31 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/35547/23
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене витягом з протоколу №4 від 10.10.2023 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань видачі довідок про період проживання дружини військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, щодо відмови ОСОБА_1 щодо видачі довідки встановленого зразка, передбаченого додатком № 4 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути та видати ОСОБА_1 довідку встановленого зразка, передбаченого додатком № 4 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутнос ті трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993. щодо проживання ОСОБА_2 разом з чоловіком ОСОБА_1 з 27.08.1985 по 17.06.1992 в Амурській області. Російська Федерація ( НОМЕР_1 окрема десантно-штурмова бригада (військова частина НОМЕР_2 ). Білогірський (гарнізонний) будинок офіцерів АДРЕСА_1 офіцерський клуб 35 ОА), яка мала спеціальність "Товарознавство і організація торгівлі непродовольчими товарами" і не працювала в періоди з 27.08.1985 по 19,02.1988. з 27.08.1989 по 16.12.1990. з 01.09.1991 по 13.10.1991, у зв'язку з неможливістю працевлаштуватися за даною спеціальністю.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовив у видачі довідки, передбаченої додатком № 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, внаслідок чого до страхового стажу позивача не зараховано період її перебування за місцем служби чоловіка у місцевостях, де була відсутня можливість її працевлаштування.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у відзиві просить у задоволенні позову відмовити, оскільки відсутні довідка установи державної служби зайнятості про неможливість працевлаштування дружини військовослужбовця за спеціальністю у відповідній місцевості та довідка місцевих органів влади про період фактичного проживання (реєстрації, прописки) дружини військовослужбовця у відповідній місцевості, які передбачено п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив надати довідку для підтвердження стажу роботи про період проживання ОСОБА_2 як дружини військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю за період з 27.08.1985 по 17.06.1992, згідно форми за додатком № 4 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
До заяви було додано копії наступних документів: військового квитка ОСОБА_1 , паспорта ОСОБА_1 ; паспорта ОСОБА_2 , ідентифікайного коду ОСОБА_1 , ідентифікайного коду ОСОБА_2 , диплома ОСОБА_2 , виписки із залікової відомості ОСОБА_2 , свідоцтва про укладання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , трудової книжки ОСОБА_2 , витягу із послужного списку ОСОБА_1 ..
Відповідно до витягу з протоколу №4 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань видачі довідок про період проживання дружини військовослужбовця з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю за результатами розгляду звернення, заявнику ОСОБА_1 , повідомлено про відмову у видачі його дружині ОСОБА_2 довідки за додатком №4 про період її проживання разом з чоловіком в Амурській області. Російська Федерація ( НОМЕР_1 окрема десантно-штурмова бригада (військова частина НОМЕР_2 ) Білогірський (гарнізонний) будинок офіцерів АДРЕСА_1 офіцерський клуб 35 ОА).
Відмова мотивована тим, що відсутні довідка установи державної служби зайнятості про неможливість працевлаштування дружини військовослужбовця за спеціальністю у відповідній місцевості та довідка місцевих органів влади про період фактичного проживання (реєстрації, прописки) дружини військовослужбовця у відповідній місцевості, які передбачено п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком зараховується період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
Згідно з пунктом "з" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII, до стажу роботи зараховується також період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років.
Пунктом 13 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року в редакції від 27.09.2022 (далі - Порядок № 637) період проживання дружини військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) з чоловіком у місцевостях, де була відсутня можливість її працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками (додаток 4), виданими командирами (начальниками) військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, підприємств, установ і організацій, або довідками, що видаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
При цьому для дружини військовослужбовця, звільненого з військової служби, період проживання до 1 січня 2004 р. з чоловіком у місцевостях, де була відсутня можливість її працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідкою (додаток 4), виданою територіальним центром комплектування та соціальної підтримки на підставі особової справи військовослужбовця, звільненого з військової служби, та інших документів, які підтверджують зазначений період.
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що за загальним правилом, проживання дружини військовослужбовця з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, підтверджується довідками, виданими командирами (начальниками) військових частин, військових навчальних закладів.
В той же час, запроваджено окрему процедуру підтвердження проживання дружини військовослужбовця у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю до 01.01.2004. Такі обставини підтверджуються довідками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на підставі особової справи військовослужбовця, звільненого з військової служби, та інших документів, які підтверджують зазначений період.
Вказаним спростовуються посилання відповідача на необхідність надання позивачем довідки установи державної служби зайнятості про неможливість працевлаштування дружини військовослужбовця за спеціальністю у відповідній місцевості та довідка місцевих органів влади про період фактичного проживання (реєстрації, прописки) дружини військовослужбовця у відповідній місцевості, оскільки подання таких документів було передбачено до зміни редакції пункту 13 Порядку, тобто до 23.09.2022.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до відповідача надав копії наступних документів: військового квитка ОСОБА_1 , паспорта ОСОБА_1 , паспорта ОСОБА_2 , ідентифікайного коду ОСОБА_1 , ідентифікайного коду ОСОБА_2 , диплома ОСОБА_2 , виписки із залікової відомості ОСОБА_2 , свідоцтва про укладання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , трудової книжки ОСОБА_2 , витягу із послужного списку ОСОБА_1 .
Документи, подані позивачем для видачі довідки згідно форми за додатком № 4. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 підтверджують його перебування:
з 27.08.1985 по 06.07.1989 на посаді начальника клубу у НОМЕР_1 окремій десантно- штурмовій бригаді (військова частина НОМЕР_2 ):
з 06.06.1989 по 24.06.1991 на посаді старшого інструктора по пропаганді та військово-масової роботи у Білогірському (гарнізонному) будинку офіцерів 35 загальновійськової армії: з 24.06.1991 по 17.06.1992 на посаді начальника офіцерського клубу у Старобільському офіцерському клубі НОМЕР_3 .
23.07.1983 позивач та ОСОБА_2 уклали шлюб.
Згідно копії диплома, ОСОБА_2 - дружина позивача, закінчила в 1985 році Житомирський кооперативний технікум, отримала спеціальність "Товарознавство і організація торгівлі непродовольчими товарами. їй було присвоєно кваліфікацію "Товарознавця" .
Згідно даних трудової книжки, 17.08.1983 ОСОБА_2 була звільнена з посади молодшого продавця Дзержинського " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", у зв'язку з переїздом за місцем служби чоловіка.
Надалі ОСОБА_2 була працевлаштована 20.02.1988 продавцем промислового магазину у "Воєнторг №453" ( АДРЕСА_2 окрема десантно-штурмова бригада) та звільнена 26.08.1989 за власним бажанням у зв'язку з переведенням чоловіка в іншу місцевість.
17.12.1990 прийнята на посаду обліковця у Військовій частині НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 ) та 31.08.1991 звільнена за власним бажанням у зв'язку з переведенням чоловіка в іншу місцевість за новим місцем проживання.
14.10.1991 прийнята на посаду касира у КВВИУС та 13.09.1994 звільнена за власним бажанням у зв'язку з переведенням чоловіка на нове місце служби.
З викладеного слідує, що дружина позивача працювала по можливості працевлаштування, а також те, що причиною її звільнення з місць роботи були саме переведення її чоловіка як військовослужбовця на нові місця служби.
Тобто, вищевказане дає підстави для висновку, що в періоди з 27.08.1985 по 19.02.1988, з 27.08.1989 по 16.12.1990. з 01.09.1991 по 13.10.1991 ОСОБА_2 проживала разом з чоловіком - ОСОБА_1 , при цьому була відсутня можливість її працевлаштування за спеціальністю.
Водночас, суд зауважує, що організацію соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів та членів їх сімей згідно пункту 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі - Положення №154) забезпечують територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно цього ж пункту Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть облік осіб, звільнених з військової служби із Збройних Сил в запас або у відставку (далі - особи, звільнені з військової служби), які проживають на відповідній території, для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; забезпечують підготовку та подання документів, необхідних для призначення органами Пенсійного фонду України пенсій особам, звільненим з військової служби (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки; надають довідки дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, про період проживання разом з чоловіком (дружиною) в місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років, для його зарахування до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком.
Враховуючи вищенаведене саме на відповідача покладено обов'язок щодо збору, аналізу та витребування відповідної інформації необхідної для оформлення подання до органу Пенсійного фонду України відповідної довідки про період перебування позивачки, як дружини військовослужбовця з чоловіком військовослужбовцем в місцевостях, де була відсутня можливість її працевлаштування за спеціальністю для обрахунку пенсії.
Крім того, сама умова щодо витребування відповідних довідок від уповноважених органів російської федерації встановлює для громадян України не передбачену законами України вимогу для отримання пенсії, а враховуючи розірвання дипломатичних відносин з російською федерацією, звернення до компетентних органів російської федерації для витребування необхідних документів є неможливим, що взагалі позбавляє осіб підтвердити факт проживання на території російської федерації та можливості отримувати пенсію, що, в свою чергу, порушує їх гарантоване Конституцією України право власності та право на соціальний захист.
Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене витягом з протоколу №4 від 10.10.2023 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань видачі довідок про період проживання дружини військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки встановленого зразка, передбаченого додатком № 4 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кодексом адміністративного судочинства України також визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (частина 2 статті 245). У цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 . РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 . ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене витягом з протоколу №4 від 10.10.2023 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань видачі довідок про період проживання дружини військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) з чоловіком у місцевостях, де не було можливості для її працевлаштування за спеціальністю, щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки встановленого зразка, передбаченого додатком № 4 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та видати ОСОБА_1 довідку встановленого зразка, передбаченого додатком № 4 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 щодо проживання ОСОБА_2 разом з чоловіком ОСОБА_1 з 27.08.1985 по 17.06.1992 в Амурській області, російська федерація ( НОМЕР_1 окрема десантно-штурмова бригада (військова частина НОМЕР_2 ), Білогірський (гарнізонний) будинок офіцерів 35 загальновійськової армії, Середньобільський офіцерський клуб 35 ОА), яка мала спеціальність "Товарознавство і організація торгівлі непродовольчими товарами" і не працювала в періоди з 27.08.1985 по 19.02.1988, з 27.08.1989 по 16.12.1990, з 01.09.1991 по 13.10.1991, у зв'язку з неможливістю працевлаштуватися за даною спеціальністю.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Капинос