Справа № 174/85/24
п/с № 2/174/111/2024
27 травня 2024 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ілюшик І.А.,
за участю: секретаря - Троцько О.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання холодної води та водовідведення, послуги абонентського обслуговування водопостачання та водовідведення, -
Комунальне підприємство «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі - КП «Жилсервіс») звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ОСОБА_2 з 01.11.2020 року без укладення відповідного договору користувалася послугами з централізованого водопостачання та водовідведення з 01.01.2022 року послугами з централізованого водопостачання та водовідведення і послугами з абонентського обслуговування на підставі Публічного договору з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) за адресою: АДРЕСА_1 , що їх надає - КП «Жилсервіс») відповідно до Рішень Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області: від 21.04.2015 року № 159/0/7-15 «Про затвердження схеми питного водопостачання міста та визначення виконавця послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в м. Вільногірськ»; від 25.10.2016 року № 380/0/7-16 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 21.04.2015 року № 159/0/7-15 «Про затвердження схеми питного водопостачання міста та визначення виконавця послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в м. Вільногірськ».
За адресою АДРЕСА_1 у КП «Жилсервіс» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 29.11.2021 року КП «Жилсервіс» зверталося до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 на користь КП «Жилсервіс» заборгованості за спожиті послуги з постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 5746 грн. 97 коп., станом на 01.11.2021 року та про стягнення судових витрат.
14.12.2021 року за заявою КП «Жилсервіс» Вільногірським міським судом Дніпропетровської області було винесено ухвалу про відмову у видачі судового наказу, з тих підстав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла та знята з реєстрації.
На даний час, згідно Довідки № 2029 від 03.08.2022 року про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої Відділом реєстрації фізичних осіб виконавчого комітету Вільногірської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані особи: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зі сторони осіб, що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , заяв щодо переоформлення особового рахунку на їхнє ім'я до КП «Жилсервіс» не надходило.
КП «Жилсервіс» продовжує здійснювати нарахування сум до оплати за адресою: АДРЕСА_1 і систематизувати інформацію про нарахування, використовуючи рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 .
Таким чином, між КП «Жилсервіс» та боржником встановилися відносини з приводу надання комунальних послуг на підставі того, що боржник є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , і це підтверджує факт споживання боржником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення і послуг з абонентського обслуговування водопостачання і водовідведення.
Розрахунок суми боргу за адресою АДРЕСА_1 з 01.11.2020 року по 01.10.2023 року, здійснено за такими даними: попередні показники лічильника у лютому 2020 року - 1879 м2, а останні передані боржником показники лічильника в серпні 2023 року - 2051 м2. В межах трирічної позовної давності обрахунок отриманих послуг відображено у роздруківці Довідки за обсягами на особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Протягом періоду, що є предметом позову, боржником лише одного разу було виконано свій обов'язок, щодо передачі показників лічильника (16.08.2023 року). Остання оплата за послуги була боржником здійснена у грудні 2015 року.
Обрахунок спожитих послуг до моменту передачі боржником показів лічильника 16.08.2023 року, здійснювався відповідно до абзацу другого пункту 31 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 року № 690, в яких вказується, що у разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, яка здійснює розподіл обсягів послуг, до відповідного вузла для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець зобов'язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяги споживання питної води визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування.
Норми споживання питної води по місту Вільногірськ затверджені Рішенням Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області «Про затвердження норм витрат холодної води в житлових будинках і громадських приміщеннях у м. Вільногірськ» від 12.07.2017 року № 211/0/7-17.
Після передачі показників лічильника 16.08.2023 року, позивачем здійснено перерахунок спожитих послуг відповідно до п. 20 Публічного договору (договору публічної оферти) з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем), і відповідно до цього ж пункту Публічного договору, у вересні 2023 року нарахування здійснювалися по середньодобовому споживанню відповідної послуги за попередні 12 місяців.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-УІ1І боржник є «Споживачем» послуг з постачання холодної води та водовідведення які надавало КП «Жилсервіс», оскільки такі послуги він отримував, що підтверджується Довідкою № 2029 від 03.08.2022 року про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб.
Тарифи на послуги з постачання холодної води та водовідведення встановлені Рішеннями Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області:
- від 14.06.2017 року № 175/0/7-17 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання, водовідведення та тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які надає комунальне підприємство «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області;
- від 15.12.2021 року № 406/0/7-21 «Про встановлення тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення КП «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області.
Ні під час споживання вказаних в заяві про видачу судового наказу послуг боржником, ні на момент подачі тієї заяви до суду, скарг щодо якості та обсягів надання таких послуг до КП «Жилсервіс» з боку боржника не надходило. Тому просить позов задовольнити.
Ухвалою Вільногірського міського суд Дніпропетровської області від 25.01.2024 року відкрито провадження за вказаним вище позовом, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
27.03.2024 року відповідач подала письмові заперечення проти позовної заяви в яких просила зобов'язати позивача провести перерахунок нарахованої з грудня 2020 року по жовтень 2023 року плати за постачання холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , обрахувавши її згідно із показниками лічильника холодної води встановленого та опломбованого належним чином у житловому приміщенні за вказаною адресою. Відмовити у задоволенні позовної заяви з тих підстав, що заявником не доведено факт споживання нею з 01.11.2020 року комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а з 01.01.2022 року послуг з централізованого водопостачання та водовідведення та послуг з абонентського обслуговування водопостачання і водовідведення на підставі Публічного договору (договору публічної оферти) з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилається на те, що за вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла та знята з реєстрації, як зазначає позивач, тому є незрозумілим нарахування сум до оплати використовуючи рахунок на ім'я ОСОБА_3 .
Позивач надає довідку № 2029 від 03.08.2022 року про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, згідно з якою за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , але факт реєстрації не є тотожним фактичному проживанню за тою чи іншою адресою. ОСОБА_4 фактично проживає у м. Київ та винаймає там житло з травня 2023 року по теперішній час. ОСОБА_2 з травня 2023 року по 30.10.2023 року фактично мешкала за іншою адресою.
Відповідно до чинного законодавства обов'язок контролювати кількість наданих споживачу послуг покладається на виконавця послуг, який є позивачем. При цьому складається акт з контрольними показниками приладів обліку (лічильники) і підписується сторонами договірних правовідносин.
Позивач не надав достовірного розрахунку щодо отриманих боржником відповідних послуг, що не може бути взагалі підтверджений особовим рахунком № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 .
Частку боргу було сплачено у 2020 році, грошові кошти були відраховані з її заробітної плати за попереднім місцем роботи - Ліцей № 3 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області за судовим наказом позивача з грудня 2020 року по серпень 2021 року включно (довідка № 271-ПР від 07.12.2023 року). Позивачем не вірно зазначено період виниклої заборгованості, так як не враховано сплачені грошові кошти на користь позивача з грудня 2020 року по серпень 2021 року включно та не враховано показники обчислювального приладу (лічильника).
Представник позивача подав відповідь на письмові пояснення відповідача в якій вказав, що факт споживання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення відповідачем підтверджується Довідкою № 2029 від 03.08.2020 року про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб. Окрім відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано також ОСОБА_4 . Позивач робить висновок, що послугами з централізованого водопостачання та водовідведення за вказаною адресою могли користуватись як мінімум дві особи.
Представник позивача вказує, що відповідач наполягає на проведенні перерахунку плати нарахованої з грудня 2020 року по жовтень 2023 року. Але підприємством вже було здійснено розрахунок за такими даними: попередні показники лічильника у лютому 2020 року - 1879 м2, а останні передані боржником показники лічильника в серпні 2023 року - 2051 м2. В межах трирічної позовної давності обрахунок отриманих послуг відображено у роздруківці Довідки за обсягами на особовий рахунок № НОМЕР_1 , яку надано суду разом із позовною заявою. Норми споживання питної води по м. Вільногірськ затверджені Рішенням Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області «Про затвердження норм витрат холодної води в житлових будинках і громадських приміщеннях у м. Вільногірськ» від 12.07.2017 року № 211/0/7-17. Житлові приміщення з водопроводом, каналізацією та ваннами з газовими водонагрівачами споживають 190 л на 1 особу. Те, що особовий рахунок відкрито на ім'я ОСОБА_3 і за ним здійснюється обрахунок наданих послуг, то це не є підставою для неправильного обрахунку наданих послуг. Щодо часткової сплати боргу відповідачем згідно Довідки з Вільногірського ліцею № 3, то позивач не отримував постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2020 року за № 61395550, в якому боржником повинна була б виступати відповідач. Вказане виконавче провадження не має відношення до послуг які надавало підприємство за адресою АДРЕСА_1 .
Доказів проживання ОСОБА_4 та відповідача за іншими адресами відповідач не надала. Послуги необхідно оплачувати навіть за відсутності договору.
В подальшому відповідач подала письмову відповідь в якій заперечувала проти доводів позивача.
Фактично учасники процесу пропустили встановлені цивільним процесуальним законодавством строки подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень відповідно до ст.ст. 178-180 ЦПК України, не просили поновити строк на їх подання, тому суд розцінює подані ними пояснення, як письмові пояснення сторін (п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України). Оскільки відповідач зустрічного позову не заявляла, то її вимога про зобов'язання позивача провести перерахунок нарахованої з грудня 2020 року по жовтень 2023 року плати за постачання холодної води та водовідведення не може бути розглянута судом.
В судове засідання представник позивач з'явився, позов та вказані в ньому обґрунтування підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання з'явилася, проти задоволення позову заперечувала з тих підстав, що покази лічильника вона не передавала, оскільки лічильник розташований в незручному місці і закритий шафкою, водою фактично не користувалась, в квартирі влітку не проживає, розрахунок заборгованості проведено не вірно і об'єми споживання в 190 літрів на особу є явно завищеними.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с. 27), та є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 26).
Відповідно до Рішень Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області: від 21.04.2015 року № 159/0/7-15 «Про затвердження схеми питного водопостачання міста та визначення виконавця послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в м. Вільногірськ»; від 25.10.2016 року № 380/0/7-16 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 21.04.2015 року № 159/0/7-15 «Про затвердження схеми питного водопостачання міста та визначення виконавця послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в м. Вільногірськ» відповідні послуги надає КП «Жилсервіс» (а.с. 9-11).
Тарифи на послуги з постачання холодної води та водовідведення встановлені Рішеннями Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області: від 14.06.2017 року № 175/0/7-17 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання, водовідведення та тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які надає комунальне підприємство «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області; від 15.12.2021 року № 406/0/7-21 «Про встановлення тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення КП «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (а.с. 12-14).
Повідомленні про публічну пропозицію (оферту) розміщено Вільногірською міською радою 22.02.2022 року (а.с. 15)
Роздруківка Публічного договору (договору публічної оферти) з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) опублікованого на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування (а.с. 16-18).
Розмір заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед позивачем підтверджено розрахунком заборгованості, згідно якого за період з 01.11.2020 року до 01.10.2023 року відповідач має заборгованість у розмірі 7274,41 грн. (а.с. 6, 7).
31.10.20230 року позивач звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості послуги з централізованого водопостачання і водовідведення (а.с. 20-21).
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29.11.2023 року за заявою ОСОБА_2 судовий наказ виданий 03.11.2023 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області у справі № 174/1059/23, про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 7274,41 грн., скасовано (а.с. 22).
Норми споживання питної води по м. Вільногірськ затверджені Рішенням Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області «Про затвердження норм витрат холодної води в житлових будинках і громадських приміщеннях у м. Вільногірськ» від 12.07.2017 року № 211/0/7-17. Житлові приміщення з водопроводом, каналізацією та ваннами з газовими водонагрівачами споживають 190 л на 1 особу (а.с. 23-25).
Згідно довідки № 271-ПР від 07.12.2023 року, відповідно до листа № 01-29/8072 від 30.11.2020 року приватного виконавця Лисенко Ю.О. Вільногірський ліцей № 3 Вільногірської міської ради Дніпропетровської області здійснив утримання протягом грудня 2020 року та січня-серпня 2021 року з ОСОБА_2 та перерахували кошти згідно постанови від 30.11.2020 року за ВП № 61395550 загальна сума перерахованих коштів платежу становить 20967,57 грн. (а.с. 46).
Однак з вказаної довідки не вбачається, що ці кошти були перераховані на користь позивача на погашення заборгованості за спожиті послуги з постачання холодної води та водовідведення, послуги абонентського обслуговування водопостачання та водовідведення за спірний період. Інших підтверджуючих документів суду не надано.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Норми споживання комунальних послуг - кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону належить до повноважень органів місцевого самоврядування згідно ст. 10 вказаного Закону.
За нормами Закону споживач зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово - комунальних послуг.
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у строк (термін).
Згідно зі ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст. 526 ЦК України, п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», п. 1 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про питну воду та питне водопостачання», п.п. 18, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 споживачі зобов'язані своєчасно вносити плату за послуги з водопостачання та водовідведення, за затвердженими тарифами.
Частиною третьою статті дев'ятої ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Отже, відповідно до зазначених норм, проживаючі та/або зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов'язані вносити плату за їх використання.
Крім того, відповідно п. 11 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний інформувати виконавців комунальних послуг про зміну власника житла та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача.
Крім того, відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що КП «Жилсервіс» надає послуги водопостачання та водовідведення споживачам, які повинні оплачувати дані послуги щомісяця.
Як вказує позивач між КП «Жилсервіс» та відповідачем, яка зареєстрована у квартирі, встановились фактичні відносини з приводу надання послуг. Вимог до іншої зареєстрованої у квартирі особи позивачем не заявлено.
Позивачем не додано до позовної заяви копії договору щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення та відкриття особового рахунку на ім'я відповідача, а тому суд доходить висновку про відсутність між сторонами оформлених письмовим договором відносин у сфері житлово-комунальних послуг щодо надання послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, судом встановлено, що між відповідачем і позивачем договір на надання житлово-комунальних послуг не укладався, однак відсутність такого договору не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов'язком споживача, тому доводи відповідача в цій частині судом не приймаються.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19).
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 з 15.12.1997 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а тому має нести відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг, зокрема, з оплати послуг з постачання холодної води та водовідведення, послуги абонентського обслуговування водопостачання та водовідведення за змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Таким чином доводи ОСОБА_2 про те, що вона не несе відповідальність з оплати житлово-комунальних послуг за адресою місця реєстрації, судом не приймаються, як такі, що спростовуються вищевикладеним.
Доводи про незгоду з розрахунком заборгованості як підстава для відмови у задоволенні позову судом також відхиляються.
Крім того, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач власного розрахунку заборгованості не навела, розрахунок позивача не спростувала та не скористалася правом заявити клопотання про призначення відповідної судової експертизи. Щодо стягнення з неї заборгованості по виконавчому провадженню № 61395550, то суду не надані докази, що вказана у довідці сума (а.с. 16) сплачена відповідачем на користь позивача в рахунок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги за спірний період.
Правильність нарахування суми боргу підтверджується особовим рахунком, яким підтверджено розмір боргу та факт не внесення за вказаний період оплати за послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
Судом встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань у неї виникла заборгованість з оплати послуг з постачання холодної води та водовідведення, послуги абонентського обслуговування водопостачання та водовідведення. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги станом на 01.10.2023 у розмірі 7274,41 грн.
Щодо вирішення питання про стягнення судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
КП «Жилсервіс» просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 268,40 грн. сплачений позивачем за подачу заяви про видачу судового наказу та судовий збір у розмірі 3028,00 грн. доплачений позивачем відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України.
Однак, виходячі зі змісту ч. 2 ст. 164 ЦПК України та положень ЗУ «Про судовий збір» при зверненні з позовом до суду КП «Жилсервіс» мало подати докази сплати судового збору за подачу заяви про видачу судового наказу в сумі 268,40 грн. та доплатити 2759,60 грн. (268,40+2759,60=3028,00).
Згідно матеріалів справи КП «Жилсервіс» додано до поданої заяви квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн., а квитанцію про сплату судового збору в сумі 268,40 грн. не надано.
Отже, судовий збір в межах цієї справи був сплачений КП «Жилсервіс» на загальних підставах.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн., тобто у розмірі встановленому відповідно до ЗУ «Про судовий збір» станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду (а.с. 1, 2), а в стягненні з відповідача судового збору в розмірі 268,40 грн. - слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання холодної води та водовідведення, послуги абонентського обслуговування водопостачання та водовідведення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, 51700, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область, вул. Молодіжна, 53, ідентифікаційний код: 36489096, заборгованості за спожиті послуги з постачання холодної води та водовідведення, послуги абонентського обслуговування водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 7274 грн. 41 коп., станом на 01.10.2023 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, 51700, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область, вул. Молодіжна, 53, ідентифікаційний код: 36489096 судові витрати за даною заявою в розмірі 3028,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення виготовлено 31.05.2024 року.
Суддя І.А.Ілюшик