Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
31 травня 2024 року Справа №200/3430/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Донецького обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
30.05.2024 через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Донецького обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , де позивач просить суд:
стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у розмірі 5499,3 грн та пеню у розмірі 37,4 грн на р/р UA098999980313121230000005630 Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/50070000; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070000. ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В порушення ч. 2 ст. 161 КАС України представник позивача, подавши позовну заяву в електронній формі через систему «Електронний суд» не додав до неї доказ надсилання відповідачу листом з описом вкладення копії позову з додатками до нього, або доказів того, що відповідач має зареєстрований кабінет та йому була направлена копія даної позовної заяви з додатками через підсистему "Електронний кабінет".
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частина 2 статті 132 КАС України визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI зі змінами та доповненнями (далі Закон № 3674) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позов майнового характеру про стягнення суми в розмірі 5536,70 грн.
Відповідно ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, оскільки позивач звернувся до суду в електронній формі, то розмір судового збору має складати - 2 422,40 грн.
У порушення вказаних норм, позивачем до позовної заяви документ про сплату судового збору не додано.
Позивачем у тексті позовної заяви вказано, що для реалізації повноважень Фонду передбачено відповідний обсяг фінансування за рахунок бюджетних коштів. Проте, у зв'язку з воєнним станом в державі, має місце значний дефіцит державного бюджету, що зумовлює недостатність коштів для сплати судового збору Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю, попри те, що Фонд зобов'язаний виконувати вищезазначені функції. Доказом відсутності достатніх коштів на рахунках відділення за напрямком фінансування «Судовий збір» КЕКВ 2800 є виписка з рахунка (копія виписки з рахунка додається).
За таких обставин, змушені просити суд на підставі статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 3 статті 8 «Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати» Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», оскільки предметом позову є захист соціальних та трудових прав, відстрочити сплату судового збору за подання даного позову до вирішення справи по суті, або зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Надаючи оцінку поданій заяві, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України "Про судовий збір" та/або КАС України не внесено.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зазначено, що у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону України "Про судовий збір", зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
Вказане свідчить, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Разом з тим, суд звертає увагу, що у межах справи № 0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Натомість, положення Закону України "Про судовий збір", як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб'єкт владних повноважень, які не є тотожними.
Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, у розумінні процесуального закону статус суб'єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов'язкової вимоги щодо наявності у суб'єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.
Крім іншого, суд звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов'язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб'єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).
Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб'єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб'єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи.
Відтак суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб'єкту владних повноважень.
З урахуванням наведеного, заява про відстрочення сплати судового збору за подання даного позову до вирішення справи по суті, або зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати задоволенню не підлягає.
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір та надати суду документ про його сплату у встановлених порядку і розмірі.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.dn.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".
Крім цього, частиною четвертою статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В тексті позовної заяви позивач зазначає, що «як свідчить інформація з Пенсійного фонду України відповідач є роботодавцем та має у 2023 році наступні показники: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік, осіб - 16; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб - 0; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, одиниць - 1; фонд оплати праці штатних працівників, грн - 87988,86.
Однак, позивач не надав до позовної заяви цієї інформації з Пенсійного фонду України.
Також позивачем не надано доказів в обґрунтування позовних вимог, зокрема, звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, звіти за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії осіб з інвалідністю)», інформацію Центру зайнятості, усі матеріали, на підставі яких складено розрахунок адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті відповідачем у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Відповідно ч. 2 ст. 160 статті 169 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки позовна заява подана через систему "Електронний суд", а відтак позивачу слід надати докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
За приписами частини 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:
- доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а саме: інформацію з Пенсійного фонду України про створення відповідачем кількості робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; звіт за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу» (вакансії осіб з інвалідністю); інформацію Центру зайнятості; усі матеріали, на підставі яких складено розрахунок адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті відповідачем у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
- доказу сплати судового збору у визначеному судом розмірі;
- доказів надсилання копії позовної заяви із додатками листом з описом вкладення відповідачу, або доказів того, що відповідач має зареєстрований кабінет та йому була направлена копія даної позовної заяви з додатками через підсистему "Електронний кабінет".
Керуючись статтями 132, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання даного позову до вирішення справи по суті, або зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати.
Адміністративний позов Донецького обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду:
- доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а саме: інформацію з Пенсійного фонду України про створення відповідачем кількості робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; звіт за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу» (вакансії осіб з інвалідністю); інформацію Центру зайнятості; усі матеріали, на підставі яких складено розрахунок адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті відповідачем у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
- доказу сплати судового збору у визначеному судом розмірі;
- доказів надсилання копії позовної заяви із додатками листом з описом вкладення відповідачу, або доказів того, що відповідач має зареєстрований кабінет та йому була направлена копія даної позовної заяви з додатками через підсистему "Електронний кабінет".
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Повідомити позивачу, що вищевказані документи можуть бути подані до суду шляхом направлення їх через підсистему "Електронний суд".
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Буряк