Провадження № 22-ц/803/5432/24 Справа № 185/12470/23 Головуючий у першій інстанції: Юдіна С.Г. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
29 травня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Сахарова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про відмову від позову у цивільній справі за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди,-
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» обґрунтовуючи це тим, що вона є донькою ОСОБА_3 , який з 13.09.1982 року по 11.01.1984 року та з 27.01.1984 року по 07.12.1997 року працював у різних структурних підрозділам Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля». Актом № 123 форми Н-1 про нещасний випадок від 17.12.1997 року встановлена причина настання нещасного випадку: виробництво вибухових робіт із вилучення металевого арочного кріплення накладними зарядами; знаходження потерпілих в небезпечній зоні при виробництві вибухових робіт; низька технологічна дисципліна серед робочих та ІТР дільниці ВТБ (БВР), дільниці по видобутку вугілля № 7 і майстра - підривника. В результаті нещасного випадку внаслідок розліту уламків металевого верхняка був смертельно травмований гірник очисного забою ОСОБА_3 . Пунктом 13 зазначеного Акту встановлені особи які, допустили порушення вимог законодавства і інших нормативних актів про охорону праці: помічник начальника дільниці по видобутку вугілля № 7 ОСОБА_4 ; гірничий майстер ОСОБА_5 ; майстер - підривник ОСОБА_6 ; електрослюсар підземної дільниці видобутку вугілля № 7 ОСОБА_7 ; заступник начальника дільниці ВТБ ОСОБА_8 ; начальник дільниці по видобутку вугілля № 7 Ганієв М.Г.; головний інженер шахти ОСОБА_9 . Тобто ОСОБА_3 помер, перебуваючи з відповідачем у трудових відносинах у робочий час не порушуючи жодну норму охорони праці, внаслідок недбалості, протиправної поведінки встановлених Актом осіб. Вина відповідача у смерті ОСОБА_3 і відповідно завдання моральної шкоди членам його сім'ї та рідним полягає у тому, що відповідач не забезпечив безпечних умов праці, у яких би останній був забезпечений всім необхідним для унеможливлення отримання травм, які стали наслідком його смерті. Позивач втративши свого батька, рідну людину, опору в житті, що має безповоротну дію, зазнала душевних страждань, що призвело до істотних вимушених змін у житті позивача, яка втратила турботу, моральну та матеріальну підтримку близької людини. Тому, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь в якості відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві, суму грошових коштів у розмірі 540000,00 грн без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю батька на виробництві - задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів. В іншій частині - відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 2 000 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення, стягнувши суму моральної шкоди у розмірі 540000,00 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення в частині визначеного розміру відшкодування моральної шкоди, шляхом зменшення до 150000,00 грн з утриманням податків та інших обов'язкових платежів, розстрочивши виконання судового рішення на чотири місяці рівними частинами з граничною щомісячною виплатою в останній робочий день місяця.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю батька на виробництві.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданою смертю батька на виробництві.
29 травня 2024 року ОСОБА_1 подано заяву про відмову від позову, в якій вона просить прийняти її відмову у повному обсязі від позову до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди. Зазначає, що наслідки відмови від позову їй відомі та просить закрити провадження у справі.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Статтею 373 ЦПК України передбачено, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Відповідно до частин 1, 3 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Учасникам справи також роз'яснюються наслідки закриття провадження у справі передбачені ч. 2 ст. 256 ЦПК України, якою встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Матеріали справи свідчать про відсутність визначених у згаданих нормах цивільного процесуального права перешкод для прийняття відмови позивача від позову, що відповідає умовам ст. 206 ЦПК України, та в цілому також відповідає принципу диспозитивності.
Виходячи з викладеного, враховуючи, що позивачка особисто подала до суду у письмовій формі заяву про відмову від позову, яка також підтримана нею особисто в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 29 травня 2024 року, що підтверджується протоколом судового засідання №2931869 від 29.05.2024, - колегія суддів вважає за можливе прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди; рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2024 року- визнати нечинним, провадження у справі закрити.
Судом детально роз”яснені позивачці наслідки відмови від позову, що підтверджується протоколом та звукозаписом судового засідання суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 206, 255, 256, 373, 377 ЦПК України, колегія суддів, -
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2024 року - визнати нечинним.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова