Справа № 740/6660/23
Провадження № 2/740/166/24
22 травня 2024 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Шевченко І. М.,
за участю секретаря судового засідання Ісаєнко А. М.,
учасники справи:
- позивач ОСОБА_1 ,
- представник позивача - адвокат Салій Олена Олексіївна,
- відповідач ОСОБА_2 ,
- представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області - Конончук Алла Василівна ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
установив:
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно його неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з нього на свою користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 усіх видів заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 липня 2007 року рідна сестра позивача - ОСОБА_5 зареєструвала шлюб з відповідачем, під час якого в них народилася дочка ОСОБА_4 ; 18 серпня 2010 року шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 з дитиною повернулася проживати до батьківської хати в с. Печі Ніжинського району Чернігівської області, де мешкає позивач, який прийняв на себе всі чоловічі обов'язки, в тому числі і з виховання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 сестра позивача померла, а її дитина залишилася проживати з позивачем та його матір'ю в с. Печі Ніжинського району Чернігівської області. З того часу позивач разом зі своєю матір'ю виховують ОСОБА_4 , піклуються про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створюють належні умови для розвитку її природних здібностей, готують до самостійного життя та праці. Рідний батько дитини спочатку приїздив до неї 2 рази на тиждень, потім раз на місяць, надалі почав приїздити лише на день народження дитини і то не кожен рік, спілкувався з дочкою виключно по телефону 1-2 рази на рік. На думку позивача, відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків з виховання дочки, не бере жодної участі в житті дитини, не цікавиться її станом здоров'я, фізичним, моральним та духовним розвитком, не підтримує спілкування з дочкою в достатньому обсязі, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, не створює умов для отримання нею освіти, не виявляє інтересу до її внутрішнього стану.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 листопада 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08 грудня 2023 року 11-00 год., яке у подальшому неодноразово відкладалося, востаннє - на 07 лютого 2024 року 09-30 год.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 лютого 2024 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду на 02 квітня 2024 року 09-00 год, яке відкладено на 22 травня 2024 року 14-00 год.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позов з викладених у ньому обставин. Зокрема, позивач зазначив, що його племінниця - ОСОБА_4 живе разом з ним та його матір'ю у приватному будинку. Відповідач - рідний батько не цікавиться її життям, останні 5 років взагалі не приїздить до неї, лише спілкується інколи в телефонному режимі, добровільно не надає фінансової підтримки. Дитина знаходиться на повному фінансовому утриманні позивача. У подальшому він має намір усиновити її, адже ставиться до неї як до рідної дочки, відчуває до неї любов та батьківський зв'язок.
Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову та пояснив, що у липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до органу опіки та піклування про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_4 . На засідання, на якому вирішувалося питання про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, відповідач не з'явився.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, заперечив проти позбавлення його батьківських прав, однак зазначив, що погодиться з будь яким рішенням дочки. Пояснив, що після смерті колишньої дружини дитина почала проживати з позивачем, який доводиться їй дядьком та хрещеним, та бабою, які змушували його написами відмову від дитини. У перші 2 роки після смерті дружини у нього з дочкою були хороші відносини, вона часто приїздила до нього, але потім перестала. Їх стосунки погіршилися, дочка тікає від нього, уникає спілкування, на думку відповідача, це дядько та баба налаштовують її проти нього. Пояснив, що у зв'язку із зайнятістю на роботі не часто навідується до дочки - десь 1 раз на рік на день народження, раніше приїздив частіше. Однак підтримує з нею зв'язок по телефону, але поговорити вдається не часто, тому що або абонент недоступний, або поганий зв'язок. 27 січня 2024 року, коли у дочки був день народження, він хотів зустрітися з нею, однак вона відмовилася. У відповідача не було більше часу, щоб побути з дочкою, дізнатися про її стан здоров'я, потреби, вподобання, він не знайомий з її класним керівником, оскільки відвідував школу 2 рази: коли дочка йшла до першого класу та коли ходила в дитячий садок. Відповідач зазначив, що пенсії по втраті годувальника дочці не оформив, жодних грошових коштів від держави вона не отримує, в добровільному порядку він давав їй грошові кошти під час своїх візитів, але зараз перестав це робити, тому що дочка ще не самостійна. Останній раз, коли дочка приїздила до нього для оформлення паспорта, він дав їй 10 000,00 грн. Відповідач бажає брати участь у спілкуванні з дочкою, допомагати фінансово, оскільки має середньомісячний заробіток у розмірі 15 000,00 грн, але за умови, якщо цього хоче сама дитина.
У присутності представника органу опіки та піклування у судовому засіданні заслухано неповнолітню ОСОБА_4 , яка підтримала позов про позбавлення її батька батьківських прав стосовно неї, пояснивши, що вона не бажає спілкуватися зі своїм біологічним батьком, оскільки нею піклується та повністю утримує її рідний дядько і хрещений ОСОБА_1 , якого вона сприймає як свого батька, у подальшому не буде заперечувати проти усиновлення, так як це відповідає її інтересам. Зауважила, що її рідний батько не знає, чим вона захоплюється, як навчається, що їй подобається, не проявляє до неї інтересу. Зустрічаються вони не часто, лише розмовляють по телефону. Завжди бере слухавку від нього, але сама батьку не телефонує, оскільки їй це нецікаво. Пояснила, що в дитинстві ОСОБА_2 приїздив до неї лише на день народження, привозив шоколадний торт, який вона не любить, про що вона йому говорила, але наступного разу він знову привозив той самий торт. Коли він приїздив, то ходив до сусідів з гостинцями, щоб показати, що він приїхав до неї, кожного разу був напідпитку. Коли вона потрапила в лікарню, батько приїхав її провідати, медичний персонал навіть не зрозумів, що він її батько. Вона не має бажання зустрічатися та спілкуватися з батьком.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 (баба неповнолітньої ОСОБА_4 ) пояснила, що на цей час вона проживає разом з онукою та своїм сином - позивачем у справі по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 фінансово утримує свою племінницю, виховує та піклується про неї, відвідує всі свята, цікавиться її навчання. Біологічний батько її онуки приїздив до дитини раз на рік на день народження на 2 години, а останні 5 років зовсім не відвідує дочку. Окрім солодощів, відповідач не дарував ніяких подарунків дочці, не забезпечував її одягом, грошовими коштами, не водив до парку чи на гойдалки, не проявляв до неї батьківської любові.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що після смерті матері дитина залишилася жити з бабою та хрещеним - позивачем. Рідний батько дитини не брав участі в її вихованні, приїздив до дитини лише на день народження, та так, щоб бачило все село, що він їде до дитини. ОСОБА_4 доглянута, гарно вихована лише завдяки бабі та дядьку (позивачу).
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що дитину виховує баба та позивач, вони люблять дівчину, проводжають її до школи, піклуються про неї. Рідного батька дівчинки він ні разу не бачив.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, керуючись законом і своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов таких висновків.
Суд установив, що батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Великоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області (а. с. 13).
Батьки дитини розірвали шлюб 18 серпня 2010 року (а. с. 13).
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 фактично з 01.11.2011 проживають у АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками старости Печівського старостинського округу Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області № 139, 140 від 01.08.2021 (а. с. 20, 21).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 мати дитини - ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 15).
Згідно з довідкою № 375 від 24 квітня 2023 року, виданою начальником управління соціального захисну населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради, ОСОБА_2 на обліку в управлінні не перебуває, жодних державних соціальних допомог не отримує (а. с. 19).
Відповідно до характеристики, наданої старостою Печівського старостинського округу Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області - Володимиром Ногою, позивач проживає разом з матір'ю та племінницею, ніде не працює, займається вихованням племінниці ОСОБА_4 майже з дня її народження; працьовитий, врівноважений, з повагою ставиться до старших та товаришів, дружелюбний, неконфліктний, алкогольних напоїв не вживає, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався; нарікань на позивача від жителів села не надходило (а. с. 22).
Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов № 09 від 06.06.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 проживає в будинку з бабою та дядьком, будинок має три житлові кімнати, дитина має свою кімнату, в якій вона проводить вільний час та робить шкільні домашні завдання; взаємовідносини в сім'ї доброзичливі, теплі; зі слів дитини, вона має все необхідне в достатній кількості та ні в чому ніколи не мала потреби (а. с. 23).
Згідно з характеристикою, наданою Хорошеозерським ЗЗСО І-ІІІ ступенів імені Героїв Крут Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, ОСОБА_4 засвоює знання на достатньому рівні, проявляє інтерес до навчання, на уроках уважна, зосереджена; виховують дитину її бабуся та дядько, які відповідально ставляться до її виховання та навчання; вдома створені всі необхідні житлово-побутові умови для нормального розвитку дитини; ОСОБА_1 підтримує постійний зв'язок зі школою та класним керівником, регулярно відвідує батьківські збори та шкільні заходи. Батько не бере участі у вихованні та навчанням доньки не цікавиться (а. с. 25).
Висновком Виконавчого комітету Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області як органу опіки та піклування, затвердженим рішенням Виконавчого комітету від 01 серпня 2023 року № 01, установлено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно його дочки ОСОБА_4 . У висновку зазначено, що ОСОБА_2 проживає окремо від дочки, займається виключно своїм життям, перестав цікавитися своєю дитиною, станом її здоров'я, не надає матеріальної допомоги на лікування, не бачиться з дитиною, не здійснює підготовку до дорослого життя та не проявляє інтересу до її внутрішнього світу (а. с. 26, 27).
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно із ч. 1 ст. 152 СК України, право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частиною 4 ст. 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, сама дитина, яка досягла 14 років.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У п. 15 указаної постанови зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
У Конвенції про права дитини зазначено, що «якнайкращі інтереси дитини» мають відігравати визначальну роль.
За змістом статей 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, усупереч яким не можуть здійснюватись батьківські права.
Отже, найкращі інтереси дітей повинні мати першочергове значення. При цьому найкращі інтереси дитини можуть залежно від їх характеру та серйозності перевищувати інтереси батьків (правовий висновок Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року в справі № 6-1945цс17).
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини. Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає позов доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Під час розгляду справи, дослідження доказів знайшла своє підтвердження обставина, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання своєї дочки ОСОБА_4 . Зокрема, відповідач рідний батько, не створив належних умов для розвитку дитини: не проживає з дочкою, дитина перебуває на повному забезпеченні й утриманні свого дядька - позивача, не спілкується з дочкою в достатньому обсязі.
Досліджені в судовому засіданні докази та пояснення свідків указують на свідоме небажання відповідача належним чином виконувати батьківські обов'язки, піклуватись про дитину та займатись її вихованням.
Також суд ураховує думку самої дитини, яка на цей час досягла 16 років, яка підтримала позов про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неї, оскільки між ними немає емоційного зв'язку, як між батьком і дочкою, спілкуватися з ним вона не бажає, а своїм батьком вважає позивача. Позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відповідатиме її інтересам.
Заперечуючи проти позову, відовідач так і не зазначив, в який саме спосіб і яким чином він бажає брати участь у вихованні і спілкуванні з дочкою з огляду на те, що територіально вони проживають у різних місцях, областях. При цьому судом також ураховується, що востаннє відповідач бачився з дочкою близько п'яти років тому, що є тривалим часом. Доказів неможливості приїхати до дочки в той час відповідач не надав.
Таким чином, ураховуючи вищевикладене, а також з метою забезпечення інтересів і потреб дитини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача, слід зазначити таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Виходячи зі змісту вказаних норм, право на звернення до суду з вимогою про стягнення аліментів на дитину має один з батьків або інший законний представник, разом з яким проживає дитина та знаходиться на утриманні.
Позивач, який є дядьком дитини, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача на свою користь аліментів на утримання ОСОБА_4 , не надав доказів на підтвердження того, що він є її законним представником. За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76 - 82, 89, 263 - 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Крутівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 ) позбавити батьківських прав стосовно його дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У задоволенні позову в частині вимог про стягнення аліментів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Шевченко