іменем України
Справа № 210/2728/24
Провадження № 1-в/210/166/24
29 травня 2024 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , учасники провадження, які беруть участь у розгляді справи: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , представник ДУ "КВК № 80" - ОСОБА_4 ,засуджений ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Кривий Ріг подання адміністрації Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» на засудженого:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Одеса Одеської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, до арешту не працював та мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий. Засуджений: 25.05.2022 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 186 ч.4 КК України, покарання 7 років позбавлення волі.Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15.09.2022 року вирок змінено в частині призначення покарання. Вважати засудженим за ст. 186 ч.4 КК України до покарання з урахуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки. В решті вирок залишено без змін. Вирок набрав законної сили 15.09.2022 року.Згідно рішення комісії установи від 30.08.2023 року переведений до дільниці соціальної реабілітації.
Відбуває покарання в Державній установі «Криворізька виправна колонія (№80)»
початок строку відбування покарання 15.04.2022 р., кінець - 15.04.2025р.,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК України)
В провадження судді надійшло подання начальника Державної установи «Криворізька виправна колонія №80» ОСОБА_6 на засудженого ОСОБА_5 , який народився 15.06.1995 року про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання (за статтею 81 КПК України).
Заява подана в порядку статей 537-539 КПК України до суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 травня 2024 року призначено розгляд подання в режимі відеоконференції за місцем відбування покарання останнього.
Позиції сторін
Представник ДУ «КВК № 80» в судовому засіданні підтримав подання начальника колонії.
ОСОБА_5 в судовому засіданні просив задовольнити подання, зазначив, що він інвалід з дитинства, тому не може піти наразі до лав ЗСУ, однак вважає, що під час відбування покарання довів своє виправлення. Окрім того у колонії він працював, виготовляв маскувальну сітку, після звільнення хоче продовжити працювати, шити та ремонтувати взуття.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання, оскільки недостатньо підстав для звільнення ОСОБА_5 .
Суд, дослідивши матеріали особової справи відносно засудженого, приходить до наступних висновків.
Обставини встановлені судом
Засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 15 квітня 2022 року. Відбуває покарання в місцях позбавлення волі з 18.04.2022 року в ДУ «Криворізька УВП (№ 3)» м. Кривий Ріг та з 11.11.2022 року в ДУ «Криворізька ВК (№ 80)» м. Кривий Ріг.
За весь період відбування покарання засуджений не порушував установлений порядок відбування покарання. За час відбування покарання в ДУ «Криворізька виправна колонія (№ 80)» характеризується позитивно, за сумлінне ставлення до суспільно-корисної праці заохочений два рази.
З дослідженої характеристики на засудженого судом встановлено, що після прибуття до установи ОСОБА_5 виявляє активне бажання працювати, після переведення до дільниці соціальної реабілітації виконує роботи з благоустрою дільниці та установи пов'язанні з підтриманням чистоти на території дільниці. Залучається та бере участь у роботах з благоустрою установи і прилеглих до неї територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або допоміжних робіт із забезпечення установи продовольством. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою.
Засуджений дотримується норм, які визначають порядок і умови відбування покарання та розпорядку дня установи, дотримується розпорядку дня установи, підтримує позитивні взаємовідносини з іншими засудженими, виконує законні вимоги адміністрації, ввічливо ставиться до персоналу установи виконання покарань, бере активну участь засудженого у реалізації програм диференційованого виховного впливу, бере активну участь засудженого в інших заходах соціально-виховного характеру, під час відбування покарання здобув неформальну освіту на платформі «Prometheus», сумлінно дотримується трудової дисципліни.
Також дослідженням матеріалів справи встановлено, що виконавчі листи на виконання вироку до ДУ «КВК № 80» не надходили.
З висновку щодо ступеня виправлення засудженого встановлено, що відносно ОСОБА_5 можливо застосувати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання згідно ст. 81 КК України. Засуджений підтримує соціальні та сімейні зв"язки, за вчинення злочину щиро розкаявся, бажає змінити своє життя, будує позитивні плани на майбутнє.
Мотиви та висновку суду
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі; (ч.2, п.2 ч.3 ст. 81 КК України).
Як слідує зі змісту кримінального закону, положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.
Передумовою застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно з частини 1 статті 81 КК України є фактичне відбування особою певного виду покарання. Підставами для такого звільнення є не лише фактичне відбуття засудженим певної частини покарання, а й доведення засудженим свого виправлення.
Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці. При цьому сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання, виконанням покладених на засудженого законних обов'язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.
Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільній корисній праці; систематичним виконанням трудових обов'язків, виробничих завдань і дорученої роботи; відсутністю відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; відсутністю трудових порушень тощо.
Суд зазначає, що сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. Згідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Розглядаючи клопотання засудженого щодо застосування умовно-дострокового звільнення, та оцінюючи ступінь виправлення засудженого, суд враховує дані про його поведінку і ставленні до праці за весь час відбування покарання.
Згідно з пунктом 9 розділу І наказу Міністерства юстиції України від 04 листопада 2013 року за № 2300/5 зі змінами та доповненнями "Про організацію соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими" (зі змінами та доповненнями, надалі Наказ № 2300/5) ступінь виправлення засуджених визначається з урахуванням оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення та стану реалізації індивідуальної програми соціально-виховної роботи із засудженим.
Кожні шість місяців здійснюється перегляд оцінки ризиків, під час якого враховуються отримані результати соціально-виховної роботи із засудженим за попередній період та інформація щодо факторів ризику засудженого. За результатами перегляду оцінки складається індивідуальна програма соціально-виховної роботи із засудженим на наступні шість місяців, яка може містити як нові цілі та заходи до них, так і передбачати продовження роботи над цілями, поставленими на попередньому етапі, та включати актуальні заходи на цей період.
Оцінка ступеню виправлення здійснюється за такими критеріями: дотримання вимог режиму відбування покарання; поведінка стосовно персоналу; поведінка стосовно інших засуджених; ставлення до виконання робіт із самообслуговування, благоустрою колонії; дотримання правил санітарії та гігієни; ставлення до участі в програмах диференційованого виховного впливу;ставлення до вживання наркотичних речовин/алкоголю.
Так, в основу оцінки ступеню виправлення засуджених покладається виконання ними обов'язків, передбачених ч. 3 ст. 107 КВК України. Серед важливих критеріїв вважається оцінка «ставлення до участі в програмах диференційованого виховного впливу», як засобу стимулювання правослухняної поведінки засуджених та елементу виховного впливу (ст. 123 КВК України). Крім того, має враховуватись загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених (ч. 2 ст. 126 КВК України); участь засуджених у самодіяльних організаціях, його соціально корисна активність (ч. 2 ст. 127 КВК України).
Частиною 1 статті 118 КВК визначено, що засуджені до позбавлення волі мають право працювати. Праця здійснюється на добровільній основі на підставі договору цивільно-правового характеру або трудового договору, який укладається між засудженим та фізичною особою - підприємцем або юридичною особою, для яких засуджені здійснюють виконання робіт чи надання послуг. Такі договори погоджуються адміністрацією колонії та повинні містити порядок їх виконання. Адміністрація зобов'язана створювати умови для праці засуджених за договорами цивільно-правового характеру та трудовими договорами.
Розглядаючи подання щодо застосування умовно-дострокового звільнення до засудженого ОСОБА_5 та оцінюючи ступінь виправлення засудженого, суд враховує дані про його поведінку і ставленні до праці за весь час відбування покарання.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_5 відбуває покарання за тяжкий злочин. За весь час відбування покарання засуджений має 2 (два) заохочення за суспільно-корисну працю, стягнень взагалі не має, бере активну участь засудженого у реалізації програм диференційованого виховного впливу, бере активну участь засудженого в інших заходах соціально-виховного характеру, під час відбування покарання здобув неформальну освіту на платформі «Prometheus», сумлінно дотримується трудової дисципліни.
ОСОБА_5 залучений до робіт з благоустрою, тому до праці на виробництві не був залучений, у зв'язку із чим і не має доходів.
ОСОБА_5 має інвалідність з дитинства - порушення функцій ковтання та мови, тому твердження прокурора проте, що засуджений не працював на виробництві не можуть бути прийняті до увагу як грунтовні та релевантні до ситуації засудженого, тому відхиляються судом.
При розгляді подання, судом встановлено, що до засудженого застосовані під час апеляційного перегляду положення статті 69 КК України, та призначено основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
При призначенні покарання із застосуванням статті 69 КК України апеляційний суд враховував , що дії ОСОБА_5 отримали кваліфікацію як тяжкий злочин тільки за ознакою його вчинення «в умовах воєнного стану», при цьому обстановка в якій він вчинив злочин не характеризувалась, як така, що пов'язана з воєнним діями або він використав умови воєнного стану при його вчиненні (грабіж в зоні проведення активних бойових дій, тощо). За умови відсутності воєнного або надзвичайного стану, його дії охоплювались би частиною 1 статті 186 КК України, що є нетяжким злочином.
ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.
Наявність заохочень за суспільно-корисну працю, відсутність стягнень, дотримання правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, свідчить, що засуджений довів своє виправлення, і такий висновок суду про виправлення засудженого ґрунтується на підставі аналізу даних про його поведінку за весь період відбування покарання, відомостей про оцінку ступеня його виправлення.
Суд на підставі об'єктивних даних адміністрації установи виконання покарань, вважає, що засуджений своєю поведінкою та сумлінним ставленням до праці довів своє виправлення, процес виправлення у сукупності із дослідженими даними відбувався послідовно, та засуджений готовий до самокерованої правослухняної поведінки.
Крім того, судом досліджено ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року з якої встановлено та враховується судом під час розгляду подання адміністрації колонії, що ОСОБА_5 є інвалідом дитинства з порушенням функцій ковтання та мови, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Після фактичного затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , останній добровільно видав викрадений мобільний телефон у справному стані, що свідчить про відсутність будь-яких матеріальних збитків та наслідків від вчинення цього кримінального правопорушення, що також підтверджується й позицією потерпілої, яка просила суд розглянути справу за її відсутності та не подавала цивільного позову до обвинуваченого. Отже колегія судів прийшла до висновку, що ОСОБА_5 активно сприяв розкриттю злочину.
Твердження прокурора, що до ОСОБА_5 застосовано статтю 69 КК України і тому останній не може бути звільнений умовно достроково від відбування покарання є хибним, оскільки колегія Дніпровського апеляційного суду 15 вересня 2022 року застосувала положення статті 69 КК України за наявності для того підстав, а саме таке покарання відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Вирок до касаційної інстанції не оскаржувався.
Згідно частини 2 статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи позитивну динаміку у поведінці засудженого, а також те що ОСОБА_5 вже відбув 2/3 строку покарання, кінець строку 15 квітня 2025 року, суд вважає, що на цей час досягнуті цілі покарання, в тому числі кара засудженого та його виправлення.
Об'єктивних фактів та даних, які б свідчили, що ОСОБА_5 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, що є підставою для відмови в застосуванні статті 81 КК України під час судового розгляду не встановлено, а заперечення прокурора є необґрунтованими та не підкріплені жодними доказами.
На підставі закону, умовно-дострокове звільнення можливе за обов'язкової і одночасної наявності і їх сукупності підстав і умов, при цьому, основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого. Також суд звертає увагу, що сама по собі тяжкість злочину не може бути підставою для відмови в застосуванні умовно-дострокового звільнення особи, яка сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення.
Отже, оцінюючи у сукупності всі дані, які можуть служити чинником для визнання поведінки ОСОБА_5 такою, що свідчить про його виправлення, суд вважає, що надано до суду переконливі дані про те, що процес виправлення ОСОБА_5 досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестало бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі.
В сукупності із зазначеним та наявною в матеріалах справи інформацією щодо особи засудженого, який своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, суд вважає, що подання про умовно-дострокове звільнення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України, ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Подання адміністрації Державної установи «Криворізька виправна колонія (№80)» на засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 умовно-достроково звільнити від подальшого відбування покарання на не відбутий строк 10 (десять) місяців 17 (сімнадцять) днів.
Направити до Державної установи "Криворізька виправна колонія №80" копії ухвал - для відома та виконання, а так само і для вручення засудженому.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляції до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, а засудженим, який відбуває покарання в місцях позбавлення волі - в той же строк з моменту отримання її копії.
Оскарження ухвали зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 30 травня 2024 року о 11 год.20 хв.в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, пр-т. Миру 24, третій поверх).
Суддя: ОСОБА_1