Копія
31 травня 2024 рокуСправа №160/33875/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Обставини справи: 25.12.2023 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 періодів роботи 23.04.1973 - 17.09.1982, 17.09.1982 - 01.06.1985, 01.06.1985 - 15.07.1986, 18.07.1986 - 22.10.1998, 26.10.1998 - 02.04.1999, 02.04.1999 - 15.02.2007, 15.02.2007 - 02.08.2009, 05.12.2018 - 01.04.2019, 01.04.2019 - 30.09.2022.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 із зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком №1 періодів роботи 23.04.1973 - 17.09.1982, 17.09.1982 - 01.06.1985, 01.06.1985 - 15.07.1986, 18.07.1986 - 22.10.1998, 26.10.1998 - 02.04.1999, 02.04.1999 - 15.02.2007, 15.02.2007 - 02.08.2009, 05.12.2018 - 01.04.2019, 01.04.2019 - 30.09.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з 11.11.2002 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 за умовами Закону України №1058. Однак відповідно до довідки про стаж для розрахунку, до пільгового стажу за Списком №1 зараховані лише певні періоди роботи, які не співпадають ані з записами трудової книжки, ані з відомостями в довідці ОК-5. Як зазначає позивач, увесь час характер виконуваної роботи не змінювався та позивач працював на аналогічних посадах. Не погоджуючись із вказаним розрахунком, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою де просив здійснити перерахунок та виплату пенсії зарахувавши до пільгового стажу всі періоди роботи, проте відповідач листом від 29.11.2023 року відмовив у зарахуванні до пільгового стажу за списком №1 всіх періодів роботи.
Ухвалою суду від 08.01.2024 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
20.02.2024 року від Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач не визнає позовні вимоги з огляду на наступне. ОСОБА_1 , з 11.11.2002 перебуває на обліку та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з наданих документів загальний стаж (зарахований по 30.09.2022) Позивача складає 60 років 2 місяці 18 днів, з них за Списком №1 - 16 років 2 місяці 18 днів. Стаж роботи зараховано відповідно до пільгових довідок від 23.01.2003 №292, від 16.12.2004 №1108 та від 08.07.2010 №1461 за періоди роботи з 01.01.1974 по 02.08.2009 з урахуванням виборки по пільговій роботі та результатів атестації робочих місць. 31.10.2023 на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України надійшло звернення позивача ВЕБ-04001-Ф-С-23-261009 в якому позивач просив провести перерахунок пенсії з урахуванням пільгового стажу за Списком №1, які не були зараховані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.11.2023 № 59644-47656/С-01/8-0400/23 повідомлено позивача про необхідність звернення з відповідною заявою до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр) або скористатися вебпорталом електронних послуг Пенсійного фонду України за посиланням: https://portal.pfu.gov.ua, вкладка: “Заява про перерахунок пенсії”. Щодо підтвердження певних періодів роботи до роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, зазначаємо наступне. Основними умовами зарахування певного періоду роботи до роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 та №2 є, передовсім: наявність професії і виробництва у Списках, чинних на період роботи особи (наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383); зайнятість на роботах із шкідливими і важкими умовами праці повний робочий день (ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») наявність атестації робочого місця після 21.08.1992 (ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383). Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Трудова книжка, з даними про нові періоди роботи з 05.12.2018 по 30.09.2022, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачем не надавалась. Відповідно до копії трудової книжки, доданої до позовної заяви, за даний період роботи, в трудовій книжці заявника відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме не зазначено, про те що Позивач безпосередньо був зайнятий повний робочий день на роботах передбачених Списком №1, а в період роботи з 05.12.2018 по 30.09.2022 не вказується про роботу на вивезені гірської маси в кар'єрах глибиною 150 метрів (як то передбачено Списком№1 розділу І підрозділу 3, постанови КМУ від 24.06.2016 №461). На виконання даного припису позивачем було надано уточнюючі довідки від 23.01.2003 №292, від 16.12.2004 №1108 та від 08.07.2010 №1461 за періоди роботи з 01.01.1974 по 02.08.2009. Пільговий стаж роботи за вказаний період було зараховано з урахуванням виборки по пільговій роботі та результатівв атестації робочих місць та склав 16 років 2 місяці
18 днів. За новий період роботи з 05.12.2018 по 30.09.2022 позивачем не надавались ніякі документи які б підтвердили пільговий характер роботи. Згідно трудової книжки (доданої до позовної заяви) позивач у період з 05.12.2018 по 30.09.2022 року працював машиністом тепловозів. виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” (яка діє в період роботи позивача) до Списку №1 не зараховується посада - машиніст тепловозів, дана посада може бути зарахована до Списку №1 розділу І підрозділу 3, якщо роботи проводились на вивезені гірської маси в кар'єрах глибиною 150 метрів. Враховуючи вищезазначений факт, підстав для зарахування спірного періоду з 05.12.2018 по 30.09.2022 до пільгового стажу за Списком №1 не має. Крім того, так як спірні періоди роботи позивача не атестовано підприємством, підстав врахувати цей спірний період також не має.
Станом на 30.05.2024 року відповідь на відзив від позивача на адресу суду не надходила.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 , з 11.11.2002 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Згідно форми РС-право, до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 зараховані наступні періоди роботи: з 01.01.1974 по 10.01.1974; 01.03.1974 по 31.03.1974; 01.01.1980 по 17.06.1980; 01.08.1980 по 04.07.1986; 19.11.1998 по 01.12.2000; з 29.04.2003 по 31.12.2003; з 01.01.2004 по 01.10.2005; з 01.11.2005 по 25.10.2008; з 01.05.2009 по 02.08.2009.
Вважаючи, що відповідачем до пільгового стажу за Списком №1 зараховано не всі періоди роботи, 31.10.2023р. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, зарахувавши до пільгового стажу роботи за Списком №1 всі періоди роботи.
Листом від 29.11.2023 року №59644-47656/С-01/8-0400/23 Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області розглянуло заяву позивача від 31.10.2023 року та повідомило наступне.
Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 визначені пунктом П частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058), а саме: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення здійснюється у відповідності зі списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, на підставі записів у і трудових книжках працівників та уточнюючих довідок, виданих підприємствами на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
З 11.11.2002 Ви перебуваєте на обліку та отримуєте пенсію за віком на пільгових, умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону № 1058.
Ваш загальний страховий стаж (зарахований по 30.09.2022) складає 60 років 8 місяців 24 дні, у тому числі пільговий стаж за Списком №1 - 16 років 2 місяці 18 днів. Додаткові роки за Списком № 1 - 16 років.
Стаж роботи за Списком № 1 зараховано відповідно до пільгових довідок від 23.01.2003 № 292, від 16.12.2004 №1108 та від 08.07.2010 №1461 за період роботи з 01.01.1974 по 02.08.2009 з урахуванням виборки по пільговій роботі та результатів атестації робочих місць.
Для вирішення питання проведення перерахунку пенсії за період з вересня по грудень 2009 року, Вам необхідно звернутися з відповідною заявою до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр) або скористатися вебпорталом електронних послуг Пенсійного фонду України за посиланням: https://portai.pfu.gov.ua, вкладка: “Заява про перерахунок пенсії”.
Не погоджуючись із незарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком №1 всіх періодів роботи, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд зазначає наступне.
Згідно Протоколу призначення пенсії, страховий стаж позивача 60 років 08 місяців 24 днів, за Списком №1 16 років 0 місяців 0 днів.
Згідно до форми РС-право, до пільгового стажу позивача за Списком №1 не зараховано періоди роботи:
з 23.04.1973 - 17.09.1982, 17.09.1982 - 01.06.1985, 01.06.1985 - 15.07.1986, 18.07.1986 - 22.10.1998, 26.10.1998 - 02.04.1999, 02.04.1999 - 15.02.2007, 15.02.2007 - 02.08.2009, 05.12.2018 - 01.04.2019, 01.04.2019 - 30.09.2022.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
При цьому, працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 року по 25.01.1991 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.
У період з 26.01.1991 року по 10.03.1994 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.
З 11.03.1994 року по 16.01.2003 року вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
У період з 17.01.2003 року по 24.06.2016 року діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.
Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461.
Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.
Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачеві призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV з 11.11.2002.
У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи з 23.04.1973 - 17.09.1982, 17.09.1982 - 01.06.1985, 01.06.1985 - 15.07.1986, 18.07.1986 - 22.10.1998, 26.10.1998 - 02.04.1999, 02.04.1999 - 15.02.2007, 15.02.2007 - 02.08.2009, 05.12.2018 - 01.04.2019, 01.04.2019 - 30.09.2022.
Відповідно до розрахунку страхового стажу (форма РС-право) (номер ПС 912400150613) на дату звернення 23.01.2003 (дата призначення 11.11.2002) спірні періоди зараховані відповідачем до загального страхового стажу, однак не до пільгового.
Як вбачається з трудової книжки від 17.08.1970р. позивач:
- 08.01.1973 - прийнято в залізничний цех стажером помічника машиніста тепловозу (запис 4);
- 23.04.1973 - там же помічник машиніста тепловозу (запис 5);
- 28.03.1973 - помічнику машиніста тепловозу присвоєно п'ятий розряд з ремонту тепловозів (запис 6);
- 01.06.1975 - помічник машиніста локомотива (тепловоза) залізничний (запис 7);
- 17.09.1982 - переведено машиністом локомотива (тепловоза) залізниці (запис 8);
- 01.06.1985 - переведено машиністом локомотива (тепловоза) залізничний цех №2 управління залізничного транспорту (запис 9);
- 15.07.1986 - звільнено за переводом (запис 10);
- 18.07.1986 - прийнято в залізничний цех машиністом локомотива на вивезенні гірничої маси з кар'єру рудник (запис 11);
- 22.10.1998 - звільнено за згодою сторін (запис 12);
- 26.10.1998 - прийнято в управлінні залізничного транспорту помічником машиніста тепловоза на вивезенні гірничої маси в кар'єрі (запис 13);
- 02.04.1999 - переведено в управління залізничного транспорту машиністом тепловозу на вивезенні гірничої маси в кар'єрі (запис 14);
- по результатам атестації робочих місць за умовами праці машиністу тепловозу на вивезенні гірничої маси з кар'єру управління залізничного транспорту підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення (наказ 249 від 14.06.1994);
- 15.02.2007 - переведено в залізничних цех №6 машиністом тепловоза на вивезенні гірничої маси з кар'єру (запис 18);
- 02.08.2009 - звільнено за власним бажанням (запис 20);
- 05.12.2018 - прийнято на посаду помічника машиніста тепловоза (запис 21);
- 01.04.2019 - переведено на посаду машиніста тепловоза (запис 22);
- 30.09.2022 - звільнено за згодою сторін (запис 23).
Суд зазначає, що трудова книжка позивача в частині вказаних спірних періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про роботу позивача помічником машиніста локомотива (тепловоза), машиністом локомотива на вивезенні гірничої маси з кар'єру рудник; вказані записи вчинені на підставі наказів по підприємству про переведення, однак не містять відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, як-то атестації робочого місця, для поширення пільг пенсійного забезпечення.
Зазначено лише про атестацію посади машиніст тепловозу на вивезенні гірничої маси з кар'єру.
Поряд з цим, матеріалами справи підтверджено та не заперечено відповідачем, що позивачем разом із трудовою книжкою до заяви про призначення пенсії на підтвердження пільгового стажу надавались довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній:
ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" №1461 від 08.07.2010, згідно якої ОСОБА_1 з 01.01.2004 по 01.10.2005, з 01.11.2005 по 15.02.2007, з 15.02.2007 по 28.10.2008, з 01.05.2009 по 02.08.2009 працював на посаді машиніст тепловоза, яка передбачена Списком №1. Підтверджено результатами атестації робочих місць: наказ 417 від 20.03.2000, №300 від 18.04.2005.
Також у відзиві на позов відповідачем зазначено, що стаж роботи зараховано відповідно до пільгових довідок від 23.01.2003 №292, від 16.12.2004 №1108 та від 08.07.2010 №1461 за періоди роботи з 01.01.1974 по 02.08.2009 з урахуванням виборки по пільговій роботі та результатів атестації робочих місць.
Отже, вказані довідки містить всі необхідні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах для підтвердження спеціального трудового стажу (періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, відомостей про атестацію робочого місця), доказів протилежного матеріали справи не містять.
З урахуванням викладеного, а також записів в трудовій книжці в частині спірних періодів та відомостей з довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23.01.2003 №292, від 16.12.2004 №1108 та від 08.07.2010 №1461 у їх сукупності підтверджено зайнятість позивача повний робочий день у виробництві сталі і прокатному виробництві за професіями, що передбачені Списком №1 з 01.01.1974 по 02.08.2009.
В якості підстави для відмови у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 вказаних періодів відповідачем у відзиві зазначено про те, що стаж роботи зараховано відповідно до пільгових довідок від 23.01.2003 №292, від 16.12.2004 №1108 та від 08.07.2010 №1461 за періоди роботи з 01.01.1974 по 02.08.2009 з урахуванням виборки по пільговій роботі та результатів атестації робочих місць.
Суд критично ставиться до означеної позиції відповідача, оскільки на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Обов'язок щодо проведення атестації робочих місць законодавцем покладено на керівників підприємств.
Суд вважає за необхідне зауважити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 (далі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання.
Так, за порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Відповідачем не спростовано тої обставини, що жодних змін в організації роботи за робочим місцем позивача, змін у назві професії, колі службових обов'язків з моменту первинної атестації до наступної атестації не відбувалось.
За таких обставин, відмовляючи позивачу у зарахуванні періодів з 23.04.1973 - 17.09.1982, 17.09.1982 - 01.06.1985, 01.06.1985 - 15.07.1986, 18.07.1986 - 22.10.1998, 26.10.1998 - 02.04.1999, 02.04.1999 - 15.02.2007, 15.02.2007 - 02.08.2009 до пільгового стажу за Списком №1, відповідач діяв протиправно.
Щодо зарахування періоду роботи 05.12.2018 - 01.04.2019, 01.04.2019 - 30.09.2022.
Згідно статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Як зазначено відповідачем у відзиві на позов, відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Трудова книжка, з даними про нові періоди роботи з 05.12.2018 по 30.09.2022, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачем не надавалась.
Також в долученій до позовної заяви копії пенсійної справи позивача відсутні докази того, що позивач звертався до відповідача із відповідною заявою про перерахунок пенсії та надавав додаткові документи за період роботи 05.12.2018 - 01.04.2019, 01.04.2019 - 30.09.2022.
З огляду на зазначене, у відповідачем не приймалось відповідне рішення, яким позивачу зараховано до пільгового стажу зазначений період роботи, або відмовлено у такому зарахуванні.
З огляду на зазначене, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 періодів роботи 23.04.1973 - 17.09.1982, 17.09.1982 - 01.06.1985, 01.06.1985 - 15.07.1986, 18.07.1986 - 22.10.1998, 26.10.1998 - 02.04.1999, 02.04.1999 - 15.02.2007, 15.02.2007 - 02.08.2009, 05.12.2018 - 01.04.2019, 01.04.2019 - 30.09.2022, суд зазначає наступне.
За загальним правилом, діями суб'єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень. Отже, під протиправними діями суб'єкта владних повноважень слід розуміти активну форму поведінки, пов'язану з виконанням дій, які такий суб'єкт не мав права вчинювати відповідно до його повноважень, за відсутності обставин, з якими пов'язана необхідність вчинення певної дії або з порушенням процедури.
До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу саме позивача. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права таабо виникнення додаткового обов'язку.
В даному випадку, права позивача порушуються не діями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування спірного періоду роботи, а фактично відмовою Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області у зарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком №1 періодів роботи, викладеної у листі від 29.11.2023 року №59644-47656/С-01/8-0400/23, у зв'язку з чим суд вважає необхідним залишити вимоги про визнання протиправними дій без задоволення.
На підставі зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийте за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області у зарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком №1 періодів роботи, викладену у листі від 29.11.2023 року №59644-47656/С-01/8-0400/23.
Відповідно до п.2 та 4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи наведену норму, обставини наявності протиправності відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком №1 періодів роботи позивача, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 періодів роботи з 23.04.1973 - 17.09.1982, 17.09.1982 - 01.06.1985, 01.06.1985 - 15.07.1986, 18.07.1986 - 22.10.1998, 26.10.1998 - 02.04.1999, 02.04.1999 - 15.02.2007, 15.02.2007 - 02.08.2009.
Щодо позовної вимоги зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Позивач через вебпортал електронних послуг ПФУ звернувся 31.10.2023р. із заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового стажу спірних періодів роботи.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 31.10.2023р.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно квитанції №1258363631 від 23.12.2023 року позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2147,20 грн.
Згідно прохальної частини позову, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, за яку передбачена сплата судового збору в розмірі 1073.60 грн. (на час звернення з позовом).
Відтак, відповідно до положень ч.3 ст.139 КАС України, сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду підлягає поверненню позивачу у розмірі 536,80 грн.
При цьому надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн., згідно із положеннями пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню за клопотанням позивача.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) у зарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком №1 періодів роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), викладену у листі від 29.11.2023 року №59644-47656/С-01/8-0400/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за Списком №1 періоди роботи з 23.04.1973 - 17.09.1982, 17.09.1982 - 01.06.1985, 01.06.1985 - 15.07.1986, 18.07.1986 - 22.10.1998, 26.10.1998 - 02.04.1999, 02.04.1999 - 15.02.2007, 15.02.2007 - 02.08.2009.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 31.10.2023р.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Д.В. Сидоренко
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Д.В. Сидоренко
31.05.2024
Рішення не набрало законної сили станом на 31 травня 2024 р.
Суддя Д.В. Сидоренко