Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/4579/23
номер провадження 2-а/695/5/24
16 травня 2024 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Степченка М.Ю.,
за участю:
секретаря с/з - Шевченка В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 02.11.2023 серії АА №00014388, -
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 02.11.2023 серії АА №00014388, в якому просить:
- поновити строк звернення до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 02.11.2023 серії АА №00014388;
- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 02.11.2023 серії АА №00014388, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті, відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 132-1 КУпАП;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, 03150, м. Київ, Антоновича, буд. 51) сплачений судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті неправомірно винесено відносно нього постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 02.11.2023 серії АА №00014388 за ч.2 ст.132-1 КУпАП на суму штрафу 17000 грн. Відповідно до цієї постанови начебто 02.11.2023 о 10 год 37 хв., за адресою Р-60, км 165+000, Полтавська обл., на автоматичному зважувальному комплексі WIM-77, зафіксовано транспортний засіб MERCEDES-BENZ ACTROS, д.н.з. НОМЕР_1 з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення навантаження на строєні осі на 11% (2,31 тони), при помилковому нормативному показнику 21 тон та відстані між осями 1,3 м або менше. Фактична маса з урахуванням встановленої законом похибки склала 23,310 тон. Вказана постанова отримана позивачем 13.11.2023 у відділенні Укрпошти за місцем проживання у поштовому конверті Укрпошти зі штрих кодом №0600231550280. При цьому, в постанові інспектором зроблено висновок, що зазначеними діями позивач начебто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП - «Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами».
Позивач вважав, що оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена протиправно, оскільки на сертифікованих вагах у пункті завантаження та розвантаження підтверджено відповідність ваги транспортного засобу нормативним ваговим параметрам; фактичні реальні показники зважування зафіксовано у товарно-транспортній накладній, яка засвідчена підписами відповідальних осіб; Укртрансбезпекою невірно обчислено відстань між строєними осями (обчислено 1300 мм, замість 1310 мм відповідно до заводських характеристик і фактичних замірів), що спричинило застосування невірної вагової норми (21 тона, замість належних 24-х тон) і як наслідок кінцеві розрахунки Укртрансбезпеки є помилковими. Тому такі розрахунки не можуть бути взяті за основу для винесення постанови; з урахуванням правильної вагової норми фактичні вагові параметри 23,310 тон не перевищують встановленої законом норми 24,000 тони і, як наслідок, відсутні жодні законні підстави для накладення штрафу; проте в порушення ДСТУ OIML R 134-1:2010 відповідач не застосував під час вимірювання параметру довжини відстаней між осями похибку в розмірі 600мм, що вплинуло на невірне кінцеве визначення показника відстані між осями і відповідно на невірне визначення нормативного вагового параметру 21,000 тон, замість 24,000 тон; при передбаченій законом можливості проведення розгляду справи за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та при наявності спірних моментів, Укртрансбезпека повинна була провести розгляд справи за участі позивача, щоб надати йому можливість на додаткові пояснення, докази тощо, однак відповідач обмежився формальним виписуванням постанови.
Також позивач вказав, що оскаржувана постанова отримана ним 13.11.2023 у відділенні Укрпошти за місцем проживання у поштовому конверті Укрпошти зі штрих кодом №0600231550280. Зважаючи на дату винесення постанови у проміжок часу більший, ніж 10 днів до дня вручення, з метою недопущення ризиків залишення позову без руху через прийняття судом рішення про необхідність подання клопотання про поновлення строку на оскарження, позивач клопотав про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом про скасування зазначеної постанови.
Ухвалою суду від 24.11.2023 р. відкрито провадження в адміністративній справі за даним позовом.
Представник відповідача - Мельничук І.В. надала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі. Відзив обгрунтований тим, що відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Крім того, пунктом 4 Правил проїзду, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Відповідач звернув увагу суду, що вказаними вище нормами врегульовано допуск перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
За порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174.
Із системного аналізу положень Порядку № 1174 вбачається, що дії посадових осіб із здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті здійснюються цілком правомірно за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт. При цьому, система автоматизовано формує проект постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, що забезпечує прозорість фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, і сприяє об'єктивній оцінці обставин та фактів вчинення правопорушення.
Закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи.
У той же час, відповідно до статті 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
До того ж положеннями статті 297-7 КУпАП врегульовано підстави для звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, проте Позивачем не було надано документів, визначених у вказаній статті, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Відтак, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті, здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.
Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей: про транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (пункти 2, 16 Порядку №1174).
Відповідач зазначав, що оскаржуваною постановою встановлено, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 11% (2.31 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тона та відстані між осями 1,3м або менше. Відповідно, постановою АА №00014388 від 02.11.2023 зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу. Так, встановлено, що: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3690 мм, 2-3: 5790 мм, 3-4: 1300 мм; 4-5: 1300 мм; навантаження на вісь 1 - 7100 кг, 2 - 9600 кг, 3 - 9300 кг, 4 - 9150 кг; 5 - 9300 кг; загальна маса - 44550 кг.
Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006, IDT).
Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10 % щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі.
Також відповідач вказував, що наведені позивачем розрахунки не можуть братися до уваги судом, оскільки виконані без врахування похибки пристрою.
Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 77, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, 077*001, автомобільна дорога ю Р-60, км 165+000, Полтавська обл., яким здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі, є справним та придатним до експлуатації.
Відповідач вважав сумніви Позивача в точності вимірювань неаргументованими.
Також зазначав, що оскаржуваною постановою зафіксовано перевищення вагових параметрів транспортного засобу і дана постанова містить посилання на відповідний ДСТУ ОІМГ К 134-1:2010. Позивач у своєму позові зазначає, що «в порушення ДСТУ OIML R 134-1:2010 відповідач не застосував під час вимірювання параметру довжини відстаней між осями похибку в розмірі 600мм, що вплинуло на невірне кінцеве визначення показника відстані між осями і відповідно на невірне визначення нормативного вагового параметру 21,000 тон, замість 24,000 тон». Разом із тим, вказані у ДСТУ OIML R 134-1:2010 нормативи, на які посилається позивач, стосуються визначення довжини транспортного засобу, і не стосуються відстані між осями.
Також відповідач звертав увагу на те, що позивачем наведені у позовній заяві технічні характеристики транспортного засобу, які заявлені виробником, проте не враховано ним стан зносу транспортного засобу. Відповідно до наданого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , дата випуску спеціалізованого напівпричіпу-контейнеровозу 2002 рік. Тобто транспортний засіб використовується понад 21 рік. Позивачем не надано доказів проходження сертифікованого технічного огляду. Наданий акт замірів, підписаний позивачем, не є належним доказом у справі. Наголошував, що існує низка факторів, які можуть впливати на відстань між строєними осями, враховуючи знос транспортного засобу.
Таким чином, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідають усім вищенаведеним критеріям та містять усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку №1174, а отже, зміст оскаржуваних постанов відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно- вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами). Також, оскаржувана постанова відповідає додатку 1 Інструкції № 512. Відтак, постанова, що оскаржується Позивачем у цій справі, за своїм змістом та формою повністю відповідає вимогам вищезазначених нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто Позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП.
На вказаний відзив позивачем було надано відповідь, в якій він зазначав, що оскаржувана постанова не містить первинного фактичного результату вимірювання і вказання похибки, а це свідчить, що відповідач не застосував жодної похибки при вимірюванні відстані між осями.
Також позивач вказував у відповіді на відзив, що вказаний причеп-контейнеровоз систематично проходить технічний огляд, відповідно до якого експертною установою систематично підтверджується належний технічний стан транспортного засобу. Протокол технічного огляду є дійсним на дату перевезення. При цьому до протоколу додається фото причепу у момент проходження технічного огляду, які повністю відповідають фотографіям Укртрансбезпеки, зробленим під час проїзду вантажівки через автоматичне вагове обладнання. Тобто сертифікованою експертною установою підтверджено приналежність даного напівпричепу у відповідній конструкції та з наявним обладнанням до типу «контейнеровоз».
Під час маршруту транспортний засіб, окрім спірного вагового пункту WIM- 77, проїхав через п'ять окремих вагових комплексів Укртрансбезпеки, з яких перевищення вагових норм відобразилось лише на одному автоматичному ваговому комплексі WIM 77. На інших автоматичних комплексах Укртрансбезпеки не зафіксовано жодного факту перевищення.
У наданих представником відповідача запереченнях на відповідь на відзив зазначено, що у вказаній відповіді позивач зазначає нові підстави позову, щодо перетину транспортним засобом декількох комплексних технічних засобів марки WIM.
Позивачем як у позовній заяві, так і у відповіді на відзив не доведено протиправність дій Укртрансбезпеки, натомість підтверджується законність винесених постанов ,враховуючи інформацію про відповідальну особу. На спростування висновку позивача про помилкові параметри транспортного засобу, що зазначені у постанові, зазначала, що вимірювання габаритних параметрів транспортного засобу було здійснено з використанням технічно справного вимірювального обладнання автоматичного пункту фіксації , що відповідає вимогам технічного регламенту.
Також представник відповідача зазначав, що наданий позивачем протокол перевірки технічного стану транспортного засобу ВЛ ТОВ «АІСТ» від 03.11.2023 №00893-01920-23 не містить відомостей щодо габаритних параметрів вказаного транспортного засобу, зокрема, щодо його ширини, довжини, відстані між осями.
Згідно інформації протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00893-01920-23 виданий 03.11.2023 у с. Старі Маяки, Ширяївського району Одеської області, в той самий час правопорушення зафіксовано 02.11.2023 і маршрут транспортного засобу закінчився 03.11.2023 о 23-59 за адресоюМ-15, Одеська область, Ізмаїльський район, 1, 29 км від Новосільського. З огляду на наявні докази, 03.11.2023 оглянути транспортний засіб напівпричіп-контейнеровоз ДНЗ СА4228XF фірма ВЛ ТОВ «АІСТ» не мала можливості.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав та просив його задовольнити. Вказав, що оспорювана постанова є незаконною, оскільки різницю у відстані між осями неможливо було визначити на пункті пропуску. Позивач проїхав ще 5 пунктів фіксації і більше ніде не було зафіксовано вказане порушення.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог та вказала, що на даний час підсистеми належно фіксують навантаження з похибкою. Також зазначила, що частина пунктів, які проїжджав позивач, була на повірці, а частина не працювала.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, суд зазначає про таке.
Із матеріалів справи судом встановлено, що 02.11.2023 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Дорошенко О.В. розглянуто відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 77, та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, за якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
З тексту постанови серії АА №00014388 від 02.11.2023 вбачається, що 02.11.2023 о 10 год. 37 хв., за адресою Р-60, км. 165 + 000, Полтавська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб MERCEDES-BENZ ACTROS, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 11% (2,31 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 тона та відстані між осями 1,3м або менше.
Результати автоматизованої фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення: Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу - навантаження на строєні вісі 23310 кг.; Фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3690 мм, 2-3: 5790 мм, 3-4: 1300 мм, 4-5: 1300 мм; навантаження на вісь 1 - 7100 кг., 2 - 9600 кг., 3 - 9300 кг., 4 - 9150 кг., 5 - 9300 кг.; загальна маса - 44550 кг.
Копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 , зареєстрованого 15.09.2022р. підтверджено факт належності позивачу транспортного засобу: спеціалізований вантажний сідловий тягач MERCEDES-BENZ ACTROS, д.н.з. НОМЕР_3 .
Копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_2 , зареєстрованого 05.10.2022р. підтверджено факт належності позивачу транспортного засобу: спеціалізований напівпричіп н/пр-контейнеровоз з обладнанням для самоскидного розвантаження контейнера SCHMITZ SPR 24, д.н.з. НОМЕР_5 .
Згідно копії товарно-транспортної накладної № 0353 від 01.11.2023 року повна маса автомобіля MERCEDES-BENZ ACTROS, д.н.з. НОМЕР_3 , напівпричепа SCHMITZ, д.н.з. НОМЕР_5 , після завантаження (брутто) складала 42040 кг. (тара 16820 кг., нетто 25220 кг.). Маса того ж транспортного засобу по прибуттю (брутто) складала 42020 кг. (тара 16840 кг., нетто 25180 кг.)
Факт проїзду даного автомобіля 02 листопада 2023 року о 10 год. 37 хв., за адресою Р-60, км. 165 + 000, Полтавська область ОСОБА_1 не оспорюється.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).
Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Згідно пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 (далі - Правила № 30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
У силу вимог пункту 3, абзацу четвертого пункту 4 Правил № 30 транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
У відповідності до підпункту в) пункту 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують навантаження на вісь, зокрема на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше - 21 тони (для автомобільних доріг державного значення), 13 тон (для автомобільних доріг місцевого значення); понад 1,3 до 1,4 метра - 24 тони (для автомобільних доріг державного значення), 14 тон (для автомобільних доріг місцевого значення).
Наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
При цьому, участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами регламентована статтею 132-1 КУпАП.
Зі змісту ч. 2 ст. 132- 1 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням є перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. За вчинення такого правопорушення передбачена адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Процедура оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, регламентована Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою Міністерством інфраструктури України 27.09.2021 року № 512.
Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Інструкції уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП (далі - адміністративні правопорушення).
Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - cистема), необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова), що передбачено пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції.
Згідно з п. 3 Розділу ІІ вказаної Інструкції під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Згідно Додатку 1 Інструкції мотивувальна частина постанови має містити відомості: смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, зафіксовано транспортний засіб (марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги.
За результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки (пп. 1 п. 5 Розділу ІІ Інструкції).
Вимоги до форми постанови визначені статтею 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої постанова повинна містити:
- найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
- дату розгляду справи;
- відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
- опис обставин, установлених під час розгляду справи;
- зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
- прийняте у справі рішення.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
У відповідності до ч.ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За визначенням, наведеним у ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з зазначеними вище свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу: автомобіля та причепу, належних позивачу вбачається, що тип автомобіля MERCEDES-BENZ ACTROS - спеціалізований вантажний сідловий тягач повною масою 18000, тип причепу - спеціалізований напівпричіп н/пр-контейнеровоз з обладнанням для самоскидного розвантаження контейнера SCHMITZ, повною масою 35000 кг.
При цьому згідно ТТН № 3 маса навантаженого автомобіля з причіпом 01.11.2023р. становила 42040 кг.
Позивачем до позовної заяви були надано технічні характеристики напівпричепу SCHMITZ SPR 24, з яких убачається відстань між вісями 1310/1310 мм та копію акту фактичних замірів відстані між строєними осями напівпричіпу -контейнеровозу SCHMITZ SPR 24, д.н.з. НОМЕР_5 від 17.11.2023 року разом з копією фото, згідно з яким за результатами проведення фактичних замірів встановлено, що відстань між строєними осями становить: 3-ю і 4-ю становить 1310 мм, 4-ю і 5-ю становить 1310 мм.
Згідно протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00893-01920-23 від 03.11.2023 вбачається, що транспортний засіб контейнеровоз з обладнанням для самоскидного розвантаження контейнера SCHMITZ SPR 24, д.н.з. НОМЕР_5 після технічного контролю визнано технічно справним. Місце проведення технічного контролю: Одеська область, Ширяївський район, с. Старі Маяки, вул. Дорожна, 1, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю - ВЛ ТОВ «АІСТ».
Доводи представника відповідача стосовно факту введення позивачем суду в оману з посиланням на те, що 03.11.2023 р. позивач не перебував у місті, де проводилась перевірка технічного стану транспортного засобу жодним доказом не обгрунтовані та не спростовують факту проведення технічного контролю.
Під час розгляду відомостей з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів, старший державний інспектор ОСОБА_4 не визначив тип спеціалізованого напівпричіпу, не перевірив технічні характеристики напівпричіпу -контейнеровозу SCHMITZ SPR 24, які можуть відрізнятись від інших типів напівпричепів, що фактично призвело до невірних розрахунків щодо дозволеного максимального навантаження на строєні осі та відстані між осями, оскільки спеціалізований напівпричіп н/пр-контейнеровоз з обладнанням для самоскидного розвантаження контейнера SCHMITZ SPR 24 має відстань між вісями 1310 мм, відповідно дозволена максимальна маса становить 24 тони.
Жодних доказів на спростування цього факту стороною відповідача надано не було.
Зазначене вище, в своїй сукупності свідчить про відсутність факту перевищення нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України, а саме перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу на 11% (2,31 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тона та відстані між осями 1,3м або менше. Тим самим спростовує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Крім іншого, суд вказує, що в постанові від 02.11.2022 року серія АА №00014388 не зазначені смуга руху, напрямок руху, марка, модель, державний номерний знак причепу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, фактична шинність (кількість коліс) на вісі. Дана постанова містить лише відомості про масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказана інформація в постанові відсутня.
Також слід зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Отже, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справа № 463/1352/16-а.
Доводи представника відповідача про те, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 77, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, 077*001, автомобільна дорога ю Р-60, км 165+000, Полтавська обл., яким здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі є справним та придатним до експлуатації, підкріплені копіями сертифікатів та свідоцтв, доданих до відзиву на позовну заяву, не спростовані стороною позивача, тому взяті судом до уваги.
Суд не приймає до уваги висновок експерта за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 07.05.2024, оскільки він поданий позивачем із порушенням встановлених КАС України процесуальних норм.
Інші доводи як сторони позивача, так і сторони відповідача не підтверджують і не спростовують встановлених судом обставин справи.
З урахуванням вище викладеного суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України - суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено, суд приходить до висновку про те, що у відповідності до ст. 139 КАС України судовий збір має бути стягнутий із відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 134, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 02.11.2023 серії АА №00014388 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю (нагляду) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00014388 від 02 листопада 2023 року та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 536 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Степченко М.Ю.