Справа № 355/1503/22
Провадження № 2/355/26/24
21 травня 2024 року Баришівський районний суд Київської області
у складі: головуючого-судді Чехова С.І.
за участю секретарів Старенької С.М.
Котенко Л.О
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_5 , адвоката Самбур Марії Михайлівни до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Бучанського нотаріального округу Київської області Шех Ксенія Григорівна, Баришівська державна нотаріальна контора про визнання договору купівлі-продажу недійсним,-
До суду з позовною заявою звернулась представник позивача ОСОБА_5 адвокат Самбур М.М. у якій просить визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями від 26 листопада 2021 року по АДРЕСА_1 між померлим ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_2 .
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , як було зазначено у лікарському свідоцтві про смерть №250 від 03 грудня 2021 року-смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у стаціонарі «КНЛ КМК ГВВ» м. Київ, причина смерті є набряк легенів, серцева-судинна недостатність, атеросклеротична хвороба серця. Ці хвороби за висновками патологоанатома були у померлого протягом останніх 20-ти років. У померлого не було своєї сім'ї - дружини, дітей, а коли батьки померли, то спадкоємцями стали рідні брати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . В установлений законом 6-ти місячний строк позивач подав заяву про вступ у спадщину. За його заявою було відкрито спадкову справу у Баришівській державній нотаріальній конторі Київської області. за №12/2022. 05 жовтня 2022 року позивач отримав постанову нотаріуса Баришівської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Підставою стало те, що його брат, знаходячись у лікарні на стаціонарному лікуванні 26 листопада 2022 року продав все своє домоволодіння . Як було з'ясовано своє помешкання спадкодавець, знаходячись у лікарні, за декілька днів до смерті продав відповідачці ОСОБА_2 і цей факт продажу підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02 листопада 2022 року. Вона вважає, що такий правочин вчинений шляхом оману з боку відповідачки та таким, що порушує право спадкоємців. В лікарській довідці зазначено, що померлий хворів не менше 20-ти останніх років свого життя. Весь цей час спілкувався з своїми братом-позивачем. З яким ділився своїми проблемами, своїм станом здоров'я і навіть звертався по допомогу до психіатра і вже згоден був поїхати на лікування у психологічний диспансер, як раптово з'явилась відповідачка з якою ні померлий, ні її довіритель не спілкувались і відвезли його у лікарню для ветеранів, де він несподівано швидко вирішив геть усе продати і померти. Її довіритель стверджує, що оспорюваний договір купівлі-продажу будинку укладений під впливом помилки, укладений під впливом обману, укладений під впливом тяжкої для померлого обставини і на вкрай невигідних умовах, фіктивний. Померлий знаходився в лікуванні у стаціонарі, тобто находився під впливом лікарських препаратів та тяжкої хвороби і саме по собі відчуження домоволодіння в повному обсязі під час лікування є дуже дивним. Немає інформації про те, що він підшукував інше житло. До свого брата за допомогою віднайти йому інше помешкання не звертався, нікому не обмовився, що продає будинок. Хвороби такої не мав аби якимсь чином лікар його попередив про невелику тривалість життя або ж родичів в його діях була б логіка, якби померлий подарував домоволодіння або ж перерахував кошти на дитячий будинок чи інші благодійні фонди. На думку позивача померлий брат не розумів у силу свого захворювання, що відчужує своє домоволодіння назавжди. Померлий не хотів переїжджати, щоб пожити у сім'ї позивача, бо не хотів залишати свій будинок. Оригінали документів він завжди зберігав у знайомої ОСОБА_7 (щоб не викрали) з будинку і про це він повідомляв своєму брату, який є позивачем і надав номер телефону на всякий випадок. Вона вважає, що правочин вчинено всупереч закону, а тому є підстави визнати його не дійсним, відповідачка мала на меті заволодіти майном померлого, розуміючи стан його здоров'я і відсутність найрідніших людей у нього батьків, дітей, дружини.
Позивач ОСОБА_5 до судового засідання не з'явився, передав свої повноваження для ведення справи у суді адвокату Самбур М.М.
Представник позивача адвокат Самбур М.М. у судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала послалась на вище означені обставини.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засідання позовні вимоги не визнала, стосовно позовних вимог подала відзив з своїми запереченнями з яких слід, що 26 листопада 2021 року між нею та її дядьком ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянку для забудови господарських споруд, який був посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Шех К.Г. та зареєстрований в реєстрі за №4615. Укладаючи договір її дядько ОСОБА_6 стверджував та гарантував, що на момент його укладення будинок під арештом чи забороною не перебуває, щодо нього не ведуться судові спори, щодо нього немає кримінальних проваджень, він не заставлений, відносно нього не укладено будь-яких договорів з відчуження чи користування, володіння з іншими особами, земельна ділянка не обтяжена сервітутом, заборгованості по податках чи іншим платежам, які б стосувалися предмету договору немає. Своїм підписом продавець підтвердив факт повного розрахунку за проданий предмет договору, який відбувся у встановленому діючим законодавством порядку і відсутність до покупця будь-яких претензій фінансового характеру. Стосовно заявленому у позові те, що договір купівлі-продажу будинку, укладений під впливом помилки, обману, тяжкої для померлого обставини і на вкрай невигідних умовах, фіктивний сторона позивача не вказує підстави недійсності укладеного договору купівлі-продажу. Доводи позивача про те, що вона мала на меті заволодіти майном померлого, розуміючи стан його здоров'я і відсутність самих рідних людей не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_6 на момент укладення договору був обманутий нею і діяв внаслідок власної помилки, не усвідомлював своїх дій не знав закону чи неправильно його тлумачив. Сторона позивача у позовній заяві вказує, що після смерті брата ОСОБА_6 він своєчасно прийняв спадщину до майна померлого брата шляхом подачі протягом шестимісячного терміну з часу відкриття спадщини до нотаріальної контори заяви. Однак постановою нотаріуса Баришівської державної нотаріальної контори від 05 жовтня 2022 року йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що його брат. Знаходячись у лікарні на стаціонарному лікуванні, продав все своє домоволодіння 26 листопада 2021 року. Проте ії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Баришівської державної нотаріальної контори від 05 жовтня 2022 року слід інше, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом за відсутності документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, та рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом. Сторона позивача звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі продажу житлового будинку, тоді як житловий будинок не входить до складу спадщини до майна померлого ОСОБА_6 .. Оскільки 02 грудня 2021 року продавець житлового будинку помер і на день відкриття спадщини не був його власником.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала підтримала думку відповідачки ОСОБА_2 та пояснила, що стороною позивача не було надано доказів того, що брат позивача ОСОБА_6 знаходячись у лікарні, і під впливом лікарських препаратів та тяжкої хвороби, продав майно не розуміючи в силу свого захворювання відповідних дій. ОСОБА_6 та відповідачка ОСОБА_2 укладаючи договір-купівлі продажу усвідомлювали значення своїх дій і могли керувати ними, мали необхідну для укладення цього договору право та дієздатність, та повноваження для його укладення, розуміли природу цього правочину, свої права та обов'язки за цим договором, при укладенні цього договору був відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані. Договір купівлі- продажу укладено у відповідності з справжньою волею сторін без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску, при укладенні цього договору та визначення його умов не було зловмисної домовленості продавця та покупця, договір укладено на вигідних для сторін умовах і не є результатом тяжких для продавця обставин цей правочин вчинявся з наміром створення відповідних правових наслідків не фіктивним, він не приховував інший правочин не був удаваним. Укладеним договором сторони також підтвердили, що в них відсутні обставини, які примусили їх укласти цей договір на невигідних умовах, а також те, що вони отримали від нотаріуса роз'яснення стосовно укладеного договору і ніяких зауважень, доповнень до цього договору не мають. У зв'язку з чим, продавець своїм підписом під дійсним договором стверджує що внаслідок продажу предмету договору не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб. Істотних умов договору позивачем не спростовані
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно його брат ОСОБА_6 помер. Він не знав що його дочка ОСОБА_2 перед смертю брата купила в нього будинок. Як і коли проходила угода купівлі продажу і в якому стані знаходився його брат під час підписання цієї угоди йому не відомо. З дочкою він знаходиться у неприязних відносинах і не спілкується.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Бучанського нотаріального округу Київської області Шех К.Г. до судового засідання не з'явилась просила розглянути справу без її участі, свою думку стосовно договору купівлі-продажу не виказала.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору нотаріус Баришівської державної нотаріальної контори Малиновська Н.В. до судового засідання не з'явилась повідомила суд про можливість розгляду справи за її відсутністю, свою думку стосовно укладення договору купівлі-продажу не виказала.
Свідок ОСОБА_8 вказала, що вона була знайома з ОСОБА_6 протягом довгого часу, який останнім часом звертався до ней за порадою у пошуках квартири, оскільки мріяв продати свій будинок. Під час спілкування вів себе адекватно у розмовах аналізував свої дії. Ознаку психічного розладу здоров'я помітно не було.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні вказав, що проживає у сусідах з ОСОБА_6 , будинок якого знаходився на протилежній стороні вулиці. Він знав ОСОБА_6 давно, звертався до нього з різними господарськими питаннями. Під час придбання автомобіля звернувся з проханням пустити його автомобіль до двору, де був гараж, на тимчасову стоянку. Під час спілкування ОСОБА_6 скаржився на свій вік та здоров'я, йому тяжко слідкувати за господарством, розшукував квартиру, бажав продати будинок . У спілкуванні будь-яких ознак психічного розладу не помічав.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні вказав, що дійсно знав ОСОБА_6 він зберігав документи на будинок у його дружини, якій той довіряв. Він боявся того, що оскільки він сам проживає, то в нього за його відсутністю могли і документи вкрасти. У спілкуванні будь яких ознак психічного розладу не помічав.
Відповідно до ч.1,ч.2,ч.3 ст.89 ЦПК України слід, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з положенням ч.1 ст.77, а також ч.1 та ч.2 ст.80 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Вислухав сторони, свідків дослідивши матеріали справи у повному об'ємі, суд приходить до думки про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог з таких підстав:
Як слід з копії паспорта позивача він є громадянином України.(а.с.9-10)
З копії посвідчень серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 позивач є військовим пенсіонером та інвалідом 3-ї групи.(а.с.11-13)
З копії лікарського свідоцтва про смерть №250 від 3 грудня 2021 року «Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни» слід, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у стаціонарі. Причина смерті: набряк легень, серцево-судинна недостатність, атеросклеротична хвороба серця.(а.с.15-16)
З копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі слід, що в Баришівській районній державній нотаріальній конторі внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи №6901116, номер у нотаріуса 12/2022, спадкодавець ОСОБА_6 .(а.с.17)
Як слід з копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії слід, що нотаріус Баришівської державної нотаріальної контори Малиновська Н.В. відмовила позивачу ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд та частку земельної ділянки, що знаходяться в АДРЕСА_1 за відсутністю документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій та було запропоновано звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування. (а.с.18)
З копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна слід, що було зареєстровано договір купівлі-продажу між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 будинку та земельної ділянки у АДРЕСА_1 ціна нерухомості 1 370 000 ділянка 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд вартістю 99986,93 гривень.(а.с. 19-24)
З копії свідоцтва про народження позивача слід, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_3 його батьками є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .(а.с.25)
З копії паспорта відповідача ОСОБА_2 слід, що вона є громадянкою України.(а.с.60)
Як слід з копії договору купівлі-продажу від 26 листопада 2021 року , що ОСОБА_6 продав відповідачці ОСОБА_2 будинок та земельну ділянку під будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в смт. Баришівка Броварського району Київської області.( а.с.67-69)
Згідно копії інвентаризаційної справи №1641/12 ст.55 на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_2 слід, що мається технічний паспорт на житловий будинок план забудови, еплікація житлового будинку, характеристика будівель та споруд оформлений на ОСОБА_6 розмір часток 2/6+4/6.(а.м.70-74)
З копії довідки Лікарської консультативної комісії КНП «Центр первинної допомоги» Баришівської селищної ради Київської області слід, що ОСОБА_6 хворів Генералізованим атеросклерозом. (а.с.75)
Згідно копії довідки КНП «Центр ПМСД» Баришівського району, яку надала сімейний лікар ОСОБА_13 , вказано, що ОСОБА_6 , 1947 року народження хворів Генералізованим атеросклерозом на обліку у лікаря психіатра не перебував.(а.с.76)
З виписки медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_6 слід, що він хворів Генералізованим атенросклерозом .Знаходився під наглядом сімейного лікаря. При огляді ознак психічних захворювань не виявлено. На обліку у лікаря психіатра не перебуває.(а.с.77)
З оглянутої копії спадкової справи №12/2022, яка надійшла за ухвалою суду від нотаріуса Баришівської районної державної нотаріальної контори Київської області Малиновської Н.В. слід, що позивач ОСОБА_5 звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті свого брата ОСОБА_6 , надав копію свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, Витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі, Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану, свідоцтво про народження ОСОБА_6 , свідоцтво про народження ОСОБА_5 , копію паспорта ОСОБА_5 , свідоцтво про народження ОСОБА_4 , заяву про прийняття спадщини від ОСОБА_4 після смерті брата ОСОБА_6 , заяву ОСОБА_5 до нотаріуса про видачу свідоцтва про спадщину, постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с.207-222)
З оглянутого наданої приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Шех К.Г. за ухвалою суду копію договору купівлі-продажу слід, що 26 листопада 2021 року ОСОБА_6 продав відповідачці ОСОБА_2 будинок та земельну ділянку під будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в смт. Баришівка Броварського району Київської області (235-237)
Згідно з ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
Відповідно до ч.1 ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
За змістом ч.1ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі №346/2238/15-ц (провадження №61-14680сво20) удаваним є правочин, що вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а не сторони правочину. Тобто сторони з учиненням удаваного правочину навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Відтак, сторони вчиняють два правочини: один удаваний, що покликаний «маскувати» волю осіб; другий - прихований, від якого вони очікують правових наслідків, а не «приховують» сторону правочину. Нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору. Стаття 235 ЦК України не може бути підставою для визнання правочину удаваним в частині сторони, оскільки це суперечить її положенням.
Згідно з п.52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19 (провадження №12-52гс20) обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
За правилами ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, суд було встановлено, що стороною позивача не було доведено того, що ОСОБА_6 під час укладення договору купівлі-продажу був під впливом обману та помилки, та не усвідомлював своїх дії і не знав закону, чи неправомірно його тлумачів. Стороною відповідача не надано доказів, які б вказували б на психічну хворобу ОСОБА_6 , тяжке його захворювання, які б перешкоджала йому укладенню правочину. З аналізу наданих доказів суд приходить до висновку, що укладаючи правочин ОСОБА_6 був дієздатним і це є одною із умов договору, як було встановлено його дії були вільними і відповідали його внутрішній волі на що вказує підпис з ознайомленням договору-купівлі продажу засвідчений нотаріусом.
Представника відповідача адвоката Свириденко В.М. звернулась до суду з заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, після ухвалення судового рішення протягом 5 днів, з таких підстав суд в цій частині не розглядає остаточного вирішення про витрати на правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:…у разі відмови в позові - на позивача.
Позивач ОСОБА_5 відповідно до п.8 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, з таких підстав стягнення судового збору по справі слід покласти на рахунок держави.
На підставі викладеного керуючись ст.ст.2,12,13,79-83, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 216, 225, 236,263, 328, 655 ЦК України,-
У задоволенні позовних вимог представника позивача ОСОБА_5 , адвоката Самбур Марії Михайлівни до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Бучанського нотаріального округу Київської області Шех Ксенія Григорівна, Баришівська державна нотаріальна контора про визнання договору купівлі-продажу недійсним, відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, які визначені ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 23 грудня 2022 року по справі №355/1503/22, а саме: скасувати заборону вчиняти дії щодо предмету спору, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , зокрема шляхом укладення з будь-якими особами договорів відчуження, оренди, найму, застави, зняття з реєстрації мешканців будинку, виселення їх з будинку а також проведення у зазначеному будинку будівельних чи ремонтних робіт, після набрання законної сили цим рішенням.
Судові витрати в частині судового збору по справі покласти за рахунок держави.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.
Повний текст рішення складено 29 травня 2024 року.
Суддя Баришівського
районного суду С. І. Чехов