30 травня 2024 року Справа № 160/10681/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.04.2024 року № 930020846325 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2024 року перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника, обчисливши її розмір із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2024 року, у порядку, передбаченому п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії пенсійного органу порушують право позивача на належний розмір пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали, засвідчені належним чином копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
У наданому відповідачем відзиві ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначає, що відмовляючи у перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки діяв у спосіб та в межах наданих повноважень, оскільки перерахунок позивача має бути здійснений не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів, тобто, за 12 місяців, які передують даті подання заяви на перерахунок пенсії та нової довідки про розмір грошового забезпечення, а не з дати, з якої вимагає позивач.
27.05.2024 на виконання ухвали суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві надано матеріали пенсійної справи позивача.
Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника (чоловіка - ОСОБА_2 ), відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII).
05.04.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, в якій просила перерахувати пенсію у зв'язку з втратою годувальника із заробітної плати, визначеної з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2024 року, відповідно до вимог абзацу тринадцятого п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
За результатами розгляду заяви, Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ухвалено рішення від 12.04.2024 №930020846325, згідно змісту якого:
"Відповідно до п. 9 Постанови №1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (із змінами, внесеними постановою КМУ від 01.09.2021 №916) для категорій годувальників, які за життя набули право на обчислення розміру пенси по інвалідності, що пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС, умовами для проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника є наявність наступних документів:
- виписка МСЕК з визначенням причини настання інвалідності годувальника, пов'язаної з наслідками аварії на ЧАЕС;
- посвідчення годувальника про належність до І категорій ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС;
- експертний висновок щодо причинного зв'язку смерті з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
При відпрацюванні звернення за перерахунком було з'ясовано, що згідно з матеріалами електронної пенсійної справи померлого годувальника та наданих заявницею документів - ОСОБА_2 , був визначений особою з інвалідністю першої групи по загальному захворюванню. Також заявницею не надано посвідчення годувальника про належність до І категорії ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС.
Враховуючи вищевикладене, в перерахунку пенсії по втраті годувальника, згідно з п.9 Постанови №1210 від 23.11.2011, заявниці ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідних документів".
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон №796), який створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення
Статтею 1 Закону № 796 визначено, що цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначений Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок №1210).
Пунктом 9 Порядку №1210 передбачено, зокрема, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою: П = Зс х Кзс х (Кв/100%), де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663); Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).
Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = Ск/К, де Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) (Кз1 + Кз2 + Кз3 + + ... + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках; К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу).
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) (Кз1, Кз2, Кз3, ..., Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв/Зсм, де Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зв - сума заробітної плати (доходу) за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу),за період 1986-1990 років; Зсм - показник середньомісячної заробітної плати (доходу) робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" (Офіційний вісник України, 2003 р., № 47, ст. 2431), за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986-1990 років.
У разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, стосовно яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою: (Кзс = Зп(мін) х 5) /Зс-1, де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо на день призначення/ перерахунку пенсії відсутні дані про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, для обчислення пенсії за формулою, зазначеною в абзаці тринадцятому цього пункту, враховується середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, з наступним перерахунком пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо при цьому середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення/перерахунку пенсії у відповідному році, є меншим від середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, пенсія обчислюється з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року.
Пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п'ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
У разі коли особа звернулася за призначенням пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, органи Пенсійного фонду України визначають два показники середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс): обчислений відповідно до абзаців шостого - дванадцятого цього пункту, а також відповідно до абзаців тринадцятого - шістнадцятого цього пункту, і призначають пенсію з урахуванням вищого середньомісячного коефіцієнта заробітної плати.
Пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п'ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У рішенні у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36, зазначено, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Відповідач у рішенні від 12.04.2024 року № 930020846325, вказує, що при відпрацюванні звернення за перерахунком з'ясовано, що згідно з матеріалами електронної пенсійної справи померлого годувальника та наданих заявницею документів - ОСОБА_2 , був визначений особою з інвалідністю першої групи по загальному захворюванню. Також заявницею не надано посвідчення годувальника про належність до І категорії ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС.
Враховуючи вищевикладене, в перерахунку пенсії по втраті годувальника, згідно з п.9 Постанови №1210 від 23.11.2011, заявниці ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідних документів.
Суд зазначає, що рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника, в якому відповідач посилається на вичерпний перелік документів, зазначених в п. 9 Постанови №1210 від 23.11.2011, яких було б достатньо для перерахунку такої пенсії, не можна вважати таким, що відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, зокрема щодо обґрунтованості та відповідності принципу законності, зважаючи на те, що п. 9 Постанови №1210 від 23.11.2011 не містить такого переліку документів, про які зазначені у рішенні відповідача, а також беручи до уваги, що оскаржуване рішення не містить вказівки на те, яких конкретно документів не вистачає.
Крім цього, суд зазначає про відсутність будь-яких нормативно-правових актів, які б встановлювали таку умову для проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника, згідно з п. 9 Постанови №1210 від 23.11.2011, а саме наявність наступних документів:
- виписка МСЕК з визначенням причини настання інвалідності годувальника, пов'язаної з наслідками аварії на ЧАЕС;
- посвідчення годувальника про належність до І категорій ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС;
- експертний висновок щодо причинного зв'язку смерті з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Суд наголошує, що Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов'язок суб'єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи.
Відтак, невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21, Верховний Суд зазначив, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є:
1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення;
2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення;
3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень;
4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи;
5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Разом з тим, суд зазначає, що недотримання вказаних критеріїв, а в даному випадку посилання на необхідність надання документів, надання яких не передбачено нормативним актом, на який є посилання у рішенні, позбавляє особу на отримання належної підстави та аргументації щодо вирішення її питання, та в цілому на належний захист її соціальних прав.
Таким чином, спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, з огляду на визнання судом рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення від 12.04.2024 за №930020846325 протиправним, суд, з урахуванням принципу ефективності захисту прав позивача, дійшов висновку, що вони підлягають захисту в такий спосіб - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.04.2024 року № 930020846325 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.04.2024 про перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника, згідно з п. 9 Постанови №1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням висновків, викладених у рішенні.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своєї бездіяльності щодо нездійснення перерахунку на підставі оновленої довідки, а тому наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Позивач звернувся до суду засобами підсистеми “Електронний суд” із однією вимогою немайнового характеру.
До позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору №1152-6712-5678-3453 від 24.04.2024, за якою сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік”, з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, належна до сплати сума судового збору за подачу даного позову є 968,96 грн (3028*0,4* 0,8).
Суд роз'яснює позивачу, що надмірно сплачена сума судового збору може бути повернута, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.04.2024 року № 930020846325 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 05.04.2024 про перерахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника, згідно з п. 9 Постанови №1210 від 23.11.2011 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 30 травня 2024 року.
Суддя Н.Є. Калугіна