Справа № 947/8865/24
Провадження № 1-кс/947/6314/24
17.05.2024 року
слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 дослідивши клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42023160000000339 від 30.10.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України,-
Як вбачається з поданого клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2023 року за № 42023160000000339 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 191КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською обласною прокуратурою.
Прокурор у клопотанні зазначає про те, що досудовим розслідуванням в рамках вказаного кримінального провадження встановлено, що завідувач першої підстанції, лікар з медицини невідкладних станів структурного підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 20991240) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби надав вказівки підлеглим працівникам вносити недостовірні відомості в табелі обліку робочого часу працівникам, які фактично не виконували свої функціональні обов'язки, з метою нарахування заробітної плати та зарахування зазначеним особам робочого стажу, тобто умисно, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе та інших осіб, що спричинили тяжкі наслідки.
Так, 14.03.2024 року в період часу з 09 год. 50 хв. по 10 год. 24 хв., старший слідчий слідчого управління ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 провів обшук за місцем мешкання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено:
1.копію наказу № 402-к від 15.07.2019 року про зарахування до інтернатури ОСОБА_3 на 2 арк.;
2.копію трудового договору № 10 від 22.07.2019 року, укладеного між КУ «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» та ОСОБА_3 на 2 арк.
Прокурор у клопотанні посилається на те, що в ході проведення огляду встановлено, що вилучені речі містять на собі сліди вчиненого злочину, з метою фіксування останніх їх буде оглянуто та проведено ряд експертних досліджень, шляхом призначення експертиз.
Вважаючи, що вилучене під час обшуку майно є речовими доказами та може бути використане, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема підтвердження або спростування факту вчинення кримінальних правопорушень, прокурор з метою забезпечення збереження вилученого майна в якості речових доказів звертається до слідчого судді із клопотанням про його арешт.
Дослідивши клопотання та матеріали додані в його обґрунтування, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність повернення даного клопотання прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Прокурор у клопотанні зазначає про те, що досудовим розслідуванням в рамках кримінального провадження встановлено, що завідувач першої підстанції, лікар з медицини невідкладних станів структурного підрозділу «Одеська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» КНП «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради (код ЄДРПОУ 20991240) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби надав вказівки підлеглим працівникам вносити недостовірні відомості в табелі обліку робочого часу працівникам, які фактично не виконували свої функціональні обов'язки, з метою нарахування заробітної плати та зарахування зазначеним особам робочого стажу, тобто умисно, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе та інших осіб, що спричинили тяжкі наслідки.
Так, 14.03.2024 року в період часу з 09 год. 50 хв. по 10 год. 24 хв., старший слідчий слідчого управління ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 провів обшук за місцем мешкання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено: копію наказу № 402-к від 15.07.2019 року про зарахування до інтернатури ОСОБА_3 на 2 арк. та копію трудового договору № 10 від 22.07.2019 року, укладеного між КУ «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» та ОСОБА_3 на 2 арк., на які наразі прокурор просить накласти арешт.
На переконання слідчого судді клопотання прокурора про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, з огляду на наступні обставини.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
В порушення зазначених вимог кримінального процесуального закону, прокурором не було зазначене відповідне обґрунтування необхідності накладення арешту на вилучене майно, зокрема, не було доведено його відношення до розслідуваного к/п № 42023160000000339 від 30.10.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України та яким чином зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України для речових доказів.
Прокурор у клопотанні визначив метою накладення арешту на вказане вилучене майно його збереження як речових доказів, хоча при цьому конкретно мету та правову підставу арешту майна не обґрунтував, а лише поверхово послався на положення ст. 170 КПК України, які загалом визначають поняття арешту майна.
Крім цього, слідчий суддя звертає увагу на те, що у клопотанні прокурора зазначено, що із вилученим під час обшуком майном органу досудового розслідування необхідно провести експертизи з метою встановлення того чи містить у собі вилучене майно відомості, які мають значення для досудового розслідування в рамках кримінального провадження.
При цьому, з моменту вилучення майна минуло більше двох місяців, протягом яких в рамках кримінального провадження не було призначено експертиз із вилученим під час обшуку майном, або ж відомості про призначення експертиз не було долучено прокурором до клопотання про арешт майна.
Клопотання окрім, копії протоколу обшуку, копії ухвали слідчого судді на підставі якої був проведений обшук та постанови про визнання вилученого майна речовими доказами, не містить документів, які б обґрунтовували доводи клопотання.
Окрім цього, відповідно до вимог ст. 171 КПК України прокурор належним чином не мотивував своє клопотання стосовно того, який зв'язок є між кримінальними правопорушеннями, які розслідуються в рамках кримінального провадження та майном яке належить третій особі - ОСОБА_3 .
Так, слідчий суддя звертає увагу на те, що прокурор у клопотанні посилається на причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження, не долучаючи при цьому до клопотання жодних матеріалів в обґрунтування зазначених доводів.
Слідчий суддя позбавлений можливості встановити з яких причин наразі вилучене майно необхідне стороні обвинувачення для огляду та чому орган досудового розслідування вважає, що при його огляді буде можливе виявлення інформації, яка може мати значення для встановлення обставин імовірного вчинення кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження.
Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.
Частиною 5 статті 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Так, слідчий суддя звертає увагу на те, що прокурором пропущено строк, встановлений ч. 5 ст. 171 КПК України на подачу клопотання про арешт тимчасово вилученого майна без обґрунтування причин пропуску такого строку та без клопотання про поновлення строків на звернення із клопотанням.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42023160000000339 від 30.10.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчийсуддя ОСОБА_1