30 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/19171/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), в якій просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ, у розмірі, визначеному Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №1210, починаючи з 19.09.2023.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до статті 60 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання як додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, так і підвищення особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, а тому відмова відповідача у виплаті додаткової пенсії, передбаченої статтею вказаного закону є протиправною.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позов відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що оскільки група інвалідності, яка пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в період проходження військової служби, встановлена позивачу з 22.01.2016 та посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни видане 09.02.2016, то відповідно позивач має право на одне з підвищень. Розмір підвищення особам з інвалідністю внаслідок війни 2 групи є більшим від додаткової пенсії особам з інвалідністю 2 групи числа ліквідаторів ЧАЕС 1 категорії, відповідно позивачу доцільно отримувати саме підвищення особам з інвалідністю внаслідок війни. У зв'язку із чим, на думку відповідача, підстави для перегляду розміру пенсії відсутні.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області, є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, також учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
У період з 02.12.1990 по 18.07.2019 позивач отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У період з 19.07.2019 по 31.01.2020 позивач отримув пенсію по інвалідності 2 групи, призначену відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У період з 01.02.2020 та до моменту виникнення спірних правовідносин позивач отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою від 19.09.2023, в якій просив повідомити причини нарахування доплати до пенсії в розмірі 837,20 грн, хоча має право на два доплати у розмірі 837,20 грн та 379, 60 грн.
Листом від 05.10.2023 №22295-21826/С-02/8-1600/23 відповідач повідомив, що пунктом 15-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210 (в редакції від 25.03.2014) визначено, що особам, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про жертви нацистських переслідувань» і «Про соціальний захист дітей війни», таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав. У зв'язку з тим, що розмір підвищення як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи є більшим, ніж розмір додаткової пенсії особам з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС 1 категорії, позивачу здійснюється виплата більшого підвищення відповідно до чинного законодавства.
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно статті 11 Закону №2262-ХІІ, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і цим Законом.
Як встановлено судом, момент виникнення спірних правовідносин позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону №2262-ХІІ.
За змістом розрахунку пенсії станом на 10.01.2024 позивачу призначено підвищення як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи в розмірі 837,20 грн.
Згідно зі статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон №796-ХІ), пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону №796-ХІІ, в редакції чинній з 1 січня 2015 року, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відтак на час виникнення правовідносин, Кабінету Міністрів України надані повноваження щодо визначення порядку призначення додаткової пенсії, передбаченої Законом № 796-ХІІ.
Зазначені положення Закону №796-ХІІ І неконституційними не визнавались.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210).
При цьому суд зазначає, що Рішенням Конституційного суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 по справі №1-11/2018 (3830/15) у статті 53 Закону №796-XII визнано неконституційним обмеження максимальним розміром додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В той же час, положення статті 50 Закону №796-XII та пункту 26 розділу VІ "Прикінцеві і перехідні положення" Бюджетного кодексу України в частині, що делегує повноваження щодо визначення умов, порядку призначення та розмірів відповідних пенсійних виплат Кабінету Міністрів України, неконституційними не визнавались, тому, також є чинним та не визнаний неконституційним пункт 15-1 Порядку №1210.
Пунктом 13 Порядку №1210 визначено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах: 1) особам, що належать до категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: інвалідам I групи - 474,5 гривні; 2) інвалідам II групи - 379,6 гривні; 3) інвалідам III групи - 284,7 гривні; 4) для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: інвалідам I групи - 341,64 гривні; інвалідам II групи - 227,76 гривні; інвалідам III групи - 170,82 гривні.
Пунктом 15-1 Порядку №1210 встановлено, що особи, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «;Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «;Про жертви нацистських переслідувань» і «;Про соціальний захист дітей війни», таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав.
Відповідно до частини 4 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам ІI групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи те, що позивач має право як на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно Закону №796-ХІІ так і на підвищення згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", при цьому отримує підвищення до пенсії інвалідам війни 2 групи згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому відсутні підстави на одночасне отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеної до 1 категорії, відповідно до статті 50 Закону №796-ХІІ.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 19 лютого 2019 року у справі № 363/4916/16-а, від 10 квітня 2019 року у справі № 363/4821/16-а, від 24 квітня 2019 року у справі №363/3974/16-а.
За таких обставин та з огляду на матеріали справи, суд вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ( вул. Соборності, буд. 66,м. Полтава, Полтавська область,36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко