490/3738/24 від30.05.2024
нп 3/490/2106/2024
30 травня 2024 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Спінчевській Н.О., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
- за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП,
24 квітня 2024 року о 10 годині 00 хвилин, громадянин ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_1 , а саме виражався нецензурною лайкою, словесно погрожував фізичною розправою, вчиняв психологічний тиск, чим міг завдати шкоди психічному здоров'ю, таким чином вчинив домашнє насильство психологічного характеру,тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
25 квітня 2024 року о 08 годині 50 хвилин, громадянин ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , не виконав вимоги термінового заборонного припису серії АА №168343 від 24.04.2024 року, про заборону будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_1 , тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час повідомлявся належним чином.
Потерпіла ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату та час повідомлялась належним чином.
Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.268 КупАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився, його поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відтак, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП України.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” визначено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Частиною 1 статті 173-2 КУПАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень підтверджена дослідженими матеріалами справи:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №661050 від 24.04.2024, згідно якого 24 квітня 2024 року о 10 годині 00 хвилин, громадянин ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_1 , а саме виражався нецензурною лайкою, словесно погрожував фізичною розправою, вчиняв психологічний тиск, чим міг завдати шкоди психічному здоров'ю, таким чином вчинив домашнє насильство психологічного характеру;
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №206517 від 25.04.2024, згідно якого 25 квітня 2024 року о 08 годині 50 хвилин, громадянин ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , не виконав вимоги термінового заборонного припису серії АА №168343 від 24.04.2024 року, про заборону будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_1 ;
- рапортом інспектора від 24.04.2024 року, згідно якого на лінію 102 надійшло повідомлення від заявниці ОСОБА_1 про те, що її син ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, бешкетує та кидається битися;
- рапортом інспектора від 25.04.2024 року, згідно якого на лінію 102 надійшло повідомлення від заявниці ОСОБА_1 про те, що її син ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчиняє психологічне насильство стосовно неї та її чоловіка. Прибувши за вказаною адресою було встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимогу термінового заборонного припису;
- заявою ОСОБА_1 від 24.04.2024, згідно яких потерпіла просить прийняти міри до її сина ОСОБА_1 , який систематично вживає алкогольні напої, при цьому ображає, погрожує фізичною розправою, чи вчиняє домашнє насильство психологічного та матеріального характеру;
- поясненнями ОСОБА_1 від 24.04.2024, згідно яких 24.04.2024 близько 10 години її син ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ображав нецензурною лайкою потерпілу та її чоловіка ОСОБА_2 , погрожував фізичною розправою. Зазначила, що її син ОСОБА_1 систематично вживає алкогольні напої, регулярно вчиняє домашнє насильство. Крім того, її син ОСОБА_1 приводить до квартири сторонніх людей, які ведуть антисоціальний спосіб життя, вживають алкогольні напої та вчиняють безлад в квартирі, через що потерпіла та її чоловік бояться знаходитись в квартирі та весь час перебувають в стані емоційних переживань, що впливають на їх самопочуття та здоров'я;
- поясненнями ОСОБА_2 від 24.04.2024, згідно яких 24.04.2024 близько 10 години її син ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, погрожував, ображав нецензурною лайкою його та його дружину ОСОБА_1 . Зазначив, що його син ОСОБА_1 приводить до квартири сторонніх людей, які ведуть антисоціальний спосіб життя, п'ють, живуть на вулиці, своїми діями ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та матеріального характеру;
- заявою ОСОБА_1 від 25.04.2024, згідно яких потерпіла просить прийняти міри до її сина ОСОБА_1 , який не виконав вимоги термінового заборонного припису від 24.04.2024;
- поясненнями ОСОБА_1 від 25.04.2024, згідно яких 25.04.2024 о 09 годині 23 хвилини, її син ОСОБА_1 погрожував, виражався нецензурною лайкою, стукав в двері, дзвонив по телефону, при цьому перебував в стані алкогольного сп'яніння та адекватно на зауваження не реагував;
- терміновим заборонним приписом, яким ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 1 добу, оскільки ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_1 .
Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені:
- ч.1 ст. 173-2 КУпАП, домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_1 , тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої;
- ч.1 ст. 173-2 КУпАП, тобто невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, а саме: не виконав заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_1 .
Оскільки на розгляді в суді перебувають одночасно дві справи про адміністративне правопорушення №490/3738/24 (провадження №3/490/2106/2024) та №490/3739/24 (провадження №3/490/2107/2024), за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, ч.1 ст. 173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , суддя на підставі ст.36 КУпАП вважає за доцільне об'єднати справи про адміністративні правопорушення в одне провадження.
При визначенні міри адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер правопорушень, обставини справи щодо місця, часу правопорушень, і їх наслідків, ступінь вини правопорушника, його майновий стан. Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена за двома статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому згідно ст.36 КУпАП, суддя вважає за необхідне застосувати при накладенні адміністративного стягнення санкцію ч.1 ст.173-2 КУпАП та обрати ОСОБА_1 мінімальну міру адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.
Крім того, відповідно до статті 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”.
Так, у п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Згідно п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програм для кривдників. Разом з тим, суб'єктами відповідальними за виконання програм для кривдників є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч. ч. 1, 2 ст.28 згаданого Закону).
Відповідно до ч. ч. 6, 8, 9 ст.28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Враховуючи встановлені обставини, а також особу правопорушника, який зловживає алкогольними напоями, систематично вчиняє домашнє насильство стосовно своїх батьків, що може впливати на їх здоров'я, а також являється причиною їх емоційних переживань, на зауваження батьків реагує агресією, належних висновків не робить, суд дійшов висновку про необхідність направлення ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, строком на 3 місяці.
Таке покарання буде необхідним, достатнім і допустимим, тобто призначене з метою виховання правопорушника і запобігання вчинення ним нових правопорушень.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності з цією статтею, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Справи про адміністративне правопорушення №490/3738/24 (провадження №3/490/2106/2024) та №490/3739/24 (провадження №3/490/2107/2024) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 та ч.1 ст. 173-2 КУпАП, об'єднати в одне провадження, надавши справам загальний номер №490/3738/24 (провадження №3/490/2106/2024).
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 та ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:
- ч.1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.
- ч.1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.
На підставі ст.36 КУпАП, визначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів - Миколаївське ГУК/Централ. р н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37992030, банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA088999980314030542000014483, Код класифікації доходів бюджету -21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605.60 грн. (п'ятсот тридцять шість грн. вісімдесят коп.) на розрахунковий рахунок UA798999980313131206000014483, отримувач Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - судовий збір (ДСА 050).
Направити ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради з метою проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” строком на 3 (три) місяці.
Попередити ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність за ст.390-1 КК України, за умисне ухилення від проходження програми для кривдників (Умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 цього Кодексу, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, - карається пробаційним наглядом на строк до двох років або обмеженням волі на той самий строк).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя В.Л.Лященко