Справа № 420/15184/24
29 травня 2024 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К,, вивчивши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій стягнення коштів,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
визнати дії ОСОБА_1 протиправними щодо завдання збитків державі, в особі військової частини НОМЕР_1 під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по речовій службі на загальну суму 21443 грн. 40 коп. (двадцять одна тисяча чотириста сорок три гривні 40 копійок);
стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду в розмірі 21443 грн. 40 коп. (двадцять одна тисяча чотириста сорок три гривні 40 копійок) по продовольчій службі, яка встановлена службовим розслідуванням, за результатом якого видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2019 року № 103;
стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Ухвалою від 22.05.2024 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.
Від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із заявою про поновлення строку звернення до суду в якій зазначено, що відповідно до ст. 4 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди. Особовий склад та представники юридичної служби військової частини НОМЕР_1 постійно залучались для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях внаслідок чого не було із об'єктивних причин не було можливості належним чином організовувати позовну роботу в інтересах військової частини НОМЕР_1 в у строки, визначені КАС України, перебуваючи не у пункті постійної дислокації частини, без можливості доступу до всіх необхідних документів, які б потрібні були для обґрунтування позовних вимог. Також, однією із причин пропуску строку звернення до суду є неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 своїх функціональних обов'язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2021 року № 1092, виданого за результатами проведеного службового розслідування.
Крім того представник позивача вказує, що термін дії карантину безперервно і неодноразово продовжувався. Зокрема, на дату звільнення відповідача(05.03.2020), на всій території України діяв карантин і на той час строк його дії був визначений до 31.03.2022 (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 № 1336). Згодом цей строк був неодноразово змінений згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 229, від 27.05.2022 № 630, від 19.08.2022 № 928, від 23.12.2022 № 1423, від 24.04.2023 № 383 і таким чином датою його закінчення визначено 30.06.2023. Отже, тримісячний строк звернення до суду з даним позовом розпочався 01.07.2023.
Згідно ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Позивачем у позові зазначено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2019 № 2833 було призначено службове розслідування за фактом незаконного витрачання продуктів харчування за результатами якого на підставі Акту службового розслідування було видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» за фактом незаконного витрачання продуктів харчування від 15.01.2019 за № 103.
Так, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 , «Про результати службового розслідування» від 15.01.2019 за № 103, було встановлено, що в результаті неналежного виконання молодшим лейтенантом ОСОБА_1 вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших керівних документів щодо обліку особового складу, що призвело до нестачі продовольчого забезпечення військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_2 ), у результаті чого державі у особі військової частини НОМЕР_1 , було завдано матеріального збитку по продовольчій службі на загальну суму 21443 грн. 40 коп. (двадцять одна тисяча чотириста сорок три гривні 40 копійок).
За загальною нормою КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто позивачу достовірно стало відомо про завдання збитків державі під час винесення наказу від 15.01.2019 за № 103, проте до суду позивач звернувся лише 17.05.2024 року, тобто с пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Суд вважає за можливе застосувати правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 02.06.2022 року у справі №420/3612/20, відповідно до якої колегія суддів дійшла висновку, що у даній категорії справ строк звернення до суду складає три місяці.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи представника позивача, що введення на території України воєнного стану є підставою для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
У постанові від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Натомість, позивачем у вказаній заяві не наведено обставин та не надано доказів, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій, пов'язаних з введенням на території України воєнного стану, а також не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Верховний Суд вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне провадження з посиланням на воєнний стан виклав правову позицію (ухвала від 04.05.2022 року справа №420/18244/21) відповідно до якої саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Таким чином, неможливість участі в адміністративному процесі суб'єкта владних повноважень під час воєнного стану повинно бути пов'язано з наявністю об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному здійсненню відповідних процесуальних дій.
Разом з тим, суддя відхиляє як безпідставне посилання позивача на факт запровадження карантину на території України, як на підставу поважності причин пропуску строку.
Зокрема позивачем не зазначено, який саме особовий склад, які саме представники юридичної служби військової частини НОМЕР_1 та у який час залучались для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України.
Посилання на зазначені обставини, за відсутності належних та відповідних доказів на їх підтвердження, в контексті того, що завдану шкоду було встановлено наказом під час винесення наказу від 15.01.2019 за № 103, проте до суду позивач звернувся лише 17.05.2024 року, тобто з пропуском строку звернення до суду, суд вважає безпідставними.
При цьому, неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби військової частини НОМЕР_3 своїх функціональних обов'язкiв в частині організації та ведення претензiйної і позовної роботи, було підтверджено наказом командира вiйськової частини НОМЕР_1 від 29.05.2021 року № 1092, виданого за результатами проведеного службового розслідування.
Натомість позивач звернувся до суду лише у травні 2024 року, тобто з пропуском передбаченого чинним законодавством строку на звернення до суду.
Враховуючи недоведеність заявником існування об'єктивно непереборних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з цими вимогами, суд визнає неповажними зазначені заявником в заяві причини пропуску строку звернення.
Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору в встановленому розмірі.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч.5,6,8 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
При таких обставинах в силу п.1 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.
Керуючись ст.169, 248 КАС України, суддя,-
Визнати неповажними зазначені Військовою частиною НОМЕР_1 причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій стягнення коштів - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС.
Суддя Д.К.Васиялка