31 травня 2024 року м. Ужгород№ 260/8010/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - адвоката Сідак Павла Петровича (далі представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач), яким просить суд:
1) визнати протиправними бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), щодо невиплати одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у день виключення зі списів особового складу військової частини через сімейні обставини або інші поважні причини.
2) зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ), виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби при звільненні з військової частини через сімейні обставини або інші поважні причини.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що він проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України. 28 серпня 2023 року його було звільнено у запас та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. При цьому оголошена календарна вислуга років становила 09 років 11 місяць 18 днів. Однак при звільненні одноразова грошова допомога у розмірі 50% грошового забезпечення за кожний повний рік служби, право на яку передбачене законодавством, йому виплачена не була.
Відповідач надіслав через особистий електронний кабінет в підсистемі “Електронний суд” відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив. Зазначив, що для отримання спірної допомоги за сімейними обставинами необхідно, щоб такі були передбачені переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України. Проте звільнення з військової служби за пп. “б” п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” до такого переліку не належить та відповідно не є підставою для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.
У подальшому представник позивача надіслав до суду через особистий електронний кабінет в підсистемі “Електронний суд” відповідь на відзив, в якому зазначає, що нормами чинного законодавства передбачено виключний перелік підстав, за яких виплата спірної одноразової грошової допомоги не проводиться. В даному випадку такі підстави відсутні.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України.
Так, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - НОМЕР_3 прикордонний загін) від 28 серпня 2023 року № 677-ОС майстер-сержанта ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас за пп. “б” п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, а саме: за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
При цьому, як вбачається з тексту зазначеного наказу, вислуга років ОСОБА_1 станом на 28 серпня 2023 року в календарному обчисленні становила 09 років 11 місяців 18 днів, в пільговому обчисленні - 04 роки 02 місяці 16 днів, всього - 14 років 02 місяці 04 днів.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28 серпня 2023 року №677-ОС встановлено, що при звільненні з військової служби ОСОБА_1 не була виплачена одноразова грошова допомогам в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Вважаючи протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону щодо не здійснення нарахування та виплати при звільненні одноразової грошової допомоги у розмірі 50% грошового забезпечення за кожен календарний рік служби, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно ст. 40 Закону №2232 гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України “Про Збройні Сили України”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон №2011) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно ч. 2 ст. 15 Закону №2011 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби за станом здоров'я виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Поняття «календарна вислуга років» застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги «в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби».
Умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закон №2011 є наявність «вислуги 10 років і більше». Таким чином відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги.
Загальна вислуга років ОСОБА_1 на час звільнення становила 14 років 02 місяці 04 дні, тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги дотримана, а тому позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у Постанові від 24.11.2020 року по справі №822/3008/17.
Відповідно до висновків Верховного Суду у Постанові від 24.10.2018 року № 820/3211/17 чинним законодавством передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації.
Згідно до правової позиції Верховного Суду наведеної в Постанові від 02.03.2023 року №460/14618/21 вказано, що надаючи оцінку поняття «грошова винагорода», «одноразова грошова винагорода при звільненні» та «оплата праці і «заробітна плата», які використовуються у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, що вказані поняття є рівнозначними.
Таким чином, право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні передбаченні ст. 15 Закону №2011 гарантовано державою.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач, як військовослужбовець, що звільнений з військової служби за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, за наявності календарної вислуги років - 09 років 11 місяців 18 днів, в пільговому обчисленні - 04 роки 02 місяці 16 днів, загальна - 14 років 02 місяці 04 дні (тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги у даному випадку дотримана), має право на одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 2 ст. 15 Закону №2011.
Однак така протиправно відповідачем виплачена не була.
Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у день виключення зі списів особового складу військової частини через сімейні обставини або інші поважні причини.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби при звільненні з військової частини через сімейні обставини або інші поважні причини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець