Ухвала від 29.05.2024 по справі 202/12907/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1059/24 Справа № 202/12907/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Днепропетровска від 02 травня 2024 року у кримінальному провадженні №12020040000000577 від 29.07.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бекбад Республіки Узбекістан, громадянина Республіки Узбекістан, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за участю:

прокурора ОСОБА_8

підозрюваного ОСОБА_7

захисника ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ :

Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Днепропетровска від 02 травня 2024 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на до 11 червня 2024 включно, без визначення застави.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК, що підтверджується долученими до клопотання слідчого процесуальними документами у їх сукупності. Також судом зазначено, що ОСОБА_7 розуміючи тяжкість покарання, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення від відповідальності. Слідчим суддею також зазначено, ОСОБА_7 тривалий час переховувався від органу досудового розслідування та знаходився у розшуку, що саме по собі свідчить про вагомість заявлених ризиків. Враховані дані про особу ОСОБА_7 , який є громадянином Республіки Узбекістан, знаходячись на території України, легального статусу не має, офіційно не працевлаштований та раніше не судимий.

З огляду на те, що підозрюваним вчинено особливо тяжкий злочин з застосуванням насильства до потерпілого, слідчий суддя відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК вважав за необхідне не визначати заставу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційних вимог захисник зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та недоведеність заявлених ризиків.

Зазначає, що органом досудового розслідування не надано належних доказів заявлених ризиків, не взято до уваги, що ОСОБА_7 01 травня 2024 року самостійно перебув до слідчого для участі у розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, окрім того підозрюваний не будучи затриманим добровільно приймав участь у слідчих діях .

Вказує на те, що пред'явлена підозра є необґрунтованою , оскільки потерпіли в своїх первісних показанням не вказували на ОСОБА_7 , як особу яка наносила тілесні ушкодження і заволоділа мобільним телефоном ОСОБА_9 . Зауважує, що потерпілі в протоколах додаткових допитів від 19.07.2019 зазначили, що ОСОБА_7 під час події 21.04.2019 не наносив удари ОСОБА_9 в тому числі і рекламним щитом, а вчиняв лише протиправні дії під час сутички лише відносно потерпілого ОСОБА_10 , окрім того потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_11 зазначили, що ОСОБА_7 безпосередньо їхнім майном не заволодів та вони до нього претензій матеріального та морального характеру не мають.

Сторона захисту звертає увагу, що зміна показань потерпілих та інших учасників події, відбулась 21.04.2019 коли ОСОБА_7 перебував у розшуку, проте органом слідства не з'ясовано причину зміну показання останніх.

Вважає, що слідчим суддею не враховано дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, крім того ОСОБА_7 є дитиною сиротою, волонтером, з 2009 року, працює неофіційно у ІТ-сфері, з початку повномасштабного вторгнення рф, надає благодійну допомогу ЗСУ, здійснює ремонт військової техніки, що у своїй сукупності нівелює заявлені ризики та слугує підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу і з підстав, викладених у скарзі, просили її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до ст. 404 КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, висновки слідчого судді та матеріали, долучені до клопотання слідчого, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи захисника, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Щодо обґрунтованості підозри.

Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на таке.

З наданих матеріалів слідує, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані та долучені документи свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що підтверджується: витягом з ЄРДР у кримінальному провадженні №12020040000000577 від 29.07.2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , який детально описав обставини події, що мала місце 21.04.2019; протоколами проведення впізнання за фотознімками від 07.05.2019 за участю потерплих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які вказали на ОСОБА_7 , як особу, яка здійснила напад з метою викрадення майна з застосуванням насильства до ОСОБА_9 ; протоколами проведення слідчих експериментів від 05.06.1019 за участі потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 які продемонстрували, як на них 21.04.2019 було здійснено напад з метою заволодіння майном та показано механізм нанесення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень; висновками експертів №528-Е, згідно якого у потерпілого ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відносяться до тяжких, які у своїй сукупності вказують на вірогідну причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого злочину.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, встановлення в діях особи складу кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначив лише ймовірну причетність до інкримінованих йому злочинів.

Апеляційні доводи захисту щодо недоведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину та надання оцінки зміненим показанням потерпілого є передчасними на даній стадії розгляду, оскільки правова оцінка наявності чи відсутності в діях особи складу кримінального правопорушення буде надана судом під час розгляду справи по суті.

В даному випадку, на думку колегії суддів вважає, що пред'явлена підозра не є вочевидь безпідставною, а причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому злочину є достатньо вірогідною для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК.

Суд апеляційної інстанції вважає правильними висновки слідчого судді щодо наявності відносно ОСОБА_7 ризику з числа передбачених ст. 177 КПК у виді переховування від органів досудового розслідування та суду з огляду на те, що відносно останнього існує обґрунтована підозра у скоєні кримінального правопорушення, яке за передбачена кримінальна відповідальність у виді довготоривалого позбавлення волі, що може спонукати останнього до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості переховування підозрюваного від слідства і суду, колегія суддів вважає зазначений ризик доведеним, оскільки 03.08.2020 постановою слідчого ОСОБА_7 було оголошено у розшук та в той же день винесено постанову про зупинення досудового розслідування. До 01.05.2024 року, ОСОБА_7 перебував у розшуку, добровільно на виклики не з'являвся, що свідчить про вагомість заявлено ризику. Той, факт що ОСОБА_7 , з'явився добровільно до суду через великий проміжок часу, після повідомлення про підозру та події кримінального правопорушення, яке мало місце 21.04.2019, колегія суддів не може розцінювати, як об'єктивно правослухняну поведінку, яка слугує підставою для застосування м'якого запобіжного заходу, оскільки підозрюваний, якому було попередньо відомо про те, що відносно нього здійснюється досудове розслідування від слідства переховувався та фактично за викликами не з'являвся.

Враховуючи, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії та органу слідства необхідно провести ряд слідчих розшукових дій, тому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та його участь у процесуальних діях можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, про вагомість заявлених ризиків свідчить тяжкість та характер скоєного злочину, який вчинено за попередньою змовою групої осіб, з погрозою застосування насильства до потерпілого через, що можна припустити, що ОСОБА_7 є особою схильною до протиправноїї поведінки.

Крім того колегією суддів враховується, що підозрюваний на території України не має офіційно зареєстрованого місця проживання, є громадянином республіки Узбекістан, не працевлаштований, доказів на підтвердження легального джерела доходу, стороною захисту до матеріалів справи не долучено.

Твердження захисника щодо відсутності судимості у підозрюваного, дані про те, що він є сиротою з 2009 та на даний час займається волонтерською діяльністю, суд апеляційної інстанції бере до уваги, однак вказані обставини не можуть бути самодостатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки жодним чином не спростовують встановлених ризиків та не слугували стримуючим фактором для ОСОБА_7 під час ймовірного вчинення злочину.

На думку колегії суддів, враховуючи наведені обставини, застосування альтернативного запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного на даній стадії розгляду, а наведені позитивні характеристики заслуговують на увагу, однак не слугують достатньою підставою для зміни запобіжного заходу.

Доводи захисника не містять нових відомостей, що мають істотне значення для прийнятого рішення, та полягають у переоцінці тих обставин, що були відомі слідчому судді під час розгляду клопотання та дістали належну оцінку.

Обговорюючи питання про можливість усунення встановлених ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_7 під вартою, колегія суддів, погоджуючись з думкою слідчого судді та вважає, що встановлені щодо цього підозрюваного ризики з числа передбачених ст. 177 КПК є виключно вагомими. У подальшому доцільність тримання цього підозрюваного під вартою може бути предметом перегляду, втім та на даному етапі кримінального провадження вказані ризики не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржена ухвала слідчого судді постановлена з належним дотриманням вимог кримінального процесуального закону, є достатньо обґрунтованою та вмотивованою, у зв'язку з чим апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу без змін.

Керуючись статтями 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Днепропетровска від 02 травня 2024 року у кримінальному провадженні №12020040000000577 від 29.07.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

____________________ ____________________ ____________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
119414522
Наступний документ
119414524
Інформація про рішення:
№ рішення: 119414523
№ справи: 202/12907/23
Дата рішення: 29.05.2024
Дата публікації: 03.06.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дніпровський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (12.02.2024)
Дата надходження: 12.02.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
15.05.2024 09:00 Дніпровський апеляційний суд
21.05.2024 16:20 Дніпровський апеляційний суд
29.05.2024 14:30 Дніпровський апеляційний суд