"31" травня 2024 р. Справа127/12921/24
Провадження2/153/191/24-ц
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою,
17.04.2024 позивач ОСОБА_1 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь суму боргу за борговою розпискою від 15.02.2013 в розмірі 3000,00 доларів США в еквіваленті (відповідно до курсу НБУ від 08.04.2024) 116531,10 гривень та інфляцію за період з 15.02.2013 - 08.04.2024 у розмірі 302149,46 гривень та 3% річних - в розмірі 36687,39 гривень, а також понесені судові витрати: витрати на правову допомогу в сумі 10000 гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 4553,68 гривень.
Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 07.05.2024 цивільну справу за вказаним позовом передано за підсудністю до Ямпільського районного суду Вінницької області.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2024 року, справу передано на розгляд судді Ямпільського районного суду Вінницької області Швецю Р.В.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказаний позов необхідно залишити без руху за таких підстав.
Відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі. Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа.
Положенням ч.2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У зв'язку з цим, суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додається до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу) сплачується судовий збір.
Відповідно до п.п. 26, 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» документи на підтвердження сплати судового збору позивачем подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу Державної казначейської служби України за місцем знаходження суду, який розглядає справу.
Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
В матеріалах позовної заяви наявна фотокопія квитанції від 17.04.2024 №209961954237433 про перерахування коштів в сумі 4560 гривень на картку НОМЕР_1 , призначення платежу - поповнення карткового рахунку АТ "А-Банк", що не є підтвердженням сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, оскільки із вказаної квитанції неможливо встановити ні платника коштів, ні отримувача, а також відсутнє призначення платежу.
Відповідно пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, стягується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач звернулася до суду з позовною вимогою майнового характеру, зазначивши ціну позову 455367,95 гривень. Таким чином, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі 4553,70 грн. (455367,95 X 1% = 4553,70).
Крім цього, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Так, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №235/5555/16-ц (провадження №61-28858св18) від 04.12.2019 року.
Отже, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу позивачі повинні підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання.
Для цього, з метою правильного застосування ст.ст. 1046, 1047 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), суд повинен встановити наявність між позивачами і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Таким чином, позивачам у таких справах необхідно надавати до суду оригінал розписки.
Як передбачено ст.545 ЦК України, прийнявши зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Отже, наявність оригіналу розписки у позивача як кредитора свідчить про невиконання відповідачем умов договору позики.
Проте позивачем до матеріалів позовної заяви не додано оригіналу розписки від 15.02.2013, що суперечить вимогам ст.95 ЦПК України, ст.545 ЦК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, в зв'язку з недотриманням позивачем вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, позовна заява в порядку ч.1 ст.185 ЦПК України підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175-177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: сплатити судовий збір в сумі 4553,70 грн. (реквізити сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Ямпіль/22030101; код ЄДРПОУ 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача: 89998; рахунок отримувача: UA258999980313151206000002912; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: за позовом ОСОБА_1 ) та додати до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у зазначеному розмірі; надати оригінал розписки від 15.02.2013.
У відповідності до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Р.В. Швець