Справа № 214/2895/23
1-кп/214/204/24
28 травня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
за участю представника власника майна ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12022041230001260 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч.3 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 15 ч.2, 332 ч.3, 332 ч.3 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 15 ч.2, 332 ч.3, 332 ч.3 КК України, суд, -
В проваджені Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження № 12022041230001260 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч.3 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 15 ч.2, 332 ч.3, 332 ч.3 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 15 ч.2, 332 ч.3, 332 ч.3 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_9 із застави на тримання під вартою та внесену заставу у розмірі 780 000 грн звернути в дохід держави. В своєму клопотанні зазначив, що ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 15 ч.2, 332 ч.3, 332 ч.3 КК України, що підтверджується зібраними по справі доказами. На даний час існують ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо невиконання ОСОБА_9 покладених процесуальних обов'язків. Так, обвинувачений може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зважаючи на суворість покарання яке може йому бути призначене. ОСОБА_9 офіційно не працевлаштований. Крім того, обвинувачений систематично не з'являється до суду, надає клопотання про перенесення розгляду справи, які нічим не підтверджуються. Останньому оголошувався примусовий привід. ОСОБА_9 знайомий з матеріалами кримінального провадження і має доступ до анкетних даних свідків та може впливати на них. А також може вчинити інше кримінальне правопорушення. В зв'язку з чим просив змінити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід на тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки його підзахисний ОСОБА_9 виконує покладені на нього обов'язки, з'являється до суду. В ті дні, коли він був відсутній, обвинувачений подав відповідні документи, а саме, що знаходився в лікарні. Справа в провадженні суду вже понад рік, ОСОБА_9 з'являється в усі засідання. В зв'язку з чим, просив відмовити в задоволенні клопотання та залишити його підзахисному заставу.
Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав свого захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожен окремо, покладалися на розсуд суду.
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожна окремо, покладалися на розсуду суду.
Вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку що клопотання прокурора про зміну ОСОБА_9 запобіжного заходу на тримання під вартою, задоволенню не підлягає з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення з-під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під вартою, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу (рішення «Єлоев проти України», «Фельдман проти України»).
Таким чином, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Суд враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_9 .Так, прокурор не довів, що потреби досудового розслідування та суду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_9 .
Натомість, вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_9 має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має постійне місце реєстрації та проживання, що свідчить про наявність в обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, задовільно характеризується.
За дати судових засідань, в які не з'явився обвинувачений ОСОБА_9 , останній надав довідки про відвідування лікарні. Внесення відомостей до ЄРДР щодо підробки документів, а саме довідок, не доводить того факту, що обвинувачений не відвідував лікарню в ці дні, а лише засвідчують, що можливо був факт підробки здійснений іншою особою, а не ОСОБА_9 .
За таких обставин, враховуючи, вищевикладене суд приходить до висновку, що утримання обвинуваченого під вартою не викликано необхідністю і запобіжний захід у виді застави забезпечить ОСОБА_9 належну процесуальну поведінку. Залишаючи такий запобіжний захід, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України щодо можливості обвинуваченому перешкоджати кримінальному провадженню, зі ступені тяжкості інкримінованого йому злочину та вищенаведених судом даних про особу обвинуваченого.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 176-178, 183, 184, 314-317, 369, 3710, 372КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 з застави на тримання під вартою - відмовити.
Ухвала набирає чинності негайно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 31.05.2024 о 11-00 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1