29 квітня 2024 рокуСправа №160/3663/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РІПЛЕЙ" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці , в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100027/2, прийняте 16.01.2024 Львівською митницею.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за ціною договору, що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/3663/24 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
06.03.2024 через систему «Електронний суд» від Львівської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач вважає безпідставними доводи позовної заяви, посилаючись, зокрема, на наступне.
Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. За відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу, останній має достатні та обґрунтовані підстави для невизнання митної вартості товару за ціною договору (контракту). Так, з метою підтвердження числових значень складових митної вартості та з метою забезпечення всебічного підходу до правильності визначення митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів, що було зумовлено наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву.
У графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100027/2 від 16.01.2024 року "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" чітко зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом: «Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.
Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД 23UA408020069775U0 від 15.11.2023 де вартість такого товару становить 17,01 дол. США за кг (даного виду товару). Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».
У відповіді на відзив позивач вважає, що відзив на позовну заяву не спростовує доводів та аргументів по суті позовних вимог. Позивач зазначає, що ним були надані документи, що повністю підтверджують ціну та її оплату, а також вартість послуг перевізника.
Митницею не надано пояснень того чому під час коригування митної вартості не була використана митна вартість товарів, придбаних у виробника, не надано відомостей про складові митної вартості товарів за митною декларацією №23 UA408020069775U0, через що неможливо переконатись в їх ідентичності із складовими митної вартості товару позивача.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
25.02.2019 між компанією «Beauadd Co., Ltd», Корея (Постачальник) і ТОВ «РІПЛЕЙ» (Покупець) укладено контракт поставки товарів № 1903-01, за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупця продукцію (товар), в асортименті, кількості та за ціною, що визначені у виставлених постачальником інвойсах, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар.
Місце поставки товару відповідно до Інкотермс-2010: DAT - доставка товару здійснюється за рахунок постачальника до порта Південної Кореї (в порт Бусан) (п. 2.1 контракту).
Сторонами в підп. 2.3.1 п. 2.3 контракту погоджено порядок оплати товару наступним чином: 30% предоплата при повідомленні щодо готовності товару, за умови отримання Покупцем повного комплекту товарно-супровідних документів, 70% після прибуття вантажу до порту України.
Відповідно до пунків 4.1, 4.3 контракту ціна товару погоджується сторонами та встановлюється у специфікації (Додаток № 1). Ціна товару включає в себе вартість продукту (продукції), тари (палет), упаковки та/або термоусадочної упаковки, вартість робіт, пов'язаних із упаковкою товару, маркуванням, навантаженням та доставкою товару в місце поставки, якщо інше не узгоджено між сторонами .
Пунктом 4.5 контракту встановлено, що оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового грошового переказу на рахунки Постачальника вказані в цьому контракті.
За п. 4.6 контракту датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця; доказом оплати є копія платіжного доручення, надіслана постачальнику факсом/електронною поштою.
На виконання контракту № 1903-01 від 25.02.2019 і інвойсу № BERP-2308-02 був поставлений товар: косметичні препарати, засоби для макіяжу та препарати для догляду за шкірою.
Позивачем сплачено вартість товарів у сумі 9191,80 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №29 від 20.09.2023
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту 2 найменувань товарів «косметичні препарати та засоби» 15.01.2024 Товариством до Львівської митниці було подано митну декларацію №24UA209230004073U5 із заявленням митної вартості товарів за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору).
На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №1903-01 від 25.02.2019, рахунок (інвойс) від 08.08.2023 №ВЕRP-23080-02, банківське платіжне доручення №29 від 20.09.2023, рахунок перевізника №100 від 05.01.2024, довідка перевізника №0501/2 від 05.01.2024, митна декларація країни відправлення №23972-23-301654Х від 13.09.2023.
16.01.2024 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/100027/2, за яким митна вартість товару №1 за кодом згідно УКТ ЗЕД 3304990000 скоригована в сторону збільшення в 2 рази з 8,5885 дол. США/кг до 17,0100 дол. США/кг та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості -резервного. Митна вартість товару №2 із кодом згідно УКТ ЗЕД 3401300000 скоригована не була.
У пункті 33 прийнятого рішення зазначено наступні обставини його прийняття:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.
За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:
- згідно наданої до митного контролю CMR № TRHU6249113-2 від 05.01.2024 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є ОСОБА_1 , проте договір з таким постачальником послуг серед наданих декларантом документів відсутній. За зазначеним маршрутом декларантом не надано, платіжні документи, заявку, договір на перевезення та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг;
- згідно пункту 4.3. зовнішньоекономічного контракту від 25.02.2019 №1903-01 зазначено що ціна товару має погоджуватись сторонами контракту та зазначається у Додатку до контракту. Даний документ декларантом не надано митному органу. У п. 3.3 Договору на перевезення 15039-17 між ТОВ «Хіллдом Логістікс» та ТОВ "РІПЛЕЙ", вказано, що оплата робіт та послуг здійснюється Замовником протягом 3-х календарних днів з часу пред'явлення рахунку. Рахунок на оплату транспортних послуг №100 виставлено 05.01.24, проте платіжного доручення до митного оформлення не надано.
- Банківський платіжний документ №29 від 20.09.2023 не може бути взятий до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216, та відміток виконавця надавача платіжних послуг, які свідчать про виконання платіжних операцій за таким платіжним документом.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів:
1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти ((прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Жодного додаткового документу який спростовує виявлені розбіжності декларантом не надано.
Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.
Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості».
Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) ».
В порядку ч. 7 ст. 55 МК України Товариством подана нова митна декларація № 24UA209230004415U8, за якою товар випущений у вільний обіг за збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів у вигляді ПДВ на 100281,55 грн., відомості про що містяться в гр. 47 «Нарахування платежів» та гр. В «Подробиці розрахунків».
Позивач вважає, що зазначене вище рішення про коригування митної вартості товару, є протиправним та підлягає скасуванню у зв'язку з чим подав позовну заяву до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України.
Згідно п. 24. ч. 1ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Пунктами 23, 24 ч. 1ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст.49,50 МК України).
За частинами 1, 2ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу.
Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно п.1 ч. 4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 24 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3 ст. 54 МК України).
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до ч.1ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2ст. 57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу(ч. 3 ст. 57 МК України).
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).
Відповідно до п. 4 ст. 57 МК Україниу разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 1ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідачем митна вартість товарів була визначена за резервним методом -2r . Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація №23UA408020069775U0 від 15.11.2023 де вартість такого товару становить 17,01 дол. США за кг (даного виду т овару).
При цьому, в рішенні про коригування митної вартості товару не зазначено найменування товару, код УКТЗЕД, призначення, загальну кількість партії раніше оформленого товару, загальну вартість товарної партії, вагу одиниці товару, розрахунок митної вартості. Митним органом не зазначено торгову марку, технічні характеристикитовару, метод за яким скориговано митну вартість, умови поставки, що є важливим, оскільки ціна товару встановлюється виходячи з його характеристик. Тобто, детальне дослідження митної декларації, на підставі якої скориговано митну вартість товарів і обрано метод для визначення вартості, відповідачем проведено не було.
Суд зазначає, що надані Товариством документи містять всю необхідну інформацію для підтвердження числових значень складових частин митної вартості та ціни, що була фактично сплачена.
Щодо підтвердження транспортних витрат, суд зазначає про таке.
В даному випадку поставка товару відбувалась за умовами FOB (KR Busan).
Згідно положень Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі) за терміном FOB (Free on Board) «Вільно на борту» означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов'язання по поставці, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару. За умовами FOB на покупця покладаються обов'язки з очищення товару від мита для його експорту. Даний термін може застосовуватися лише при перевезенні товару морським або внутрішнім водним транспортом.
Тобто, за умовами поставки FOB контрактна (інвойсна на або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Таким чином, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, мають включатися до митної вартості товару.
Між позивачем, як Замовником і ТОВ «Хілдом Логістік», як Виконавцем 15.03.2029 був укладений договір про надання транспортно- експедиторських послуг з перевезення експортно-імпорних та транзитних вантажів №15039-17, за яким Виконавець зобов'язався за відповідну плату і за рахунок Замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великовантажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу на підставі заявки, підписаної з обох сторін.
Відповідно до пунктів 2.1.1., 2.1.2 договору Виконавець за дорученням Замовника, організовує перевезення вантажів Замовника морським, залізничним, автомобільним, авіаційним транспортом, включаючи організацію перевалки і зберігання вантажів і контейнерів та інші операції, необхідні для виконання доручення Замовника. Укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. переупакування, перемаркувания, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. За рахунок коштів Замовника, проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов'язкові платежі.
Отже, умовами договору №15039-17 від 15.03.2019 року передбачена можливість залучення Виконавцем до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати транспортно-експедиторських послуг Замовнику.
У розпорядженні позивача не можуть перебувати документи, що підтверджують вартість перевезення безпосередньо від означених суб'єктів, оскільки відсутні договірні відносини з ними.
Відповідно до довідки ТОВ «Хіллдом Логістікс» №0501/2 від 05.01.2024 вартість транспортування вантажу відправника BEAUADD CO, LTD за маршрутом Бусан, Південна Корея -Гданськ, Польща в контейнері (ах): №ТRHU6249113 становить 7425,80 грн. без ПДВ.
Локальні витрати, навантажувально-розвантажувальні роботи за межами митної території України у порту Гданськ, Польща вантажу відправника BEAUADD CO, LTD становить 10219,31 грн. без ПДВ.
Міжнародні транспортні послуги за маршрутом Гданськ (Польща) - м/п Шегіні (Україна) а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 становлять 6506,80 грн. без ПДВ
Міжнародні транспортні послуги за маршрутом м/п Шегіні (Україна) - м. Дніпро (Україна) а/м ВС6859РХ/ НОМЕР_2 становлять 11216,42 грн. без ПДВ.
Страхування вантажу не проводилось.
З наведеного вбачається, що зазначений у №ТRНU6249113-2 у графах 16 та 23 перевізником вказано фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
За правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.07.2023 у справі №803/718/17 витребувані митницею інші документи (договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, та рахунки на здійснення платежів третім особам на користь продавця) не були подані в силу їх відсутності у позивача та відсутності договірних взаємовідносин останнього з третіми особами. При цьому суди слушно зауважили, що подана декларантом довідка про витрати на транспортування товару є належним доказом, що підтверджує розмір витрат на перевезення товару і відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо цього.
Крім того, суд вказує, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17.
До митного оформлення надано банківське платіжне доручення від 20.09.2023 р. №29, яке свідчить про оплату товару, містить ідентифікуючі дані про товар, номер інвойсу та контракту.
Щодо тверджень відповідача відносно того, що надане платіжне доручення не містить обов'язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті, визначених Постановою Національного банку України 28.07.2008 р. №216 і відміток виконавця надавача платіжних послуг, то суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить обгрунтованих посилань, які саме норми вказаної Постанови були порушені.
Суд відхиляє посилання митниці, що декларантом не були надані витребувані документи за переліком.
Як зазначено вище і підтверджується матеріалами справи Товариством з наведеного переліку були надані: зовнішньоекономічний контракт з додатком , банківський платіжний документ, рахунок (інвойс) з вартістю товару і реквізитами, що дозволяють ідентифікувати товар, митна декларація країни відправлення.
Такі витребувані митним органом документи як страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги виробника товару; не передбачені умовами договору і відсутні у Товариства.
Отже, Товариство, відповідно до умов контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом.
Надання їх відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України вимагається у разі, якщо надані декларантом документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митним органом не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у документах, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.
За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 12.11.2021 у справі №815/3976/16, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Водночас витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.
В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.
Крім того, як зазначено вище, митний орган не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Частиною 1ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч .2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №8400 від 20.02.2024.
З врахуванням наведеного, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» (вул. Героїв Крут, буд.15, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 37807341) до Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, Львівська область, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100027/2, прийняте 16.01.2024 Львівською митницею.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІПЛЕЙ» (вул. Героїв Крут, буд. 15, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 37807341) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, Львівська область, 79000, код ЄДРПОУ 43971343) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя О.В. Врона