29 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/2800/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Лакіза В.В., судді: Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.)
від 15.02.2024
у справі № 922/2800/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
про стягнення 540 732 361,37 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Майструк В.І.,
відповідача - Зубрич Д.О.,
третьої особи - не з'явився.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС України", позивач) звернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (далі - АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз", відповідач), в якому просило стягнути з відповідача кошти у загальній сумі 540 732 361,37 грн, з яких 425 936 718,84 грн - основна заборгованість, 84 180 371,77 грн - пеня, 23 964 872,43 грн - інфляційні втрати, 6 650 398,33 грн - 3% річних.
1.2. Позов обґрунтований невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором транспортування природного газу від 31.01.2020 №04А611-886-20/2002000124.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.11.2023 у справі №922/2800/23 позов задоволено. Стягнуто з АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" на користь ТОВ "Оператор ГТС України" грошові кошти у загальній сумі 540 732 361,37 грн, з яких 425 936 718,84 грн - основна заборгованість, 84 180 371,77 грн - пеня, 23 964 872,43 грн - інфляційні втрати, 6 650 398,33 грн - 3% річних.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач у порушення умов пункту 9.3 Договору не виконав свої зобов'язання та не здійснив оплату за щодобові негативні небаланси за січень, травень-червень, жовтень-грудень 2022 року, з огляду на що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем (Оператором ГТС), а відтак позовні вимоги є обґрунтованими.
2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі №922/2800/23 рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2023 у справі №922/2800/23 скасовано частково, а саме в частині стягнення 8 741 032,83 грн основного боргу, 2 083 479,05 грн пені, 345872,18 грн інфляційних втрат та 125 008,75 грн трьох відсотків річних.
Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Харківської області від 06.11.2023 у справі №922/2800/23 в такій редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, буд. 44, код ЄДРПОУ 42795490) грошові кошти у загальній сумі 529 436 968,56 грн, з яких: 417 195 686,01 грн - основна заборгованість, 82 096 892,72 грн - пеня, 23 619 000,25 грн - інфляційні втрати, 6 525 389,58 грн - три відсотки річних, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 919 672,60 грн.
В інший частині позову відмовити.»
Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач без наявних правових підстав здійснив перерахунок послуг балансування за травень та червень 2022 року, за які позивачем вже складались акти щодобових небалансів за відповідні періоди травня та червня 2022 року, а відповідачу направлялись рахунки для оплати. При цьому судом враховано, що загальний обсяг небалансу у період травень-червень 2022 року позивачем не змінювався, натомість, склавши коригуючі акти позивачем змінено вартість плати за добовий небаланс. Оскільки повторне складання коригуючих актів не передбачене положеннями договору та Кодексу ГТС, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за коригуючими актами.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "Оператор ГТС України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі №922/2800/23 в частині відмови у стягненні 8 741 032,83 грн основного боргу, 2 083 479,05 грн пені, 345872,18 грн інфляційних втрат та 125 008,75 грн трьох відсотків річних.
3.2. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі позивач із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм пунктів 4, 8, 9, 10, 13, 14, 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у взаємозв'язку із нормою пункту 1 глави 8 розділу XIV Кодексу ГТС, а саме у правовідносинах, де Оператор ГТС помилково не розрахував плату за небаланси у певний період згідно з вимогами зазначених норм у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, однак згодом виправив допущену помилку шляхом складання та надсилання замовнику коригуючого акта.
ТОВ "Оператор ГТС України" відзначає, що складання коригуючих актів за травень і червень 2022 року було зумовлене внесенням змін до пунктів 13-15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС Постановою НКРЕКП від 03.05.2022 № 416.
Так, відповідно до пункту 14 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС в редакції Постанови НКРЕКП від 03.05.2022 №416 плата за добовий небаланс для замовника послуг транспортування природного газу розраховується без урахування величини коригування, якщо обсяг добового небалансу не перевищує допустиме відхилення.
В той же час, пунктом 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС в редакції Постанови НКРЕКП № 416 від 03.05.2022 встановлений новий порядок та розмір допустимого відхилення (5 % від обсягів природного газу, поданих на точках виходу до газотранспортної системи у газову добу), який в свою чергу впливає на необхідність застосування величини коригування у формулі розрахунку плати за небаланси.
Саме для приведення розрахунку плати за небаланси у відповідність до пунктів 13-15 у новій редакції Оператор ГТС склав коригуючі акти в частині перерахунку розміру допустимого відхилення та, як наслідок, додавання величини коригування у розмірі 10 %. При цьому коригуючі акти за травень та червень 2022 року не містять змін щодо ціни небалансів та обсягу негативних небалансів відповідача.
Оператор ГТС склав коригуючі акти за травень і червень 2022 року для виправлення допущеної ним помилки у первинних документах - актах врегулювання небалансів, де позивач помилково розрахував обсяг допустимого відхилення та, як наслідок, не застосував величину коригування у розмірі 10%.
Крім того, скаржник відзначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно врахував висновки Верховного Суду у справах №924/447/18, №920/344/18, №915/1786/18, №922/1382/18, №922/1580/18, №910/2663/18, №910/5354/19, №911/1159/18, №904/2334/18, які були ухвалені за правовідносин, що не є подібними.
3.3. АТ "Оператор ГРС "Харківміськгаз" 15.04.2024 через «Електронний суд» подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
При цьому відповідач наголошує, що чинними нормативно-правовими актами не передбачено здійснення оператором ГТС коригування розрахунків небалансу замовників послуг транспортування попередніх періодів, по яким оператор ГТС вже здійснив балансування. Надання оператором ГТС замовникам послуг транспортування коригуючих актів суперечить положенням Кодексу ГТС. При цьому позивач в касаційній скарзі безпідставно посилається на пункти 4, 8, 9, 10, 13, 14, 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, адже останні не містять поняття коригуючих актів та порядку їх складання.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень
4.1. Між ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (за договором Оператор) та АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (за договором Замовник) 31.01.2020 укладено договір №04А611-886-20/2002000124 транспортування природного газу (далі - Договір).
Умовами Договору передбачено таке:
- оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (пункт 2.1);
- послуги надаються на умовах, визначених у кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті оператора. Підписанням цього договору замовник підтверджує, що він ознайомлений із правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених правил позбавляє його права пред'являти претензії до оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю замовника (пункт 2.2);
- обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (пункт 2.3);
- приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (пункт 2.4);
- замовник має виконувати вимоги, визначені в кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, визначених у договорі (пункт 2.5);
- Додаток 1 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.
Додаток 2 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед.
Додаток 3 є невід'ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор ГРМ, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу (пункт 2.7);
- взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом (пункт 2.8);
- оператор має право своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги (пункт 3.2);
- замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та Кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у ГТС, у порядку, визначеному цим договором та Кодексом; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з ГТС в порядку, визначеному Кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів замовника протягом звітного газового місяця (пункт 4.1);
- оператор забезпечує наявність відповідних потужностей у точках входу до ГТС або в точках виходу з ГТС в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього Договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (пункт 6.1);
- надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті (пункт 6.3);
- вартість послуги з балансування розраховується за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом (пункт 7.1);
- вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (пункт 8.1);
- вартість перевищення замовником (крім замовника, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора ГРМ) замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за відповідною формулою, наведеною у даному пункті договору (пункт 8.3);
- вартість замовленої потужності замовника (суб'єкта, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператора ГРМ) на період газового місяця визначається як сума вартості замовлених потужностей за кожен день газового місяця. Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за звідповідною формулою, наведеною у даному пункті договору. Розбіжності щодо вартості перевищення замовленої потужності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати та перевищення договірних потужностей, яку Замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений у цьому пункті цього договору, визначається за даними Оператора (пункт 8.4);
- сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу (пункт 9.1);
- у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу (пункт 9.2);
- у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
Оплата вартості щодобових небалансів оператором ГРМ за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період (пункт 9.3);
- у разі, якщо Замовник є учасником балансуючої групи. Зареєстрованої Оператором на інформаційній платформі, плата за добовий небаланс Замовника здійснюється стороною, відповідальною за добовий небаланс балансуючої групи, від свого імені та в інтересах Замовника (пункт 9.5);
- розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними Оператора (пункт 9.6);
- послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформляються оператором і замовником актами наданих послуг (пункт 11.1);
- оператор до 15 числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними оператора (пункти 11.2, 11.3);
- врегулювання щодобових небалансів оформлюється одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби) (пункт 11.4);
- фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов'язань на користь оператора (пункт 12.2);
- у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором (пункт 13.1);
- у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 13.5);
- цей договір набирає чинності з дня його укладання, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.01.2020 та діє до 31.12.2020 включно. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1).
4.2. У додатку № 3 до Договору сторонами визначено перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
4.3. Додатковими угодами від 06.11.2020 №1, №2 та від 14.12.2020 №3 до договору сторони виклали окремі пункти договору в новій редакції.
4.4. На виконання умов пункту 2.8. договору та вимог Кодексу ГТС, АТ «Харківміськгаз» надано Оператору оформлені належним чином повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи та довіреності на уповноважених осіб, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи.
Наявними у справі довіреностями та повідомленнями підтверджується наявність у відповідача доступу до інформаційної платформи і, відповідно, можливість обміну інформацією через неї з оператором газотранспортної системи.
4.5. На підтвердження наявності у відповідача небалансів ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надано акти врегулювання щодобових небалансів:
- №01-2022-04А611-886-20/2002000124 за газовий місяць січень 2022 року,
- №05-2022-04А611-886-20/2002000124 за газовий місяць травень 2022 року,
- №06-2022-04А611-886-20/2002000124-11 за газовий місяць червень 2022 року,
- №10-2022-04А611-886-20/2002000124-11 за газовий місяць жовтень 2022 року,
- №11-2022-04А611-886-20/2002000124-11 за газовий місяць листопад 2022 року,
- №12-2022-04А611-886-20/2002000124-11 за газовий місяць грудень 2022 року,
а також:
- коригуючий акт №05-2022-04А611-886-20/2002000124-11 за газовий місяць травень 2022 року до акта №05-2022-04А611-886-20/2002000124 від 31.05.2022,
- коригуючий акт №06-2022-04А611-886-20/2002000124-11 за газовий місяць червень 2022 року до акта №06-2022-04А611-886-20/2002000124-11 від 30.06.2022,
4.6. Оператор ГТС (керуючись пунктами 2.8 та 9.3 договору) через інформаційну платформу направив відповідачу рахунки на оплату щодобових небалансів, а саме:
- від 31.01.2022 №01 -2022-2002000095 на суму 53 809,75 грн;
- від 31.05.2022 №05-2022-2002000095 на суму 125 931 048,11 грн;
- від 30.06.2022 №06-2022-2002000095 на суму 25 922 537,77 грн;
- від 30. 10.2022 №10-2022-2002000095 на суму 510 484,96 грн;
- від 30.11.2022 №11 -2022-2002000095 на суму 117 952 011,16 грн;
- від 31.12.2022 №12-2022-2002000095 на суму 155 566 827,09 грн.
Всього на загальну суму 425 936 718,84 грн.
4.7. Крім того, позивачем до матеріалів справи на підтвердження позовних вимог надано наступні документи:
- скріншоти з інформаційної платформи (з відображенням фізичних обсягів газу, відображенням показників балансу для АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", відображення небалансу);
- розрахунки обсягів природного газу, відібраних АТ «Харківміськгаз» з ГТС для власних потреб та/або виробничо-технологічних витрат (ВТВ) за січень, травень-червень, жовтень-грудень 2022 року (форми № 2, 3, 4,)
- реєстри завантаження файлів до Інформаційної платформи, в яких відповідач самостійно зазначив обсяги подач / відборів газу у спірний період (форми № 2, 3, 4, 9);
- додаток № 8 Інформація про об'єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств ;
- звіти про використання потужності газорозподільної мережі та стан розрахунків форми № 8в за січень, травень-червень, жовтень-грудень 2022 року;
- акти наданих послуг за газові місяці січень, травень-червень, жовтень-грудень 2022 року;
- зведені акти приймання-передачі природного газу за січень, травень-червень, жовтень-грудень 2022 року;
- бухгалтерські довідки по контрагенту АТ "Харківміськгаз" за січень, травень-червень, жовтень-грудень 2022 року.
Відправлення актів врегулювання щодобових небалансів та рахунків на оплату підтверджується «Реєстром файлів відправлених з Інформаційної платформи», відповідно до якого Оператором направлено АТ «Харківміськгаз».
4.8. На виконання постанови НКРЕКП від 07.07.2016 № 1234 «Про затвердження форм звітності НКРЕКП щодо здійснення моніторингу на ринку природного газу та інструкцій щодо їх заповнення» АТ «Харківміськгаз» подало Регулятору форму звітності про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків» (Форма 8в), в тому числі за січень, травень-червень, жовтень-грудень 2022 року.
Відповідно до звітів АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків за січень, травень-червень, жовтень-грудень 2022 року (форма 8в) вбачається, що відповідач вказує об'єм/обсяг негативного небалансу за січень 2022 року - 1,41 тис. м куб., травень 2022 - 3778,25 тис. м куб., червень 2022 - 795,07 тис. м куб., жовтень 2022 - 10,45 тис. м куб., листопад 2022 - 3360,19 тис. м куб., грудень 2022 - 4648, 05 тис. м куб.
Вказані власні звіти АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (форма 8В) за спірний період містять відомості про обсяги негативного небалансу, що відповідають даним, визначеним позивачем в односторонніх актах врегулювання щодобових небалансів, так і зазначає вартість щодобових негативних небалансів, яка повністю співпадає із вартістю небалансів, визначеною позивачем.
4.9. Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанцій виходив з такого:
- надані позивачем докази відповідно до договору та Кодексу ГТС підтверджують надання послуг з врегулювання добових небалансів;
- в порушення умов пункту 9.3 Договору АТ «Харківміськгаз» не виконало свої зобов'язання та не здійснило оплату за щодобові негативні небаланси за січень, травень-червень, жовтень-грудень 2022 року;
- форми № 8в, які подавались самим відповідачем - АТ «Харківміськгазз» до Регулятора - НКРЕКП, є доказом того, що обсяги природного газу безпідставно відібрані Оператором ГРМ з газотранспортної системи (щодобові негативні небаланси) повністю співпадають із обсягами природного газу заявленими Оператором ГРМ у формах № 8в, а разом із цим співпадає і вартість/плата за щодобові негативні небаланси, стягнення якої є предметом розгляду даної справи;
- відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності відібрання з газотранспортної системи позивача природного газу в об'ємах, визначених у актах врегулювання щодобових небалансів за спірний період. Також відповідачем не спростовано надані до позовної заяви докази (рахунки, акти наданих послуг, форми, розрахунки, довідки), які безпосередньо підтверджують обсяги природного газу безпідставно відібрані відповідачем (його негативний небаланс);
- оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3% річних;
- враховуючи встановлені обставини, зазначені положення діючого законодавства України і умови укладеного сторонами Договору, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
4.10. Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з такого:
- спірний договір транспортування регулює відносини з врегулювання небалансів як складової послуги транспортування природного газу;
- наявність в інформаційній платформі інформації, наданої операторами ГРМ є підтвердженням вчинення уповноваженими особами оператора газорозподільної системи, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб'єкту ринку природного газу (користувача платформи), дій, що підтверджують господарські операції із щодобового відбору (споживання) природного газу з газотранспортної системи споживачами в зоні ліцензійної діяльності оператора та/або для власних виробничо-технологічних витрат такого оператора в зазначених обсягах;
- остаточні алокації, на підставі яких оператор ГТС визначає обсяг щодобових небалансів, фактично формуються на підставі даних, поданих замовником послуг транспортування до інформаційної платформи;
- співставлення оператором ГТС остаточних алокацій подач/відборів природного газу до/з ГТС використовується для розрахунку заборгованості саме на підставі відомостей, які оператор ГРМ самостійно подає до інформаційної платформи. Складені оператором ГТС односторонні акти врегулювання щодобових небалансів на підставі відомостей, що містяться в інформаційній платформі та які вносилися до неї оператором ГРМ, є належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування газу;
- у випадку наявності у оператора газорозподільної системи щодобових негативних небалансів, до нього застосовується плата за добовий небаланс та у нього виникає цивільний обов'язок з оплати таких щодобових небалансів;
- оскільки доказів здійснення розрахунків за надані оператором послуги замовником не надано, колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведено наявність у відповідача щодобових небалансів у періоді січень, травень-червень, жовтень-грудень 2022 року за укладеним договором, які відповідачем не сплачені;
- разом з цим, дослідженням документів, наданих позивачем на підтвердження виникнення у відповідача щодобових негативних небалансів, вбачається, що до загального розрахунку розміру основаного боргу у розмірі 425 936 718,84 грн, визначеного на підставі актів врегулювання щодобових небалансів за січень, травень-червень, жовтень-грудень 2022 року, Оператором також включено суму боргу у розмірі 6 519 163,36 грн за коригуючим актом №05-2022-04А611-886-20/2002000124-11 за газовий місяць травень 2022 року до акта №05-2022-04А611-886-20/2002000124 від 31.05.2022 та у розмірі 2 221 869,47 грн за коригуючим актом №06-2022-04А611-886-20/2002000124-11 за газовий місяць червень 2022 року до акта №06-2022-04А611-886-20/2002000124-11 від 30.06.2022. Заборгованість за вказаними коригуючими актами також включена позивачем до рахунків на оплату добових небалансів за травень та червень 2022 року;
- зі змісту коригуючих актів встановлено, що загальний обсяг небалансу у період травень-червень 2022 року позивачем не змінювався, натомість, склавши коригуючі акти позивачем змінено вартість плати за добовий небаланс;
- постановою НКРЕКП від 03.05.2022 №416, на яку посилається позивач, не встановлювалась можливість коригування Оператором ГТС вартості обсягів щодобових небалансів, зважаючи на порядок та строки їх визначення Оператором за умовами договору, а також строки їх оплати Замовником на підставі рахунків за умовами пункту 9.3. договору. Інших підстав, що передбачали здійснення позивачем перерахунку вартості або порядку врегулювання щодобових небалансів на підставі коригуючих актів позивачем не доведено;
- позивач без наявних правових підстав здійснив перерахунок послуг балансування за травень та червень 2022 року, за які позивачем вже складались акти щодобових небалансів за відповідні періоди травня та червня 2022 року, а відповідачу направлялись рахунки для оплати;
- позивачем не доведено, що зміни, внесені до Кодексу ГТС вказаною постановою НКРЕКП від 03.05.2022 №416, змінювали порядок та строки розрахунків за договором з урахуванням вимог пункту 9.3 договору. Також, виходячи з умов пункту 17 глави 6 розділу ХІV оператор газотранспортної системи надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці до 12 числа газового місяця, наступного за звітним. Втім, як зазначає сам позивач, направлення коригуючих актів за травень та червень 2022 року відбулось лише 10.11.2022;
- оскільки повторне складання коригуючих актів не передбачене положеннями договору та Кодексу ГТС, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за коригуючими актами;
- колегія суддів приходить до висновку про недоведеність позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу за коригуючим актом №05-2022-04А611-886-20/2002000124-11 за газовий місяць травень 2022 року до акту №05-2022-04А611-886-20/2002000124 від 31.05.2022 у розмірі 6 519 163,36 грн та у розмірі 2 221 869,47 грн за коригуючим актом №06-2022-04А611-886-20/2002000124-11 за газовий місяць червень 2022 року до акту №06-2022-04А611-886-20/2002000124-11 від 30.06.2022, а разом 8 741 032,83 грн;
- зважаючи на встановлені обставини неправомірного визначення позивачем розміру основного боргу, на який нараховано неустойку у вигляді пені, а також інфляційні втрати та 3% річних, судова колегія, приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 82 096 892,72 грн пені, 23 619 000,25 грн інфляційних втрат та 6 525 389,58 грн - 3% річних.
5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
5.1. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.03.2024 для розгляду касаційної скарги позивача у справі №922/2800/23 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2024 відкрито касаційне провадження у справі №922/2800/23 за касаційною скаргою ТОВ "Оператор ГТС України" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі №922/2800/23.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.04.2024 для розгляду касаційної скарги позивача у справі №922/2800/23 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Баранець О.М., Кібенко О.Р.
5.2. Об'єктом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі №922/2800/23 у частині відмови у задоволенні позовних вимог.
При цьому Суд враховує, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі №922/2800/23 в частині задоволених позовних вимог до суду касаційної інстанції не оскаржується, а відтак Судом у цій частині не переглядається.
5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.
6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Отже, у разі оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, по-перше, слід з'ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність/відсутність подібності правовідносин та наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
6.3. Так, ТОВ "Оператор ГТС України", звертаючись до Верховного Суду, зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм пунктів 4, 8, 9, 10, 13, 14, 15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у взаємозв'язку із нормою пункту 1 глави 8 розділу XIV Кодексу ГТС, а саме у правовідносинах, де Оператор ГТС помилково не розрахував плату за небаланси у певний період згідно з вимогами зазначених норм у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, однак згодом виправив допущену помилку шляхом складання та надсилання замовнику коригуючого акта.
Оцінюючи доводи та мотиви касаційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що фактично перед Судом поставлено питання:
щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення вартості послуг балансування (наданих у травні та червені 2022 року) за коригуючими актами від 01.11.2022.
З огляду на наведене Верховний Суд відзначає таке.
6.4. Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
У силу приписів статті 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.
Правочин - це основна підстава виникнення цивільних прав і обов'язків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем на підставі Договору транспортування природного газу.
Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
Тобто Кодекс ГТС передбачає три складові послуг транспортування природного газу, що надаються на підставі договору транспортування природного газу:
1) надання доступу до потужності,
2) надання послуг із транспортування, а також
3) врегулювання добового небалансу.
Отже, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції спірний Договір транспортування регулює відносини з врегулювання небалансів як складової послуги транспортування природного газу.
Врегулювання добового небалансу здійснюється оператором ГТС за наявності умов, визначених у Кодексі ГТС та Договорі транспортування (у разі виникнення у замовника небалансу).
Так, у випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (абзац 2 пункт 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).
Оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до ГТС та алокаціями відбору з ГТС (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) (пункт 1 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС).
Глави 5, 6 розділу ХІІ Кодексу ГТС унормовують порядок визначення попередніх щодобових алокацій подач та відборів природного газу з ГТС, зокрема:
(1) у точках входу з газосховищ оператор ГТС визначає алокацію обсягів згідно з даними підтверджених номінацій/реномінацій; обсяги, визначені в алокації, дорівнюють обсягам, визначеним у підтверджених номінаціях/реномінаціях (пункт 2 глава 5 розділу ХІІ Кодексу ГТС);
(2) у точках виходу до газосховищ оператор ГТС визначає алокацію обсягів згідно з даними підтверджених номінацій/реномінацій; обсяги, визначені в алокації, дорівнюють обсягам, визначеним у підтверджених номінаціях/реномінаціях (пункт 2 глави 6 розділу ХІІ Кодексу ГТС).
У свою чергу, номінації/реномінації подаються замовником послуг транспортування Оператору ГТС через інформаційну платформу в порядку, визначеному розділом ХІ Кодексу ГТС.
Тобто остаточні алокації, на підставі яких оператор ГТС визначає обсяг щодобових небалансів, фактично формуються на підставі даних, поданих замовником послуг транспортування до інформаційної платформи.
При цьому пункт 6 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС передбачає можливість коригування замовником відповідної інформації на інформаційній платформі.
Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС перевищення обсягів відібраного природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.
Пунктом 9.2 Договору транспортування передбачено, що у разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу.
Пунктом 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що плата за добовий небаланс застосовується таким чином:
(1) якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору ГТС природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора ГТС у розмірі плати за добовий небаланс;
(2) якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора ГТС в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору ГТС плату за добовий небаланс.
З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у замовника послуг транспортування обов'язку з оплати оператору ГТС вартості добового небалансу є наявність у нього негативного небалансу (тобто якщо має місце перевищення обсягів відібраного замовником природного газу з ГТС над обсягами переданого природного газу).
У постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №918/450/20 зазначено, що за законом та договором транспортування природного газу достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов'язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу.
Відповідно до пункту 11.4 спірного Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
Отже, складені оператором ГТС односторонні акти є належними доказами на підтвердження визначення обсягу та відповідно вартості послуг балансування газу.
Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику акта, рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування.
Договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати.
Схожа правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі №918/686/21
6.5. Так, як встановлено судом апеляційної інстанції за надані послуги балансування у травні 2022 року та червні 2022 року оператор ГТС було складено акти врегулювання щодобових небалансів:
- від 31.05.2022 №05-2022-04А611-886-20/2002000124 за газовий місяць травень 2022 року,
- від 30.06.2022 №06-2022-04А611-886-20/2002000124-11 за газовий місяць червень 2022 року.
Крім того, у листопаді 2022 року Оператором ГТС були складені коригуючі акти, а саме:
- від 01.11.2022 №05-2022-04А611-886-20/2002000124-11 за газовий місяць травень 2022 року до акта №05-2022-04А611-886-20/2002000124 від 31.05.2022,
- від 01.11.2022 №06-2022-04А611-886-20/2002000124-11 за газовий місяць червень 2022 року до акта №06-2022-04А611-886-20/2002000124-11 від 30.06.2022.
Мотивуючи обґрунтованість складення коригуючих актів, позивач вказав на необхідність врахування положень постанови НКРЕКП від 03.05.2022 №416, якою були внесені зміни до пунктів 13-15 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, дійшов висновку про необґрунтованість здійсненого позивачем перерахунку послуг балансування за травень та червень 2022 року, за які позивачем вже складались акти щодобових небалансів. При цьому судом враховано, що загальний обсяг небалансу у спірний період (травень-червень 2022 року) позивачем не змінювався, натомість, склавши коригуючі акти, позивачем змінено вартість плати за добовий небаланс.
Апеляційний суд вказав, що позивачем не доведено, що постановою НКРЕКП від 03.05.2022 №416 змінено порядок та строки розрахунків за договором з урахуванням вимог пункту 9.3 договору. Відтак позивач, направляючи коригуючі акти 10.11.2022 за травень та червень 2022 року, не дотримався вимог пункту 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС.
Крім того, суд відзначив, що постановою НКРЕКП від 03.05.2022 №416, на яку посилається позивач, не встановлювалась можливість коригування Оператором ГТС вартості обсягів щодобових небалансів, зважаючи на порядок та строки їх визначення Оператором за умовами договору, а також строки їх оплати замовником на підставі рахунків за умовами пункту 9.3. договору.
Відтак з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, а також оскільки повторне складання коригуючих актів не передбачене положеннями договору та Кодексом ГТС, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за коригуючими актами.
6.6. Колегія суддів, ураховуючи нормативно-правове регулювання спірних правовідносин у контексті встановлених судами обставин справи, вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов заснованого на законі висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача спірної суми за коригуючими актами.
При цьому колегія суддів відзначає таке.
За змістом пункту 9.3 Договору оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.
Відповідно до пункту 17 глави 6 розділу ХIV Кодексу ГТС оператор ГТС до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.
Відповідно до пункту 18 глави 6 розділу ХIV Кодексу ГТС у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор ГТС до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Постановою НКРЕКП від 03.05.2022 № 416, внесені зміни до глави 6 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи України в частині розрахунку допустимого відхилення та плати за добовий небаланс. Вказана постанова набрала чинності з дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а саме 06.05.2022.
Колегія суддів з урахуванням зазначених положень Кодексу ГТС та умов Договору транспортування природного газу зазначає, що для наявності підстав для оплати виставленого оператором рахунку вартості послуг балансування законодавчо передбачено сукупність обставин у такій послідовності:
1) виникнення негативного місячного небалансу;
2) неврегулювання замовником послуг транспортування самостійно небалансу в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим місяцем;
3) оформлення оператором одностороннього акта на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу;
4) надання оператором замовнику до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №915/1786/18, від 14.07.2022 у справі № 904/2334/18, від 18.06.2020 у справі № 910/2663/19, від 14.11.2019 у справі № 904/2732/18 тощо.
З врахуванням вищенаведених положень Кодексу газотранспортної системи, а також пункту 9.3 договору, колегія суддів відзначає, що фактичний обрахунок позивачем вартості балансування мав відбуватися не пізніше 14 числа наступного місяця після місяця, у якому здійснювалось балансування, тобто не пізніше 14.06.2022 (за травень місяць) та відповідно не пізніше 14.07.2022 (за червень місяць).
Позивачем у відповідності до умов Договору та Кодексу ГТС були сформовані та надіслані відповідачу через інформаційну систему за травень та червень 2022 року акти врегулювання щодобових небалансів від 31.05.2022 та від 30.06.2022.
Разом з тим, господарськими судами встановлено, що позивач у листопаді 2022 року склав та направив відповідачу коригуючі акти за послуги балансування, надані у травні 2022 році та у червні 2022 році, посилаючись на положення постанови НКРЕКП від 03.05.2022 № 416.
З огляду на умови спірного Договору та Кодексу ГТС, колегія суддів доходить висновку, що позивач, складаючи та направляючи коригуючі акти у листопаді 2022 року за послуги надані в травні-червні 2022 року, не врахував положення пункту 9.3 Договору та пунктів 17, 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС, чим порушив порядок та строки врегулювання спірних правовідносин.
При цьому Суд ураховує, що ані умовами спірного Договору, ані Кодексом ГТС, ані умовами постанови НКРЕКП від 03.05.2022 № 416 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин та складання актів врегулювання щодобових небалансів від 31.05.2022 та від 30.06.2022) не передбачена можливість перерахунків послуг балансування, що вже були надані (відповідно до актів від 31.05.2022 та від 30.06.2022) за коригуючими актами.
Аналіз положень законодавства у сфері газопостачання дає підстави для висновку, що дії з визначення розміру допустимого відхилення та, як наслідок, встановлення/не встановлення величини коригування у розмірі 10 %, що підлягає застосуванню при визначенні вартості послуг з балансування обсягів природного газу (при негативному місячному небалансі), цілком залежить від аналізу позивачем наданих йому відповідачем звітів про алокацію, на підставі яких позивачем було виставлено відповідачеві первісні рахунки вартості послуг балансування.
У цьому сенсі Верховний Суд виходить з принципу pacta sunt servanda, в силу якого обов'язку відповідача надати позивачеві звіти по алокації кореспондується право позивача кваліфікувати відповідні обсяги як відібрані санкціоновано/несанкціоновано, застосувавши відповідний коефіцієнт/відсоток коригування у разі, зокрема перевищення розміру допустимого відхилення. Ризики невірної кваліфікації спірних обсягів газу несе сам позивач і це витікає з доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).
Схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №915/1786/18, від 14.07.2022 у справі № 904/2334/18, від 09.04.2019 у справі № 903/394/18 тощо.
При цьому колегія суддів відзначає, що повторне здійснення балансування на підставі додаткових або коригуючих актів не передбачене положеннями договору та Кодексу ГТС, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу за коригуючими актами (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі №915/1786/18, від 14.07.2022 у справі № 904/2334/18, від 10.04.2019 у справі №924/447/18 та від 12.06.2019 у справі №920/344/18, , від 18.06.2019 у справі №922/1580/18 тощо).
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію щодо неправомірності здійснення повторного балансування чи коригування місячного небалансу. Відповідна позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду та не залежить безпосередньо від встановлених обставин застосування/незастосування, зокрема, величини коригування з огляду на перевищення допустимого відхилення у 5%.
За таких обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у стягненні 8 741 032,83 грн за послуги балансування обсягів природного газу за коригуючими актами №05-2022-04А611-886-20/2002000124-11 та №06-2022-04А611-886-20/2002000124-11, а також у стягненні 1 766 119,11 грн 3% річних, 5 176 137,94 грн інфляційних втрат, 6 995 176,12 грн пені, нарахованих на вказану заборгованість.
Доводи касаційної скарги наведених висновків не скасовують.
Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до заперечень встановлених обставин та до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Водночас у силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц відзначила, що якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
6.7. Відтак доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм права відхиляються Судом, підстави для скасування оскаржуваного судового рішення з наведених міркувань відсутні.
Суд бере до уваги та вважає частково прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, у тій частині, в якій вони не суперечать мотивам цієї Постанови.
Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
6.8. Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини №41984/98 від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", №24465/04 від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", №3236/03 від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
7.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм права при ухваленні оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 6 цієї Постанови.
7.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
7.3. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін, як такого, що ухвалене із додержанням норм права.
8. Судові витрати
8.1. Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 у справі №922/2800/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
О. Кібенко