31 травня 2024 року Справа №160/13119/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада України «Лють» про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі в поліції,-
21.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада України «Лють», в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» № 88 від 16 квітня 2024 року про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» № 701 о/с від 30.04.2024 року про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ;
- поновити на службі в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Згідно з положеннями частини 8 статті 171 КАС України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Суд вказує, що згідно з довідкою за підписом начальника відділу судової статистики, аналітичної роботи та інформаційно-технічного забезпечення суду від 24.04.2024 №647 за даними КП «ДСС» судді ОСОБА_2 у період з 20.05.2024 по 23.05.2024 надійшло на розгляд 243 судових справ. Крім того, застосування стабілізаційних та аварійних відключень світла, відсутність Інтернет зв'язку, що унеможливлювало доступ до КП «ДСС», кількість оголошених повітряних тривог на території міста Дніпра, а також перебування головуючого судді Юхно І.В. у відпустці з 29.05.2024 по 30.05.2024, об'єктивно вплинули на дотримання судом строків вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що форма та зміст позовної заяви закріплені у статті 160 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.
Водночас, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 №990/150/23 наголосила, що звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
При цьому, частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд звертає увагу, що в позовній заяві позивач, зокрема, просить суд «поновити на службі в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 », проте всупереч наведених норм позивач не вказує ані посаду, на яку просить його поновити, ані відповідний орган у структурі Національної поліції України, в який просить його поновити. Тобто, суд не може дійти висновку до кого взагалі звернута означена вимога, та, як наслідок, визначити належного відповідача за цією вимогою.
Вищенаведені обставини унеможливлюють встановлення судом предмету спору та суб'єктний склад правовідносин, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та/або суб'єктним складом правовідносин відповідно до вимог КАС України, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості.
Крім того, за приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч наведеної норми в позовній заяві не вказано адреси електронної пошти позивача (графа «е-mail:» на титульному аркуші позовної заяви не заповнена та не вказано, що така відсутня), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача.
Поряд із цим, суд звертає увагу, пунктом 7 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
В порушення наведеної норми позовна заява не містить відомостей чи вживались позивачем заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Крім того, згідно з пунктом 8 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, позивачем не було вказано інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати до суду уточнений адміністративний позов, який містить адресу електронної пошти позивача або інформацію, що така відсутня, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості.
Водночас, за положеннями частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд звертає увагу, що в адміністративному позові позивач, зокрема, посилається на те, що «в штурмовому батальйоні № 3 полку управління особливого призначення № 3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» я ніколи не служив та не перебував на службі жодного дня», «Після 09.02.2024 року я продовжував виходити на службу до полку особливого призначення Управління національної поліції в Дніпропетровській області до поки доступ до приміщення де розташовувався полк не був закритий. На службу до управління поліції особливого призначення № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» я жодного разу не виходив та навіть не знаю де місце його постійної дислокації».
Проте, всупереч законодавчо визначеного обов'язку доказування позивачем до позовної заяви не було надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Разом із цим, суд звертає увагу, що в прохальній частині адміністративного позову було заявлено клопотання про витребування доказів від відповідача, а саме: - матеріали службового розслідування від 18.03.2024 року; - копію клопотання про застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта ОСОБА_1 ; - належним чином завірені копії наказів про призначення на посаду, застосування дисциплінарного стягнення та про звільнення з поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; - копію наказу Національної поліції України № 306 від 25.03.2024 року; - Копію графіку виходу на службу ОСОБА_1 в лютому та березні 2024 року.
Проте, в порушення вищенаведених норм позовна заява не містить ані жодних обґрунтувань наведеного клопотання, ані доказів вжиття заходів, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цих доказів самостійно. З огляду на зазначене, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про витребування доказів.
Отже, позивачем до суду не було надано докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та/або клопотання про витребування таких доказів з дотриманням вимог ст.80 КАС України не надано.
З огляду на вказане, суд вважає за необхідне запропонувати позивачеві надати до суду докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та/або клопотання про витребування таких доказів з дотриманням вимог ст.80 КАС України.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:
- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та/або суб'єктним складом правовідносин відповідно до вимог КАС України, який містить адресу електронної пошти позивача або інформацію, що така відсутня, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також його копії для направлення відповідачу/відповідачам у справі відповідно до їх кількості;
- докази, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та/або клопотання про витребування таких доказів з дотриманням вимог ст.80 КАС України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256, 287 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада України «Лють» про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі в поліції - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Юхно