Справа № 298/646/24
Номер провадження 2/298/95/24
30 травня 2024 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі
Головуючого - судді Тарасевича П.П.,
при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом,
В позові йдеться про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 . Померла ОСОБА_2 була головою дворогосподарства житлового будинку в АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку, надвірних будівель та споруд, який знаходиться в АДРЕСА_1 . Позивачка є спадкоємцем 1-ї черги за законом та особою, яка вступила в управління спадковим майном так-як проживала разом з померлою на момент її смерті. Крім позивача, інших спадкоємців, у померлої немає.
Однак, за час життя правовстановлюючих документів на вказаний житловий будинок спадкодавцем виготовлено не було, позивач просить визнати за нею, як спадкоємцем за законом, право власності на зазначене нерухоме майно (в порядку спадкування).
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України заяву, в якій просила розглянути справу без її участі. Також зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила такі задовольнити, з підстав викладених у позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, однак заступник селищного голови ОСОБА_3 подав заяву, в якій просив розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримують та не заперечують про їх задоволення. Рішення залишають на розсуд суду.
Зважаючи на наведене, суд розглянув справу без участі сторін на підставі наявних у ній доказів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи та зважаючи на те, що відповідач проти позову не заперечив, суд визнає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.
Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З виданого Розтоцько-Пастільської сільської ради Закарпатської області свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18 листопада 2008 року вбачається, що ОСОБА_2 - мати позивачки, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 78 років, про що 18 листопада 2008 року складено відповідний актовий запис № 14. Місце смерті: Україна, Закарпатська область, Великоберезнянський район, село Бегендяцька Пастіль, а отже з моменту смерті зазначеного спадкодавця відкрилася спадщина на усе належне померлій під час життя майно згідно ст.1220 ЦК України.
З виданого Розтоцько-Пастільською сільською радою Великоберезнянського району Закарпатської області, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25 серпня 1965 року вбачається, що ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Бегендят Пастіль, Перечинського району, Закарпатської області, про що зроблено відповідний запис № 22 в графі «батько» не зазначено прочерк, а в графі «мати» ОСОБА_2 .
З виданого Розтоцько-Пастільською сільською радою народних депутатів, свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 02 травня 1987 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклали шлюб 02 травня 1987 року, про що зроблено відповідний запис № 4. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_5 .
З виданих виконавчим комітетом Великоберезнянської селищної ради довідки від 17.05.2024 №356, вбачається що ОСОБА_2 була головою дворогосподарства в АДРЕСА_1 . Вищевказане дворогосподарство рахувалося за померлою ОСОБА_2 , а її дочка ОСОБА_1 (до одруження - Когут), вступила в управління спадковим майном, так як здійснювала за ним догляд та користувалася земельною ділянкою для його обслуговування після смерті своєї матері.Підстава: свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , свідоцтва про народження та одруження ОСОБА_1 , технічний паспорт № НОМЕР_4 від 22.03.2024 року на будинок в АДРЕСА_1 , зведений акт вартості № 1404 від 22.03.2024 року на будинок в АДРЕСА_1
З технічного паспорту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та зі зведеного акту вартості будинків, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , виданого КП «БТІ» Великоберезнянської селищної ради від 22 березня 2024 р. № 6783, значиться замовник ОСОБА_1 .
Разом з цим, як вбачається з повідомлення приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Гончар Т.М. від 22 березня 2024 року № 22/01-16, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні спадщини, оскільки правовстановлюючих документів на житлові будинки, не були зареєстровані у встановленому законодавством порядку та відповідно право власності на вказані житлові будинки ОСОБА_2 (померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ) не виникло..
Як роз'яснено в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Згідно роз'яснень, викладених в п.19 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», той зі спадкоємців, який має право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов'язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ст.ст. 16, 328 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо, крім іншого, це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним (власником) документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Зважаючи на викладені обставини, суд визнає, що за позивачем слід визнати право власності на вказане спадкове нерухоме майно в порядку спадкування.
Керуючись ст.ст. 2-8,13,19,76-82,200,263-265 ЦПК України, суд
Позов - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за законом, за померлою матір'ю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів після його проголошення апеляційної скарги (сторонами, які не були при цьому присутні - в той же строк, з дня отримання ними копії цього рішення) і набере законної сили після закінчення вищезазначеного строку, якщо не буде оскаржене, а в разі оскарження - після апеляційного розгляду справи, якщо не буде скасоване.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканка: АДРЕСА_2 , (паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 );
Відповідач: Великоберезнянська селищна ради Ужгородського району Закарпатської області, місцезнаходження: індекс 89000, смт. Великий Березний, вул. Шевченка, 12 Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04351127).
Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Головуючий Тарасевич П.П.