Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність
"28" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2623/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання: Черновій В.О.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про неплатоспроможність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за участю:
представника боржника : адвокат Захаров О.О., ордер №171876 від 28.06.2021
Короткий зміст та рух поданої заяви.
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 06.07.2021 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду.
Ухвалою суду від 11.10.2021 задоволено заяву (вх. № 23737 від 08.10.2021) представника ОСОБА_1 про забезпечення позову; вжито заходи забезпечення позову у справі № 922/2623/21 за заявою ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії з відчуження об'єкта нерухомості : квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 11.11.2021 визнано вимоги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в сумі 1 333 318,23 грн, в т.ч. основний борг - 762 176,33 грн, пеня - 571 141,90 грн, як такі, що забезпечені заставою майна, а саме квартирою АДРЕСА_1 . Погоджено суб'єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості квартири АДРЕСА_1 , запропонованого кредитором, а саме ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ). Зобов'язано ОСОБА_1 за необхідності надати доступ оцінювачу ОСОБА_2 для огляду квартири АДРЕСА_1 суду та боржнику. Зобов'язано ТОВ "ОТП Факторинг Україна" надати оцінку визначення ринкової вартості квартири АДРЕСА_1 . Зобов'язано боржника та кредитора погодити умови плану реструктуризації заборгованості з урахуванням визначеної оцінки ринкової вартості квартири АДРЕСА_1 , в разі наявності розбіжностей, боржнику та кредитору подати суду свої умови реструктуризації заборгованості ОСОБА_1 відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
07.12.2021 до суду від ТОВ "ОТП Факторинг Україна" надійшов звіт від 22.11.2021 про оцінку майна, відповідно до якого ринкова вартість двокімнатної квартири АДРЕСА_1 становить 956600,00 грн. без врахування ПДВ.
11.01.2022 до суду від представника боржника надійшов уточнений план реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 .
11.01.2022 до суду від представника ТОВ "ОТП Факторинг Україна" надійшли заперечення на заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , в якій кредитор зазначає, що станом на 10.01.2022 року боржником не надано виправленої декларації, тому він просить суд застосувати вимоги п.1.ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства та закрити провадження у справі.
Крім того, 11.01.2022 до суду від представника ТОВ "ОТП Факторинг Україна" надійшло клопотання про закриття процедури реструктуризації боргів боржника.
14.01.2022 до суду від представника ОСОБА_3 надійшло клопотання про відмову у задоволенні клопотанні кредитора ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
03.02.2022 до суду від представника ТОВ "ОТП Факторинг Україна" надійшли пояснення до заперечення на заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
17.02.2022 до суду від представника боржника надійшов уточнений план реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 та уточнене клопотання про встановлення мінімальної суми щомісячного плану реструктуризації.
Ухвалою суду від 10.05.2022, з огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників справи, розгляд справи №922/2623/21 відкладено.
Ухвалою суду від 16.10.2023 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у підготовчому засіданні 02.11.2023.
Розгляд заяви ОСОБА_1 неодноразово відкладався.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Харківської області від 28.03.2024 за №36/2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, в зв'язку зі звільненням ОСОБА_4 з посади судді.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями для подальшого розгляду справи визначено суддю Міньковського С.В.
Ухвалою суду від 28.03.2024 відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні суду на 23.04.2024.
В судовому засіданні 23.04.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 28.05.2024.
23.05.2024 через кабінет системи "Електронний суд" від представника боржника надійшов уточнений проєкт плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 станом на 23.05.2024 року та уточнене клопотання про встановлення мінімальної суми щомісячного плану реструктуризації, в якому він просить суд встановити ОСОБА_1 мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації в розмірі 3 550,00 грн. на місяць.
Присутній в судовому засіданні представник боржника просить суд відкрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , затвердити уточнений проєкт плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 та задовольнити клопотання про встановлення мінімальної суми щомісячного плану реструктуризації.
Заставний кредитор (ТОВ "ОТП Факторинг Україна") в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства.
Суд вважає, що нез'явлення ТОВ "ОТП Факторинг Україна" в судове засідання, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду заяви ОСОБА_1 в даному судовому засіданні.
Щодо клопотання ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про закриття провадження у справі, суд зазначає, що відповідно до п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, суд на підготовчому засіданні розглядає план реструктуризації, доданий до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. За результатами розгляду на підготовчому засіданні господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, передбаченого цим пунктом, або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Отже, на стадії розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд не має законодавчих підстав щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника на підставі п.1 ч.7 ст.123 Кодексу України з процедур банкрутства, в зв'язку з чим подане клопотання ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не підлягає задоволенню.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, відповідно до п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, додатні до заяви боржника документи, заслухавши пояснення представника боржника, здійснивши оцінку всіх пісьмових доказів, що надані боржником, суд встановив наступне.
Щодо підстав поданої заяви про неплатоспроможність.
08.02.2008 між ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк") та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № МL 702/639/2008, згідно з умовами якого Позичальнику ( ОСОБА_5 ) банк (ЗАТ "ОТП Банк") надав кредит в сумі 53000,00 доларів США, з кінцевим строком погашення 08.02.2023. В подальшому між сторонами укладалися додаткові договори 08.09.2009 та 09.04.2010.
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № МL 702/639/2008 11.02.2008 року між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (іпотекодавці) та ЗАТ "ОТП Банк" (Іпотекодержатель) був укладений договір іпотеки №PML 702/639/2008, відповідно до умов якого для забезпечення виконання повного та своєчасного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором № МL 702/639/2008 іпотекодавці надали в іпотеку банку нерухоме майно, а саме квартиру за адресою : АДРЕСА_3 , загальною площею 52,7 кв.м, житловою площею 30,5 кв.м.
До того ж, 08.02.2008 на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № МL 702/639/2008 між банком та ОСОБА_7 був укладений договір поруки №SR -702/639/2008, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_5 її боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань.
12.11.2010 між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю та договір про відступлення права вимоги згідно з яким останнє набуло право вимоги за кредитним договором № МL 702/639/2008 від 08.02.2008 року.
12.11.2010 ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого ТОВ "ОТП "Факторинг Україна" набув право вимоги за іпотечним договором № РМL 72/639/28 від 11.02.2008.
19.02.2013 ОСОБА_5 розірвала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на Пашкову.
Враховуючи невиконання умов кредитного договору № МL 702/639/2008 від 08.02.2008 року, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова із позовною заявою.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова по справі № №644/7132/14-ц від 29.10.2015 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В подальшому, рішенням апеляційного суду Харківської області від 16.11.2016 по справі №644/7132/14-ц скасовано рішення суду Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково та з урахуванням ухвали апеляційного суду Харківської області від 11.01.2017 (про виправлення арифметичної помилки) стягнуто солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором № МL 702/639/2008 від 08.02.2008 року, а саме заборгованість за тілом кредиту у розмірі 648 992,01 грн. та 443275,58 грн. пені та окремо з ОСОБА_9 заборгованість за тілом кредиту у розмірі 62660,11грн, заборгованість за відсотками - 65206,21 грн. та пеню - 127866,32 грн.
У зв'язку із відсутністю фінансової можливості погашати вищезазначені вимоги, боржник ОСОБА_1 як фізична особа звернулась до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.
В поданій заяві та відповідно до уточненого плані реструктуризації станом на 23.05.2024, ОСОБА_1 зазначає, що володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 52,7 кв.м, житловою площею 30,5 кв.м, яка є єдиним місцем проживання для неї та її сім'ї та перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора.
Відповідно до звіту про оцінку вартості двокімнатної квартири ( АДРЕСА_3 , оціночна вартість вказаного нерухомого майна складає 956 600,00 грн.
Відповідно до п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" у разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника, або якщо загальна площа житлового будинку, обтяженого іпотекою, не перевищує 120 квадратних метрів:
Розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, додатково зменшується на 10 відсотків, крім випадків перевищення вартості іпотеки над сумою заборгованості за кредитним договором.
Так як ринкова вартість квартири становить 956 000,00 грн. та перевищує суму заборгованості за кредитним договором, тому відповідно до плану рестуктуризації розмір вимог забезпеченого кредитора не зменшується на 10% та становить 714 198,22 грн. (648 992,01 + 65 206,21 грн.).
Отже, приблизний графік виконання уточненого плану реструктуризації :
1) Розмір вимог забезпеченого кредитора 714 198,2 грн.
2) Відсоткова ставка встановлюється в розмірі 14,29 %.
3) Строк погашення вимог становить 15 років (180 місяців)
Розрахунок щомісячного платежу:
714 198,22 грн./180 = 3 967,77 грн.
714 198,22 х 0,1429 / 365 х 30 = 8 388,40 грн.
Загальна сума щомісячного платежу становить 12 356,17 грн. (3 967,77 + 8 388,40). Період платежу з липня 2024 р. по червень 2039 р.
В поданому до суду плану реструктуризації ОСОБА_1 зазначає, що не має можливості виконати свої зобов'язання перед кредитором, так як її пенсія складає 8328,80 грн. на місяць, інших доходів вона не має. За таких обставин, просить суд встановити мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, а саме 3550,00 грн. (7100 грн/2).
Таким чином, приблизна сума погашення забезпеченому кредитору ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за уточненим планом реструктуризації становить 639 000,00 грн (3550,00 х 180).
Розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму (для непрацездатних осіб) - 2 684 грн.
Щодо уточненого проєкту плану реструктуризації ОСОБА_1 .
Ретельно дослідивши уточнений проєкт план реструктуризації ОСОБА_1 надані докази в його обґрунтування, суд дійшов висновку, що наданий уточнений план не відповідає умовам реструктуризації, визначеним пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, виходячи з наступного.
Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, наразі -КУзПБ.
Відповідно до частини 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Особливості відновлення платоспроможності боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою КУзПБ.
За абзацами четвертим, тринадцятим статті 1 КУзПБ- боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 6 КУзПБ визначено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника, погашення боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (абзац дев'ятнадцятий статті 1 КУзПБ).
Регулювання процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи (фізичної особи - підприємця) наведено в розділі ІІІ "Реструктуризація боргів боржника" Книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ (статті 124 - 129 Кодексу).
Стаття 124 цього Кодексу встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною 4 цієї статті КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.
Тобто Книгою четвертою КУзПБ урегульовано умови й порядок здійснення провадження у справі про неплатоспроможність боржників (фізичних осіб) та реструктуризації заборгованості без розмежування її природи, підстав виникнення, складу заборгованості, суб'єктного та кількісного складу кредиторів тощо.
Водночас, у пункті 5 КУзПБ розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ законодавець визначив особливості реструктуризації заборгованості фізичних осіб за кредитом в іноземній валюті забезпеченим іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Згідно із абзацом 1пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
У разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом (абзац другий пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ).
Отже, звернення боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність з урахуванням положень визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ визначає умовою їх застосування дотримання характерних саме лише для такої процедури вимог закріплених в наведеному пункті для її запровадження щодо боржника, а саме наявність:
по-перше: одночасної сукупності таких юридичних фактів, що закріплені в абзаці 1 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ:
1) заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу; 2) ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
3) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
4) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
по-друге: додаткової кваліфікуючої передумови для застосування абзацу другого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ:
1) володіння боржником та членами його сімьї на праві власності лише одним об'єктом нерухомості.
Для реструктуризації заборгованості фізичної особи за кредитом в іноземній валюті з урахуванням положень визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, окрім закріплених до неї вимог статтею 116 КУзПБ (за винятком визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу) та план реструктуризації мають відповідати умовам реструктуризації визначеним цим пунктом.
Правовий висновок з цього питання наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №917/1384/20.
Системний аналіз абзаців 1,2,6 - 17, 19- 20 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ дозволяє визначити умови, яким має обов'язково відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та виокремити дві групи умов, які має містити план реструктуризації боржника задля відповідності його умовам реструктуризації визначеним цим пунктом, а саме: обов'язкові умови та факультативні умови.
Законодавцем до обов'язкових умов, яким має відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та має містити план реструктуризації віднесено щодо:
Заяви боржника:
1) заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу; 2) ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
3) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
4) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання його сім'ї;
5) забезпечений кредитор є єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи.
Плану реструктуризації:
1) склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за цими зобов'язаннями визначений в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, до якого не включаються штрафні санкції та пеня;
2) ринкова вартість квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги забезпеченого кредитора визначена оцінювачем, визначеним кредитором в залежності від якої погашаються визнані вимоги такого кредитора;
3) загальна площа квартири (житлового будинку), обтяженого іпотекою в залежності від якої визначається розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню;
4) розмір відсоткової ставки на реструктуризоване зобов'язання боржника;
5) строк погашення вимог забезпеченого кредитора.
За відсутності наведених умов заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та план реструктуризації боржника не відповідають вимогам пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника (фізичної особи).
Решта умов заяви боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та плану реструктуризації боржника відносяться до факультативних, зокрема щодо:
заяви боржника:
1) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є одним об'єктом нерухомості, яким боржник володіє на праві власності.
плану реструктуризації:
1) часткове виконання боржником зобов'язань за кредитним договором до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі наявності) за якого розмір вимог забезпеченого кредитора зменшується на одну із величин;
2) інші умови та порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, погоджені боржником та забезпеченим кредитором, за умови, що вони не є гіршими для інтересів боржника, ніж ті, що встановлені цим пунктом;
3) порядок прощення (списання) залишку заборгованості за кредитним договором у випадку меншої ринкової вартості квартири (житлового будинку) за суму визнаних вимог кредитора (висновок викладений у пунктах 63 - 66, 132 - 134 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 923/984/21).
Отже, однією з обов'язкових умов, які має містити план реструктуризації боржника є у тому числі склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора.
Правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 24.11.2022 у справі №908/3334/21.
В наданому до суду проєкті плану реструктуризації боргів (уточнений) боржника - фізичної особи ОСОБА_1 зазначено, що розмір вимог забезпеченого кредитора не зменшується на 10% та становить 714 198,22 грн, так як ринкова вартість квартири перевищує суму заборгованості за кредитним договором.
Визначений боржником розмір грошових вимог забезпеченого кредитора 714 198,22 грн складається із солідарної заборгованості в розмірі 648 992,01 грн (тіло кредиту) та 65206,21 грн (відсотків по кредиту), яка стягнута за рішенням апеляційного суду Харківської області по справі 644/7132/14-ц. Разом із тим, особиста заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту в розмірі 62660,11 грн, яка визначена рішенням апеляційного суду Харківської області по справі 644/7132/14-ц в загальний розмір вимог забезпеченого кредитора не була включена борником .
В судовому засіданні 28.05.2024 представник боржника надав пояснення з цього приводу та зазначив, що вищевказане рішення апеляційної інстанції в частині стягнення солідарної заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 за тілом кредиту в розмірі 648 992,01 грн та особистої заборгованості з ОСОБА_1 за тілом кредиту в розмірі 62660,11 грн. не є зовсім зрозумілим, оскільки він вважає, що не можна двічі стягувати з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту та можливо особиста заборгованість в розмірі 62660,11 грн включена до солідарної заборгованості за кредитом у розмірі 648 992,01 грн.
Проте, суд не погоджується із цим твердженням представника боржника, з огляду на наступне.
Як вже було зазначено раніше, рішенням Апеляційного суду Харківської області від 16.11.2016 по справі №644/7132/14-ц (з урахуванням ухвали від 11.012017 про виправлення помилки) стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 заборгованість за кредитним договором № ML-702/639/2008 від 08.02.2008 року, а саме заборгованість за тілом кредиту в розмірі 648 992,01 грн, пеню 443 275,58 грн. Крім того стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № ML-702/639/2008 від 08.02.2008 року, а саме заборгованість за тілом кредиту в розмірі 62660,11 грн, заборгованість за відсотками 65206,21 грн, пеню 127 866,32 грн.
В мотивувальній частині тексту вищезазначеного рішення вказано, що "гривневий еквівалент зазначеної суми 648992 грн.01 коп. підлягає стягненню солідарно з відповідачів по курсу НБУ 12,940496 грн. за долар США на час здійснення розрахунку, тобто станом на 06.10.2014 року (50152,02 доларів США х 12,940496 грн. = 648992 грн.01 коп.)
Решта заборгованості за тілом кредиту 4844,28 доларів США в гривневому еквіваленті 62 660 грн.11 коп. (4844,28 х 12,940496 грн. = 62 660 грн.11 коп.) та заборгованість за відсотками 5039,12 доларів США в гривневому еквіваленті 65206 грн. 21 коп. (5039,12 х 12,940496 грн. = 65206 грн. 21 коп.) підлягає стягненню особисто з ОСОБА_1 "
Саме ці суми заборгованості (солідарна заборгованість за тілом кредиту розмірі 648 992,01 грн та особиста заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту у розмірі 62 660,11 грн) були зазначені в резолютивній частині рішення Апеляційного суду Харківської області від 16.11.2016 по справі №644/7132/14-ц.
Згідно із даними Єдиного державного реєстру судових рішень, Постановою Верховного суду від 29.08.2018 року рішення Апеляційного суду Харківської області від 16 листопада 2016 року по справі №644/7132/14-ц залишено без змін.
Отже вказане рішення є чинним та набрало законної сили.
Набрання судовим рішенням законної сили означає, що воно набуває властивостей: обов'язковості, винятковості, виконуваності і преюдиціальності. Це означає, що рішення (постанова) суду повинно виконуватися всіма сторонами та учасниками провадження, неприпустимо оспорювання фактів та правовідносин, установлених в рішенні суду, що набрало законної сили в порушення відповідного порядку визначеного в ГПК України та положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Таким чином, за рішенням Апеляційного суду Харківської області від 16 листопада 2016 року по справі №644/7132/14-ц, окрім пені та відсотків, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_7 заборгованість за тілом кредиту розмірі 648 992,01 грн, а також особиста заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту у розмірі 62 660,11 грн. Доказів протилежного боржником не надано.
Крім того, якщо рішення Апеляційного суду Харківської області від 16 листопада 2016 року по справі №644/7132/14-ц в частині стягнення з ОСОБА_1 особистої заборгованості у розмірі 62 660,11 грн (чи входить особиста заборгованість в солідарну заборгованість за кредитом у розмірі 648992,01 грн) є незрозумілим, боржник або його представник мали можливість звернутися із відповідною заявою до суду про роз'яснення судового рішення, чого останнім зроблено не було.
Також, суд звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2021 в даній справі визнано вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", у тому числі основний борг - 762 176,33 грн. Зі змісту вищезазначеної ухвали вбачається, що основний борг у розмірі 762176,33 грн. (з урахуванням стягнення з боржника 14682,00 грн.) складаються з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 711 652,12 грн (648992,01 грн + 62 660,11 грн) та заборгованості з відсотків у розмірі 50524,21 грн. Вищезазначена ухвала боржником не оскаржувалась та набрала законної сили. Фактично ухвалою суду від 11.11.2021 був визначений загальний розмір вимог забезпеченого кредитора, проте він не був врахований боржником при складанні уточненого плану реструктуризації.
Відповідно до пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
З огляду на вищезазначені положення, до загального розміру вимог забезпеченого кредитора заявник повинен був включити у тому числі особисту заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту в розмірі 62660,11 грн. Втім зазначена сума заборгованості, в порушення вимог пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, не була включена до загального розміру грошових вимог забезпеченого кредитора, що стало підставою для невірних розрахунків боржником щомісячного платежу.
Суд зазначає, він не вправі самостійно втручатися у визначені боржником в плані реструктуризації умови, зокрема з власної ініціативи з метою приведення у відповідність до пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ плану реструктуризації змінювати строк погашення вимог забезпеченого кредитора або мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, а лише може надавати оцінку їх відповідності вимогам та умовам, визначеним наведеною нормою.
Водночас суд повинен займати активну процесуальну позицію, в тому числі, і при перевірці наявності умов та підстав для застосування щодо боржника (фізичної особи) процедури реструктуризації заборгованості за кредитом в іноземній валюті, закріпленої у пункті 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, яка має полягати в повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні обставин щодо відповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та долученого до неї плану реструктуризації умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
Виходячи з наведеного, суд має перевірити наданий боржником план реструктуризації та відповідні розрахунки та, не змінюючи наведених боржником розрахунків, надати оцінку правомірності їх визначення.
У разі коли подана заява боржника та долучений до неї план реструктуризації відповідають вимогам та умовам для такої процедури суд за результатами їх розгляду на підготовчому засіданні постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з одночасним затвердженням плану реструктуризації, тоді як невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ має негативним процесуальним наслідком відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 923/984/21, №908/3334/21 від 24.11.2022.
В ході розгляду даної заяви судом встановлено, що наданий боржником на затвердження суду план реструктуризації містить невірний розмір вимог забезпеченого кредитора, що призвело до низки інших невірних розрахунків, викладених боржником у плані реструктуризації, поданому на затвердження до суду. Отже, план реструктуризації не відповідав умовам реструктуризації, визначеним пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
Крім того, однією з обов'язкових умов, яка має містить заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є предмет іпотеки (квартира або житловий будинок), що є єдиним місцем проживання боржниква та членів сім'ї боржника.
При дослідженні обставин щодо наявності у сім'ї боржника єдиного місця проживання судам належить виходити зі складу сім'ї боржника (фізичної особи) та, відповідно, враховувати за правилами цивільного, житлового та сімейного законодавства не тільки майно, що належить безпосередньо боржнику - фізичній особі, а й майно, що належить членам сім'ї боржника, та за своїми ознаками є (або може бути) місцем проживання (квартира або житловий будинок) сім'ї боржника.
У цьому висновку суд виходить з того, що за положеннями пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ поняття "сім'я боржника" характеризується множинністю осіб, а тому єдиним місцем проживання сім'ї боржника у розумінні пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ вважається не тільки майно (квартира або житловий будинок), що перебуває у власності боржника, а й майно (квартира або житловий будинок), що перебуває у власності членів його сім'ї, та може бути місцем проживання сім'ї боржника за правилами цивільного, житлового та сімейного законодавства.
При цьому також слід враховувати, що спеціальний закон з процедур банкрутства (КУзПБ), що у спірних правовідносинах підлягає пріоритетному застосуванню перед іншими нормами, має відмінне від сімейного, житлового законодавства, визначення членів сім'ї.
В пункті 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ законодавець визначає, що для цілей цього пункту членами сім'ї боржника вважаються члени сім'ї боржника, які проживали в квартирі або житловому будинку, що є предметом забезпечення, на момент укладення іпотечного договору та проживають на момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також діти цих осіб, які народилися після укладення іпотечного договору.
Аналогічний висновок викладено в Постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 10.08.2021 по справі №918/127/20.
В поданій заяві ОСОБА_1 зазначає, що володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою), що є єдиним місцем проживання членів сім'ї боржника. В зазначеній квартирі боржник мешкає разом з із членами сім'ї: ОСОБА_7 1973 року народження, ОСОБА_10 2001 року народження, ОСОБА_6 1989 року народження.
На підтвердження відсутності іншого нерухомого майна у членів сім'ї ( ОСОБА_10 та ОСОБА_6 ), окрім того, що перебуває в іпотеці, боржником додані до заяви лише декларації про їх майновий стан станом на 2018-2020. Дослідивши вищезазначені декларації судом встановлено, що вони не відповідають вимогам, встановленим Наказом Міністерства юстиції України №2627/5 від 21.08.2019 року "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність". Так відповідно до п. 4 примітки декларація про майновий стан боржника заповнюється власноруч або з використанням засобів комп'ютерної техніки українською мовою. Надані декларації про майновий стан ОСОБА_10 та ОСОБА_6 за 2018-2020 заповнені безпосередньо боржником, а не власноруч членами її сім'ї. Отже, вищевказані декларації не можуть бути належним доказом, які підтверджують відсутність іншого нерухомого майна за членами сім'ї. Інших доказів, які можуть підтвердити або спростувати вищезазначену інформацію, боржником до заяви не додано.
Також, в наданих до суду запереченнях ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх. №18879 від 12.08.2021), заставний кредитор повідомляє про те, що боржник подала неправдиві відомості щодо майнового стану члена сім'ї боржника - сина ОСОБА_7 . В поданій заяві не було зазначено у тому числі про належність ОСОБА_7 на праві власності 1/2 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_4 . Дані обставини підтверджуються судовими рішеннями трьох інстанцій по справі № 644/9416/18.
Представник боржника надав відзив, в якому зазначив, що ОСОБА_1 не було обізнана про судові рішення по справі № 644/9416/18 та на даний час за ОСОБА_7 не зареєстроване право власності на вищезазначену квартиру, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої немає відомостей про право власності ОСОБА_7 на будь-яке нерухоме майно.
Разом із тим, з тексту наданого суду рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 16.09.2019 року по справі № 644/9416/18, залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного суду від 30.01.2020 року вбачається, ОСОБА_1 , як свідок, надавала пояснення суду в даній справі. Так в рішенні суду зазначено наступне: "свідок ОСОБА_1 суду пояснила, що вона мати позивача ОСОБА_7 ".
Отже, посилання боржника щодо необізнаності стосовно даного судового провадження є необґрунтованим та спростовується судовим рішенням по справі № 644/9416/18. Такі дії можуть свідчити про недобросовісність боржника, оскільки при поданні заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, останній повинен надати повну та вичерпну інформацію щодо свого майнового стану та майнового стану членів сім'ї боржника.
Щодо відсутності запису про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (1/2 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_4 ) за ОСОБА_7 , суд зазначає, що державна реєстрація не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підстав визначених законом документів. що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності із фактом його державної реєстрації ( див. постанова Верховного суду від 24.01.2020 по справі № 910/10987/18). Отже, відсутність запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не спростовує факт набуття права власності ОСОБА_7 на 1/2 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_4 ).
Отже, боржник в поданій заяві не зазначив відомості про належність члену сім'ї ОСОБА_7 на праві власності 1/2 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_4 та надала обґрунтованих доказів на підтвердження того, що предмет іпотеки (квартира) є єдиним місцем проживання членів сім'ї боржника, що свідчить про невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеним пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
Крім того, в поданому до суду плану реструктуризації ОСОБА_1 зазначає, що не має можливості виконати свої зобов'язання перед кредитором, так як її пенсія складає 8328,80 грн. на місяць, інших доходів вона не має. За таких обставин, просить суд встановити мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, а саме 3550,00 грн. (7100 грн/2).
Відповідно до абз. 19 п.5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" у разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації, за умови проживання боржника в квартирі, обтяженій іпотекою, загальна площа якої не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа якої не перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника, або проживання боржника в житловому будинку, обтяженому іпотекою, загальна площа якого не перевищує 120 квадратних метрів, за рішенням господарського суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення. Зобов'язання з доведення недостатності доходів покладається на боржника.
У якості доказів на підтвердження відсутності доходів, боржник надає довідку Пенсійного фонду №16670 від 13.05.2024, в якій зазначено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком у розмірі 8328,80 грн. за травень.
Разом із цим, суд вважає, що цей документ інформує лише про те, що боржник отримав дохід за травень у 2024 році. Проте цього документа недостатньо для аргументованого висновку щодо недостатності доходів для виконання умов плану реструктуризації. З цього документа не можна визначити, що у боржника відсутні інші доходи.
Суд зазначає, що належним доказом відсутності достатніх доходів є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів, отриманих боржником, а також довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо, проте боржник таких доказів не надав.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 належним чином не обґрунтувала та не підтвердила належними доказами недостатність доходів для виконання умов реструктуризації.
Суд звертає увагу на те, що доведення підстав й умов для застосування процедури реструктуризації заборгованості боржника (фізичної особи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей визначених п. 5 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства та складання плану реструктуризації згідно зазначених вище імперативних норм є процесуальним обов'язком боржника (фізичної особи).
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.11.2022 по справі №908/3334/21.
Враховуючи вищевикладене та оскільки поданий план реструктуризації боржника не відповідає вимогам п.5 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, такий план реструктуризації боржника не може бути затверджений судом.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд відмовляє у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
В той же час, суд звертає увагу боржника на те, що відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність через невідповідність поданої заяви та проєкту умовам реструктуризації визначеним пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не позбавляє боржника (фізичної особи) права та можливості на повторне звернення до суду з такою заявою, врахувавши умови та підстави для застосування наведеної процедури, оскільки норми КУзПБ такої заборони не містять.
За таких обставин та керуючись статтями 2, 116, 119, п. 5 "Прикінцеві та Перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Скасувати заходи забезпечення позову у справі №922/2623/21, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2021 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дати складення повного тексту судового рішення.
Ухвала складена та підписана 28.05.2024.
Суддя Міньковський С.В.