Справа № 369/7611/24
Провадження №1-кс/369/1804/24
30.05.2024 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023111050000705 від 01.03.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023111050000705 від 01.03.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Своє клопотання мотивувала тим, що у провадженні слідчого відділу Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12023111050000705 від 01.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.03.2024 року близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки Volkswagen Т5 р.н. НОМЕР_1 , рухаючись з боку АДРЕСА_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який перетинав проїзну частину дороги у невстановленому місці з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок чого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої гомілки.
01.03.2024 при проведенні огляду місця події автомобіль Volkswagen Т5 р.н. НОМЕР_1 , вилучено та поміщено для зберігання на майданчик тимчасового утримання транспорту, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
До слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області звернувся прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області з клопотанням про арешт майна, а саме автомобіля Volkswagen Т5 р.н. НОМЕР_1 .
06.03.2024 року слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_6 , клопотання прокурора було задоволено та накладено арешт на автомобіль Volkswagen Т5 р.н. НОМЕР_1 .
В подальшому, слідчим було винесено постанову про призначення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження технічного транспортних засобів». Проведення даної експертизи було доручено Київському НДЕКЦ МВС України, в рамках виконання даної постанови судовим експертом було проведено огляд автомобіля Volkswagen Т5 р.н. НОМЕР_1 .
Автомобіль Volkswagen Т5 р.н. НОМЕР_1 , № кузову НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , є власністю ОСОБА_4 .
На даний час законних підстав утримувати майно, яке на правовій підставі належить ОСОБА_4 на території майданчика тимчасового утримання транспортних засобів - не має.
На підставі вищенаведеного, заявник просив суд накладений на автомобіль марки Volkswagen Т5 р.н. НОМЕР_1 , № кузову НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 та скасувати обмеження щодо заборони відчуження, розпорядження та користування.
30.05.2024 року від Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області надійшов лист № 4268 від 30.05.2024 року, згідно якого старший слідчий слідчого відділу Бучанського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 повідомив слідчого суддю, що станом на сьогоднішній день необхідності в подальшому утриманні транспортних засобів не має, так як необхідні технічні експертизи з транспортними засобами на які накладався арешт проведені та необхідності органом досудового розслідування в подальшому утриманні вилученого транспортного засобу не має, та щодо скасування арешту транспортного засобу у кримінальному провадженні № № 12023111050000705 від 01.03.2024 року не заперечив.
У судове засідання 30.05.2024 року заявник та представник органу досудового розслідування не з'явилися.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12023111050000705 від 01.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.03.2024 року близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки Volkswagen Т5 р.н. НОМЕР_1 , рухаючись з боку АДРЕСА_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який перетинав проїзну частину дороги у невстановленому місці з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля. Внаслідок чого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої гомілки.
01.03.2024 року при проведенні огляду місця події автомобіль Volkswagen Т5 р.н. НОМЕР_1 , вилучено та поміщено для зберігання на майданчик тимчасового утримання транспорту, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
До слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області звернувся прокурор Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області з клопотанням про арешт майна, а саме автомобіля Volkswagen Т5 р.н. НОМЕР_1 .
06.03.2024 року слідчим суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_6 , клопотання прокурора було задоволено та накладено арешт на автомобіль Volkswagen Т5 р.н. НОМЕР_1 .
В подальшому, слідчим було винесено постанову про призначення інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження технічного транспортних засобів». Проведення даної експертизи було доручено Київському НДЕКЦ МВС України, в рамках виконання даної постанови судовим експертом було проведено огляд автомобіля Volkswagen Т5 р.н. НОМЕР_1 .
Автомобіль Volkswagen Т5 р.н. НОМЕР_1 , № кузову НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 , є власністю ОСОБА_4 .
Згідно листа № 4268 від 30.05.2024 року старший слідчий слідчого відділу Бучанського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 повідомив слідчого суддю, що станом на сьогоднішній день необхідності в подальшому утримання транспортних засобів не має, так як необхідні технічні експертизи з транспортними засобами на які накладався арешт проведені та необхідності органом досудового розслідування в подальшому утриманні вилученого транспортного засобу не має
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З огляду на приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А № 98).
З огляду на викладене, враховуючи той факт, що в межах кримінального провадження № 12023111050000705 від 01.03.2024 року проведені експертизи, не вбачається потреби, яка б виправдовувала такий ступінь втручання у права особи, яка володіє вказаним майном на законних підставах. Розумність та співрозмірність обмеження права власності законного власника вказаного майна суперечить завданням кримінального провадження. Зазначений захід забезпечення кримінального провадження порушує права заявника, оскільки призводить до надмірного обмеження прав, тому вказаний арешт підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 64-2, 100, 170, 174 КПК України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023111050000705 від 01.03.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України- задовольнити.
Скасувати арешт накладений 06.03.2024 року ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського району суду Київської області ОСОБА_6 у справі № 369/3899/24 на транспортний засіб - автомобіль марки Volkswagen Т5 р.н. НОМЕР_1 , № кузову НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 та скасувати обмеження щодо заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним транспортним засобом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1