27 травня 2024 року м. Чернівці
справа № 725/4533/22
провадження №22-ц/822/402/24
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Перепелюк І. Б.
суддів: Лисака І.Н., Одинака О.О.
секретар Собчук І.Ю.
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чернівецької міської ради на ухвалу Першотравневого районного суду м.Чернівців від 26 серпня 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому посилалась на те, що між нею та відповідачем 28 листопада 2021р. було укладено договір позики.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, ОСОБА_1 передала у власність відповідачу терміном до 28.06.2022 року грошові кошти на зворотній основі в сумі 300 000 (триста тисяч) гривень під заставу майна, а саме:
-житлового будинку літ. «А» загальною площею 613,30 кв.м, в тому числі житловою 338,30 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 ;
-земельної ділянки загальною площею 0,0423 га по АДРЕСА_2 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136300:17:004:1106, яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.08.2020р., індексний номер Витягу 219349473
-земельної ділянки загальною площею 0,0273 га по АДРЕСА_2 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136300:17:004:1108, яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.08.2020р., індексний номер Витягу 219342406.
Відповідно до пункту 5.1 Договору розрахунок щодо повернення суми позики повинен бути здійснений до 28.06.2022р.
Проте, відповідачем не повернуто суму позики в розмірі 300 000 (триста двадцять тисяч) грн. в термін, передбачений умовами Договору.
У зв'язку з невиконанням умов Договору, ОСОБА_1 звернулася до відповідача з вимогою про повернення позики, але відповідач повідомив, що в нього немає коштів на повернення позики.
Умовами Договору, а саме пунктом 6.1 визначено, що при неповерненні суми позики своєчасно (тобто до 28.06.2022р.), зазначено, що Позикодавець вправі буде пред'явити цей Договір до стягнення у строки і в порядку, передбаченому законодавством та вимагати повернення суми позики з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.
Враховуючи той факт, що відповідач не повернув кошти згідно Договору позики, позивач звернулася до суду з вимогою про виконання зобов'язань за Договором позики від 28.11.2021р. шляхом стягнення коштів.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 300 000 (триста тисяч) грн.
В серпні 2022 року сторонами по справі подано до суду заяву про примирення та укладення мирової угоди з постановленням ухвали про визнання мирової угоди з закриттям провадження у справі.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівців від 26 серпня 2022 року затверджено мирову угоду, укладену 25 серпня 2022 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , згідно якої:
1. Відповідач по справі ОСОБА_2 визнає суму боргу в розмірі 300 000,00 гривень (триста тисяч гривень 00 коп.), яку заборгував позивачу ОСОБА_1 на підставі Договору позики б/н від 28.11.2021 року
2. Позивач у справі ОСОБА_1 відмовляється від суми боргу в розмірі 300 000,00 гривень (триста тисяч гривень 00 коп.), яку їй заборгував відповідач ОСОБА_2 на підставі договору позики б/н від 28.11.2021р.
3. ОСОБА_2 , на виконання умов пункту 6.2. Договору позики б/н від 28.11.2021р. передає у власність ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 613.30 квадратних метри, в тому числі житловою - 338.30 квадратних метри, земельну ділянку загальною площею 0,0273 га по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136300:17:004:1108 та земельну ділянку загальною площею 0,0423 га по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. кадастровий номер 7310136300:17:004:1106.
4. У зв'язку з укладенням цієї мирової угоди, визнати за ОСОБА_1 право власності на:
- будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 613,30 квадратних метри, в тому числі житловою - 338.30 квадратних метри;
- земельну ділянку загальною площею 0.0273 га по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136300:17:004:1108:
- земельну ділянку загальною площею 0.0423 га по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136300:17:004:1106.
З моменту підписання цієї Мирової угоди та у випадку її належного виконання, сторони не матимуть один до одного жодних майнових претензій, спір, який виник між ними - вичерпаний повністю та в майбутньому, не будуть пред'являти будь-які майнові претензії один до одного
Позивач та Відповідач домовилися, що будь-які витрати, пов'язані з виконанням цієї Мирової угоди, що виникають чи можуть виникнути після визнання цієї Мирової угоди судом сторони несуть самостійно.
Сторони даної Мирової угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї Мирової угоди. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї Мирової угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї Мирової угоди.
У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - закрито.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У апеляційній скарзі Виконавчий комітет Чернівецької міської ради просить скасувати ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26.08.2022 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
У апеляційній скарзі Виконавчий комітет Чернівецької міської ради вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою.
В обґрунтування доводів апелянт зазначає, що будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 613,30 кв.м., до експлуатації не приймався, право власності на нього в порядку статті 376 ЦК України не визнавалось, отже він не міг бути предметом мирової угоди між позивачем та відповідачем, яка затверджена ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26.08.2022 року.
Цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 7310136300:17:004:1106 та 7310136300:17:004:1108 на яких збудовано спірний будинок визначено як для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Відповідно до детального плану території житлової забудови обмеженої АДРЕСА_3 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 04.08.2020 р. № 345/17, зазначені земельні ділянки розміщені в зоні озеленення із частковим розміщенням багатоквартирного житлового будинку.
Як вбачається з Акту обстеження вказаних земельних ділянок спеціалістами Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради від 15.03.2024 року та фотоілюстрацій до нього, на вказаних ділянках збудовано багатоквартирний житловий будинок з об'єктами соцкультпобуту, що не узгоджується ні з цільовим призначенням ділянок, ні містобудівною документацією.
Апелянт вважає, що мировою угодою, яка затверджена оскаржуваною ухвалою суду, без дотримання порядку, що визначений ст.376 ЦК України, фактично легалізовано об'єкт самочинного будівництва. Зазначене впливає на права та законні інтереси Виконавчого комітету Чернівецької міської ради як виконавчого органу загальної компетенції, що виникають у зв'язку із здійсненням ним повноважень, які надані Законом № 280/97-ВР.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судом
В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому посилалась на те, що між нею та відповідачем 28 листопада 2021р. було укладено договір позики.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, ОСОБА_1 передала у власність відповідачу терміном до 28.06.2022 року грошові кошти на зворотній основі в сумі 300 000 (триста тисяч) гривень 00 коп. під заставу майна, а саме:
- житлового будинку літ. «А» загальною площею 613,30 кв.м, в тому числі житловою 338,30 кв.м, розташованого за адресою АДРЕСА_1 ;
-земельної ділянки загальною площею 0,0423 га по АДРЕСА_2 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136300:17:004:1106, яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.08.2020р., індексний номер Витягу 219349473;
-земельної ділянки загальною площею 0,0273 га по АДРЕСА_2 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136300:17:004:1108, яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.08.2020р., індексний номер Витягу 219342406.
Розрахунок щодо повернення суми позики повинен був бути здійснений до 28.06.2022р.
ОСОБА_1 звернулася до відповідача з вимогою про повернення позики, але Відповідач повідомив, що в нього немає коштів на повернення позики.
В серпні 2022 року сторонами по справі подано до суду заяву про примирення та затвердження умов мирової угоди з постановленням ухвали про визнання мирової угоди з закриттям провадження у справі.
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Ухвала суду першої інстанції вимогам закону не відповідає.
Згідно із ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до ст.255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Закриття провадження у справі у даному випадку є наслідком затвердження судом мирової угоди, процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди та закриття у зв'язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної. Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв'язку із затвердженням мирової угоди сторін необхідно перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог статті 207 ЦПК України, зокрема дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, відсутністю передумов для закриття провадження у справі з цих підстав.
Мирова угода є правочином, з якого виникають або змінюються зобов'язання. У розумінні норм матеріального та процесуального законодавства оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом, має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на нього. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Суд першої інстанції зазначав про те, що мирова угода не суперечить вимогам чинного законодавства, не порушує права сторін та інших осіб, оскільки стосується особистого майна підписантів і майна, яке розташоване на приватній земельній ділянці, що належить ОСОБА_2 .. Право власності підтверджено наданими суду витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вартість об'єктів, що передається визначена суб'єктом оціночної діяльності.
Водночас суд першої інстанції не дослідив чи впливають умови мирової угоди на права та інтереси третіх осіб. Суд першої інстанції не встановив належним чином обставин, пов'язаних зі змістом та спрямованістю мирової угоди, не дослідивши відповідних доказів.
Зі змісту мирової угоди, поданої сторонами до суду, встановлено, що ця угода укладалась сторонами справи з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок, які стосуються прав і обов'язків сторін, однак деякі її умови суперечать закону.
Зокрема, сторони домовились, що ОСОБА_2 визнає борг за договором позики в розмірі 300 000 грн., укладеним 28.22.2021 р б/н між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що є предметом позову в цій справі.
З метою позасудового врегулювання спору в цій справі ОСОБА_2 передає у приватну власність ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 613,30 квадратних метри, в тому числі житловою - 338.30 квадратних метри;
- земельну ділянку загальною площею 0.0273 га по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136300:17:004:1108:
- земельну ділянку загальною площею 0.0423 га по АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7310136300:17:004:1106.
Сторони за даною мировою угодою домовились, що передача у власність ОСОБА_1 зазначеного нерухомого майна має наслідком відмови ОСОБА_1 від позову в цій справі та відсутність будь-яких претензій матеріального характеру до ОСОБА_2 у майбутньому.
Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи не містять правовстановлюючих документів про право власності ОСОБА_2 на зазначені у мировій угоді будинок та земельні ділянки, окрім витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 2 земельні ділянки і витягу з Державного земельного кадастру щодо однієї земельної ділянки, що перешкоджає встановленню того, чи дійсно ОСОБА_2 має право розпоряджатися вказаним майном і чи не будуть порушені у результаті передачі зазначеного майна ОСОБА_1 права третіх осіб.
Згідно з ч.2 ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
В матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи про право власності на будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 613,30 кв.м., а апелянтом підтверджено, що будинок до експлуатації у встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядку не приймався, а отже є самочинним будівництвом у розумінні статті 376 ЦК України.
Оскільки, будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 613,30 кв.м., до експлуатації не приймався, право власності на нього у порядку статті 376 ЦК України не визнавалось, то він не міг бути предметом мирової угоди між позивачем та відповідачем.
Що стосується земельних ділянок, частиною 4 статті 26 Закону № 3038-VI унормовано, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 7310136300:17:004:1106 та 7310136300:17:004:1108 на яких збудовано спірний будинок визначено як для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Відповідно до детального плану території житлової забудови обмеженої АДРЕСА_3 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 04.08.2020 р. №345/17, зазначені земельні ділянки розміщені в зоні озеленення із частковим розміщенням багатоквартирного житлового будинку (викопіювання з детального плану додається).
Як вбачається із Акту обстеження вказаних земельних ділянок спеціалістами Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради від 15.03.2024 року та фотоілюстрацій до нього (копії додаються), на вказаних ділянках збудовано багатоквартирний житловий будинок з об'єктами соцкультпобуту, що не узгоджується ні з цільовим призначенням ділянок, ні з містобудівною документацією.
Мировою угодою, яка затверджена оскаржуваною ухвалою суду, без дотримання порядку, що визначений ст.376 ЦК України, фактично легалізовано об'єкт самочинного будівництва з визнанням права власності на нього. Зазначене впливає на права та законні інтереси апелянта.
Суд не вправі корегувати умови мирової угоди або вносити пропозиції щодо неї.
Відповідно до частини п'ятої статті 207 ЦПК України, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України). Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України). Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржена ухвала суду постановлена без додержання норм процесуального та з порушенням норм матеріального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати, передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Чернівецької міської ради задовольнити.
Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівців від 26 серпня 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню не підлягає.
Головуючий І.Б. Перепелюк
Судді: І.Н. Лисак
О.О. Одинак