1Справа № 335/10802/23 2/335/454/2024
20 травня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя в складі: головуючого судді Романько О.О., за участі секретаря судового засідання Гутник Є.С., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Працевитого Г.О., відповідача ОСОБА_2 , третьої особи ОСОБА_3 , розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про звільнення від сплати аліментів та частини заборгованості по аліментах,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом поданим через представника адвоката Працевитого Г.О. до ОСОБА_2 , в якому просить звільнити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати аліментів, визначених рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2022 р. по справі №335/6478/22 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно до закінчення учбового закладу та до досягнення дитиною 23-річного віку та звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2022 по справі №335/6478/22, які стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 07.2023 р. включно.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.02.2004 р. до 25.11.2019 р..
В зареєстрованому шлюбі у ОСОБА_1 від ОСОБА_2 народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 .
15.11.2022 р. рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по цивільній справі №335/6478/22 було задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно до закінчення учбового закладу та до досягнення дитиною 23-річного віку.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач звернулась до Запорізького апеляційного суду із апеляційною скаргою на вищевказане рішення.
03.04.2023 постановою Запорізького апеляційного суду по справі №335/6478/22 було залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 та залишено без змін рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2022.
На підставі вищевказаного рішення суду було видано виконавчий лист та відкрито виконавчі провадження №72044786 щодо стягнення аліментів.
Станом на серпень 2023 року у позивача є заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим провадженням в розмірі 34289,07 грн..
Позивач не погоджується з цією сумую та вважає, що є підстави для звільнення від сплати аліментів та частини заборгованості, оскільки з 01.08.2023 р. спільна з відповідачем донька офіційно працює та отримує заробітну плату, яка є вищою за мінімальну в ТОВ «Маркхолдер», з 08.07.2023 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб. ОСОБА_4 офіційно працевлаштований на АТ «Мотор Січ» та має можливість забезпечувати свою родину.
Відповідач (батько) не проживає разом зі своєю донькою за однією адресою.
У зв'язку із цим, позивач вважає, що зміна фінансового та сімейного стану її повнолітньої доньки змінилась, тому вона має право звернутись до суду із цією позовною заявою про звільнення від сплати аліментів та часткової заборгованості зі сплати аліментів.
Далі в позові позивач зазначає щодо звільнення від сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 , щодо зміни сімейного та фінансового положення ОСОБА_5 .. Як вже було зазначено раніше, від шлюбу у позивача від відповідача народилась донька: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 .. 08.07.2023 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00040879613 від 08.08.2023.
Додатково позивач зазначила, що станом на сьогодні спільна донька разом зі своїм чоловіком проживають за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 ..
З ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 була прийнята на роботу в ТОВ «Маркхолдер» відділ продажів інтернет-магазину на посаду менеджера з організації консультативних послуг, де і працює по сьогодні.
В той же час, зі слів спільної доньки, її чоловік, ОСОБА_4 має також стабільних дохід та працевлаштований на АТ «Мотор Січ».
Донька за віком є працездатна та працює, має стабільний дохід, проживає з чоловіком, має постійне місце проживання за оренду якого не сплачує, а отже потреби в матеріальній допомозі матері не має. Сукупний сімейний бюджет вказаної сім'ї повністю забезпечує життя доньки.
Крім того, виходячи з положень ст. 199 СК України, один з батьків (в даному випадку -батько) має право на стягнення з іншого з батьків аліментів на утримання повнолітньої доньки за умови що повнолітня дитина проживає з таким батьком, тобто вказана дитина повинна бути членом сім'ї батька, але після укладення шлюбу ОСОБА_3 створила вже нову сім'ю та відповідно, знаходиться вже на утриманні свого чоловіка, а не батьків.
Додатково позивач звертає увагу на те що в зв'язку з воєнним станом донька фактично не зайнята для відвідування університету - вона повноцінно працює, тобто має можливість утримувати себе.
Відповідно до ч. 1 ст. 273 Сімейного кодексу України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінися, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів (пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»-Досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Крім того, позивач зазначає факт вступу дочки у шлюб, та подальше проживання з чоловіком - і свідчить про створення вже нової сім'ї, та обов'язок працездатного чоловіка дочки утримувати її в порядку, визначеному главою 9 Сімейного кодексу України.
Згідно ст. 273 СК України суд може звільнити від сплати аліментів осіб за наявності І обставин, що мають істотне значення.
У відповідності до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду і законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право, шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів, або звільнення від них.
Далі позивач зазначає, що позивачка змушена орендувати іншу квартиру, адже у своїй власній проживає донька з чоловіком. Позивач не заміжня, проживає одна, одноособово сплачує і оренду за іншу квартиру та намагається виконувати свої зобов'язання за виконавчим провадженням щодо сплати аліментів.
Також, на утриманні у позивачки перебувають непрацездатні батьки: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Оскільки батьки позивача зареєстровані та мешкають у м. Енергодар Запорізької області, яке опинилось в тимчасовій окупації з перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації, то на позивачку поклались додаткові обов'язки утримання та допомоги непрацездатним батькам у зв'язку із тим, що находячись на тимчасовій окупації вони не отримують нового паспорта, а у відповідності і не мають право на будь-які пільги від держави-агресора. А зв'язку із цим, позивач допомагає батькам направляючи їм ліки кожного місяця, оскільки матір має цукровий діабет та потребує інсулін.
Додатково позивач зазначила, що на примусовому виконанні у Лівобережному відділі державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться виконавче провадження №72044786 щодо виконавчого листа №335/6478/22 виданого 28.04.2023 р. Орджонікідзевським районний судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 3 жовтня 2022 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-х річного віку. Так як спільна донька - ОСОБА_3 з 01.08.2023 офіційно працевлаштована та з 08.07.2023 в офіційно зареєстрованому шлюбі, є підстава для часткового звільнення від заборгованості за аліментами з липня 2023 року по сьогодні.
Згідно із розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 14.09.2023 за виконавчим провадженням №72044786 за період з жовтня 2022 р. по серпень 2023 р. було нараховано аліментів, які підлягали стягненні на спільну доньку -67 024,75 грн.. Примусово стягнуто за період з липня 2023 р. по серпень 2023 р. 32 737,68 грн.
Позивач вважає, що має право на звільнення від боргу зі сплати аліментів на ОСОБА_3 з липня 2023 року по сьогодні, а платежі, які були примусово стягнуті за рахунок погашення заборгованості з липня 2023 року зараховані в суму основного боргу за період з жовтня 2022 р. по травень 2023 р.
Таким чином, вказана обставина щодо зміни сімейного та фінансового стану спільної доньки позивача та відповідача є істотною обставиною, що в силу вимог ч. 2 ст. 197 Сімейного кодексу України є підставою для звільнення позивача від сплати заборгованості по сплати аліментів з липня 2023 року.
Враховуючи вищенаведене, позивач змушена звернутися до суду з відповідним позовом про зменшення розміру призначених аліментів, з урахуванням відсутності у неї фінансової можливості сплачувати аліменти в тому розмірі, який визначив суд.
Просила, звільнити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати аліментів, визначених рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2022 р. по справі №335/6478/22 на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно до закінчення учбового закладу та до досягнення дитиною 23-річного віку та звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами згідно рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2022 р. по справі №335/6478/22, які стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 07.2023 включно.
Згідно Сімейного кодексу України на утримання двох дітей стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини усіх видів доходів. Приймаючи до уваги, що діти, яких він зобов'язаний утримувати, проживають у різних сім'ях, розмір допомоги, яку він зобов'язаний надавати на кожну дитину становить 1/6 частину його доходів.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29.11.2023 у даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження із повідомленням сторін та призначено підготовче засідання на 18.12.2023.
19.12.2023 та 25.01.2024 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
21.02.2024 від відповідача надійшов відзив по справі та прохав відмовити в позові в повному обсязі, відповідно до якого відповідач зазначив наступне: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є студенткою денної форми навчання третього курсу ЗНУ (довідка додається) і навчається синхронно.
У ТОВ «Маркхолдер» Поліна працювала з 01.08.2023 по 02.01.2024 по кілька годин, поєднуючи роботу з онлайн навчанням. Основною метою працевлаштування було отримання практичних навичок побудови діалогу та налагодження вербального контакту з людьми, адже дистанційне навчання створює брак спілкування, необхідного для психолога. За виконувану роботу ОСОБА_3 кілька місяців отримувала заробітну плату за неповний робочий день, а не вищу мінімальної, як зазначає позивачка, не надаючи цьому підтвердження.
Далі у відзиві зазначив, що позивач ОСОБА_1 безпідставно, не маючи жодного уявлення щодо режиму дистанційного онлайн синхронного навчання (адже весь час, доки донька ОСОБА_8 навчалася у коледжі і зараз є студенткою університету не проживала з нею) зазначає, що донька у зв'язку правовим режимом воєнного стану фактично не зайнята і має можливість працювати та утримувати себе.
Згідно графіку освітнього процесу та розкладу занять ОСОБА_9 регулярно відвідує заняття та зайнята навчанням, що є основним видом її діяльності як студентки денного відділення. Можливості поєднувати навчання з трудовою діяльністю немає.
Факт реєстрації шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є підставою звільнення від сплати від аліментів на повнолітню дитину, оскільки їх основною метою є підтримка дитини до отримання освіти.
Бюджет молодої сім'ї, яка складається із двох студентів, не може забезпечити навчання ОСОБА_3 . Наявність доходу у ОСОБА_4 не має підтвердження у матеріалах справи.
Факт вступу дочки ОСОБА_8 у шлюб свідчить про створення сім'ї, але не тягне за собою обов'язок утримувати дружину ОСОБА_3 її чоловіком ОСОБА_4 в порядку, визначеному главою 9 Сімейного кодексу України, як зазначено у позові. Сімейне законодавство України не містить жодної норми, яка б передбачала такий обов'язок за зазначених у справі обставин.
ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги саме у зв'язку з її навчанням.
Позивач ОСОБА_1 працездатна, працевлаштована, має стабільний дохід у вигляді заробітної плати, який дозволяє утримувати себе та свою повнолітню дитину ОСОБА_10 .
04.03.2024 від представника позивача надійшов відповідь на відзив, в якому зазначив наступне: у зв'язку із тим, що з спільна донька колишнього подружжя ОСОБА_9 станом на сьогодні не проживає з батьком на користь якого були стягнуті аліменти, а проживає по іншій адресі разом зі своїм чоловіком, то є нелогічною ситуація при якої Відповідач не проживаючи з рідною донькою отримує гроші від колишньої дружини на особистий розрахунковий рахунок. Хоча, відповідно до відзиву на позовну заяву сам Відповідач вважає ОСОБА_9 має потребу в отриманні аліментів не надаючи жодних доказів, що він своїй донці допомагає фінансово не менше а ніж мати.
У зв'язку із тим, що станом на сьогодні фактично ОСОБА_9 не проживає разом зі своїм батьком, а створила повноцінну родину та проживає разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 за іншою адресою стягнення аліментів за рішенням від 15.11.2022 р. по справі №335/6478/22 саме на користь відповідача є неправильним. В даному випадку позов про звільнення від сплати аліментів на користь відповідача у зв'язку із непроживанням його з донькою разом має бути задоволений. В подальшому, якщо ОСОБА_3 буде вважати, що її права порушені, то вона не позбавлена свого законного права на звернення з відповідним позовом особисто до суду про стягнення аліментів з того з батьків, хто на її думку їй не допомагає, має фінансову змогу допомагати, а вона в свою чергу має обґрунтовану належними доказами потребу на таку допомогу.
14.03.2024 та 15.03.2024 від третьої особи надійшли заперечення на позову заяву.
21.03.2024 відповідно до ухвали суду було закрито підготовче провадження.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просила позов задовольнити за тих обставин, що в ньому зазначені. Додатково зазначила, що на час розгляду справи заборгованість зі сплати аліментів відсутня.
Представник позивача адвокат Працевитий Г.О. позовні вимоги підтримав повністю, вказав на те, що наразі позивач сплачує аліменти з врахування утримання заборгованості за попередні роки. У житті позивача відблися суттєві зміни, які позбавляють її можливості сплачувати аліменти на свою повнолітню дочку. Також, вказав на необхідність врахування судом того, що ОСОБА_3 не проживає зі своїм батьком та уклала шлюбу. Поліна сама отримує дохід від своєї зайнятості, а також їй повинен допомагати її чоловік ОСОБА_11 .
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні прохав в позові відмовити в повному обсязі та наполягав на обставинах викладених у відзиві. Вказав, що всі кошти, які йому надходять як аліменти він перераховує своїй дочці для того щоб вона могла забезпечити своє навчання.
Третя особа в судовому засіданні вказала, що вона навчається на очній формі навчання, наразі їм повідомили, що вони будуть мати можливість з'являтися на заняття офлайн. Вона наразі не може отримувати матеріальної допомоги від свого чоловіка, оскільки він не працює та також є студентом.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150,180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У відповідності до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.
З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч. 2ст. 182 СК України).
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.02.2004 до 25.11.2019.
В зареєстрованому шлюбі у ОСОБА_1 від ОСОБА_2 народилась дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 .
_арк.
15.11.2022 рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по цивільній справі №335/6478/22 було задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно до закінчення учбового закладу та до досягнення дитиною 23-річного віку.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду. Позивачка звернулась до Запорізького апеляційного суду із апеляційною скаргою на вищевказане рішення.
03.04.2023 постановою Запорізького апеляційного суду по справі №335/6478/22 було залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 та залишено без змін рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.11.2022.
На підставі вищевказаного рішення суду було видано виконавчий лист та відкрито виконавчі провадження №72044786 щодо стягнення аліментів.
Станом на серпень 2023 року у позивача обліковувалася заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим провадженням в розмірі 34289,07 грн..
При цьому, на час розгляду справи зазначена заборгованість відсутня.
Позивач не погоджувала з цією сумую та вважає, що є підстави для звільнення від сплати аліментів та частини заборгованості, та як з 01.08.2023 донька Поліна офіційно працює та отримує заробітну плату, яка вища за мінімальну в ТОВ «Маркхолдер».
Разом з тим, позивач сплатила всю заборгованість.
З 08.07.2023 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб. ОСОБА_4 офіційно працевлаштований на АТ «Мотор Січ» та має можливість забезпечувати свою родину.
Під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_4 звільнився з роботи та є студентом.
Відповідач ОСОБА_2 не проживає разом зі своєю донькою за однією адресою.
При цьому, останній було надано платіжні документи, які підтверджують перерахування відповідачем аліментів на рахунок дочки.
Позивач вважала, що зміна фінансового та сімейного стану її повнолітньої доньки змінилась, тому вона має право звернутись до суду із цією позовною заявою про звільнення її від сплати аліментів та часткової заборгованості зі сплати аліментів. При цьому позивач не зазначила обставин, які змінилися у її житті на стільки, що позбавляють можливості сплати аліментів.
Щодо звільнення від сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 , щодо зміни сімейного та фінансового положення ОСОБА_5 .. Як вже було зазначено раніше, від шлюбу у позивача від відповідача народилась донька: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 ..
08.07.2023 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00040879613 від 08.08.2023.
Додатково позивач зазначила, що станом на сьогодні спільна донька разом зі своїм чоловіком проживають за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 ..
Вирішити питання щодо мирової угоди між сторонами та урегулювання спору шляхом відчуження майна на користь третьої особи в рахунок аліментів не знайшло свого відображення у відповідних документах.
З 01.08.2023 ОСОБА_3 була прийнята на роботу в ТОВ «Маркхолдер» відділ продажів інтернет-магазину на посаду менеджера з організації консультативних послуг.
На час розгляду справи остання не працевлаштована.
ОСОБА_4 , чоловік третьої особи, не має стабільних дохід та не є працевлаштованим, навпаки є студентом та також потребує матеріальної допомоги.
У відповідності до ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду і законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право, шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів, або звільнення від них.
Факт перебування на утриманні у позивача непрацездатних батьків: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вони зареєстровані та мешкають у м. Енергодар Запорізької області, яке опинилось в тимчасовій окупації з перших днів повномасштабного вторгнення РФ, не знайшло свого підтвердження належними та допустимими доказами. Також, суд звертає увагу на те, що такий факт як наявність у позивача батьків існував на момент ухвалення рішення щодо стягнення аліментів.
На примусовому виконанні у Лівобережному відділі державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться виконавче провадження №72044786 щодо виконавчого листа №335/6478/22 виданого 28.04.2023 Орджонікідзевським районний судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 3 жовтня 2022 року до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23-х річного віку.
Згідно із розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 14.09.2023 за виконавчим провадженням №72044786 за період з жовтня 2022 р. по серпень 2023 р. було нараховано аліментів, які підлягали стягненні на спільну доньку -67 024,75 грн.. Примусово стягнуто за період з липня 2023 р. по серпень 2023 р. 32 737,68 грн.
Позивач вважає, що має право на звільнення від боргу зі сплати аліментів на ОСОБА_3 з 07.08 по сьогодні, а платежі, які були примусово стягнуті за рахунок погашення заборгованості з липня 2023 р. зараховані в суму основного боргу за період з жовтня 2022 р. по травень 2023 р.
Відповідно ч. 2 ст. 197 Сімейного кодексу України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Таким чином, вказані обставини щодо зміни сімейного та фінансового стану позивача та спільної доньки сторін і які є істотними, що в силу вимог ч. 2 ст. 197 Сімейного кодексу України було б підставою для звільнення позивача від сплати заборгованості по сплати аліментів з липня 2023 року, у судовому засіданні не знайшло свого підтвердження відповідними доказами. При тому заборгованість як така вже відсутня.
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Перевищення відрахувань з доходів позивача не встановлено.
Таким чином, суд не вбачає суттєвих змін сімейного та матеріального стану платника аліментів (позивача), в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення рішення про стягнення з нього на користь відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу до досягнення дитиною, яка продовжує навчання 23 років.
Обов'язок з утримання дітей покладається законом рівною мірою на обох батьків. У СК України ідея юридичної рівності учасників сімейних відносин знайшла яскраве втілення в різних аспектах. Зокрема у ньому послідовно провадиться принцип рівності прав й обов'язків матері й батька з утримання дитини.
Сама назва глави 15 СК України вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Аліменти на утримання дітей стягуються, як правило, з того з батьків, який проживає окремо від дітей.
Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним. Закон не передбачає яких-небудь спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей. Безумовний характер батьківського обов'язку має різні аспекти свого прояву.
Щодо інших доводів, які викладені сторонами у відзиві на позов, відповіді на відзив та запереченнях, а саме про приймання участі позивачем у витратах та задоволенні потреб дочки Поліни, зокрема, сукні на церемонію реєстрації шлюбу, продукти харчування та інше, наявність чи відсутність в цьому перешкод, суд зазначає, що вони виходять за межі позовних вимог та не стосуються предмету позову.
За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили, тому в цій частині позовні вимоги позивача, який просив зменшити розмір аліментів з дня звернення з позовом до суду, задоволенню не підлягають.
Таким чином, з огляду на наведені вище обставини суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 2-5, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про звільнення від сплати аліментів та частини заборгованості по аліментах - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 30 травня 2024 року.
Суддя: О.О. Романько