Рішення від 22.05.2024 по справі 377/985/23

РІШЕННЯ

іменем України

Справа №377/985/23

Провадження №2/377/50/24

22 травня 2024 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання: Федорчук Г.В.,

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,

представника позивача за первісним позовом (представника відповідача за зустрічним позовом) в режимі відеоконференції з використанням його власних технічних засобів через мережу Інтернет за допомогою Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС: - адвоката Прокопенка О.П.,

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в режимі відеоконференції з використанням її власних технічних засобів через мережу Інтернет за допомогою Підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС: ОСОБА_2 ,

представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом) - адвоката Кебкало Т.М.,

представника третьої особи за первісним та зустрічним позовом - Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області - Удовенко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 , від імені якої діє представник - адвокат Кебкало Тетяна Михайлівна, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, про визначення місця проживання дітей разом з матір'ю, -

УСТАНОВИВ:

30 листопада 2023 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на статті 160-161 Сімейного кодексу України, просить визначити місце проживання малолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним - їх батьком, ОСОБА_1 , та зобов'язати ОСОБА_2 повернути йому їхню дочку ОСОБА_3 .

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, щовін з відповідачем ОСОБА_2 знаходився в шлюбі з 12 липня 2012 року (повторна реєстрація шлюбу відбулася 06.12.2016). Оскільки у них з відповідачем не склалися нормальні сімейні стосунки, за рішенням Славутицького міського суду Київської області від 03.06.2020 року їх шлюб був розірваний. Під час шлюбу у них народилися двоє дітей: дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю яких є ОСОБА_2 .. Після розлучення у 2020 році, коли вони з відповідачем стали проживати окремо, за домовленістю їх діти почергово мешкали у кожного з них. В 2021 році відповідач ОСОБА_2 виїхала на заробітки в Польщу, де вона знаходилася приблизно дев'ять місяців. Весь цей час діти залишалися проживати разом з ним, і він особисто піклувався про них, займався їх здоров'ям, розвитком і навчанням, матеріально їх утримував та створював для них належні житлові умови. Відповідач не приймала жодної участі у матеріальному забезпечені дітей. Рішенням виконкому Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 18 від 26.01.2022 було визначено місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 . В березні 2022 року відповідач разом з дітьми виїхала в Польщу за його згодою, яку він надав з урахуванням військової агресії Російської Федерації проти України та початком війни з міркувань безпеки дітей. Проте, ця згода була усною та тільки на певний проміжок часу, поки не стабілізувалася ситуація в м. Славутичі. За його місцем проживання ним були створені належні умови для їх проживання та розвитку для дітей. Після останнього приїзду ОСОБА_2 з Польщі, під час їх спілкування щодо її планів на майбутнє та їх дітей, відповідач запевнила його, що вона залишиться в Україні, вирішує питання працевлаштування та оренди житла. Про будь-які наміри повернутися у Польщу, зокрема з дітьми, розмови не було. Проте, 19 листопада 2023 він отримав від відповідача смс-повідомлення про те, що вона з дочкою, за відсутності будь-якої згоди з його сторони та попереднього погодження, виїхала до Польщі. Він вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують права дітей на належні умови проживання, навчання та розвитку, місце проживання яких за офіційним рішенням органу опіки та піклування визначено разом з ним, та його права, як батька, який зобов'язаний піклуватися за дітей. З інформації, яку він отримав від своїх дітей, діти у Польщі були позбавлені належного піклування про них зі сторони матері, часто залишалися самі вдома, навіть коли хворіли, відповідно в них не було належних житлово-побутових умов, дочка ОСОБА_3 під час спілкування повідомила йому, що вона не хоче повертатися до Польщі. Вищенаведені обставини свідчать про наявність між ним та відповідачем спору щодо визначення місця проживання їхніх малолітніх дітей, вирішення якого в добровільному порядку неможливо, враховуючи протиправну поведінку відповідача, тому він змушений звернутися до суду з даним позовом про визначення місця проживання дітей разом з ним та повернення їх за місцем реєстрації( том 1 а.с. 5-6).

Ухвалою судді від 14 грудня 2023 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09 січня 2024 року( том 1 а.с. 47-49).

09 січня 2024 року відкладено підготовче засідання на 17 січня 2024 року на підставі пункту 1 частини 2 статті 198, пункту 2 частини 2 статті 223 ЦПК України( том 1 а.с. 71-76).

11 січня 2024 року до суду в системі «Електронний суд» надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 , від імені якої діє представник - адвокат Кебкало Тетяна Михайлівна, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, про визначення місця проживання дітей разом з матір'ю, в якій позивач за зустрічним позовом, посилаючись на статті 160-161 СК України, просить визначити місце проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зустрічна позовна заява обґрунтовується тим, що 17.07.2012 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 72. ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народилася дочка - ОСОБА_3 . 03 березня 2016 року рішенням Славутицького міського суду Київської області у справі № 377/1217/15-ц шлюб було розірвано. 06 грудня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено повторний шлюб, зареєстрований Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 2108. ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народився син - ОСОБА_4 . 03 червня 2020 року рішенням Славутицького міського суду Київської області у справі № 377/211/20 шлюб був розірваний. Після розлучення сторони стали проживати окремо, за домовленістю їхні діти почергово проживали із кожним з них. В травні 2021 року ОСОБА_2 виїхала на заробітки в Польщі, знайшла тимчасову роботу та орендувала житло. Ближче до вересня 2021 року в Польщі компанія, в якій вона працювала, подала необхідні документи для отримання нею карти побиту. При цьому вона повідомила ОСОБА_1 про те, що змогла знайти постійну роботу, орендувати житло, запропонувала йому забрати до себе дітей, а також надала пропозицію щодо його виїзду разом з його цивільною дружиною до Польщі. В кінці 2021 року ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 взяти дітей до Польщі на зимові свята, з метою їхнього знайомства з новою країною та спільного обговорення щодо вибору якнайкращого варіанту розвитку та подальших можливостей для дітей. В грудні 2021 року ОСОБА_2 повернулась до міста Славутич , що призупинило процедуру отримання нею карти побиту в Польщі, та разом з дітьми виїхала до Польщі. В січні 2022 року ОСОБА_2 разом із дітьми повернулась до міста Славутич . В березні 2022 року через військову агресію Російської Федерації проти України та початком війни, за згодою з ОСОБА_1 та з міркувань безпеки дітей, ОСОБА_2 разом з дітьми виїхала до Польщі. Влітку 2023 року, маючи намір організувати спілкування дітей з батьком, ОСОБА_2 привезла дітей в Україну в місто Ірпінь (на той час ОСОБА_1 разом зі своєю сім'єю проживав в місці дислокації його військової частини). У зв'язку з тим, що дітям потрібно було повертатись на навчання до 1 вересня 2023 року до Польщі, сторони домовились, що після канікул ОСОБА_1 поверне ОСОБА_2 дітей, а вона забере їх на кордоні з Польщею, оскільки станом на кінець серпня 2023 року ситуація в країні не поліпшилась, і дітям безпечніше буде знаходитись в Польщі, аніж в Україні. Натомість ОСОБА_1 відмовився від забезпечення більш безпечного перебування дітей за кордоном. Протягом часу, коли діти проживали у ОСОБА_1 , дочка сторін ОСОБА_3 телефонувала ОСОБА_2 та постійно жалілась на те, що батько ображає її, не дає можливості спілкуватися з її подругами, що у неї погані стосунки з дочкою нової дружини батька - ОСОБА_7 , що вона постійно її принижує, а також просила забрати її від батька. В листопаді 2023 року ОСОБА_2 повернулась в м. Славутич з метою побачити дітей та провести з ними певний час, адже вона за ними дуже скучила. У зв'язку з тим, що дочка виявила бажання поїхати з нею, то вона забрала її до Польщі. Починаючи з цього часу, ОСОБА_1 жодного разу не надав ОСОБА_2 можливості спілкуватись з сином. На її повідомлення ОСОБА_1 не відповідає та ігнорує її дзвінки. Дочка ОСОБА_3 проживає з матір'ю, навчається в місцевій школі та одночасно через систему онлайн навчається у Славутицькому закладі загальної середньої освіти I-III ступенів № 1 Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, повертатись до батька - ОСОБА_1 вона не бажає. Крім того, у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України, ситуація по в Україні є небезпечною. Діти в цей час відчувають страх, емоційне напруження, під час оголошення повітряної тривоги дітей переводять до укриття. В свою чергу ОСОБА_2 проживає в Польщі на законних підставах, орендує житло - двокімнатну квартиру, в якій наявні всі умови для сприяння соціальному, духовному і психічному розвитку дітей, має постійне місце роботи та достатній заробіток, щоб утримувати дітей, у зв'язку з чим вважає за доцільне визначити місце проживання дітей разом з нею( том 1 а.с. 82-85).

Ухвалою суду від 17 січня 2024 року в підготовчому засіданні зустрічний позов ОСОБА_2 , від імені якої діє представник - адвокат Кебкало Тетяна Михайлівна, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, про визначення місця проживання дітей разом з матір'ю, з додатками, прийнято до спільного розгляду із первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, про визначення місця проживання дітей та об'єднано їх в одне провадження і відкладено підготовче засідання у цивільній справі на 12 лютого 2024 року (том 1 а.с. 151-153).

24 січня 2024 року до суду від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні зустрічного позову та задовольнити його позовні вимоги за первісною позовною заявою, посилаючись на те, що обставини, викладені ОСОБА_2 на обґрунтування її вимог у зустрічному позові, не відповідають дійсності. Позивач ОСОБА_2 причинами її виїзду до Польщі та намірів забрати дітей за місцем її перебування зазначає те, що вона має бажання забезпечити дітям належний рівень життя, а також те, що проживання їх у Польщі є більш безпечним ніж в Україні, де йде війна, на що він начебто був згоден. Посилання відповідача на вказані причини для її виїзду та виїзду дітей до Польщі є безпідставними та необґрунтованими, оскільки він має постійне місце роботи (служби), де отримую достатній дохід, за рахунок якого у нього достатньо можливостей надавати належне матеріальне утримання дітям, допомогу у навчанні, забезпеченні їх необхідними учбовими матеріалами та речами, іграшками, піклуватися про їх стан здоров'я, займатися при необхідності їх лікуванням, що він фактично здійснював стосовно обох дітей, поки ОСОБА_2 без його згоди не вивезла дочку до Польщі. У виховані та піклуванні за дітьми від першого шлюбу йому допомагає його дружина ОСОБА_8 , з якою вони одружилися у грудні 2023 року. Місто Славутич розташоване у Вишгородському районі Київської області, на території якого бойові дії не відбуваються, де для дітей створені всі умови для безпечного проживання і навчання. У місті є всі умови для отримання ними належної медичної допомоги, як в лікувальних закладах міста, так і за необхідністю в закладах м. Чернігова. Під час спілкування з дітьми, поки вони знаходилися з матір'ю у Польщі, йому стало відомо, що мати неодноразово залишала їх вдома самих, старша дочка доглядала за своїм братом. Таке мало місце навіть тоді, коли діти хворіли, в дитячий садок сина відводила дочка, а інколи за проханням - її подруга. На його думку, ОСОБА_2 погано впливає на виховання та розвиток дітей, оскільки вона схильна до вживання спиртних напоїв. Крім цього, до зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 не додано документів, які підтверджують легальність та законність проживання в Польщі ОСОБА_2 та їх дочки ОСОБА_3 . Також, незважаючи на звернення до суду із зустрічною позовною заявою у січні 2024 року, ОСОБА_2 не надано жодних документів, що підтверджують фактичне навчання та умови для цього навчання їх дочки ОСОБА_3 , хоча вона виїхала до Польщі ще у листопаді 2023 року( том 1 а.с. 183-188).

Ухвалою суду від 12 лютого 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22 лютого 2024 року ( том 1 а.с. 243-244).

22 лютого 2024 року оголошено перерву у судовому засіданні на 14 березня 2024 року на підставі частини 2 статті 240 ЦПК України ( том 2 а.с. 37-108).

14 березня 2024 року оголошено перерву у судовому засіданні на 10 квітня 2024 року на підставі частини 2 статті 240 ЦПК України ( том 2 а.с. 150-189).

10 квітня 2024 року оголошено перерву у судовому засіданні на 30 квітня 2024 року на підставі частини 2 статті 240 ЦПК України ( том 3 а.с. 3-38).

30 квітня 2024 року оголошено перерву у судовому засіданні на 22 травня 2024 року на підставі частини 2 статті 240 ЦПК України ( том 3 а.с. 52-91).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги первісного позову підтримав та просив задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити. Суду пояснив, що з відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 він перебував у шлюбі з 2012 року по 2020 рік. Під час шлюбу в них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу за домовленістю між ними діти почергово проживали то у нього, то у ОСОБА_2 .. В 2021 році ОСОБА_2 поїхала на заробітки в Польщу, а діти залишилися проживати разом з ним, тому рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради № 18 від 26.01.2022 визначено місце проживання дітей разом з ним. Під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в березні 2022 року відповідач за первісним позовом вивезла дітей за його згодою до Польщі. В серпні 2023 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 привезла дітей в Україну, і вони виявили бажання залишитися в Україні. ОСОБА_3 пішла до школи, а ОСОБА_4 до дитячого садочка. В листопаді 2023 року ОСОБА_2 приїхали в Україну та без його згоди забрала дочку ОСОБА_3 в Польщу. В квітні 2024 року без його згоди, коли він перебував на вахті в м. Чорнобилі, відповідач за первісним позовом вивезла без погодження з ним і сина ОСОБА_4 до Польщі. Проте, він вважає, що дітям буде краще проживати разом з ним, оскільки ним створені належні умови для їх проживання та розвитку. В м. Славутичі дітям можуть надати кваліфіковану медичну допомогу, вони зможуть займатися додатковими заняттями та відвідувати гуртки. ОСОБА_3 погано знає польську мову, тому виникають сумніви у якості отримання нею освіти. ОСОБА_4 також важко буде адаптуватися в дитячому садочку через незнання ним польської мови. На даний час він проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України вахтовим методом: два тижні він перебуває в м. Чорнобилі, два тижні - в м. Славутичі. В той час, коли він буде перебувати на вахті в м. Чорнобилі, за дітьми буде доглядати його дружина ОСОБА_8 .. Якщо суд ухвалить рішення, яким визначить місце проживання дітей з ним, то він звернеться з рапортом до командира військової частини про зміну графіку служби. Він любить дітей і бажає, щоб вони проживали разом з ним.

Представник позивача - адвокат Прокопенко О.П. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги первісного позову та просив його задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити. Суду пояснив, що підставою виникнення даного спору стала неправомірна поведінка відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 , яка всупереч рішенню виконавчого комітету Славутицької міської ради № 18 від 26.01.2022, без погодження з ОСОБА_1 вивезла в листопаді 2023 року дочку ОСОБА_3 до Польщі, а в квітні 2024 року таким же чином вивезла до Польщі сина ОСОБА_4 . В матеріалах справах відсутні належні та допустимі докази того, що матір'ю дітей створені житлово-побутові умови для проживання та навчання дітей, а також документи, які підтверджують законне перебування ОСОБА_2 з дітьми в Польщі. Додані відповідачем за первісним позовом, а також її представником документи належним чином не легалізовані, тому не можуть прийматися до уваги. Недостатньо було надано документів ОСОБА_2 і на засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Славутицької міської ради, на якій було вирішено питання про визначення місця проживання дітей з матір'ю. Засідання комісії з питань захисту прав дитини було проведено 25 січня 2024 року без присутності батька ОСОБА_1 , що суперечить Типовому положенню про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 № 866, та за участі представника відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом - адвоката Кебакало Т.М., у якої були відсутні належні документи на підтвердження її повноважень. Разом з тим ОСОБА_1 створені належні житлово-побутові умови для проживання і навчання дітей, він має належне матеріальне забезпечення, тому необхідно визначити місце проживання дітей з позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 .. Проживаючи з батьком, діти зможуть відвідувати гуртки та секції, у здійсненні догляду за дітьми йому буде допомагати його дружина ОСОБА_8 ..

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 первісний позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні, зустрічний позов підтримала та просила задовольнити. Суду пояснила, що після розлучення з ОСОБА_1 в 2021 році вона виїхала на заробітки до Польщі, а діти за домовленістю із позивачем за первісним позовом залишилися проживати разом з ним. Під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в березні 2022 року за згодою позивача за первісним позовом вона вивезла дітей до Польщі, де діти перебували з нею до серпня 2023 року. В серпні 2023 року вона привезла дітей в Україну і домовилась із ОСОБА_1 , що він їх через два тижні привезе до кордону з Польщею та вона їх забере в Польщу. Проте, позивач за первісним позовом вирішив, що діти повинні залишитися разом з ним, тому ОСОБА_3 пішла до школи в м. Славутичі, а ОСОБА_4 - до дитячого садочка. Через деякий час ОСОБА_3 почала їй говорити, що вона хоче проживати разом з нею і просила забрати її до Польщі, тому вона приїхала в листопаді 2023 року і забрала дочку ОСОБА_3 в Польщу, а син залишився проживати з батьком. В квітні 2024 року вона забрала сина ОСОБА_4 до Польщі, оскільки переживала за його безпеку, бо в Україні йде війна, а враховуючи, що позивач за первісним позовом та його дружина є військовослужбовцями, та з урахуванням його роботи вахтовим методом, вона розуміла, що для сина було небезпечно залишатися в Україні. У них на даний час в сім'ї спокійна доброзичлива атмосфера, вона прислухається до дітей та враховує їх інтереси. ОСОБА_3 ходить до школи в 5 клас та добре розуміє польську мову, оскільки пройшла курси по її вивченню. ОСОБА_4 ходить до дитячого садочку, адаптувався та також розуміє польську мову. Вона має статус «УКР» в Польщі, працевлаштувалася на роботу, має постійний дохід, орендує двокімнатну квартиру, в якій створені всі належні умови для проживання та навчання дітей. Вважає, що діти повинні проживати разом з нею, бо діти, знаходячись з нею, перебувають у безпеці. Будь-яких перешкод у спілкуванні з дітьми позивачу за первісним позовом вона не чинить, він спілкується з дітьми по відеозв'язку.

Представник відповідача за первісним позовом, представник позивача за зустрічним позовом - адвокат Кебкало Т.М. первісний позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні, зустрічний позов підтримала та просила його задовольнити. Суду пояснила, що як матір'ю, так і батьком для дітей створені належні умови для проживання дітей, але в інтресах дітей сторін необхідно визначити місце проживання дітей з матір'ю, бо з матір'ю їм проживати безпечніше. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації на території України, ситуація в країні є небезпечною, діти в такій ситуації відчувають страх, емоційне напруження, особливо під час повітряних тривог, що негативно впливає на психічне і фізичне здоров'я дітей. В той ж час позивач за зустрічним позовом зможе забезпечити безпечні умови проживання дітей в Польщі, що буде сприяти здоровому фізичному і психічному розвитку дітей.

Представник третьої особи за первісним та зустрічним позовом - Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області - ОСОБА_12 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги зустрічного позову, у задоволенні первісного позову просила відмовити, посилаючись на те, що в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за доцільне визначити місце проживання дітей з їх матір'ю ОСОБА_2 , оскільки їх проживання з матір'ю буде у сприятливому, безпечному, спокійному та стійкому родинному середовищі.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона є дружиною позивача за первісним позовом ОСОБА_1 та проживає з ним з весни 2022 року. Коли діти її чоловіка проживала разом і своєю матір'ю за кордоном, то він часто спілкувався з ними через месенджер «Viber», надавав їм матеріальну допомогу. Під час спілкування з дітьми було з'ясовано, що вони часто знаходились дома одні без матері. Коли їх матір ОСОБА_2 привезла дітей з Польщі в серпні 2023 року до України, то діти виявили бажання залишитися разом з батьком в м. Славутичі. ОСОБА_3 у вересні 2023 року пішла до школи, відвідувала секцію по волейболу, а ОСОБА_4 ходив до дитячого садочку. У ОСОБА_4 була власна кімната, а ОСОБА_3 проживала в кімнаті разом з її дочкою. Вона також проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, як і її чоловік, але її робоче місце знаходиться в м. Славутичі та її робочий день становить з 8 години до 17 години. Коли ОСОБА_1 перебував на вахті в м. Чорнобиль, то дітьми займалася вона. Будь-яких конфліктів у них в сім'ї з дітьми не було. В листопаді 2023 року ОСОБА_2 вивезла без дозволу її чоловіка ОСОБА_1 дочку ОСОБА_3 до Польщі, а в квітні 2024 року вивезла до Польщі сина ОСОБА_4 . Вважає, що у них з чоловіком ОСОБА_1 більше часу та можливостей доглядати за дітьми, ніж у їх матері ОСОБА_2 ..

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що вона є матір'ю відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 .. Її дочка ОСОБА_2 після розірвання шлюбу із ОСОБА_1 в 2021 році виїхала на заробітки до Польщі, а діти залишилися проживати разом з батьком ОСОБА_1 .. На зимові канікули 2021-2022 років дочка забирала дітей в Польщу та привезла їх в січні 2022 року і залишилась в Україні до лютого 2022 року. Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації вона забрала дітей та вивезла до Польщі і привезла їх на канікули в Україну в серпні 2023 року. Їй відомо зі слів її дочки, що ОСОБА_1 за домовленістю з нею повинен був у кінці серпня 2023 року відвезти дітей до кордону з Польщею, щоб дочка їх забрала, але ОСОБА_1 вирішив, що діти повинні залишитись проживати разом з ним і нікуди їх не повіз. Поки діти проживали з батьком в м. Славутичі, то вони приходили до неї та в її присутності спілкувалися з дочкою по мобільному телефону. Вона чула, як діти, спілкуючись з матір'ю, говорили, що хочуть проживати з нею. В листопаді 2023 року її дочка забрала ОСОБА_3 і вивезла її до Польщі, а ОСОБА_4 залишився проживати з батьком. Вважає, що діти повинні жити з матір'ю, тому що там їм буде комфортно, і вона їх любить.

Малолітній свідок ОСОБА_3 суду показала, що вона проживає з листопада 2023 року в Польщі разом з матір'ю ОСОБА_2 .. На даний час також проживає разом з ними і її рідний брат ОСОБА_4 , якого матір привезла в квітні 2024 року. До листопада 2023 року вона також проживала в Польщі з березня 2022 року по серпень 2023 року. Коли вони в серпні 2023 року приїхали з Польщі в Україну, то їй захотілося навчатися в м. Славутичі в школі, але тривалі повітряні тривоги не дали можливості повноцінно вчитися, тому вона захотіла повернутися до Польщі. Проте, батько її не відвозив до мами, тому вона попросила маму, щоб вона забрала її. І мама забрала її в листопаді 2023 року до Польщі. Коли вони з братом проживали в м. Славутичі, і тато був на вахті в м. Чорнобилі, то за ними доглядала дружина тата. У неї були нормальні відносини з дружною тата, проте вони мало спілкувалися, в основному спілкувалися лише тоді, коли необхідно було вечеряти або прибиратися в кімнаті. На даний час вона вчиться в польській школі в п'ятому класі. Навчання ведеться на польській мові, але вона добре розуміє цю мову, бо ходила на додаткові заняття з польської мови. Вони з мамою та братом проживають в двохкімнатній квартирі, в неї є своя окрема кімната, а брат проживає в кімнаті з матір'ю. В квартирі створені необхідні умови для проживання та навчання, вони з братом забезпечені одягом та харчуванням. Секції і кружки в Польщі вона не відвідує, проте мама на даний час підшукує їй гурток, де б вона могла займатися. У неї є друзі в Польщі, з якими вона спілкується. Вона хоче проживати з матір'ю в Польщі, оскільки їй з мамою спокійніше та безпечніше, бо вона цікавиться не тільки навчанням, але і її особистим життям, друзями, а тато цікавився лише навчанням. Коли мама забрала ОСОБА_4 до Польщі, то він говорив, що сумував за мамою.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи та їх представників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 17 липня 2012 року зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції у Київській області, про що 17 липня 2012 року складено відповідний актовий запис за № 72. Після державної реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_3 , дружині ОСОБА_15 (том 1 а. с. 15).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 11 вересня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції у Київській області, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено відповідний актовий запис № 186, батьком якої є ОСОБА_1 , матір'ю - ОСОБА_2 (том 1 а. с. 17).

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 03 березня 2016 року, яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано 17 липня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Славутицького міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 72, було розірвано (том 1 а. с. 14).

Як вбачається із свідоцтва про шлюб, виданого 06 грудня 2016 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 06 грудня 2016 року зареєстрували шлюб у Чернігівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, про що 06 грудня 2016 року складено відповідний актовий запис за № 2108. Після державної реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_3 , дружині ОСОБА_15 (том 1 а. с. 13).

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 04 липня 2017 року Славутицьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено відповідний актовий запис № 86, батьком якого є ОСОБА_1 , матір'ю - ОСОБА_2 (том 1 а. с. 18).

Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 03 червня 2020 року, що набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 06 грудня 2016 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 2108, було розірвано (том 1 а. с. 16).

Переглядом відеозапису, наданим позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 в судому засіданні, зафіксовано, що о 01 годині 11 хвилин ОСОБА_2 повернулася разом із дочкою ОСОБА_3 додому. В судовому засіданні було встановлено, що вказані події мали місце влітку 2020 року, після розірвання шлюбу між сторонами (том 3 а. с. 48-А).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОВ № 934578, виданого 19 листопада 2019 року приватним нотаріусом Славутицького міського нотаріального округу Київської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1432, копію якого долучено до справи, та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 189382503 від 19.11.2019, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а. с. 24-27).

Відповідно до пункту 10 частини 1 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 у Київській області утворено Вишгородський район (з адміністративним центром у місті Вишгород) у складі територій Вишгородської міської, Димерської селищної, Іванківської селищної, Петрівської сільської, Пірнівської сільської, Поліської селищної, Славутицької міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 рішення № 628-13-VIII Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 25.07.2022, перейменовано об'єкти топоніміки міста Славутича, зокрема, Московський квартал перейменовано на Поліський квартал.

Таким чином, ОСОБА_1 , позивач за первісним позовом, є власником житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу № 812 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданого 31.10.2023 Центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 04.03.2019 по теперішній час; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 12.12.2019 по теперішній час; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12.12.2019 по теперішній час (том 1 а. с. 28).

Рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 18 від 26.01.2022 «Про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », визначено місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання (том 1 а. с. 19, 136 ).

Як вбачається з Витягу з протоколу № 01 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Славутицької міської ради від 19.01.2022, 19 січня 2022 року комісія розглядала заяву ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , разом із батьком за місцем його фактичного місця проживання, оскільки діти проживали разом з ним упродовж семи місяців, бо їх матір ОСОБА_2 перебувала за кордоном на заробітках . При розгляді заяви було заслухано начальника Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Славутицької міської ради, батька дітей ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 .. За результатами розгляду заяви було ухвалено Службі у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Славутицької міської ради на чергове засідання виконавчого комітету Славутицької міської ради підготувати проєкт рішення про визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом із батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання (том 1 а. с. 136).

Згідно з характеристикою № 01-40/319 на ОСОБА_3 , надану 28.11.2023 Славутицьким ЗЗСО № 1 Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_3 навчається у Славутицькому ЗЗСО № 1 з 15 вересня 2020 року. Учениця засвоює матеріал на середньому та достатньому рівні, потребує постійного контролю вчителя. Дисциплінована, слухняна, але часто буває неуважною, домашні завдання виконує не завжди і не повністю. Батько завжди виходить на зв'язок, цікавиться успішністю та поведінкою дитини. Мати учениці з учителем не спілкується, на зв'язок не виходить, успішністю дитини не цікавиться (том 1 а. с. 20).

Відповідно до характеристики № 01-34/189 на ОСОБА_4 , наданої 28.11.2023 Закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 «Джерельце» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_4 відвідує ЗДО № 5 «Джерельце» 3 22.04.2019. З вересня 2023 року після тривалого перебування за кордоном, є вихованцем різновікової групи «Б». Дитина активна, самостійна, чемна, здібна у навчанні, допитлива. ОСОБА_4 проживає разом з батьком та його цивільною дружиною. З моменту повернення до садочка хлопчиком опікується батько - ОСОБА_1 . ОСОБА_4 завжди має чистий та охайний вигляд, дитячий садок відвідує регулярно, з задоволенням. За період відвідування закладу освіти жодних нарікань та зауважень до ОСОБА_18 з боку вихователів та батьків не було. До дитсадка дитину приводить та забирає тато, на період його відсутності та за його згодою обов'язки по догляду за дитиною виконує його цивільна дружина ОСОБА_19 . Мати - ОСОБА_2 знаходиться за кордоном. У період перебування в Україні (з початку до середини листопада 2023 року) періодично забирала ОСОБА_4 з садочка, цікавилась успіхами та поведінкою дитини (том 1 а. с. 21).

ОСОБА_1 , позивач за первісним позовом, 15 грудня 2023 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_19 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що 15 грудня 2023 року складено відповідний актовий запис за № 1716, після державної реєстрації шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_1 , дружині ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про шлюб, копія якого долучена до матеріалів справи (том 1 а. с. 122).

Як вбачається із роздруківок скріншотів листування між ОСОБА_2 та її дочкою ОСОБА_3 в месенджері «Viber», ОСОБА_3 писала, що тато ОСОБА_1 її ображає та просила забрати її, бо вона не хоче проживати разом із батьком (том 1 а. с. 99).

Із роздруківок скріншотів листування в месенджері «Viber» між ОСОБА_1 та його дочкою ОСОБА_3 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також між ОСОБА_2 та дружиною ОСОБА_1 - ОСОБА_8 , зафіксовано листування на особисті та побутові теми (том 1 а. с. 189-192).

ОСОБА_1 звертався із заявою до Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області за фактом того, що 16.11.2023 о 20:47 годині його колишня дружина ОСОБА_2 вивезла їхніх спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невідомому напрямку, попередньо до Польщі, що підтверджується протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, копія якого долучена до матеріалів справи (том 1 а. с. 125-127).

З відповіді Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області № 6904/109/1503/01-2023 від 20.11.2023 на заяву ОСОБА_1 від 16.11.2023 видно, що 17.11.2023 було встановлено місце перебування малолітніх дітей, які знаходились в м. Чернігові разом із матір'ю ОСОБА_2 у квартирі, яку вона винаймала. Життю та здоров'ю дітей нічого не загрожувало, жертвами злочину діти не стали. В ході проведення перевірки були виявлені ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 184 КУпАП, та матеріали перевірки були направлені до Виконавчого комітету Славутицької міської ради (том 1 а. с. 22).

01.12.2023 ОСОБА_1 звертався також із заявою до Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області з приводу того, що колишня дружина ОСОБА_2 перешкоджає йому у спілкуванні з малолітньої дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та встановлення місця її перебування. Як вбачається з відповіді Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області № 7870/109/1503/01-2023 від 12.12.2023 на його заяву, під час проведення перевірки було встановлено, що 20.11.2023 ОСОБА_2 разом із своєю дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , виїхала за межі України до Польщі, м. Познань, у зв'язку з тим, що дочка виявила добровільне бажання проживати разом зі своєю матір'ю. Перешкод у спілкуванні з батьком ОСОБА_2 не чинить. Життю та здоров'ю малолітньої дитини нічого не загрожує. Ознак адміністративного та кримінального правопорушення встановлено не було (том 1 а. с. 128).

Відповідно до відповіді № 01-22/50711 від 15.12.2023 Служби у справах дітей виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, наданої ОСОБА_1 на його звернення від 17.11.2023, останньому було рекомендовано звернутися до суду для вирішення спору щодо визначення місця проживання дітей (том 1 а. с. 129).

Як вбачається з відповіді № 01-12/14 від 15.01.2024 виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, матеріали перевірки ВП № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо наявності в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення за частиною 5 статті 184 КУпАП надходили до виконавчого комітету Славутицької міської ради 29.11.2023, проте жодних звернень (матеріалів, запитів) стосовно ОСОБА_2 на розгляд адміністративної комісії при виконавчому комітеті Славутицької міської ради не надходили (том 1 а. с. 137).

Як вбачається з акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 № 01-32/02 від 12.01.2024, складеного 12.01.2024 Службою у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, батьки дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розлучені з 2020 року. Мати ОСОБА_2 проживає та працює в Республіці Польща, батько ОСОБА_1 працює у Військовій частині НОМЕР_1 НГУ. Дочка ОСОБА_3 проживає разом із матір'ю в Польщі, син ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із батьком. Санітарно-гігієнічні умови проживання на час обстеження відповідають загальноприйнятим нормам: чисто, охайно, прибрано. Квартира облаштована відповідними меблями (стінка, диван-ліжко, крісла, шафи, тумбочки для речей особистого вжитку). ОСОБА_4 мешкає в окремій кімнаті, має спальне місце, іграшки, канцелярське приладдя, забезпечений одягом, продуктами харчування. У результаті обстеження комісія визнала задовільними умови проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Батьку ОСОБА_1 було роз'яснено чинне законодавство України з питань дитинства та поінформовано про рівність прав обох батьків у вихованні дітей (том 2 а. с. 121-122).

Відповідно до довідки про доходи № 47, виданої 24.10.2023 Військовою частиною НОМЕР_1 Національної Гвардії України, ОСОБА_1 займає посаду старшого контролера (радіаційного, хімічного та біологічного захисту) у Військовій частині НОМЕР_1 Національної Гвардії України, загальна сума доходу за період з квітня 2023 року по вересень 2023 року включно становить 361 383,49 гривень (том 1 а. с. 29).

Як вбачається з Витягу з графіку службового навантаження військовослужбовців 1-ї спеціальної комендатури 1-го батальйону охорони Національної гвардії на березень 2023 року, затвердженого командиром 1-го батальйону охорони ОСОБА_23 , старший контролер (РХБЗ) штаб-сержант ОСОБА_1 за період часу з 01 березня 2024 року по 31 березня 2024 року включно перебував: на бойовій службі 18 днів: з 01.03.2024 по 08.03.2024 включно, з 22.03.2024 по 31.03.2024 включно; був черговим парку (24 години) - 16.03.2024; був черговим штабу (24 години) - 09.03.2024, був черговим групи охорони ОКП (24 години) - 12.03.2024; мав 4 вихідні дні - 10.03.2024, 11.03.2024, 17.03.2024, 18.03.2024; робочі дні (8 годин) - 5 днів: 14.03.2024, 15.03.2024, 19.03.2024, 20.03.2024 (том 2 а. с. 217).

З інформації № 41/9-216-П-13А3, виданої 28.03.2024 командиром Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, вбачається, що до командування військової частини НОМЕР_1 не надходили ні звернення, ні рапорт (заява) ОСОБА_1 щодо зміни (переведення) його на інший графік несення служби (том 2 а. с. 216).

Згідно з інформацією № 01-40/20, наданою 17.01.2024 Славутицьким ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 1 Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_3 навчається у Славутицькому ЗЗСО № 1 з 15 вересня 2020 року. У 2022/2023 навчальному році учениця здобувала освіту за індивідуальною формою навчання (екстернат). З 01 вересня 2023 року по 21 листопада 2023 року навчалася на очній формі навчання. З 22 листопада 2023 року здобуває освіту за індивідуальною формою (екстернат). У 2022/2023 навчальному році мати дівчинки, ОСОБА_2 , протягом року постійно була на зв'язку з класним керівником, вчасно надсилала виконані завдання та реагувала на повідомлення. З 01 вересня 2023 року ОСОБА_25 зв'язок із класним керівником щодо організації навчального процесу ОСОБА_3 не підтримує. Заступниця директора з навчально-виховної роботи комунікувала з мамою щодо індивідуального навчального плану ОСОБА_3 , який був погоджений у встановленому порядку (том 1 а. с. 138).

Відповідно до договору оренди квартири, укладеного 01 березня 2023 року між ОСОБА_26 (орендодавець) та ОСОБА_27 (орендар), нотаріально посвідчений переклад якого долучено до матеріалів справи, орендодавець заявляє, що він є власником квартири, розташованої в АДРЕСА_2 , що складається з 2 кімнат, кухні, ванної кімнати з туалетом. Орендодавець передає орендарю в користування цілу квартиру разом з побутовими приладами та обладнанням, що знаходиться в ньому. Орендна плата разом з адміністративною орендною платою встановлюється сторонами у розмірі 2 811,83 злотих на місяць, ця сума складається з : суми орендної плати за квартиру у розмірі 2 200 злотих та суми 611,83 злотих адміністративної орендної плати. Сторони домовляються, що сума, яка підлягає сплаті за електроенергію, газ та інтернет, не буде включена до суми орендної плати в параграфі 3. Договір оренди укладено на визначений строк до дати 28.02.2024 з можливістю продовження на наступний період, погоджений між орендодавцем та орендарем. Продовження терміну дії договору оформлюється додатковою угодою, яка також укладається на визначений термін (том 1 а. с. 208-212).

Як вбачається із заяви власників квартири ОСОБА_28 та ОСОБА_26 від 20.09.2023, нотаріально посвідчений переклад якої знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_30 01 березня 2023 року підписала з ними у нотаріуса договір оренди квартири, в якій вона проживає разом зі своїми дітьми. ОСОБА_2 вчасно сплачує всі орендні платежі, утримує квартиру в належному порядку та дотримується правил поведінки у суспільстві. ОСОБА_32 працює і взяла на себе зобов'язання орендувати квартиру з метою створення безпечного та сприятливого середовища для проживання та розвитку дітей (том 1 а. с. 217-218).

Відповідно до договору оренди приміщення, укладеного у березні 2024 року між ОСОБА_26 (орендодавець) та ОСОБА_27 (орендар), нотаріально посвідчений переклад якого долучено до матеріалів справи, орендодавець заявляє, що він є власником квартири, розташованої в АДРЕСА_2 , що складається з 2 кімнат, кухні, ванної кімнати з туалетом. Орендодавець передає орендарю в користування цілу квартиру, разом з розташованими у ньому побутовими приладами та обладнанням. Сторони домовилися, що орендна плата разом з адміністративною орендною платою становить 2 811,83 злотих на місяць. Ця сума складається з: суми орендної плати за квартиру у розмірі 2 200 злотих та суми 611,83 злотих адміністративної орендної плати. Сторони домовляються, що сума, яка підлягає сплаті за електроенергію, газ та інтернет, не включається до орендної плати згідно з параграфом 3. Договір оренди укладено на визначений строк до дати 28.02.2034 з можливістю продовження на наступний строк, погоджений між орендодавцем та орендарем. Продовження строку дії договору буде здійснюватися у формі додаткової угоди також на визначений час (том 2 а. с. 203-207).

Згідно із довідкою № ZSP5/4107/67/2023, виданої 28.08.2023 директором Початкової школи № 65 ім. Фр. Жвірки і Ст. Вігури в Комплексі школи та дитячого садка № 5, нотаріально посвідчений переклад якої знаходиться в матеріалах справи, директор Початкової школи № 65 в Комплексі школи та дитячого садка № 5 у Познані засвідчив, що ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , буде відвідувати передшкільний відділ «Орли» в даному закладі в начальному році 2023/2024 (том 1 а. с. 213-214).

Відповідно до довідки № ZSP5/4107/66/2023, виданої 28.08.2023 директором Початкової школи № 65 ім. Фр. Жвірки і Ст. Вігури в Комплексі школи та дитячого садка № 5, нотаріально посвідчений переклад якої знаходиться в матеріалах справи, директор Початкової школи № 65 в Комплексі школи та дитячого садка № 5 у Познані засвідчив, що ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 , буде відвідувати 5с клас в даній школі в навчальному році 2023/2024 (том 1 а. с. 215-216).

Згідно з довідкою № ZSP5/4107/31/23/24, виданої 08.02.2024 директором Початкової школи № 65 ім. Фр. Жвірки і Ст. Вігури у Комплексі шкіл та дитячих садків № 5, нотаріально посвідчений переклад якої знаходиться в матеріалах справи, директор Початкової школи № 65 в Комплексі шкіл та дитячих садків № 5 у Познані засвідчив, що ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 , відвідує 5с клас в даному закладі в навчальному році 2023/2024 (том 2 а. с. 218-219).

З інформації про учня 5с класу ОСОБА_3 , наданої класним керівником 5с класу Початкової школи № 65 імені ФР.Жвіркі та Ст. Вігури у шкільному та дошкільному комплексі № 5, нотаріально посвідчений переклад якої долучено до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_3 спокійна учениця, яка охоче будує позитивні взаємовідносини з однолітками, не мала конфліктів з учнями чи вчителями, дотримується правил, що панують у школі. Мати ОСОБА_3 постійно перебуває в контакті зі школою, виявляє зацікавленість справами дочки та станом її справ у школі. ОСОБА_3 учениця із середніми здібностями, на уроки приходить підготовлена, має необхідне шкільне приладдя, охоче працює на заняттях, школу відвідує регулярно, приходить до школи доглянутою, не спізнюється. ОСОБА_3 має з багатьма однокласниками дружні відносини, попри початкові проблеми та мовний бар'єр знайшла своє місце в класі, у відносинах з вчителями ввічлива. У цьому навчальному році ОСОБА_3 частину першого семестру провела в Україні. Після повернення до школи було помітно, що вона дуже радіє поверненню та задоволена можливістю знову спілкуватися з однокласниками (том 2 а. с. 223-225).

Відповідно до інформації № Р.134.4200.31.2024, наданої 28.04.2024 директором Дитячого садку № 134 «Сонячний світ» в Комплексі школи та дитячого садка № 5, нотаріально посвідчений переклад якої знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приєднався до групи дошкільного віку 04 квітня 2024 року та готовий до навчання в початковій школі (том 3 а. с. 104-112).

Згідно з інформацією, наданою 26 січня 2024 року Міським центром допомоги родині в Познані, нотаріально посвідчений переклад якої знаходиться в матеріалах справи, 25.01.2024 соціальний працівник здійснив виїзд за адресою проживання ОСОБА_2 , яка проживає в АДРЕСА_3 . Під час візиту встановлено, що ОСОБА_32 веде спільне господарство зі своєю дочкою ОСОБА_3 (11 років). З березня 2023 року сім'я орендує 2-кімнатну квартиру з кухнею та ванною кімнатою. Квартира чиста та доглянута. ОСОБА_32 повідомила, що має фіксовані щомісячні витрати, а саме: оренда житла 2 200 злотих, квартплата 560 злотих, електроенергія приблизно 70 злотих/ 2 місяці, газ приблизно 26 злотих/2 місяці, телефони 65 злотих, інтернет 43 злотих. Сім'я має всі основні побутові прилади для задоволення своїх потреб. ОСОБА_32 зазначила, що вона не має проблем зі здоров'ям, як і її дочка. Під час розмови було встановлено, що ОСОБА_32 працює продавцем у магазині « Жабка » на повну ставку, доходом сім'ї є її заробітна плата в розмірі 4 000-4200 злотих. ОСОБА_32 отримує батьківську допомогу у розмірі 800 злотих. Дочка ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відвідує 5 клас Початкової школи № 65. Дочка не спричиняє жодних проблем у вихованні. ОСОБА_32 повідомила, що вони із дочкою сумують за ОСОБА_4 , востаннє вона спілкувалися з сином 20.01.2024 через веб-камеру, а особисто бачилася з ним 20.11.2023. Під час розмови, ОСОБА_32 повідомила, що в сім'ї немає бійок або насильства, а також не було жодного втручання поліції. На думку соціального працівника, протипоказань для постійного проживання неповнолітнього ОСОБА_4 з матір'ю ОСОБА_2 немає (том 2 а. с. 18-19, 32-33, 212- 213).

Відповідно до строкового трудового договору, укладеного 01.07.2023 між роботодавцем Стиль Життя ОСОБА_39 в особі ОСОБА_39 та працівником ОСОБА_2 , нотаріально посвідчений переклад якого знаходиться в матеріалах справи, сторони домовилися про наступні умов працевлаштування: посада: касир-продавець-керівник; термін дії договору: 01.07.2023 по 31.12.2024; дата початку роботи: 01.07.2023; робочий час: 8/8 (повний робочий день; основний оклад: 4 600,00 злотих (том 1 а. с. 221-222).

Як вбачається із заяви директора магазину « Жабка » ОСОБА_39 номер Z8933 від 22.09.2023, нотаріально посвідчений переклад якої знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_2 працює в його компанії на посаді касира-продавця, наразі виконує додаткові обов'язки як лідер групи. ОСОБА_32 є сумлінним та зацікавленим працівником, здатна керувати колективом і дуже ввічлива з клієнтами. Вона є чудово організованою людиною, легко встановлює контакти. ОСОБА_32 є лідером команди, вона крім того займається замовленням товарів для магазину та здачею виручки в банк, а також обслуговує систему магазину та складу. Найближчим часом він планує уповноважити її як довірену особу компанії (том 1 а. с. 219-220).

Згідно з довідкою про доходи, виданої Торгово-сервісним підприємством ОСОБА_40 за період з 01.12.2023 по 29.02.2024, нотаріально посвідчений переклад якої знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_2 працює у Торгово-сервісному підприємстві ОСОБА_40 на підставі трудового договору. Її заробітна плата за місяць брутто (оподаткована) за грудень 2023 року склала 6 443,30 злотих, після сплати податкового внеску, внесків на соціальне страхування та пенсійних внесків - 4 525,13 злотих; заробітна плата за місяць брутто (оподаткована) за січень 2024 року склала 6 507,90 злотих, після сплати податкового внеску, внесків на соціальне страхування та пенсійних внесків - 4 570,50 злотих; заробітна плата за місяць брутто (оподаткована) за лютий 2024 року склала 6 882,60 злотих, після сплати податкового внеску, внесків на соціальне страхування та пенсійних внесків - 4 833,65 злотих (том 2 а. с. 220-222).

Відповідно до заяви про вибір постачальника медичних послуг, що надає первинну медичну допомогу, та лікаря первинної медичної допомоги, ОСОБА_2 обрала медичну компанію ТЗОВ Варто Разом Labor Securus та лікаря первинної медичної допомоги ОСОБА_41 для отримання медичних послуг її дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 2 а. с. 208-211).

Рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 158 від 07.02.2024 визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради № 18 від 26.01.2022 «Про визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » (том 2 а. с. 200).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 07.02.2024 № 159, орган опіки та піклування виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом із матір'ю ОСОБА_2 (том 1 а. с. 197-199). Висновок складений на підставі документів, які надані суду виконавчим комітетом Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області на виконання ухвали суду від 22 лютого 2024 року, а саме: витягу з протоколу № 01 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Славутицької міської ради від 25 січня 2024 року; акту обстеження умов проживання № 01-32/02 від 12.01.2024, затвердженого головним спеціалістом сектору опіки та піклування ОСОБА_42 , проведеного з метою з'ясування умов проживання дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою їх зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; довідки про результати проведеної бесіди щодо захисту прав та законних інтересів дитини, складеної 19.01.2024 начальником Служби у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_43 ; характеристики № 01-34/12 на ОСОБА_4 , наданої 16.01.2024 Закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 5 «Джерельце» Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області; інформації директорки Славутицького ЗЗСО І-ІІІ ступенів № 1 Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області Бардакової Н. № 01-40/19 від 16.01.2024; копії договору оренди квартири від 01.03.2023; копії довідок директора Початкової школи № 65 ім. Фр. Жвірки і Ст. Вігури в Комплексі школи та дитячого садка № 5 від 28.08.2023; копії заяви ОСОБА_39 від 22.09.2023; копії заяви ОСОБА_26 та ОСОБА_28 від 20.09.2023 (том 2 а. с. 119-137).

Як вбачається з листа виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 12-03/48 від 17.05.2024, 01.05.2024 відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Славутицької міської ради, на якому повторно розглядалося питання визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за участі позивача за первісним позовом ОСОБА_1 та представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 - адвоката Кебкало Т.М.. Після спільного обговорення та з урахуванням запровадження військового стану в Україні, з метою безпечних умов проживання малолітніх дітей, члени комісії ухвалили залишити рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 07.02.2024 № 159 «Про затвердження висновку щодо визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » (том 3 а. с. 97).

Вирішуючи спір щодо визначення місця проживання дітей згідно встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з такого.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно із частиною першою статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За змістом частини другої цієї статті виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно із частиною першою статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

За змістом частин першої, другої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, Європейський суд з прав людини зазначав, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року, заява N 31111/04, вказано, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім - права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини необхідно виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Суд виходить з того, що сім'я є цінною для розвитку дітей, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дітей і забезпечити те, що їм потрібно, щоб діти зростали у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалися та не зазнавали негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дітьми й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дітей. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів.

Під час судового засідання з досліджених доказів встановлено, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі, під час у перебування у шлюбі в них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу згідно з рішенням Славутицького міського суду Київської області від 03 червня 2020 року, сторони почали проживати окремо, а діти за домовленістю сторін проживали почергово то з батьком, то з матір'ю. В травні 2021 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 виїхала на заробітки до Республіки Польща, а діти залишилися проживати з батьком. Рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 18 від 26.01.2022 було визначено місце проживання дітей з батьком. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації та введенням з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 за погодженням з позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 у березні 2022 року разом з дітьми виїхала до Республіки Польща, де згідно з договором оренди житлового приміщення винаймає житло та на підставі трудового договору працевлаштована у Торгово-сервісному підприємстві ОСОБА_40 в магазині « Жабка » на посаді касира-продавця. Діти проживали з матір'ю до серпня 2023 року. В серпні 2023 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 привезла дітей в Україну для спілкування їх з батьком під час літніх канікул. За домовленістю з позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 він повинен був повернути їй дітей до 1 вересня 2023 року, а вона повинна була забрати їх на кордоні з Республікою Польща, проте ОСОБА_1 дітей матері не повернув, і вони залишилися в Україні проживати з ним та його дружною ОСОБА_8 .. Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України, де проходить військову службу вахтовим методом: два тижні перебуває у м.Славутичі, два тижні перебуває у м. Чорнобилі. За час його відсутності в м. Славутичі дітьми опікувалася його дружина. Під час перебування в м.Славутичі дочка ОСОБА_3 неодноразово просила забрати матір її до Польщі, тому в листопаді 2023 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 забрала дочку до Республіки Польща, а в квітні 2024 року вивезла до Республіки Польща і сина ОСОБА_4 . Під час судового розгляду відповідач за первісним позовом пояснювала, що у період дії в Україні воєнного стану має намір проживати та працювати у Польщі, і, беручи до уваги небезпечну ситуацію в Україні, саме у найкращих інтересах дітей та забезпеченні їх гармонійного розвитку буде перебування дітей разом з нею у безпечному, спокійному та стійкому середовищі. Дочка сторін ОСОБА_3 навчається в школі, син ОСОБА_4 , відвідує дитячий садок. В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_2 , відповідач за первісним позовом, після зміни місця проживання дітей чинить перешкоди у спілкуванні дітей з позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 , а також відсутні докази того, що матір дітей ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами та має аморальну поведінку.

Таким чином, з'ясувавши повно та всебічно обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, з урахуванням пріоритетності прав та інтересів дітей, суд враховує, що діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають прихильність як до матері, так і до батька, однаково люблять обох батьків, батьками створені належні умови для проживання дітей, їх розвитку та вихованню, проте, враховуючи особисті якості батьків, їх графік роботи, відносини, які існують між кожним з батьків та дітьми, думку малолітньої дочки ОСОБА_3 , яка під час допиту в судовому засіданні висловила своє бажання проживати разом з матір'ю, та, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування щодо доцільності визначення місця проживання дітей разом з матір'ю, який не суперечить інтересам дітей, дотримуючись балансу між інтересами дітей, правами та обов'язками батьків, вважає за необхідне визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визначаючи місце проживання малолітніх дітей з матір'ю, суд надає першочергове значення саме найкращим інтересам малолітніх дітей та вважає, що в умовах воєнного стану в Україні, введеного відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на всій території України, і внаслідок загрози життю та здоров'ю дітей через масовані ракетні обстріли, дітям безпечніше залишатись разом з матір'ю в Республіці Польща. Виїзд матері з дітьми до Республіки Польща обумовлений інтересами захисту життя та здоров'я дітей.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 не надав достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності визначення місця проживання дітей з ним з огляду на інтереси самих дітей, які переважають над інтересами і бажаннями їх батьків. Батько дітей, безсумнівно, має відігравати важливу роль у житті та розвитку малолітньої дочки та сина, має право та обов'язок піклуватися про їх здоров'я і стан розвитку незалежно від того, з ким вони проживають. Він не позбавляється можливості спілкуватися з дітьми і брати участь у їх вихованні та утриманні. У разі, якщо діти будуть проживати разом з матір'ю, батьківські права ОСОБА_1 не будуть порушені та він не буде позбавлений можливості здійснювати свої батьківські права і виконувати обов'язки щодо дітей у повному обсязі.

Крім того, кожний із батьків не позбавлений права піднімати у майбутньому питання щодо зміни місця проживання дітей з урахуванням обставин, що матимуть істотне значення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 359/6726/20 (провадження № 61-17922св21).

Доводи позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про те, що дочка ОСОБА_3 погано знає польську мову, тому виникають сумніви у якості отримання нею освіти, сину ОСОБА_4 також важко буде адаптуватися в дитячому садочку через незнання ним польської мови, є припущенням. Показаннями малолітнього свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні підтверджено, що вона розуміє польську мову, оскільки пройшла додаткові заняття по вивченню польської мови. Згідно з інформацією про учня 5с класу ОСОБА_3 , наданою класним керівником 5с класу Початкової школи № 65 імені ФР.Жвіркі та Ст. Вігури у шкільному та дошкільному комплексі № 5, ОСОБА_3 учениця із середніми здібностями, на уроки приходить підготовлена, має необхідне шкільне приладдя, охоче працює на заняттях, школу відвідує регулярно. ОСОБА_3 має з багатьма однокласниками дружні відносини, попри початкові проблеми та мовний бар'єр знайшла своє місце в класі. Інформацією № Р.134.4200.31.2024, наданою 28.04.2024 директором Дитячого садку № 134 «Сонячний світ» в Комплексі школи та дитячого садка № 5, підтверджено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , готовий до навчання в початковій школі. Доводи позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про те, що в Україні дітям можуть надати більш кваліфіковану медичну допомогу ніж в Польщі, теж ґрунтуються на припущеннях. Так, відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 відповідно до заяви про вибір постачальника медичних послуг, що надає первинну медичну допомогу, та лікаря первинної медичної допомоги, нотаріально посвідчений переклад якої долучено до матеріалів справи, обрано медичну компанію ТЗОВ Варто Разом Labor Securus та лікаря первинної медичної допомоги ОСОБА_41 , для отримання медичних послуг її дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як пояснила в судовому засіданні відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 , питання щодо укладення такого договору вирішується і щодо сина ОСОБА_4 з огляду на те, що вона привезла його до Польщі в квітні 2024 року.

Не приймаються до уваги і доводи представника позивача за первісним позовом щодо незаконності перебування ОСОБА_2 на території Республіки Польща, оскільки, як пояснила в судовому засіданні відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 , вона має «Статус УКР» в Польщі. Слід зазначити, що «Статус УКР» в Польщі надається громадянам з України відповідно Закону Республіки Польща від 12 березня 2022 року «Про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території України» та дозволяє отримати персональний номер в Універсальній системі Електронного реєстру населення( PESEL). Даний статус дає право українцям в Польщі отримувати соціальну допомогу, медичні послуги, дозволяє працевлаштуватися та навчатися.

На території Республіки Польща ОСОБА_2 присвоєно персональний номер в Універсальній системі Електронного реєстру населення( PESEL):82031921909, про що зазначено в договорі оренди квартири від 01.03.2023, нотаріально посвідчений переклад якого долучено до матеріалів справи( том 1 а.с. 210-212).

Доводи представника позивача за первісним позовом про те, що документи, які надані відповідачем за первісним позовом та її представником, до суду та були надані до органу опіки і піклування виконавчого комітету Славутицької міської ради, і які були враховані при складанні висновку органу опіки та піклування, не легалізовані в установленому порядку, не приймаються до уваги судом, оскільки відповідно до статей 5, 15 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах від 24.05.1993, ратифікованого постановою Верховної Ради України № 3941-ХІІ від 04.02.1994, який набрав чинності з 14.08.1994, надані документи підписані уповноваженими особами, здійснено переклад цих документів офіційним перекладачем, підпис якого нотаріально посвідчений, тому вони мають силу документу на території України без потреби будь-якого іншого засвідчення.

Аргументи представника позивача за первісним позовом щодо порушення комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Славутицької міської ради пункту 8 Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 № 866, оскільки засідання було проведено без присутності батька дітей ОСОБА_1 та за участі представника відповідача за первісним позовом - адвоката Кебкало Т.М., у якої були відсутні належні документи на підтвердження її повноважень, а також для ухвалення рішення про визначення місця проживання дітей з матір'ю у комісії не було достатньо документів, до уваги судом не приймаються, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 8 Типового положення про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24.09.2008 № 866, до участі в засіданнях комісії обов'язково запрошуються повнолітні особи, стосовно яких приймається рішення або складається висновок органу опіки та піклування. Ці особи повинні бути належним чином повідомлені про час та місце проведення засідання. У разі неявки таких осіб на засідання та неповідомлення про поважні причини відсутності рішення або висновок можуть бути прийняті без їх участі на наступному засіданні комісії, про час та місце проведення якого такі особи повинні бути попереджені письмово.

Як встановлено в судовому засіданні, засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Славутицької міської ради, на якій розглядалося питання про визначення місця проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , було проведено 25 січня 2024 року за участю представника відповідача за первісним позовом - ОСОБА_2 - адвоката Кебкало Т.М.. Позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 на засіданні вказаної комісії був відсутній з тих підстав, що він був на роботі, про що він повідомляв комісію, що представником третьої особи не заперечувалося. Таким чином, засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Славутицької міської ради відбулося за відсутності позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ( том 1 а.с.119-120). Проте, судом було запропоновано органу опіки та піклування повторно на засіданні комісії розглянути питання про визначення місця проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за участі сторін. Відповідно до листа виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 12-03/48 від 17.05.2024, 01.05.2024 відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Славутицької міської ради з розгляду питання визначення місця проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На засіданні комісії були присутні: ОСОБА_1 та представник ОСОБА_2 - адвокат Кебкало Т.М.. Після спільного обговорення та з урахуванням запровадження військового стану в Україні, з метою безпечних умов проживання малолітніх дітей, члени комісії ухвалили залишити рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 07.02.2024 № 159 «Про затвердження висновку щодо визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » (том 3 а. с. 97). При цьому, суд зазначає, що вказане рішення комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Славутицької міської ради було прийнято після заслуховування думки позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , представника відповідача за первісним позовом - адвоката Кебкало Т.М. та після заслуховування думки дитини ОСОБА_3 з урахуванням наданих документів і дослідження існуючих у батьків дітей на час проведення засідань комісії обставин. Представник відповідача за первісним позовом - адвокат Кебкало Т.М. приймала участь у засіданні комісії на підставі документів, які підтверджують повноваження адвоката на надання правової допомоги, передбачених статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ( том 1 а.с. 126-129), які суд вважає достатніми для висновку про наявність повноважень у адвоката діяти від імені ОСОБА_2 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Славутицької міської ради.

За таких обставин суд не вбачає підстав для незгоди з наданим висновком органу опіки та піклування з огляду на те, що комісією з прав дитини двічі ретельно перевірялись доводи та аргументи сторін і надані документи, використані при підготовці висновку та його складанні.

Інші доводи позивача за первісним позовом та його представника не спростовують висновків суду.

Виходячи з викладеного, узадоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, про визначення місця проживання дітей необхідно відмовити повністю, а зустрічний позов ОСОБА_2 , від імені якої діє представник - адвокат Кебкало Тетяна Михайлівна, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, про визначення місця проживання дітей разом з матір'ю - задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову та задоволенні зустрічного позову повністю, а позивачем за зустрічним позовом сплачено судовий збір в сумі 1211,20 гривень, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України ( том 1 а.с. 113, том 3 а.с. 113), то з позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на користь відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1211,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, про визначення місця проживання дітей - відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_2 , від імені якої діє представник - адвокат Кебкало Тетяна Михайлівна, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, про визначення місця проживання дітей разом з матір'ю - задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 211 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа за первісним та зустрічним позовом - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, код ЄДРПОУ: 04527684, місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, Центральна площа, 7.

Повне рішення суду складено 01 червня 2024 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька