Справа № 467/1017/23
Провадження № 2/486/193/2024
30 травня 2024 року м. Южноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Маляновій А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи: позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», представники позивача Грибанов Д.В., ОСОБА_2 , Панкратова Т.В., відповідач ОСОБА_1 ,
02 жовтня 2023 року із Арбузинського районного суду Миколаївської області до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі -ТОВ «ФК «ЄАПБ»), яке діяло через представника ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 919488038 в розмірі 59874 грн та судові витрати.
Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 08 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 919488038.
Між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 919488038.
20 жовтня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №20102022, згідно якого до останнього перейшло право вимоги до боржників за кредитним договором, вказаним у Реєстрах прав вимоги.
Свої зобов'язання за кредитним договором фінансова установа виконала належним чином. Відповідач належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 59874 грн, з яких 17000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 42874 грн - заборгованість за відсотками.
Ухвалою суду від 07 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху. 15 березня 2024 року позивачем усунуто недоліки.
Також, ухвалою суду від 30 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху. 03 травня 2024 року позивачем усунуто недоліки.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву із проханням розглядати справу без її участі. Надала письмові пояснення, у яких зазначила, що зі змісту паспорту споживчого кредиту вбачається, що інформація зазначена у ньому надана споживачу 08 березня 2021 року і зберігає чинність та є актуальною до 11 березня 2021 року. Проте зазначений паспорт споживчого кредиту не можна вважати підтвердженням того, що сторони обумовили відсоткову ставку за користування кредитними грошима. Оскільки, в анкеті-заяві позичальника не міститься інформація щодо банківського продукту, який надається позичальнику яку саме послугу та на яку саме картку отримує позичальник, в той час як паспорт споживчого кредиту зазначає інформацію про спосіб надання кредиту цілодобово 24/4 та містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
Враховуючи вказане, позивач вважає про те, що в частині стягнення 42874 грн - заборгованість за простроченими відсотками потрібно відмовити.
20 жовтня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 20102022. У витягу з реєстру прав вимоги № 2 до договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року зазначено боржника ОСОБА_1 , а також зазначено розмір її заборгованості за кредитним договором 59874 грн, з яких: 17000 грн - основна сума боргу; 42874 грн - заборгованість по відсоткам.
В матеріалах справи відсутні докази укладення між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» договору факторингу, на підставі якого перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».
За таких обставин, зважаючи на те, що позичальник ОСОБА_4 не виконала свої зобов'язання за договором позики № 919488038 від 08 березня 2021 року, проте нарахування процентів продовжувалося поза межами дії договору позики, відповідач вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 18092,50 грн, яка складається з: 17 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 1092,50 грн сума заборгованості за відсотками за період з 08 березня 2021 року по 08 квітня 2021 року.
Дослідивши докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 08 березня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 919488038 (далі - Договір) /а.с. 5-7/. Вказаний Договір підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
За умовами п.п. 1.1 Договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 10000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, тощо.
Відповідно до п. 1.4.1 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 83,95 % річних, що становить 0,23 % від суми Кредиту за кожний день користування ним.
В силу п. 1.4.2 Договору на умовах, викладених в п. 1.3 Договору до відносин між Сторонами застосовуються умови нарахування процентів за Індивідуальною процентною ставкою 498,41 відсотків річних, що становить 1,37 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
13 березня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до Договору № 919488038, якою збільшено суму кредиту на суму 7000 грн /а.с. 8/.
08 березня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» /а.с. 4/.
28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу №28/1118-01 /а.с. 109/.
31 грудня 2020 року була укладена додаткова угода №26 до зазначеного договору факторингу /а.с. 112-114/, згідно п.4.1 якої наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Згідно Реєстру прав вимоги №133 від 11 травня 2021 року до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №919488038 /а.с. 110/.
20 жовтня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу №20102022, згідно якого до останнього перейшло право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрах прав вимоги /а.с. 9-10, 11/, у тому числі і за кредитним договором №919488038, боржник ОСОБА_1
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами, заборгованість за кредитом не погашала, внаслідок чого закономірною є наявність заборгованості станом на 31 липня 2023 року у розмірі 59874 грн, з яких 17000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 42874 грн - заборгованість за відсотками /а.с. 12/.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відтак після підписання Договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачці, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів та повернути кредит. Сторони приступили до виконання своїх зобов'язань.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно вимог ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вказані докази свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення ст. 638 ЦК України.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов'язання, погодившись на істотні умови банку.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов'язання за вказаним Договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов Договору зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим у неї перед фінансовою установою утворилася заборгованість.
Стосовно стягнення заборгованості за Договором на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ», суд приходить до наступного.
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у № справі № 2-1055/11.
У зв'язку з тим, що до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги, надані позивачем, є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Не спростовують цього і посилання відповідача у письмових поясненнях, на те, що позивачем не надано доказів укладання договору факторингу.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 31 липня 2023 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 919488038 від 08 березня 2021 року становить 59874 грн, з яких 17000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 42874 грн - заборгованість за відсотками /а.с. 12/.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується із іншими письмовими доказами у справі, зокрема з витягами із Реєстрів прав вимоги, розрахунками заборгованості, складеними ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» і ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», тобто, первісних кредиторів, наданих позивачем /а.с. 128, 130/.
Доводи відповідача щодо неправомірності нарахування відсотків за користування кредитом, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 6, 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину закріплена у статті 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним.
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Приписами пункту 4.2. Договору сторони визначили, що строк дії договору, вказаний у пункті 1.2. (30 днів), може бути продовжено з урахуванням п. 1.3 та п. 1.7 Договору. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дій Договору діють до повного їх виконання.
За умовами Договору відповідач отримала кредитні кошти на строк 30 днів, а потім додатковою угодою продовжила цей строк ще на 30 днів. По закінченню цього терміну (60 днів) свої зобов'язання щодо повернення позичених коштів та сплати відсотків за їх користування, не виконала, а тому, у такому випадку, відповідно до пункту 4.2 Договору строк дії договору пролонговується до фактичної дати повернення кредиту та відсотків.
Пунктом 4.3. Договору сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, визначеному в пункті 1.7.2 Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Тому нарахування відсотків за користування наданими кредитними коштами за Договором відповідає умовам цього Договору, недійсність якого в судовому порядку не визнана.
Вказані розрахунки заборгованості є вірними, відповідачем не спростовані, відповідачем не було надано власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення позичальником кредиту у розмірі та строки, передбачені Договором, та спростовують правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості, нарахування відсотків відповідає умовам кредитного договору, тому суд не приймає до уваги посилання відповідача на неправильність нарахування відсотків позивачем.
Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2684 грн /а.с. 27/.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором №919488038 від 08 березня 2021 року у розмірі 59874 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривні, з яких 17000 (сімнадцять тисяч) гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 42874 (сорок дві тисячі вісімсот сімдесят чотири) гривні - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повне найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк».
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Южноукраїнського
міського суду Г. А. Далматова