Справа № 203/771/24
Провадження № 2/0203/739/2024
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
про повернення позовної заяви
30 травня 2024 року суддя Кіровського районного суд м. Дніпропетровська Колесніченко О. В., розглянувши у провадженні № 2/0203/739/2024 позовну заяву ОСОБА_1 , -
13 лютого 2024 року позивач пред'явила через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська позов до ОСОБА_2 на предмет стягнення з останнього аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня розірвання шлюбу і до досягнення дитиною повноліття, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що на даний час дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні, проте за час окремого проживання відповідач припинив надавати матеріальну допомогу на виховання спільної дитини.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено 13 лютого 2024 року судді Колесніченко О.В.
Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2024 року, після отримання відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно зареєстрованих місць проживань позивача та відповідача, зазначену позовну заяву залишено без руху, як таку, що не відповідала вимогам п. п. 2, 4, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та судом було надано позивачу строк для усунення недоліків відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали та попереджено позивача, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява вважатиметься неподаною і буде їй повернута.
Так, копію ухвали суду від 16 лютого 2024 року спрямовувалася позивачу на адресу, що нею зазначена у позовній заяві, однак 15 квітня 2024 року на адресу суду повернувся конверт з поштовою кореспонденцією із зазначенням «за закінченням терміну зберігання».
Окрім цього, 13 травня 2024 року позивачу в телефонному режимі повідомлялося про можливість отримання ухвали суду безпосередньо в приміщенні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська та про необхідність усунення недоліків згідно ухвали суду у визначений у ній термін, про що складена відповідна телефонограма.
В той же час, позивач у встановлений судом строк зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви не усунула та не вжила будь-яких заходів, спрямованих на усунення недоліків.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Також згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків, проте право на суд не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У той же час у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини у п. 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 (провадження № 11-490сап19), згідно з яким відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.
За таких обставин, оскільки позивач з 16 лютого 2024 року у встановлений судом строк не усунула виявлені недоліки позовної заяви, ходом розгляду позовної заяви не цікавилася та жодним чином не демонструвала готовність брати участь на всіх стадіях розгляду позову з огляду на диспозитивність процесу, належить дійти висновку про повернення позовної заяви на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України про що постановляється ця ухвала.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала протягом 15 днів з дня підписання може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду з правом на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали, а в іншій частині - набирає законної сили з моменту підписання у день її складення.
Суддя О.В. Колесніченко