про застосування заходів процесуального примусу
29 травня 2024 рокум. Ужгород№ 260/553/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Гриб А.В.,
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області - представник адвокат Гончаров Валентин Вікторович,
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерон і партнери" - представник адвокат Сологуб Вадим Леонідович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивача про застосування заходів процесуально примусу у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Фединця, буд. 14, код ЄДРПОУ 37784267), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерон і партнери» ( 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21 оф. 501, код ЄДРПОУ 36351411) про признання протиправним та скасування рішення, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 29 травня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі складено 31 травня 2024 року .
06 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, якою просить визнати протиправним та скасувати Рішення від 18.01.2024 року Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 ).
08 лютого 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
07 березня 2024 року ухвалою суду залучено до участі в справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерон і партнери» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
02 квітня 2024 року судом закрито підготовче провадження по даній справ. Клопотання позивача про виклик свідка - задоволено. Викликано в судове засідання на 10:00 год 24 квітня 2024 року свідка - директора ТОВ «Нерон і партнери» ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
28 травня 2024 року позивачем подано клопотання про застосування заходів процесуального примусу, в якому просить постановити ухвалу по справі №260/553/24 про застосування заходів процесуально примусу до ОСОБА_2 у вигляді штрафу, а саме: про стягнення в дохід Державного бюджету України з ОСОБА_2 - штраф у сумі десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 (директор ТОВ «Нерон і партнери») - 24.04.2024 року під час судового засідання у даній справі брала участь у режимі відеоконференції із зали Шевченківського районного суду міста Києва разом із представником третьої особи, що унеможливило допит свідка, такі дії свідка є не лише зловживання процесуальними правами, а ще й порушення процесуальних обов'язків та не дотримання прав наданих свідку. Перелічені дії унеможливили допит свідка. ОСОБА_2 умисно не виконала процесуальні обов'язки, щоб не давати свідчення. ОСОБА_2 (директор ТОВ «Нерон і партнери») - не з'явилась на судове засідання у якості свідка якого викликав суд на 15.05.2024 року о 09 год. 00 хв. Більше того ОСОБА_2 (свідок) не повідомила суду (та не підтвердила доказово) поважність причини такого не з'явлення. У зв'язку із чим свідок ОСОБА_2 - систематично не виконує процесуальні обов'язків, зокрема ухиляється від вчинення дій щодо з'явлення до суду та надання свідчень, покладених судом на такого свідка, а також уже неодноразово зловживає процесуальними правами.
Позивач у судовому засідання підтримав клопотання та просив застосувати до ОСОБА_2 заходи процесуального примусу.
Представник відповідача у судовому засідання заперечував щодо задоволення заявленого клопотання.
Представник третьої особи у судовому засідання заперечував щодо задоволення заявленого клопотання, оскільки таке є безпідставним.
Розглянувши клопотання позивача про застосування заходів процесуально примусу, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України особи які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно користуватися належними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За приписами частини 4 статті 45 КАС України суд зобов'язаний вжити заходів для запобігання зловживання процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до частини 3 статті 65 КАС України свідок зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом і дати правдиві показання про відомі йому обставини. За відсутності заперечень учасників справи свідок може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд може дозволити свідку брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції незалежно від заперечень учасників справи, якщо свідок не може з'явитися до суду через хворобу, похилий вік, інвалідність або з інших поважних причин.
02 квітня 2024 року судом закрито підготовче провадження по даній справі. Клопотання позивача про виклик свідка - задоволено. Викликано в судове засідання на 10:00 год 24 квітня 2024 року свідка - директора ТОВ «Нерон і партнери» ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
15 травня 2024 року свідок ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася та не повідомила суд про причини.
Судове засідання відкладено на 29 травня 2024 року об 09:00 год.
22 травня 2024 року свідком ОСОБА_2 подано до суду заяву про неможливість участі у судовому засіданні, оскільки з 19.05.2024 року знаходиться закордоном, що унеможливлює її прибуття до зали судового засідання та участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення суду. Звертає увагу суду, що 24.04.2024 року прибула до суду для участі в судовому засіданні (судом встановлено її особу), однак через намагання сторони позивача затягнути розгляд справи, протягом години судового засідання так і не було опитано.
15 травня 2024 року та 29 травня 2024 року свідок не з'явилася у судове засідання.
Відповідно до частини 1 статті 206 КАС України якщо в судове засідання не з'явилися свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, суд заслуховує думку учасників справи про можливість продовження судового розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи. Одночасно суд вирішує питання про відповідальність особи, яка не з'явилася.
Згідно з положеннями частини 1 статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Одним із заходів процесуального примусу є штраф, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 145 КАС України.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
Застосовані заходи процесуального примусу мають бути співрозмірними виявленому порушенню.
Відповідно до частини 5 статті 149 КАС України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Відповідно до частини 6 цієї статті, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Зважаючи на те, що свідок 15 травня 2024 року не з'явилася до суду без поважним, будь-яких доказів поважності неявки суду не подала, то суд констатує що свідок не виконала свій процесуальний обов'язок, шляхом ухилення від явки до суду, то суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до свідка заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.
При цьому, у суду відсутні підстави стверджувати про систематичність невиконання процесуальних обов'язків свідком, як це стверджує позивач, оскільки свідок 24 квітня 2024 року з'явилася за викликом до суду, та 22 травня 2024 року повідомила суду про неможливість участі в судовому засіданні 29 травня 2024 року, що ствердила відміткою у закордонному паспорті про перетин державного кордону, (а.с.164, т.2).
Відповідно до частини 3 статті 144 КАС України про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
За змістом частини 4 статті 149 КАС України ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає. Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 3028 гривень.
З огляду на викладене та встановлені фактичні обставини справи, враховуючи принцип співрозмірності вчиненого порушення, суд вважає за належне стягнути з свідка - штраф у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1514 гривень.
Керуючись статтями 144, 149, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
1. Клопотання позивача про застосування заходів процесуально примусу до ОСОБА_2 у вигляді штрафу - задоволити частково.
2. Стягнути в дохід Державного бюджету України із свідка ОСОБА_2 , - штраф в розмірі 1 514 гривень (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 00 коп.).
3. Ухвала може бути пред'явлена до виконання відповідно до частини 1 статті 12 Закону України “Про виконавче провадження” протягом трьох місяців - у строк до 29 серпня 2024 року.
4. Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
4. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і набирає законної сили в порядку передбаченому ч. 4 ст.149 КАС України.
Ухвалу суду про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В.Скраль