Справа № 367/3009/24
Провадження №1-кс/367/402/2024
Іменем України
30 травня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю адвоката: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Бучанського РУП ГУНП Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя,-
В провадження слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Бучанського РУП ГУНП Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримала та просила її задовольнити в повному обсязі.
Заявник та представник поліції в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, неприбуття в судове засідання слідчого або прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, заслухавши адвоката, дослідивши скаргу та додані до неї документи, дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачена можливість оскарження бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
Так, судом встановлено, що заявниця ОСОБА_5 27.03.2024 року звернулась до органів поліції, через гарячу лінію «102» та повідомила, що їй зателефонували з невідомого раніше їй номеру мобільного телефону, представились працівниками поліції і повідомили, що автомобіль заявниці пошкоджено в наслідок ДТП і їй потрібно вийти на вулицю. Після чого ОСОБА_5 вийшла на балкон та побачила, що в дворі немає патрульної поліції та її автомобіль перебуває на місці та пошкоджень немає.
Після цього, до ОСОБА_5 приїхала поліція, працівник якої оформив протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 27.03.2024 року, заявником якого є ОСОБА_5 .. Так, відповідно до даного протоколу, після приїзду поліції, ними було оглянуто автомобіль ОСОБА_5 та будь-яких пошкоджень виявлено не було. Також, не було виявлено й інших патрульних автомобілів, а лише 2 невстановлених осіб, які під час приїзду поліції побігли від будинку заявниці в невідомому напрямку.
Вищевказаний протокол був зареєстрований в журналі єдиного обліку ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області за № 2898 від 27.03.2024 року.
Також, судом було досліджено лист начальника ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, відповідно до якого останній повідомив ОСОБА_5 , що її заява була розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян», оскільки після вивчення органами слідства Бучанського РУП ГУНП в Київській області матеріалів звернення, було зроблено висновок, що в них відсутні данні, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, тому внести до ЄРДР відповідну інформацію неможливо.
В судовому засіданні представник заявника суду пояснила, що заявниця ОСОБА_5 27.03.2024р. після дзвінка невідомої особи на її номер телефону також бачила на вулиці якихось невідомих чоловіків один із яких був схожий на її колишнього чоловіка ОСОБА_6 , який систематично здійснює психологічне насильство та переслідує її, погрожує забезпечити заявниці неспокійне життя. Отже, заявниця викликала поліцію побоючись за своє життя.Представник заявника вважала, що всі ці події та фактичні данні надані в заяві ОСОБА_5 є достатньою підставою для внесення поліцією відомостей до ЄРДР та проведення відповідної перевірки.
Відповідно до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 40-1 КПК України прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
При цьому, нормами кримінального процесуального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше.
Разом з цим, передбачено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є прокурор, слідчий чи дізнавач вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймаються уповноваженою особою самостійно.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим кодексом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язковому внесенню до ЄРДР підлягають відомості щодо вчинення саме кримінального правопорушення, а не взагалі всіх подій, які завдали, чи можуть теоретично завдати шкоду.
Статтею 11 КК України, визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Згідно вимог кримінального Закону, складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, за наявності яких реальне вчинене суспільно - небезпечне діяння визнається кримінальним правопорушенням.
Положення ст. 214 КПК України, перебувають у безпосередньому взаємозв'язку зі ст. 2 КК України і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, до ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела (п.4 ч.5 ст.214 КПК України).
Так, зі змісту заяви ОСОБА_5 від 27.03.2024 року, не вбачається ознак кримінального правопорушення, та й сама заявниця не вказує, яке саме правопорушення було вчинено відносно неї. За таких підстав, розгляд заяви ОСОБА_5 уповноваженими особами ВП №1 Бучанського РУП ГУНП Київській області відповідно вимог ЗУ "Про звернення громадян" є правомірним та не свідчить про бездіяльність таких осіб.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя, дійшов висновку, що у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 107, 214, 303-307, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Бучанського РУП ГУНП Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1