Єдиний унікальний номер справи 235/3498/23
Номер провадження 2/235/317/24
29 травня 2024 року м. Покровськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Хмельової С.М.
за участю секретаря судового засідання Юриної К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Воробцов Р.С., до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів,
До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернулася ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Воробцов Р.С., з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.08.2020р. рішенням Вугледарського міського суду Донецької області шлюб між позивачем та відповідачем, зареєстрований 27 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вугледарського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 46, розірвано. Після розірвання шлюбу донька позивачки ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю та знаходиться на повному її утриманні. Позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 22.02.2022 виданого Вугледарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Відповідно до рішення Вугледарського міського суду Донецької області по справі № 223/34/20 від 04.08.2020р., відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.01.2020 року до досягнення дитиною повноліття.
19.08.2020 року Вугледарським відділом державної виконавчої служби у Волноваському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкрито виконавче провадження № 62843608 щодо примусового виконання казаного рішення суду. Однак, відповідач тривалий час аліменти не сплачував, будь-якої матеріальної допомоги на утримання доньки не надає. Внаслідок невиконання відповідачем вказаного рішення суду за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 за період з березня 2022 року по травень 2023 в розмірі 31 910,98 грн. Розмір заборгованості підтверджується копією листа від 20.07.2023 № 22.5/34/113/23СЛВ.
Згідно з ч.1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
За проведеним розрахунком, неустойка - пеня за несвоєчасну сплату аліментів ОСОБА_2 - відповідача на утримання доньки ОСОБА_3 становить: 88254,21 грн.
Відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання "не більше 100 відсотків заборгованості" означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. Аналогічна позиція викладена у постанові верховного суду України справа № 711/679/21. Таким чином, розмір пені який підлягає стягненню з відповідача складає 31 910,98 грн.
Позивач просить суд врахувати те, що відповідач є працездатною особою, не має на утриманні інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, хронічних захворювань, які б перешкоджали йому виконувати свій обов'язок щодо утримання дитини - не має.
Як відомо, відповідач має дохід перебуваючи у трудових правовідносинах з ПрАТ ШУ «Покровське».
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 31 910 грн 98 коп. по виконавчому провадженню № 62843608.
Ухвалою суду від 05.02.2024 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву. Відповідач проти задоволення позовних вимог по стягненню з нього пені за аліментами заперечує в повному обсязі. Його вини у виникненні заборгованості за період з березня 2022 року по травень 2023 року немає. Весь цей час відповідач був офіційно працевлаштований та отримував заробітну плату. Так, згідно з даними електронної трудової книжки, що міститься на порталі Пенсійного фону України (в паперовому вигляді згоріла під час воєнних дій), у спірний період відповідач працював: 3 25.02.2019 року по 23.03.2023 року в Державному підприємстві "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1". З 28.03.2023 року по теперішній час в Приватному акціонерному товаристві "Шахтоуправління "Покровське". З відповіді ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1", яка адресована заступнику начальника Вугледарського міського відділу ДВС вбачається, що у період з січня 2022 по березень 2023 рік з нарахованої заробітної плати підприємством утримувались аліменти. Однак підприємством вказані суми аліментів були перераховані тільки за січень та лютий 2022 року. Інші суми підприємством не перераховувались. Також на наступному підприємстві - ПАТ "ШУ "Покровське" відповідачу також нараховувалась заробітна плата та утримувались аліменти. Своєчасне відрахування із заробітної плати сум аліментів здійснюється відповідальними за це працівниками підприємства, на підставі поданих державним виконавцем документів.
Загальновідомим є факт введення в Україні воєнного стану з 24.лютого 2022 року. У зв'язку з цим ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" відповідно до наказу 222 від 20.05.2022 року призупинило дію трудових договорів з працівниками з 01.06.2022 року. Вказане відбувалось не з волі відповідача та жодного впливу на це рішення він не мав.
З Листа державного виконавця від 20.07.2023 року вбачається, що на період призупинення трудових відносин нараховується заробітна плата у відповідності до ч.1 ст.113 КЗпП, п.9.10. Галузевої угоди, п.1.3. Розділу 6 Додатка 13 «положення про оплату праці» Колективного договору підприємства з розрахунку встановленої тарифної ставки (окладу). Отже, на підприємство покладається обов'язок нарахування заробітної плати та здійснення відрахування аліментів із сум заробітної плати після утримання податків та зборів. Таким чином, відповідальність за несвоєчасне відрахування аліментів з заробітної плати лежить на підприємствах, з якими відповідач перебував у трудових відносинах, та на державі агресорі, що здійснює збройну агресію проти України.
Згідно ч.1. ст.13 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" призупинення дії трудового договору - це тимчасове |припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.
Згідно ч.4 ст.1З Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
Також згідно ч.1 ст.15 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" відшкодування працівникам та роботодавцям пов'язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, здійснюється за рахунок коштів держави-агресора, а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством.
Ураховуючи вищенаведене, вина відповідача у несвоєчасному перерахуванні аліментів з підприємств, на яких він працював, відсутня.
Відповідач просить суд у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.
Від сторін та представника позивачки надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.
Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . У свідоцтві про народження батьками зазначені: мати ОСОБА_6 , батько ОСОБА_2 .
Рішенням Вугледарського міського суду від 04.08.2020 року стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини усіх видів доходів.
Постановою заступника начальник Вугледарського міського ВДВС 19.08.2020 року відкрито виконавче провадження № 62843608.
Вугледарський відділ державної виконавчої служби у Волноваському району Донецької області у листі від 20.07.2023 року надає розрахунок за період з 01.01.2022 року по 01.07.2023 року заборгованості по аліментам, яка станом на 01.07.2023 року складає 31910,98 гривень.
Відповідно до довідки від 20.09.2023 року за № 696 ОСОБА_2 працює у ПРАТ ШУ «Покровське» з 28.03.2023 року. З червня 2023 року утримуються аліменти. Червень 2023 р. - 3649,48 грн, липень - 9942,57 грн, серпень - 4822,13 грн.
Відповідно до довідки ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» ОСОБА_2 звільнений з підприємства 23.03.2023 року. Утримані аліменти згідно виконавчого провадження №62843608 з 01.01.2022 р. по 23.03.2023р. склали: січень 2022р. - 5028,45 грн, лютий - 928,25 грн, березень - 1305,44 грн, квітень - 1410,76 грн, травень - 1410,76 грн. За дані місяці наявна нарахована заробітна плата. У період з червня 2022 р. по березень 2023 р. - фіксована зарплата. Розмір аліментів склав: червень 2022 р. - 2368,11 грн, липень - 2217,17 грн, серпень - 2217,17 грн, вересень - 2217,17 грн, жовтень - 2217,17 грн, листопад - 2217,17 грн, грудень - 2217,17 грн, січень 2023 р.- 2288,82 грн, лютий - 2288,82 грн, березень - 1698,16 грн.
Натомість, державним виконавцем ці періоди та суми вказані у розділі заборгованість по аліментам, яка рахується за відповідачем.
Відповідно дост. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, зазначені у частині першій цієї статті, за заявою стягувача зобов'язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень статті 70цього Закону.
Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 71 цього Закону виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 71 цього Закону у разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Відповідно до ч.9 ст.71 цього Закону за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України-до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами -до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами не смертельної дії,-до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем відповідних постанов не виносилося, позивачем таких доказів суду не надано.
Відповідно до частини першої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України та ст.196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов'язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов'язання.
Окрім того, суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 14.12.2020 у справі №661/905/19, відповідно до якої ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів).
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. ЇЇ завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухилення від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитися, як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку, доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо.
Тлумачення ст. 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
У пункті 22 постанови від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з не залежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Державним виконавцем у листі від20.07.2023 року (а.с.17-18) обрахована заборгованість в розмірі 31910,98 гривень. Проте, судом встановлено, що ця заборгованість виникла не з вини платника аліментів, оскільки він працював та з його заробітної плати проводилися необхідні утримання. Державний виконавець не позбавлений можливості проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників, як це передбачено п. 2 ч. 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження». Стягувачка в свою чергу не позбавлена можливості звернутися до суду з вимогами про примусове стягнення аліментів, які утримані з боржника, але не їй виплачені.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що позивачем не доведено факт свідомого ухилення відповідачем від виконання своїх обов'язків щодо сплати аліментів на утримання своєї дитини. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження винної поведінки ОСОБА_2 щодо умисного ухилення від сплати аліментів.
Враховуючи докази надані учасниками справи, беручи до уваги довідки надані відповідачем суд приходить до висновку, що в діях відповідача відсутня винна поведінка щодо несплати заборгованості по аліментах, заборгованість по аліментах виникла з незалежних від нього причин, що також свідчить про відсутність в нього умислу на ухилення від сплати заборгованості по аліментах, а тому підстав для стягнення з відповідача пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів у суду немає, відтак з цих підстав позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13,76-81,141, 258,259,264,265,268 ЦПК України, ст.196 Сімейного кодексу України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Воробцов Р.С., до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: ОСОБА_7 . РНОКПП НОМЕР_3 . АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 . РНОКПП НОМЕР_4 . Адреса: АДРЕСА_3 .
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено 31.05.2024 року.
Суддя Хмельова С.М.