким останній збував вогнепальну зброю та бойові припаси, а також всіх осіб, з якими підозрюваний міг спільно збувати вогнепальну зброю та бойові припаси, отримані від злочинної діяльності доходи та майно, а також не встановлені місця отримання вогнепальної зброї та бойових припасів.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що під час досудового розслідування свідок ОСОБА_7 , вказав, що ОСОБА_6 збув йому вогнепальну зброю та бойові припаси, і щоб уникнути відповідальності останній може впливати на вказаного свідка, так як в разі доведення вини йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 23.04.2024 збув ОСОБА_7 вогнепальну зброю, на якій знищено номерні знаки механічним шляхом, та бойові припаси, що свідчить про вжиття заходів ОСОБА_6 заходів конспірації та приховання злочину, а також про його систематичність.
У зв'язку з чим, враховуючи викладене вище, застосування будь-якого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов'язків.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання та просили його задовольнити, з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він має сім'ю, про яку потрібно піклуватись, а також на даний час проходить військову службу.
Захисник також не погодився з клопотанням, звернув увагу на те, що клопотання не обґрунтоване на законі, вважає, що підстав для застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою немає. Також він зазначив, що жодний із заявлених ризиків прокурором не доведений, а тому він просить відмовити в задоволенні даного клопотання.
Заслухавши доводи всіх учасників судового засідання та дослідивши матеріли кримінального провадження, якими обґрунтоване клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як тримання під вартою не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Більш того, як зазначає Резолюція Комітету міністрів Ради Європи № 11 від 9 квітня 1965 року «Взяття під варту» і Рекомендації R 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду», взяття під варту не повинно бути запобіжним заходом, що застосовується в обов'язковому порядку, судовий орган повинен приймати рішення з урахуванням фактів та усіх обставин справи.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення може змусити судові органи взяти підозрюваного під варту і тримати його там, щоб запобігти будь-якій спробі вчинення нових злочинів, але потрібно, крім інших умов, щоб небезпека була ймовірною, а захід відповідав обставинам справи, зокрема, біографії й особистим якостям відповідної особи.
Аналогічна позиція міститься і у ст. 178 КПК України, де зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити не лише наявність ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, а в сукупності, ще і інші обставини, що характеризують особу.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний на даний час проходить службу у Національній гвардії України та не відсторонений від виконання своїх обов'язків, одружений та раніше не судимий.
Враховуючи, вищевикладене слідчий суддя вважає доведеними в судовому засіданні обставини, передбачені п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, відповідно до мотивування, викладеного в клопотанні, але разом з тим, знаходить, що прокурором в судовому засіданні не доведені обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України. Аналіз доводів клопотання, доданих до нього матеріалів та пояснень учасників процесу не дають підстав вважати, що існує такий ризик, як вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки жодних доказів такого прокурором не надано. Факт знищення саме підозрюваним номерного знаку на вогнепальній зброї, як вжиття останнім заходів для конспірації, також нічим не підтверджується та не може бути взятий судом до уваги, як приховування злочину підозрюваним.
Не доведеним прокурором є й ризик можливості підозрюваного впливати на свідка ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні, з метою зміни останнім своїх показів, оскільки, згідно матеріалів клопотання, такий свідок був залучений самим слідством, для оперативної закупівлі вогнепальної зброї у підозрюваного, що саме по собі виключає такий вплив на вказаного свідка.
Ризик знищення, сховання або спотворення підозрюваним будь-яких речей та документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, також не доведений прокурором, оскільки, згідно пред'явленої підозри, ОСОБА_6 незаконно збув один автомат, який є вогнепальною зброєю - бойовим 5,45-мм автоматом Калашникова АК-74 виробництва СРСР та 29 предметів, схожих на патрони 5,45-мм (5,45х39), які на даний час визнані речовими доказами та перебувають у кімнаті зберігання зброї.
Разом з тим, за приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, у разі недоведеності прокурором в судовому засіданні таких обставин, як недостатність застосування стосовно підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті.
Виходячи з наведених вище обставин, слідчий суддя приходить до висновку що, маючи на меті забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків для запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду, тобто за наявності саме лише одного цього ризику, який дає достатні підстави вважати, що він може вчинити вищезазначені дії, з врахуванням наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, приймаючи до уваги вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, відсутність попередніх притягнень до кримінальної від повільності, є достатні підстави для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, зазначених у ч. 5 ст. 194 КПК України.
При цьому вирішуючи питання про застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, суд враховував вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, справу "Комарова проти України" від 16 травня 2013 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:
- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути "загальним правилом", і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;
- у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід, як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового розслідування кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 194, 196, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого щодо застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без задоволення.
Застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_6 залишати місце свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.
Покласти на нього обов'язок:
не відлучатись з місця мешкання без дозволу слідчого, прокурора, суду;
повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця свого мешкання;
прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду.
Строк дії ухвали встановити до 26 липня 2024 року.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1