Справа № 357/6038/24
Провадження № 2/357/3011/24
31 травня 2024 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю.,перевіривши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Виробничого підрозділу локомотивне депо Козятин регіональної філії "Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства "Укрзалізниця" про скасування наказу про звільнення та стягнення належних сум,
У квітні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Цуранову А.Ю.
29.04.2024 ухвалою судді позов ОСОБА_1 залишено без руху з підстав його невідповідності ст. 175, 177 ЦПК України та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном п'ять днів з дня отримання копії ухвали, шляхом надання суду доказів (квитанції) про сплату судового збору в розмірі, виходячи з наступного розрахунку (3 028 х 0,4 х 7) + (ціна позову х 1%, але не менше 1 211,20) або надання документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону, а також надання суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом, враховуючи норми трудового законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 20.05.2024 отримав копію вищевказаної ухвали судді про залишення позову без руху.
23.05.2024 позивач засобами поштового зв'язку подав до суду заяву про усунення недоліків, вказуючи, що сплаті судового збору підлягає лише одна позовна вимога, а інші стосуються усунення перешкод у виплаті та безпосередній виплаті надбавки за вислугу років, яка є додатковою заробітною платою, тому не підлягають оплаті судовим збором. Також позивач навів додаткові обґрунтування щодо початку відліку місячного строку його звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні питання про відкриття провадження слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес, виходячи з визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України способів захисту цивільних прав та інтересів.
Зважаючи на принцип диспозитивності цивільного процесу, тобто наявність у особи, яка бере участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд та висновків судді, вказаних в ухвалі від 29.04.2024 про наявність недоліків позовної заяви, слід дійти висновку про незгоду позивача з процесуальним рішенням судді, при цьому останній недоліки вказані в ухвалі в повній мірі станом на 31.05.2024 не усунув, надавши квитанцію про сплату судового збору лише за одну позовну вимогу немайнового характеру та наполягаючи на відкритті провадженні у справі за позовними вимогами в редакції позовної заяви від 08.04.2024.
В контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК України.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя.
Таким чином, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви щодо сплати судового збору за звернення до суду та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне визнати позов неподаним та повернути його позивачу разом з доданими до нього матеріалами, оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору у повному обсягу за пред'явленим ним позовними вимогами.
Слід роз'яснити, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. 13, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 - вважати неподаною та повернути позивачу разом з доданими до неї додатками.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А. Ю. Цуранов