Справа № 503/950/24
Провадження №3/503/874/24
23 травня 2024 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу поліцейської діяльності № 1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
26 квітня 2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 323326, згідно змісту якого 26.04.2024 року о 21.21 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом - Р-180 Форте (мотоблок), без реєстраційного номера, по вул. Центральній в с. Петрівка, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що із показником 0,23 о/оо (проміле) підтвердив результат тестування на алкоголь «Драгер», проведений 26.04.2024 року о 21.29 годині на місці зупинки транспортного засобу уповноваженою особою Національної поліції з використанням спеціального технічного засобу - ALCOTEST 6820 прилад № ARLH-0165 з принтером DRAGER MOBILE PRINTER № ARLH-0167 та із застосуванням технічного засобу відеозапису, у зв'язку з чим ОСОБА_1 порушив пункт 2.9.(а) Правил дорожнього руху та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце і час розгляду справи був своєчасно сповіщений належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП, про що свідчить зміст протоколу про адміністративні правопорушення серії ААД № 323326 від 26.04.2024 року (а.с.2), в якому було зазначено про повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що розгляд справи відбудеться 23.05.2024 року о 09 год. 30 хв. у Кодимському районному суді із проставленням останнім свого підпису про ознайомлення з місцем та часом розгляду справи. При цьому, в зазначеному протоколі особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проставлений підпис також в графі про ознайомлення зі змістом цього протоколу та отримання його копії. Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка ОСОБА_1 на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. У зв'язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справ в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступне.
Відповідно до п.2.9(а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі за текстом - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.5 Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану, зокрема алкогольного сп'яніння.
У відповідності до положень ч.2-3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В свою чергу у відповідності до пунктів 6-7 розділу І та 2-3, 6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими із використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно до пунктів 3-4, абзацу першого пункту 6 і пунктів 7-8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до пунктів 4 і 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
26 квітня 2024 року о 21 год. 21 хв. ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом - Р-180 Форте (мотоблок), без реєстраційного номера, по вул. Центральній в с. Петрівка, був зупинений працівниками Національної поліції, про що в сукупності свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 323326 від 26.04.2024 року (а.с.2), який крім працівника поліції також підписаний ОСОБА_1 , без будь-яких заперечень щодо його змісту; письмові пояснення самого ОСОБА_1 від 26.04.2024 року (а.с.5), в якому ним визнавався факт керування згаданим транспортним засобом на час його зупинки працівниками поліції;а також відеозапис « 0000000_00000020240426212648_1566A.MP4», що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на DVD-R диску (а.с.7) і досліджений судом під час судового розгляду шляхом демонстрації, на якому зафіксовано рух мотоблоку під керуванням ОСОБА_1 та його зупинку на вимогу поліції, яка була подана з використанням маячків синього і червоного кольорів.
При цьому, згідно змісту акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), у ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота.
Згідно пункту 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (надалі за текстом Інструкція) ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
26.04.2024 року о 21.29 годині ОСОБА_1 , на місці зупинки транспортного засобу уповноваженою особою Національної поліції з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» ALCOTEST 6820 прилад № ARLH-0165 з принтером DRAGER MOBILE PRINTER № ARLH-0167 та із застосуванням технічного засобу відеозапису, пройшов тестування на алкоголь із результатом 0,23 о/оо (проміле), про що свідчить відповідний талон-чек тестування № 2688 (а.с.3); акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), який підписаний ОСОБА_1 на підтвердження своєї згоди з результатами огляду; сам протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 323326 від 26.04.2024 року (а.с.2), який крім працівника поліції також підписаний ОСОБА_1 , без будь-яких заперечень щодо його змісту.
При цьому, на вищезазначеному відеозаписі «0000000_00000020240426213200_1568A.MP4» (проміжок часу запису з 0:01:00 хвилини до 0:02:30 хвилини), зробленому на нагрудну камеру поліцейського DSJ_0000000_000000, що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на DVD-R диску (а.с.7) і досліджений судом під час судового розгляду шляхом демонстрації зафіксовано огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Водночас процесуальних підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не було, оскільки останній проставив свій підпис у графі на підтвердження своєї згоди з результатами його огляду на стан сп'яніння в акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4).
Окрім того, в своїх письмових поясненнях від 26.04.2024 року (а.с.5) ОСОБА_1 зазначив, що перед тим як сісти за кермо свого мотоблоку випив чарку горілки, а саме сто грам, а на безперервному відеозаписі « 0000000_00000020240426213526_1569A.MP4» (проміжки часу запису 00:03:05 - 00:03:15 та 0:08:50 - 0:08:55), зробленому на нагрудну камеру поліцейського DSJ_0000000_000000, що був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на DVD-R диску (а.с.7) зафіксовано ту обставину, що на запитання працівника поліції, щодо кількості випитого алкоголю, ОСОБА_1 відповів «сто грам».
Водночас із цим суд відзначає, що у пункті 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.08.2023 року у справі № 208/712/19 висловлено позицію про те, що положення КУпАП не містять заборони використовувати у судовому рішенні письмові пояснення, надані службовій особі правоохоронного органу.
Відтак суд вважає вище наведені письмове пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допустимим, належним, достатнім і достовірним доказом, внаслідок узгодженості його внутрішнього змісту та відсутності суперечностей між ним та відеозаписом, що дозволяє суду зробити на їх підставі однозначні та переконливі висновки щодо дійсних обставин діяння.
Згідно ч.2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (надалі за текстом - Закон) поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.
При цьому, згідно пункту 9 ч.1 ст. 31 Закону, поліція може застосовувати такі превентивні заходи застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 40 Закону передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, автоматичну фото і відеотехніки, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
На двох вищезазначених відеозаписах зафіксована чітка послідовність події, яка стала підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
У зв'язку з чим суд вважає, що відеозаписи «0000000_00000020240426212648_1566A.MP4» та «0000000_00000020240426213526_1569A.MP4» наявні на DVD-R диску (а.с.7) є належними, допустимими, достовірними і достатніми джерелами доказів з огляду на положення ст. 251, 266 КУпАП.
В свою чергу відеозаписи «0000000_00000020240426213200_1568A.MP4» і «0000000_00000020240426215028_1570A.MP4» наявні на DVD-R диску (а.с.7) містять фіксацію обставин виключно вже про саме оформлення поліцією матеріалів про адміністративне правопорушення, а саме складення процесуальних документів, а в свою чергу відеозапис «0000000_00000020240426213155_1567A.MP4» не має доказового значення внаслідок своєї тривалості близько одної секунди.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають зокрема у стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до положень п.5 ст. 7 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, ратифікованою Українською РСР 25 квітня 1974 року, зі змінами та доповненнями Європейської угоди від 01 травня 1971 року: «в национальном законодательстве должны быть предусмотрены специальные положения, касающиеся вождения под воздействием алкоголя, а также допустимый законом уровень содержания алкоголя в крови, а в соответствующих случаях - в выдыхаемом воздухе, превышение которого является несовместимым с управлением транспортным средством. Во всех случаях максимальный уровень содержания алкоголя в крови в соответствии с национальным законодательством не должен превышать 0,50 г чистого алкоголя на литр крови или 0,25 мг на литр выдыхаемого воздуха».
При цьому, згідно пункту 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та Міністерством охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Таким чином суд вважає, що в діянні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявні ознаки передбачені частиною першою ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з вище викладеним суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб, який був затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та в подальшому неодноразово продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, від 18.04.2022 року № 259/2022, від 17.05.2022 року № 341/2022, від 12.08.2022 року № 573/2022, від 07.11.2022 року № 757/2022, від 06.02.2023 року № 58/2023, від 01.05.2023 року № 254/2023, від 26.07.2023 року № 451/2023, від 06.11.2023 року № 734/2023 та від 05.02.2024 року № 49/2024, які в свою чергу були затверджені Законами України від 15.03.2022 року № 2119-IX, від 21.04.2022 року № 2212-IX, 22.05.2022 року № 2263-IX, 15.08.2022 року № 2500-IX, 16.11.2022 року № 2738-IX, 07.02.2023 року № 2915-ІХ, від 02.05.2023 року 3057-IX, від 27.07.2023 року № 3275-IX, від 08.11.2023 року № 3429-IX та від 06.02.2024 року № 3564-IX.
На час вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не мав права керування транспортними засобами, згідно відповідної довідки інспектора САП Подільського РУП ГУНП в Одеській області від 27.04.2024 року (а.с.6), а відтак, до нього не може бути застосовано обов'язкове додаткове адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаючи обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, вчинення останнього в умовах надзвичайної обставини - воєнного стану, суд вважає необхідним застосувати до порушника за вчинення даного адміністративного правопорушення безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією, а саме однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 23-24, 27, 33-35, 401, 130 ч.1, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП, ст. 58 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, пунктом 2.9. Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, пунктом 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д. В. Вороненко