Справа №295/15069/23
Категорія 38
2/295/558/24
31.05.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Чішман Л.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача звернувся з позовною заявою, якою просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 12.01.2020 року в розмірі 24924, 53 грн та судові витрати.
В обгрунтування вимог вказано, що 12.01.2020 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44, 4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://а-bаnk.соm.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Основні умови кредитування доведені відповідачу, про що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». У порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань станом на 30.08.2023 утворилась заборгованість в сумі 24924, 53 грн, з яких: 14592, 47 грн - заборгованість за кредитом та 10332, 06 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Ухвалою від 07.12.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін (а.с. 43).
Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило, клопотань про продовження/поновлення строку для надання відзиву не надходило. Копію ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви з додатками було направлено відповідачу в порядку, визначеному ЦПК України,однак позовна заява з додатками повернулися до суду не врученими адресату за закінченням терміну зберігання.
З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 12.01.2020 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, за змістом якої відповідач погодився з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими у рекламному буклеті, становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг. У заяві відповідач засвідчив, що він ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», Тарифами, Паспортом споживчого кредиту та до укладання цієї угоди йому надана повна інформація про фінансові послуги (а.с. 8).
Зі змісту розрахунку заборгованість відповідача за кредитним договором №б/н від 12.02.2020 року станом на 30.08.2023 становить 24924, 53 грн, з яких: 14592, 47 грн - заборгованість за кредитом та 10332, 06 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом (зворот а.с. 6-7).
Позивач зазначив, що при укладанні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України.
Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1, ст. ст. 15-16 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмові формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків при застосуванні конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Визначальним є додержання письмової форми договору.
У наданій позивачем анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 12.01.2020 будь-яка процентна ставкане зазначена. Крім того, у цій анкеті-заяві відсутні й умови договору про застосування процентної ставки при невиконанні позичальником зобов'язання щодо повернення кредиту. Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 14 січня 2020 року не може бути підставою для стягнення процентів на строкове та прострочене тіло кредиту, оскільки такі істотні умови договору сторонами у встановленомузаконом порядку не погоджені.
Роздруківки із сайту позивача (кредитні карти «Зелена», витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», розміщених на сайті https://a-bank.com.ua/green/tariffs в розділі «Умови та правила», Тарифи користування кредитною карткою «Зелена», на яких відсутній підпис відповідача) належними доказами бути не можуть, оскільки ці докази повність залежать від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Банк міг додати до позову документи в редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Доводи позивача щодо підписання Паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який підписаний відповідачем простим електронним підписом, спростовуються наступним.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію».
Разом із тим у даному випадку, Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта» є підтвердженням виконання позивачем переддоговірного обов'язку, оскільки у анкеті-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 12 січня 2020 року відсутнє посилання на Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». Отже, ознайомлення відповідача з Паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта» та його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором не дає підстав для стягнення процентів за користування кредитом, оскільки він не є документом, який складає договір про надання банківських послуг, а тому не можна вважати, що у ньому відбулася фіксація волі сторін договору. Також апеляційний суд враховує, що поняття «форма правочину» та «спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації» не є тотожними поняттями.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, крім розрахунку заборгованості за договором станом на 30.08.2023 року, посилається на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку як невід'ємну частину спірного договору. Витягом з Умов та правил, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг Умов та правил розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, за відсутності у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані позивачем Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Отже, Витяг з Умов та Правил, наданий до позовної заяви, не може розцінюватись як частина кредитного договору, укладеного між сторонами 12.01.2020 року шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви. А тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, встановлену у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності. За такими принципами: кожна сторонами повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України); суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тягар доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні заборгованості за відсотками кредиту слід відмовити, оскільки дані умови між сторонами не погоджувались.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Відповдно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 527, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1, ЦК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором від 12.01.2020 року в сумі 14592,47 (чотирнадцять тисяч п"ятьсот дев"яносто дві) гривні 47 копійк.
Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1571,48 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ: 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Бахмутська, 11;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 31.05.2024 року.
Суддя Чішман Л.М.