Справа №127/8714/24
Провадження № 2-с/127/121/24
30 травня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 03.04.2024 по справі №127/8714/24,
03.04.2024 Вінницьким міським судом Вінницької області видано судовий наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з жовтня 2023 року включно по грудень 2023 року з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 17428 грн. 43 коп., а також стягнення судових витрат по 151 грн. 40 коп. судового збору з кожного.
28.05.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про скасування судового наказу, вказуючи, що вимоги КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» є безпідставними та необґрунтованими. Зазначили, що встановлений у квартирі лічильник гарячої води є придатним до використання. Впродовж періоду з червня 2020 року по 25 жовтня 2023 року, а також протягом листопада - грудня 2023 року гаряча вода централізованого постачання від КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» не використовувалась. Також зазначили, що з 2004 року у квартирі встановлена автономна система опалення та підігріву води, яка ними використовується, водночас для резервного гарячого водопостачання було залишено живлення від центрального водогону постачання гарячої води та встановлений лічильник. Так, за наявності у квартирі засобу обліку гарячої води оплата за надані послуги має здійснюватися згідно з показаннями такого засобу, за винятком випадків виявлення його несправності. Натомість КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» не доведено споживання гарячої води у період з початку жовтня 2023 року по кінець грудня 2023 року
Вивчивши подану заяву та матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Як слідує з матеріалів справи копію судового наказу разом із копією заяви з додатками отримано боржниками 17.05.2024. При цьому 28.05.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже звернулися із заявою про скасування судового наказу, тобто з додержанням вимог статті 170 ЦПК України.
Підстави для повернення заяви відсутні.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2012 року №14 наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржників є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що є всі підстави для скасування судового наказу, оскільки в даних правовідносинах існує спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Щодо вимог про стягнення судових витрат, а саме сплаченого заявниками судового збору, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до розділу ІІ ЦПК України наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Суть наказного провадження полягає у безспірності заявлених вимог та спрощеній процедурі судового провадження, спрямованої на ефективність судового розгляду.
В межах наказного провадження боржнику надано право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу (за вимогами про стягнення аліментів), у відповідності до статті 170 ЦПК України.
Статтею 171 ЦПК України визначені повноваження суду за наслідками розгляду заяви про скасування судового наказу, за змістом якої у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплачена за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Як вбачається, положення ст. 164 ЦПК України не передбачають порядку розподілу судових витрат, а саме судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу. Частина 2 вказаної статті передбачає лише можливість врахування суми судового збору, сплаченої за видачу судового наказу, до суми судового збору, яка має бути сплачена стягувачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження.
Норми ст. 171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у стягненні судових витрат божників, понесених при подачі заяви про скасування судового наказу слід відмовити, оскільки відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, передбачено лише на користь заявника, який звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред'явлення ним позову до боржника. Водночас чинним процесуальним законодавством не передбачено відшкодування боржнику судових витрат у виді судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.
При цьому слід зауважити, що скасування судового наказу за заявою боржника не виключає виникнення між сторонами спору про право, який вирішується в позовному провадженні, за результатами розгляду якого суд ухвалює рішення та здійснює розподіл судових витрат. Cкасуванням судового наказу спір по суті не вирішується, тому підстав для розподілу судових витрат у справі не має.
Керуючись ст. 164, 170, 171 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування судового наказу задовольнити.
Скасувати судовий наказ, виданий 03.04.2024 Вінницьким міським судом Вінницької області в справі №127/8714/24 за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про солідарне стягнення в порядку наказного провадження з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії за період з жовтня 2023 року включно по грудень 2023 року з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 17428 грн. 43 коп., а також стягнення судових витрат по 151 грн. 40 коп. судового збору з кожного.
Роз'яснити Комунальному підприємству Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» його право на звернення до суду в порядку спрощеного позовного провадження.
У стягненні з Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судових витрат, які складаються зі сплаченого судового збору - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна