22 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/7966/24
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Мельниченко В.В.,
за участю: представника відповідача - Васютич О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинська митниця Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення від 06.03.2024 року №UA205140/2024/000042/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000587 від 06.03.2024 року .
Ухвалою суду від 24.04.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі і її призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 06.05.2024 року задоволено клопотання представника Відповідача по участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Представник Позивача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в судове засідання у справі не прибув, направив клопотання про розгляд справи без участі Позивача та його представника і про підтримання позовних вимог в повному обсязі. Як зазначено в позові, 12.02.2024 року Позивачем з JUTA a.s. (Чехія) був укладений контракт на придбання відповідного товару, обсяг, вид і вартість якого були зазначені в Специфікації №2 до цього ж контракту. За умовами контракту до складу вартості товару включено вартість навантажувальних робіт.
26.02.2024 року Позивачем здійснено сплату коштів на користь продавця і на підтвердження такої оплати була надано лист від 04.03.2024 року.
Згідно вказаного контракту вказаний товар був ввезений на митну територію України і 04.03.2024 року в електронному режимі Відповідачу було подано митну декларацію №23UA205140015161U1, в якій була заявлена ціна відповідно до договору. До митної декларації було подано всі необхідні документи.
Після вивчення поданих документів, як зазначено у позові, уповноваженою особою Відповідача безпідставно було відмовлено у митному оформленні товару та винесено рішення про коригування митної вартості товару, яким визнано митну вартість товару за резервним методом. Таке рішення мотивовано відсутністю достовірних відомостей про вартість товару.
Винесені оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів і рішення про коригування митної вартості товарів, на думку Позивача, є протиправними та підлягають скасуванню так як до вартості товару згідно контракту включено всі витрати до місця призначення товару.
Представник Волинської митниці Державної митної служби України, Відповідача по справі, проти позову заперечила і пояснила, що при проведенні митного оформлення зазначеного Позивачем товару (шпагат пакувальний, без покриття, без оболонки, поліпропіленовий, блакитного кольору торгівельної марки Juta) спрацювала автоматизована система аналізу правління ризиками (АСАУР) про заниження митної вартості такого товару. З наданих для митного оформлення документах неможливо були визначити митну вартість такого товару за обраним Позивачем методом, так як інформація щодо вартості 35 649,60 Євро, яка містилася в інвойсі, не відповідала ціні товару 887 076 крон, яка вказана в митній декларації країни відправлення. Також мали місце неузгодженості щодо включення вартості навантажувально-розвантажувальних робіт до складу вартості товару. Така невідповідність, на думку представника митниці, слугувала підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої митної вартості товару. Під час проведення консультацій з декларантом та за результатами проведеної перевірки було встановлено, що методи 2а та 2б не можуть бути застосовані по причині відсутності цінової інформації на ідентичні та подібні товари, а методи 2в та 2г - через відсутність основи для віднімання та додавання вартості. Як зазначила представник Відповідача, митна вартість була визначена на рівні 3,5544 Євро за 1 кг товару) за резервним методом із врахуванням показників МД №UA100100/2024/024934 від 27.02.2024 року щодо максимально подібного товару.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Правовідносини щодо переміщення товарів через митний кордон України, процедури митного контролю та оформлення, митного регулювання, пов'язаного з встановленням та справлянням податків та зборів регулюються Митним кодексом України. За приписами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Безспірно, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, та подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Сторони по даній справі не заперечують проти виду товару (шпагат пакувальний, без покриття, без оболонки, поліпропіленовий, блакитного кольору торгівельної марки Juta) загальною вагою нетто 21280 кг.) ( надалі - Товар), що був придбаний згідно контракту від 12.02.2024 року у фірми JUTA a.s. (Чехія) та переміщувався Позивачем через митний кордон та підлягав митному контролю, та щодо видів документів, які надавалися для проведення митного оформлення.
Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до ціни вказаного товару, наявності чи відсутності підстав у митного органу для коригування митної вартості та правомірності застосування способу для її визначення.
В судовому засіданні безспірно встановлено, що з метою проведення митного оформлення даного Товару Волинській митниці 04.03.2024 року уповноваженою особою Позивача (митним брокером) за допомогою засобів електронного зв'язку було надано, окрім інших документів, електронну митну декларацію №23UA205140015161U1, в якій була заявлена ціна (35 649,60 Євро) відповідно до договору, а саме відповідно до рахунку-фактури (інвойс) від 22.02.2024 року, виданого фірмою JUTA a.s. (Чехія), та витрати на доставку.
Як зазначено в ст.53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Тобто, вказані правові норми містять вичерпний перелік документів, які підлягають наданню декларантом митному органу на підтвердження митної вартості.
Як пояснила представник Відповідача, після реєстрації поданої декларантом митної декларації спрацювала автоматизована система аналізу правління ризиками (АСАУР) про заниження митної вартості Товару. Для підтвердження заявленої Позивачем митної вартості Товару було запропоновано надати додаткові документи, перелік яких був зазначений уповноваженим працівником митниці (якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, а у разі їх відсутності - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією).
Такі дії уповноважених осіб Відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного митного законодавства, з огляду на таке.
По-перше, в розумінні вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України уповноважена особа митниці має право запропонувати декларанту для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару надати додаткові документи лише у випадку коли подані декларантом документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей щодо числових значень складових митної вартості Товару, представник Відповідача в судовому засіданні не надав.
По-друге, приписи ч.3 ст.53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, які декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності).
Разом з тим, вимога митного органу щодо надання Позивачем додаткових документів не відповідає приписам ч.3 ст.53 Митного кодексу України.
Відповідно до дослідженої судом копії інвойсу від 22.02.2024 року вартість Товару становить 35649,60 Євро, а їх сплата здійснена 26.02.2024 року згідно платіжної інструкції №253 (а.с.25).
Відповідно до дослідженої судом копії контракту від 12.02.2024 року між Позивачем та фірмою JUTA a.s. (Чехія) сторони домовилися, що у вартість Товару включається вартість упаковки, маркування, вартість тари, палет, навантаження і сертифікату походження, про що прямо зазначено в п.3.5 цього контракту (а.с.10-11).
Тобто, вартість навантажувальних робіт включена до вартості Товару в цілому.
Судом визнається, що відповідно до вимог ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Безспірно, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Разом з тим, приписами частини шостої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Тобто, перелік підстав для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю також є вичерпним.
Всупереч вказаним вимогам Митного кодексу України в оскаржуваній картці про відмову в прийнятті митної декларації та митному оформленні транспортного засобу Відповідач зазначив, що таке рішення зумовлено саме не підтвердженням митної вартості товару та ненаданням додаткових документів.
Судом встановлено, що Позивачем надано Відповідачу для митного оформлення імпортованого Товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору (35649,6000 Євро, до якої включено вартість навантажувальних робіт) згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Більш того, суд враховує, що в частині сьомій статті 54 Митного кодексу України прямо зазначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Таким чином, суд вважає, що у Відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару та відмови в митному оформленні Товару за заявленою декларантом митною вартістю.
Одночасно суд визнає, що алгоритм дій митного органу щодо здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів визначений правовими нормами глави 9 Митного кодексу України.
За приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 06.03.2024 року №UA205140/2024/000042/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим, а також джерело інформації, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України (а.с. 77)
Разом з тим, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 р. у справі № 813/5405/15, від 31.01.2020 р. у справі №804/7761/16 та відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України підлягає обов'язковому врахуванню судом при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин в даній справі.
Всупереч вказаним вимогам Відповідачем не обґрунтовано підстави незастосування другого-п'ятого методів при визначенні митної вартості імпортованого Позивачем транспортного засобу, оскільки не надано доказів, що підтверджують проведення посадовою особою Митниці консультацій з Позивачем щодо наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як того вимагають положення частини четвертої статті 57 МК України; а також Відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним на рівні 3,5544 Євро за одиницю внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом.
Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (графа 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості", зобов'язують Відповідача зазначити причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме:
- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);
- невірно проведений розрахунок митної вартості;
- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;
- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Всупереч вказаними вимогам Правил в оскаржуваному рішенні не зазначено жодної із перелічених причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Більш того, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначено, що таке коригування здійснено виходячи із цінової інформації на подібний товар на підставі показників МД №UA100100/2024/024934 від 27.02.2024 року на рівні 3,5544 Євро за умовний кілограм товару.
Разом з тим, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості Товару, всупереч вимогам Правил також не зазначені причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів).
Більш того, всупереч вимогам ст.77 КАС України Відповідачем як суб'єктом владних не доведено суду, що надані Позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
На підстави викладеного, суд вважає, що Позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, Відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості Відповідачем не доведена.
У Відповідача були наявні всі підстави для проведення митного оформлення Товару на підставі електронної митної декларації №23UA205140015161U1, в якій була заявлена ціна відповідно до договору.
Таким чином, рішення Волинської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 06.03.2024 року №UA205140/2024/000042/2 та картка відмови в прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000587 від 06.03.2024 року не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправні та підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 3069,76 грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної митної служби України.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати:
- рішення Волинської митниці Державної митної служби України від 06.03.2024 року №UA205140/2024/000042/2 про коригування митної вартості товарів;
- картку відмови Волинської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000587 від 06.03.2024 року
Судові витрати Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 3069,76 грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної митної служби України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повне судове рішення складене 30 травня 2024 року