28 травня 2024 рокуСправа №160/6363/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСліпець Н.Є.
за участі секретаря судового засіданняЛебеденко В.В.
за участі:
представників позивача представників відповідача Білокінь С.С., Селіна Д.В. Дикої Н.В., Пастернак В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву представника Дніпровської міської ради - Дикої Наталі Вікторівни про відвід судді у адміністративній справі №160/6363/24 за позовною заявою Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича, Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.03.2024 Громадська організація «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпровського міського голови ОСОБА_1 (далі - відповідач-1), Дніпровської міської ради (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати ОСОБА_1 Дніпровського міського голову належним чином розглянути електронну петицію «Зміни до Бюджету на 2024 рік та відміна тендерів КП «ОРГАНІЗАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА» Дніпровської міської ради задля Підтримки Обороноздатності та Захисту України», підготувати проект рішення міської ради з питання електронної петиції та винести вказане питання електронної петиції (проекту рішення) на розгляд сесії місцевої ради з поставленням на голосування;
- визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Дніпровську міську раду розглянути питання, що зазначені в електронній петиції «Зміни до Бюджету на 2024 рік та відміна тендерів КП «ОРГАНІЗАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА СЛУЖБА» Дніпровської міської ради задля Підтримки Обороноздатності та Захисту України» на найближчому пленарному засіданні Дніпровської міської ради.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 08.04.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (т.1 а.с. 59).
28.03.2024 до суду від представника Дніпровської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження із викликом сторін (т. 1 а.с. 65-73).
03.04.2024 на адресу суду від представника Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та здійснення подальшого розгляду справи за правилами загального позовного провадження із повідомленням сторін (т.1 а.с. 195-198).
Ухвалою суду від 04.04.2024 клопотання представника Дніпровської міської ради та заява представника Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» задоволені, постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (т. 1 а.с. 199-200).
У судовому засіданні 28.05.2024 представником Дніпровської міської ради - Дикою Н.В. заявлено заяву про відвід судді (т.2 а.с. 160-166).
В обґрунтування заяви посилається на те, що в діях судді вбачається упередженість та відсутність об'єктивності відносно відповідача-2 та заявлених його представниками клопотань, оскільки суддя під час розгляду справи постійно відмовляла у задоволенні клопотань, заявлених стороною відповідача, а саме: ухвалами від 30.04.2024 відмовлено у задоволенні клопотань про об'єднання справ в одне провадження та у залученні третьої особи. Крім того, 23.05.2024 під час судового засідання суддею в порушення ч. 9 ст. 79 КАС України задоволено клопотання сторони позивача про доручення до матеріалів справи доказів, не надавши можливість позивачам надати свої пояснення щодо поданого клопотання. Також, у судовому засіданні 28.05.2024, в порушення ч. 8 ст. 79 КАС України задовольнила клопотання представника позивача про долучення доказів.
Інший представник відповідачів заяву про відвід судді підтримала.
Представники позивача заперечували проти задоволення заяви про відвід судді, посилаючись на її безпідставність та не обгрунтованість.
Розглянувши заяву представника Дніпровської міської ради - Дикої Н.В. про відвід судді, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною 3 ст. 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Так, у заяві заявник посилається на п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а саме у останньої викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, оскільки суддею Сліпець Н.Є. у задоволенні клопотань, заявлених представниками відповідача-2 відмовлено, а також задоволено клопотання, заявлені представниками позивача про залучення доказів до матеріалів справи на стадії судового розгляду.
Статтею 36 КАС України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді та порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (її) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
У висновку N 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.
Отже, прийняття процесуальних актів, а також дії суду під час розгляду справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Правову оцінку дій суду під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, необхідно зауважити, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Враховуючи викладене, заявлений представником відповідачів відвід має бути вмотивований, тобто містити відповідні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При цьому, не можуть бути підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами чи процесуальні рішення судді під час здійснення правосуддя.
Подання заяви про відвід судді, яка містить лише припущення, свідчить про неповагу до суду та переслідування єдиної мети, що полягає в затягуванні розгляду справи.
Статтями 126, 129 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. За неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
Перевіривши заяву представника Дніпровської міської ради про відвід судді Сліпець Н.Є., суд дійшов висновку, що доводи заявника є лише припущеннями та свідчать про незгоду заявника з процесуальними рішеннями суду. Заява про відвід судді не містить посилання на обставини, які за суб'єктивним чи об'єктивним критеріями виключають участь судді Сліпець Н.Є. у розгляді справи №160/6363/24.
Таким чином, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу в силу відсутності об'єктивних обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, у зв'язку з чим відсутні підстави для його задоволення.
Згідно із ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи, що заяву про відвід судді заявлено представником Дніпровської міської ради - Дикою Н.В. безпосередньо під час судового засідання 28.05.2024, питання про відвід судді вирішено судом, що розглядає справу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника Дніпровської міської ради - Дикої Наталі Вікторівни про відвід судді у адміністративній справі №160/6363/24 за позовною заявою Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Дніпровського міського голови Філатова Бориса Альбертовича, Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 31 травня 2024 року.
Суддя Н.Є. Сліпець