Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 травня 2024 року Справа№200/1210/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми заборгованості з пенсії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати обрахованої у вересні 2023 року заборгованості з виплати пенсії в належному розмірі ОСОБА_1 - протиправною;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з невиплати в належному розмірі пенсії в сумі 303584,31 грн (триста три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири грн 31 коп.).
В обґрунтування позову позивач зазначає про те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.06.2023 року у справі № 200/2175/23, яке набрало законної сили 29.08.2023 року, відповідачем у вересні 2023 року було здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки від 07.04.2023 року № 6130/Д за період з 01.12.2019 року по 30.09.2023 року і доплата до пенсії становить суму 303584,31 грн.
Зазначена сума заборгованості з пенсії підтверджена відповідачем у листі № 0500-0202-8/87969 від 16.10.2023 року, який надано на запит уповноваженого представника позивача.
У даному листі відповідачем, серед іншого, вказано, що доплата до пенсії у розмірі 303584,31 грн облікована відповідачем та буде виплачена позивачу на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати йому обрахованої у вересні 2023 року суми заборгованості з пенсії у розмірі 303584,31 грн протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.
Зокрема, відповідач у відзиві на позов зазначає про те, що фактично спір у цій справі є тотожним спору у справі № 200/2175/23, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Водночас, наявність спеціальних правових норм КАС України (статті 382 та 383 КАС України), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову до суду.
Отже, на думку відповідача, провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 238 КАС України, якою визначено, що у разі, якщо оскаржувальні акти та дії суб'єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили, суд закриває провадження у справі.
Позивачем надано до суду відповідь на відзив, у якій він проти викладених у відзиві доводів відповідача заперечує та просить суд повністю задовольнити позов.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості з пенсії прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 200/1210/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 31.05.2024 року відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про закриття провадження у справі та про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Державної казначейської служби України.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Позивач у цій справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач у даній справі перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) з 14.04.2013 року.
У травні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення № 0503011826 від 25.04.2023 року та про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.12.2019 року, з урахуванням довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області" (далі - ДУ "ТМО МВС України по Львівській області") № 6130/Д від 07.04.2023 року про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в зазначених у цій довідці розмірах.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.06.2023 року у справі № 200/2175/23 вказаний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 25.04.2023 року № 0503011826 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років позивачу, а також зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки ДУ "ТМО МВС України по Львівській області" від 07.04.2023 року № 6130/Д, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2023 року вказане рішення суду було залишено без змін.
У вересні 2023 року, як зазначається відповідачем, на виконання даного рішення суду було проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2019 року згідно з новою довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 07.04.2023 року № 6130/Д.
Як видно з наданих відповідачем матеріалів з електронної пенсійної справи позивача 0503011826 (МВС), починаючи з 01.10.2023 року розмір пенсії позивача за наслідками цього перерахунку склав 17057,14 грн, сума доплати до пенсії внаслідок перерахунку за період з грудня 2019 року по вересень 2023 року склала 303584,31 грн.
Листом від 16.10.2023 року № 0500-0202-8/87969, що був наданий на запит представника позивача від 10.10.2023 року, відповідач повідомив, серед іншого, про те, що доплата до пенсії в сумі 303584,31 грн облікована відповідачем та буде виплачена позивачу на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року № 1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень.
Отже, сума заборгованості з пенсії у розмірі 303584,31 грн підтверджується наявними у справі документами, не заперечується відповідачем та не оспорюється позивачем, проте, позивачу відповідачем не виплачена.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення у випадку повної, часткової, тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто, позивач, як громадянин України, у розрізі даної справи, за умови підтвердження трудового стажу, наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Правова позиція аналогічного змісту була викладена Верховним Судом у постановах від 28.08.2018 року у справі № 175/4336/16-а, від 25.09.2018 року у справі № 242/65/17 та від 27.02.2019 року у справі № 423/3544/16-а та інших.
Судом установлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання судового рішення у справі № 200/2175/23 було здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2019 року згідно з новою довідкою від 07.04.2023 року № 6130/Д, за наслідками якого нарахована доплата за період з грудня 2019 року по вересень 2023 року в сумі 303584,31 грн, яка є заборгованістю з пенсії.
Станом на дату ухвалення цього рішення заборгованість із пенсії в сумі 303584,31 грн за період з грудня 2019 року по вересень 2023 року позивачу не виплачена.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з вимогами статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили, зокрема, після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Положеннями частини 1 статті 129-1 Конституції України установлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Статтею 13 Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Отже, після набрання законної сили рішенням суду у справі № 200/2175/23 і здійснення перерахунку пенсії позивача на виконання цього рішення суду у відповідача, як у пенсійного органу, в якому позивач перебуває на обліку, виник обов'язок провести виплатити позивачу заборгованість із пенсії, яка утворилася внаслідок такого перерахунку.
Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність або відсутність у позивача права на одержання призначених за законом пенсійних виплат.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції визначено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Так, у рішеннях "Кечко проти України" (заява № 63134/00) і "Ромашов проти України" (заява № 67534/01) ЄСПЛ зазначив, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними.
Зокрема, у справі "Кечко проти України" ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01) і у справі "Бакалов проти України" (заява № 14201/02) ЄСПЛ також зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, обмежене фінансування відповідача жодним чином не може впливати на право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, у тому числі з виплатою позивачу заборгованості з пенсії, що утворилася внаслідок її перерахунку.
Викладені у відзиві доводи відповідача стосовно того, що обраний позивачем спосіб захисту є, по суті, одним із способів виконання рішення суду у справі № 200/2175/23, судом відхиляються, оскільки позивачем у даній справі заявлено позовні вимоги з інших підстав та обставин, що обґрунтовують звернення до суду.
Так, у справі № 200/2175/23 спірним питанням було право позивача на перерахунок пенсії на підставі довідки ДУ "ТМО МВС України по Львівській області" від 07.04.2023 року № 6130/Д про розмір грошового забезпечення і не розглядалося питання щодо нарахування та виплати позивачу заборгованості з пенсії у конкретній сумі (303584,31 грн), яка виникла після перерахунку, і не надавалась оцінка розміру такої заборгованості та порядку її виплати.
У той же час, спірним питанням у межах справи, що розглядається, є право позивача на отримання заборгованості з пенсії, яка виникла після проведення її перерахунку, у конкретно визначеному розмірі - 303584,31 грн.
Вказане та додаткове обгрунтування того, що у цій справі заявлено позовні вимоги зовсім з інших підстав та обставин, що обґрунтовують звернення до суду, викладені судом окремо в ухвалі суду від 31.05.2024 року у даній справі, якою відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про закриття провадження у справі та про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Державної казначейської служби України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не було здійснено виплату позивачеві заборгованості з пенсії за період з грудня 2019 року по вересень 2023 року в сумі 303584,31 грн, яка утворилася внаслідок перерахунку пенсії.
Під час вирішення даного спору судом враховується таке.
Відповідно до положень пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина та інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в даній Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
З огляду на викладене, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вже зазначалося судом, вказана сума 303584,31 грн є несплаченою відповідачем на користь позивача заборгованістю з пенсії за минулий період.
Отже, стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з пенсії є належним та ефективним способом захисту та відновлення порушеного права позивача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2428,67 грн (квитанції від 22.01.2024 року та від 25.03.2024 року).
Докази здійснення інших судових витрат позивачем не надані.
Судом були задоволені пов'язані між собою майнові позовні вимоги стосовно визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості з пенсії у розмірі 303584,31 грн, у зв'язку з чим за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають присудженню понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2428,67 грн.
Керуючись нормами Конституції України, Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми заборгованості з пенсії - задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати обрахованої у вересні 2023 року заборгованості з виплати пенсії в належному розмірі ОСОБА_1 - протиправною.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) заборгованість з невиплати в належному розмірі пенсії в сумі 303584 (триста три тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) гривні 31 копійка.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2428 (дві тисячі чотириста двадцять вісім) гривень 67 копійок.
Повне судове рішення складене 31 травня 2024 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч