Справа № 201/6300/24
Провадження № 2-о/201/298/2024
про відмову у відкритті провадження
31 травня 2024р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 (заінтересовані особи - Орган опіки та піклування адміністрації Соборного району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 ) про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітнього сина,
30.05.2024р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в системі «Електронний суд» (дата формування в системі 29.05.2024р.) надійшла заява ОСОБА_1 (заінтересовані особи - Орган опіки та піклування адміністрації Соборного району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 ) про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітнього сина (заява підписана представником заявника - адвокатом Ліфлянчиком С.І.).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначена суддя Ткаченко Н.В.
Ознайомившись із матеріалами заяви, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження з наступних підстав.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Стаття 315 ЦПК України визначає перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження, зокрема, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження по справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі № 320/948/18 зазначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Отже, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
В заяві про встановлення факту представник заявника посилається на те, що встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітнього сина необхідно заявнику з метою захисту прав та інтересів сина, у тому числі переміщення заявника і його сина без нотаріальної згоди матері, вжиття заходів щодо лікування, оздоровлення та можливої зміни місця проживання та розвитку дитини в безпечних умовах, тощо.
З наданих до суду доказів вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2024р. місце проживання малолітнього сина визначено разом із батьком ОСОБА_1 .
Враховуючи положення п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995р. № 57 з подальшими змінами, рішення суду про визначення місця проживання дитини з одним з батьків є достатнім для виїзду дитини без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків на строк до одного місяця.
Окрім того, лікування та оздоровлення дитини може бути здійснено, в тому числі за рахунок матері дитини, шляхом подачі заявником позову про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини.
Враховуючи, що між заявником та матір'ю дитини може виникнути спір, пов'язаний з наданням дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків, стягнення аліментів та стягнення додаткових коштів на утримання дитини, саме по собі встановлення судом факту перебування на утриманні заявника сина та самостійне його виховання, не породжує для нього юридичних наслідків, а тому дана заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки наявний спір про право, отже у відкритті провадження по справі окремого провадження слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись постановою Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі № 320/948/18, ст.ст. 260, 293, 315, 353 ЦПК України, суддя,
У відкритті провадження по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 (заінтересовані особи - Орган опіки та піклування адміністрації Соборного району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 ) про встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітнього сина - відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що він має право звернутися з даними вимогами у загальному позовному провадженні, подавши відповідний позов, за правилами підсудності, встановленими ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.