Справа № 215/5026/23
Провадження №2/523/2854/24
"06" березня 2024 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Дяченко В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Томілко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Виконавчий комітет Тернопільської районної у місті ради про позбавлення батьківських прав ,-
До Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_3 , тертя особа яка не заявляє самостійних вимог : Виконавчий комітет Тернопільської районної у місті ради, в якій просила позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану цивільну справу передано за підсудністю до Суворовського районного суду м. Одеси.
Справа надійшла до Суворовського районного суду м. Одеси та 04 жовтня 2023 року була розподілена в автоматизованому порядку відповідно до вимог ст. 14 ЦПК України та передана для розгляду судді Дяченко В.Г.Ухвалою
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Позов мотивований тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Невдовзі з'ясувалось, що відповідач не був готовий до подружнього життя, до того, щоб взяти на себе відповідальність за родину, за матеріальне забезпечення сім'ї та виховання дітей. Відтак, у грудні 2017 року, після чергового дебошу, відповідач забравши свої речі пішов із сім'ї. Більше з відповідачем не бачились та не спілкувались. Дітей відповідач не навідував і їх життям не цікавився.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 листопада 2019 року шлюб між сторонами розірвано.
Посилаючись на те, що діти проживають разом з позивачем, яка займається їх вихованням та утриманням, при цьому відповідач не спілкується з дітьми, не вітає на День народження, ухиляється від утримання дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, жодного разу не був у дітей ні у дитячому дошкільному закладі, ні школі, що свідчить про свідоме ухилення відповідача від виховання дітей та самоусунення від виконання батьківських обов'язків, позивач просить позбавити відповідача батьківських прав по відношенню до дітей.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, при цьому надала до суду заяву в якій просила справу розглянути у її відсутність та задовольнити позов.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, при цьому в матеріалах справи наявна заява в якій відповідач зазначив, що в суд з'явитися не може, при цьому обставини викладені у позовні заяві відповідають дійсності, з позовом погодився.
В судове засідання представник третьої особи не з'явився, при цьому в матеріалах справи наявна заява в якій представник просив справу розглянути у їх відсутність, винести рішення з урахуванням найкращих інтересів дітей.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 відповідно ( а.с.9,11)
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 листопада 2019 року шлюб між сторонами розірвано. ( а.с.12-13)
09 вересня 2021 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , актовий запис № 494. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 09 вересня 2021 року ( а.с.14)
Згідно акту з місця проживання від 2023 року, складеного сусідами позивача та засвідченого Головою ОСББ «НАШ ДІМ», ОСОБА_1 проживає разом зі своєю матір'ю, та двома дітьми від першого шлюбу: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 2009 року разом з ними проживав ОСОБА_2 , який зарекомендував себе вкрай негативно. У грудні 2017 року ОСОБА_2 виїхав з квартири і більше там не проживає. З тих пір вихованням дітей та їх утримання займається ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_7 . Подружжя ОСОБА_8 має спільну дитину( а.с.16)
Мати- позивач по справі- цікавиться навчанням дітей, забезпечує в повному розмірі інтереси дітей, постійно підтримує зв'язок зі школою, систематично відвідує батьківські збори. Батько- відповідач по справі- участі у вихованні дітей не бере, контакту зі школою не підтримує, з вчителями не спілкується, що вбачається з довідок Криворізької гімназії № 27 Криворізької міської ради ( а.с.17,18).
Судом встановлено, що діти проживають разом з матір'ю - позивачем по справі, остання займається вихованням дітей та здійснює фінансово-матеріальне забезпечення потреб дітей. Відповідач не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами дітей та їх станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя.
Згідно ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
З висновку органу опіки та піклування -Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради, вбачається, що поспілкуватися з відповідачем, встановити його думку стосовно даної справи та обстежити його умови проживання спеціалістами служби у справах дітей не має можливості, тому прийняття рішення щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишили на розсуд суду.
Відповідно до частини першої статті 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, то вони відповідно до п.2 ч.1 та ч.2 ст.164 СК України можуть бути позбавлені судом батьківських прав.
Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-и) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей».
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України - батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.
Верховний суд України в ч. 2 п. 16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року наголосив, що «...ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти».
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У відповідності до положення пунктів 15 та 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтується на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід застосовувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
За змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В матеріалах справи наявна заява відповідача фактичний зміст якої свідчить про відповідачем визнання позову.
Оцінюючи цей факт суд вважає, що правовою підставою для позбавлення батьківських прав батька (матері) є не їх згода на позбавлення батьківських прав, а доведення навмисного ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Судом встановлено, що відповідач не прагне брати участь у житті дітей, не піклується про дітей, не проявляє заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавиться успіхами дітей та їх станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до самостійного життя. Така його поведінка вказує про повну байдужість та нехтування останнім своїми батьківськими як обов'язками так і правами.
Таким чином, суд встановив, що невиконання відповідачем батьківських обов'язків має місце внаслідок його винної поведінки - свідомого ухилення від виконання цих обов'язків, що є підставою для позбавлення його батьківських прав. Відтак позов підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав. Відповідно до ч. 4 зазначеної статті, суд при поновленні батьківських прав перевіряє наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 5,6, 10, 206, 258-262,354 ЦПК України, суд,-
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Виконавчий комітет Тернопільської районної у місті ради про позбавлення батьківських прав.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання Одеського апеляційного суду, через суд першої інстанції, апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 06.03.2024 року.
Суддя: