Справа № 420/37047/23
08 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Грекової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 10996927,65грн.
Ухвалою суду від 16.01.2024 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
25.01.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, у якому заявник просив суд прийняти цей зустрічний позов до спільного розгляду з позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 10 996 927 грн. 65 коп., що розглядається в межах справи № 420/37047/23; об'єднати вимоги за цим позовом в одне провадження з позовом Головного управління ДПС В Одеській області; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №17457/15-32-24-05 від 20.07.2023 за формою “ПС”; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 17458/15-32-24-05 від 20.07.2023 за формою “Р”; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №17460/15-32-24-05 від 20.07.2023 за формою “Р”; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №17461/15-32-24-05 від 20.07.2023 за формою “Р”; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №17462/15-32-24-05 від 20.07.2023 за формою “Н”.
Ухвалою суду від 21.02.2024 прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 20.07.2023 №17457/15-32-24-05, №17458/15-32-24-05, №17460/15-32-24-05, №17461/15-32-24-05, №17462/15-32-24-05; об'єднано в одне провадження зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 20.07.2023 № 17457/15-32-24-05, №17458/15-32-24-05, №17460/15-32-24-05, №17461/15-32-24-05, №17462/15-32-24-05 з первісним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 10 996 927,65грн.
Ухвалою суду від 16.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог представник Головного управління ДПС в Одеській області у позовній заяві зазначав, що станом на 28.12.2023, відповідно до довідки-розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника податку, податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить 10 996 927,65грн. Вказана заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень -рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 20.07.2023 №17457/15-32-24-05, №17458/15-32-24-05, №17460/15-32-24-05, №17461/15-32-24-05, №17462/15-32-24-05. Позивач, посилаючись на положення ст. ст.14, 54, 58, 59, 63, 87 Податкового кодексу України просиd задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10 996 927,65грн.
Представник фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 не погоджуючись із позовними вимогами контролюючого органу звернувся до суду із зустрічним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 20.07.2023 №17457/15-32-24-05, №17458/15-32-24-05, №17460/15-32-24-05, №17461/15-32-24-05, №17462/15-32-24-05.
В обґрунтування наявності підстав для задоволення зустрічного позову представник ОСОБА_1 вказав, що станом на 14.04.2023, тобто на дату направлення поштою наказу від 10.04.2023 №2385-п 14.04.2023 та повідомлення від 12.04.2023 № 218/15-32-24-05, так і у період проведення невиїзної перевірки (з 15.05.2023 по 19.05.2023) ОСОБА_1 не перебував на території України. Представник ОСОБА_1 зазначав, що ОСОБА_1 виїхав за межі України у лютому 2022 року та станом на дату подання цього зустрічного позову на територію України не повертався. За таких обставин, як зазначив представник ОСОБА_1 , позивач не був ознайомлений з наказом про перевірку, а також із відомостями про дату її початку та місце проведення, у зв'язку з чим не зміг реалізувати надані йому ПК України права, зокрема: представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно або уповноваженого представника; бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом (п. 17.1.2., п. 17.1.6. статті 17 ПК України); подати письмове звернення про проведення замість документальної невиїзної перевірки документальної виїзної перевірки (п. 79.5. ст. 79 ПК України). Поряд з цим, на думку представника позивача, відмітка «за закінченням встановленого строку зберігання» не дає контролюючому органу підстав для визначення факту належного повідомлення платника податків, а висновки посадової особи ГУ ДПС в Одеській області, що відображені в акті перевірки, є безпідставними та передчасними, оскільки у разі обізнаності ОСОБА_1 про проведення невиїзної перевірки щодо додержання ним вимог податкового законодавства за період здійснення ним підприємницької діяльності, останній надав би всі первинні та інші документи, які у нього є у повному обсязі.
12.03.2024 до суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 . Як вважає представник Головного управління ДПС в Одеській області контролюючий орган діяв у межах чинного законодавства і направив необхідні документи, що були підставою для проведення перевірки, на податкову адресу ФОПП ОСОБА_1 . При цьому представник Головного управління ДПС в Одеській області зазначав, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків. Оскільки, як вказав представник, ОСОБА_1 не було надано жодні документи при проведенні перевірки, було складено акт про ненадання первинних облікових документів №1959/15-32-24-05/ НОМЕР_1 від 26.05.2023 та платника податків було повідомлено належним чином про проведення документальної позапланової перевірки. Поряд з цим, як вказав представник відповідача, ПК України (або іншими нормативними актами) не встановлюються строк проведення перевірки пп.78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
19.03.2024 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив у якій представник, посилаючись на обґрунтування, викладені у зустрічному позові вказав, що позивач вважає доводи та твердження ГУ ДПС в Одеській області, викладені у відзиві, безпідставними, а позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтованими.
26.03.2024 до суду від представника Головного управління ДПС в Одеській області надійшли заперечення у яких контролюючий орган наголосив, що ПК України не встановлюються строк проведення перевірки пп.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
У судовому засіданні представники Головного управління ДПС в Одеській області просили суд стягнути з відповідача податковий борг та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 .
Представник ОСОБА_1 заперечував у судовому засіданні проти задоволення позову Головного управління ДПС в Одеській області та просив суд задовольнити зустрічний позов.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 22.06.2015 перебуває на обліку у Головному управління ДПС в Одеській області (Суворовська ДПІ), як фізична особа - підприємець та 01.12.2020 внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, за власним рішенням, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.56).
У період з 15.05.2023 по 19.05.2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи -платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 29.12.2020, за результатами якої складено акт №14288/15-32-24-05/ НОМЕР_1 від 26.03.2023 (а.с.17-35 т.1).
У ході проведеної перевірки встановлено порушення ФОПП ОСОБА_1 :
-п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України, незабезпечення зберігання первинних облікових документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством;
-п.177.2, п.177.4, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, п.6 ст. 128 Господарського кодексу України, неведення книги обліку доходів та витрат, включення до декларації про майновий стан і доходи перекручених даних;
-п.177.2 та п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, занижено податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 4050022,79 грн, в тому числі за 2018р. в сумі 1057074,49 грн, за 2019р. в сумі 2027630,89 грн та за 2020р. в сумі 965317,41 грн;
-п.184.7. ст. 184, п. 187.1 ст.187, пп. «г» п. 198.5 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 4444096 грн, у тому числі за січень 2019р. в сумі 40 грн, за лютий 2019р. в сумі 16667 грн, за жовтень 2019р. в сумі 880 грн та за листопад 2020р. в сумі 4426509 грн;
-п. 201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, не складено та не зареєстровано податкову накладну в ЄРПН на загальну суму з податку на додану вартість на суму 4426509 грн за листопад 2020р.;
-п.177.2 та п.177.4 ст.177, п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, занижено суму військового збору від підприємницької діяльності в сумі 337501,88 грн, в тому числі за 2018р. в сумі 88089,54 грн, за 2019р. в сумі 168969,23 грн та за 2020р. в сумі 80443,11 грн;
20.07.2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення - рішення:
- №17457/15-32-24-05, яким ОСОБА_1 нараховано штрафні (фінансові) санкції за ненадання витребуваних під час перевірки документів, у розмірі 102000грн (а.с.44).
- №17458/15-32-24-05, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4050022,79 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 771176,34грн (а.с.38-39);
- №17460/15-32-24-05, яким ОСОБА_1 за платежем - військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування нараховано податкове зобов'язання у розмірі 337501,88 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 64264,70грн(а.с.42-43);
- №17461/15-32-24-05, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 4444096,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1111024грн (а.с.40-41);
- №17462/15-32-24-05, яким ОСОБА_1 нараховано штрафні санкції по податку на додану вартість у розмірі 3400,00грн (а.с.36-37)
Відповідно до ст.52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Підпунктом 97.4.3 п.97.4 ст.97 Податкового кодексу України встановлено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.
Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст.16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
При цьому, відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Враховуючи зазначені приписи діючого законодавства та оскарження КорсіковимВ.М. податкових повідомлень - рішень, на підставі, яких податковий орган визначив йому податкові зобов'язання і просить стягнути податковий борг, вказане податкове зобов'язання на час розгляду справи судом не є узгодженим та не може бути стягнутим як податковий борг.
У відповідності до положень п.п. 20.1.4 п. 20.1 контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Положеннями п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
У відповідності до положень п.п. 75.1.2. п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог статті 39-3 цього Кодексу.
Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
У відповідності до положень п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Поряд з цим, згідно п.42.2. ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 42.5 ст.45 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Поряд з цим, згідно положень п.79.2 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Отже, з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вище вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.
Як вбачається з акту перевірки від 26.05.2024, про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 був проінформований письмовим повідомленням від 12.04.2023 №218/15-32-24-05, яке направлено поштою ФОП КорсіковуВ.М. з копією наказу від 10.04.2023 №2385-п 14.04.2023 (лист рекомендований №6530013784699 не вручений за закінченням терміну зберігання 13.05.2024). Перевірку проведено з відома ФОП ОСОБА_1 у приміщенні Ізмаїльської ДПІ за адресою м.Ізмаїл, вул. Кишинівська 3, каб.116.
Суд зазначає, що обов'язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.
При цьому, як вбачається з листа Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 29.03.2023 №19-22209/18/24-Вих ОСОБА_1 24.02.2022 перетнув державний кордон України та у період після 24.02.2022 по 29.03.2024 не перетинав кордон України (а.с.195)
Відповідно до п. 102.1. ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Разом з тим, згідно з п.п. 102.3.1. п. 102.3. ст.102 Податкового кодексу України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що неотримання ОСОБА_2 наказу про проведення документальної позапланової перевірки та відсутність з боку платника податків вини у його неотриманні з огляду на відсутність платника податків на території України, свідчать про помилковість посилання контролюючого органу в акті перевірки на проведення перевірки з відома ФОПКорсіковаВ.М.
В свою чергу, під час з'ясування офіційних обставин справи, судом встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято акт №1959/15-32-24-05/3415803554 від 26.05.2023, про ненадання первинних облікових документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, регістрів бухгалтерського обліку, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, ненадання пояснень при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (а.с.120).
Враховуючи викладене та те, що фактично ОСОБА_1 не було та не могло бути відомо про проведення позапланової документальної перевірки та, як наслідок про запит контролюючого органу щодо надання первинних документів, суд приходить до висновку, що відображені в акті перевірки висновки контролюючого органу щодо встановлених порушень без дослідження первинних бухгалтерських документів платника податків, є безпідставними, передчасними та не ґрунтуються на повному встановленні усіх обставин справи.
З урахуванням викладеного, відсутності доказів узгодження грошового зобов'язання щодо якого контролюючий орган звернувся до суду із цим позовом, безпідставність прийняття Головним управлінням ДПС в Одеській області податкових повідомлень - рішень, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області та наявності підстав для задоволення зустрічного адміністративного позову ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 20.07.2023 №17457/15-32-24-05, №17458/15-32-24-05, №17460/15-32-24-05, №17461/15-32-24-05, №17462/15-32-24-05 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Ухвалюючи дане судове рішення суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області не підлягає задоволенню та наявності підстав для задоволення зустрічного адміністративного позову ОСОБА_1 .
Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення зустрічного адміністративного позову ОСОБА_1 , суд вважає за можливе стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 15 140,00 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області -відмовити.
Зустрічний адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 20.07.2023 №17457/15-32-24-05, №17458/15-32-24-05, №17460/15-32-24-05, №17461/15-32-24-05, №17462/15-32-24-05.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, вул. Семінарська 5, м.Одеса) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 15 140,00 грн (п'ятнадцять тисяч сто сорок гривень).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра