31 травня 2024 р. № 400/7849/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у здійсненні перерахунку з більшим показником коефіцієнту заробітної плати у розмірі - 1,24398 замість - 0,95185;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії призначеної ОСОБА_1 з урахуванням більшого показника коефіцієнту заробітної плати у розмірі 1,24398 замість - 0,95185 з 03.07.2017 року та виплатити недоотримані суми пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та з 13.11.2003 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після проведення перерахунку пенсії за період з березня 2011 року індивідуальний коефіцієнт становив 1,24398. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області було проведено перерахунок пенсії в 2017 році, після якого індивідуальний коефіцієнт заробітної плати зменшився і становив 0,95185. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області при здійсненні перерахунку позивачці пенсії було неправильно застосовано індивідуальний коефіцієнт заробітної плати у зв'язку з чим розмір її пенсії зменшився, що і стало підставою звернення до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 29.06.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №400/7849/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що з 01.07.2017 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058 на підставі заяви від 03.07.2017 по більш вигідному варіанту з урахуванням набутого страхового стажу після призначення пенсії. Розмір пенсійної виплати склав 1307,07 грн. При проведенні аналізу вказаного перерахунку пенсії з урахуванням стажу та заробітку за період з березня 2001 по травень 2017 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 1,24398, але розмір пенсійної виплати зменшується, оскільки доплата за понаднормовий стаж, обчислюється за страховий стаж понад 30 років. Розмір пенсійної виплати під час цього перерахунку становив би 1265,10 грн, що є невигідним для позивачки.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 13.11.2003 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за віком.
Страховий стаж позивачки становить 42 роки 06 місяців та 20 днів.
За пенсійною справою позивачки коефіцієнт страхового стажу ОСОБА_1 становить 0,42500.
Не погоджуючись з розрахунком пенсії, позивачка у квітні 2023 року звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії.
На звернення позивачки, Головне управління Пенсійного фонду в Миколаївській бласті своїм листом від 29.04.2023 року №1400-0305-8/27924 повідомило ОСОБА_1 про те, що її пенсію обчислено із заробітної плати за період з лютого 1973 по січень 1978 та протягом березня 2001 року - грудня 2010 року (за найбільш вигідним варіантом), згідно з довідкою про заробітну плазу, виданою АТВ "Аура" та індивідуальних відомостей про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 0,95185. При обчисленні середньомісячного заробітку застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки з урахуванням індексації 7405,03 грн (3764,40 грн (показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки) х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 (коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плата)). Розмір середнього заробітку для обчислення пенсійної виплати складає 7048,48 гри (7405,03грн х 0,95185).
Розмір пенсійної виплати з 01.03.2023 становить 3880,46 грн, а саме: 2995,60 грн - основний розмір пенсії за віком (7048,48 х 0,42500); 460,46 грн - доплата за 22 роки понаднормового стажу (2093 х 22%); 124,40 грн - щомісячна доплата особам, які досягай 65 річного віку до пенсії відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році"; 300,00 грн - щомісячна компенсаційна виплата особам, які досягли 70 річного віку до пенсії відповідно до пункту 8 Постанови № 168.
Позивачка, вважаючи протиправним застосування відповідачем меншого показника коефіцієнту заробітної плати, звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ст. 10 Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Частиною першою статті 25 Закону № 1058-ІV встановлено, щокоефіцієнт страхового стажу,що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс = См х Вс / 100 х 12, де: Кс -коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.
Згідно із ч.2 ст.40 Закону заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n);К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Відповідно до ч. 4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно з п.3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 18.05.2018 року № 10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Судом встановлено, що відповідачем у липні 2017 року було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням набутого страхового стажу після призначення пенсії. При проведенні аналізу перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за заявою позивачки від 03.07.2017 за період з березня 2001 по травень 2017 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати ОСОБА_2 становить 1,24398, але розмір пенсійної виплати зменшується, тому відповідачем застосовано індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,95185.
Суд приходить до висновку, що відповідачем було здійснено перерахунок заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, в результаті якого індивідуальний коефіцієнт для обчисленні заробітної плати зменшився з 1,24398 до 0,95185.
Враховуючи вищевикладене, з метою належного способу захисту порушеного права позивачки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивачки шляхом визнання протиправним здійснення відповідачем перерахунку індивідуального коефіцієнта заробітної плати позивачці та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачці пенсію за віком з 03.07.2017 року з урахуванням коефіцієнту заробітної плати 1,24398.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивачка навела законні й обґрунтовані підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним здійснення Головним управлінням Пенсійного фонду в Миколаївській області перерахунку заробітної плати та індивідуального коефіцієнта заробітної плати ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 03.07.2017 з урахуванням коефіцієнту заробітної плати 1,24398.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1073,60 грн.
5. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко