08 травня 2024 рокуСправа №160/449/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними,-
04.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу протиправними, Наказ №2 від 24.02.2022 року, Ким ОСОБА_1 було призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації скасувати;
- визнати протиправним та скасувати Наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №37 від 24.02.2022 року, яким ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу цієї частини, який був виданий на підставі Наказу №2 від 24.02.2022 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 і яким було порушено права, свободи та не дотримано норми права, так як на час призову позивача відповідно до ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особи, зазначені в абзаці другому частини першої та в абзацах четвертому дев'ятому (які раніше приймали безпосередню участь в антитерористичній операції) частини третьої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою. Такої згоди позивач не надавав, оскільки не мав юридичної освіти і не був компетентним щодо мобілізаційного України. Також позивач посилається на те, що він є особою з інвалідністю 3 групи, а у всіх інвалідів 1, 2 або 3 групи є відстрочка від мобілізації та їх не можуть призвати на військову службу без їхньої добровільної згоди. На підставі вищевикладеного позивач просить скасувати оскаржувані накази.
Ухвалою суду від 09.01.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
30.01.2024 року представником Військової частини НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву, яким заперечу проти задоволення позовних вимог.
Ухвалою віл 09.03.2024 року продовжено строк розгляду справи № 160/449/24.
25.03.2024 року представником ІНФОРМАЦІЯ_1 подано відзив на позовну заяву, яким заперечу проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач будучи військовозобов'язаним та маючи третю групу інвалідності, не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 з проханням про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Також представником відповідача зазначено, що по своїй правовій природі, оскаржуваний представником позивача наказ про призов особи, є актом індивідуальної дії, тобто актом одноразового застосування. Станом на час вирішення справи, наказ про призов позивача вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача та направлення його до військової частини.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.02.2022 року № 2 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період військовозобов'язаних відповідно до поіменного списку військовозобов'язаних, які призвані і його було відправлено в складі команди НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2024 року № 37 рядового ОСОБА_1 , розвідника-номера обслуги розвідувального взводу І парашутно-десантного батальйону, призваного через ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов'язків за посадою з посадовим окладом 2730 грн. на місяць.
Позивач не погоджуючись із прийняттям вищевказаних наказів, звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ч.ч. 1, 2 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
За нормами частини третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-ХІІ, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Так, зокрема, відповідно до частин третьої, п'ятої статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до статті 27 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань. Запас військовозобов'язаних поділяється на першу і другу категорії. До запасу першої категорії належать військовозобов'язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність. До запасу другої категорії належать військовозобов'язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.
Згідно з статтею 28 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», розряди запасу та граничний вік перебування військовозобов'язаних у запасі. Запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних. Військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд - до 60 років. Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд: молодший офіцерський склад - до 45 років; старший офіцерський склад: майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) - до 50 років; полковник (капітан 1 рангу) - до 55 років; вищий офіцерський склад - до 60 років; 2) другий розряд: молодший та старший офіцерський склад - до 60 років; вищий офіцерський склад - до 65 років. Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві.
24.02.2022 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 68/2022 «Про загальну мобілізацію», призвано позивача до лав Збройних Сил України на військову службу за мобілізацією.
Разом з цим, ОСОБА_1 у позовній заяві вказує, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується Довідкою МСЕК серії 12 ААВ №564488 від 15.03.2024 року, тому вважає, що відповідачем протиправно призвав його на військову службу за мобілізацією, що на його думку є підставою для звільнення позивача з військової служби на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, згідно із положеннями статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин 24.02.2022 року):
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі жінки та чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитина з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, що відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років;
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.
Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:
здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов'язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
Таким чином, норми статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, зокрема, станом на день призову ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією - 24.02.2022, не містили положень про те, що визнані в установленому порядку особами з інвалідністю не підлягають призову на військову службу під час мобілізації або в особливий період.
Також, в позовній заяві позивач зазначає, що він в період з 01.06.2014 року по 16.03.2015 року добровільно приймав безпосередню участь в антитерористичній операції та забезпеченні її проведення і захисту незалежності суверенітету та територіальної цілісності України, а тому відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач вважає, що він може бути призваний на військову службу за його згодою. Однак, позивач такої згоди не надавав.
З приводу цього, суд зазначає, що стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин 24.02.2022 року) також не містять положення про те, що особи які раніше безпосередньо приймали участь в антитерористичній операції можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
Судом враховано, що до абзацу третього частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» внесені зміни Законом України від 15.03.2022 №2122-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми» (набрав чинності 21.03.2022), яким визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Однак, враховуючи ту обставину, що до абзацу третього частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» внесені зміни Законом України від 15.03.2022 №2122-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми», який набрав чинності лише 21.03.2022, а позивача призвано на військову службу за мобілізацією саме 24.02.2022, тому суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», правомірно 24.02.2022 призвано ОСОБА_1 , як особу з інвалідністю ІІІ групи, до лав Збройних Сил України на військову службу за мобілізацією, тому позов у цій частині позовних вимог не підлягає до задоволення.
Щодо скасування Наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 31 від 24.02.2022 року, яким ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу цієї частини, суд зазначає, що позовна заява та матеріали справи не містять жодного обґрунтування та доказів, які б свідчили про протиправність винесення оскаржуваного наказу, а тому, у суду відсутні будь-які підстави для його скасування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними.
Керуючись ст. 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко