Справа № 344/1447/24
Провадження № 11-сс/4808/75/24
Категорія ст. 303 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
28 травня 2024 року м. Івано-ФранківськІвано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю: секретаря с/з ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
скаржника ОСОБА_8 ,
розглянувши в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 07 березня 2024 року про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність працівників Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про злочин від 24 січня 2024 року,
Вказаною ухвалою слідчого судді від 07 березня 2024 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_8 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.382 КК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що заява ОСОБА_8 не містила відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Не погодившись із таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій стверджує, що слідчий суддя неповно з'ясував усі фактичні обставини справи.
Просить оскаржувану ухвалу скасувати.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні. Зазначив, що слідча ОСОБА_9 не виконала ухвалу апеляційного суду від 12 грудня 2023 року, якою скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 29 вересня 2023 року в кримінальному провадженні №12023091010002143 за ч.2 ст.296 КК України. Зокрема, скасовуючи постанову слідчого про закриття кримінального провадження апеляційним судом вказувалося, що скаржником надано документи, які не були предметом перевірки слідчого взагалі, що також свідчить про неповноту досудового розслідування. Проте, слідча не виконала вказівок апеляційного суду щодо дослідження поданих ним документів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника, перевіривши матеріали справи, які надійшли з Івано-Франківського міського суду, обговоривши доводи і мотиви апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до змісту п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні, поряд з іншим, можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.
За вимогами ч.5 ст.214 КПК України, до єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Виходячи зі змісту ст.214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
При цьому, зазначені норми права не передбачають обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі викладу обставин з ознаками кримінального правопорушення.
Аналіз наведених положень КПК України дає підстави для висновку, що внесенню до ЄРДР підлягають відомості із заяв, в яких міститься повний виклад обставин передбачених наведеними нормами КПК України, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею правильно встановлено, що 24.01.2024 (зареєстрована 25.01.2024р.) ОСОБА_8 подав до Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України, а саме, що слідча ОСОБА_9 не виконала ухвалу апеляційного суду від 12.12.2024р., і 30.12.2023р. закрила кримінальне провадження №12023091010002143. Просив внести вказану інформацію до ЄРДР і розпочати досудове розслідування.
Вказана заява ОСОБА_8 була скерована для розгляду в ТУ ДБР, розташоване у м. Львові.
ТУ ДБР скерувало заяву ОСОБА_8 від 24.01.2024 до Івано-Франківського управління ДВБ НП України для розгляду та перевірки в межах компетенції, копію якого надіслано ОСОБА_8 . В листі зокрема інформовано ОСОБА_8 , що у поданій ним заяві не вказано в чому саме полягають можливі неправомірні дії працівників поліції, в чому виявляється невиконання зазначених у заяві судових рішень, а також не вказано бідь-яких інших обов'язкових ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України. За висновком ТУ ДБР, з наданих ОСОБА_8 відомостей, підстав для вжиття заходів, передбачених ст.214 КПК України, не вбачається.
Зазначені обставини були оцінені у сукупності із ухвалою апеляційного суду та встановлено, що судове рішення не містить пунктів, які б зобов'язували слідчого вчинити конкретні дії. Також, слідчий суддя дійшов висновків, що заява ОСОБА_8 не містить відомостей, які вказують на ознаки кримінального правопорушення.
З висновками слідчого судді погоджується і апеляційний суд.
Заява ОСОБА_8 , в порушення п.4 ч.5 ст.214 КПК України та Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затвердженим Наказом Генерального прокурора 17.08.2023 № 231, не містить короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. В ній зазначено про невиконання слідчим ухвали апеляційного суду від 12.12.2024 року, проте не розкрито: суті цієї ухвали; не зазначено, чи покладає вона обов'язки на посадових осіб органу досудового слідства; не зазначено в чому виразилося невиконання судового рішення. Окрім іншого, враховуючи, що 12.12.2024 року не настало, неможливо було ідентифікувати, про невиконання якого судового рішення вказує заявник.
Крім того слід зазначити, що невиконання слідчим дій, про які було зазначено в ухвалі апеляційного суду, як на підставу для скасування постанови про закриття кримінального провадження, не є підставою для кримінальної відповідальності за ст.382 КК України. Така бездіяльність слідчого може бути оцінена процесуальним керівником або судом при розгляді скарги на нову постанову про закриття кримінального провадження.
Проаналізувавши наведені норми права та встановлені обставини справи, апеляційний суд дійшов висновків, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд ,-
Апеляційну скаргу скаржника ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 07 березня 2024 року залишити без змін.
Ухвала оскраженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_5