Провадження № 33/803/1476/24 Справа № 202/4120/24 Суддя у 1-й інстанції - Волошин Є. В. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.
31 травня 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,
за участю: представника потерпілого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника потерпілого- ОСОБА_2 - адвоката Грищенка В.В. на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2024 року щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності,
При обставинах, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, 28 грудня 2023 року, о 17 год. 24 хв., в м.Дніпрі на вул.Калиновій водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом Шевроле Круз, д.н.з. НОМЕР_1 , на регульованому світлофорним об'єктом перехресті з пр.Слобожанським, не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.18 (розділ 34 ПДР України) та вимоги світлофорного об'єкта в додатковій секції щодо напрямку тільки вправо, проїхав прямо, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем Тесла, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який слідував в попутному напрямку. В результаті даної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_3 , порушив вимоги дорожньої розмітки 1.18, розділ 34, п.8.7.3б) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2024 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП закрито, у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, представник потерпілого- ОСОБА_2 - адвокат Грищенко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, винести нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування посилається на такі обставини:
- закриття провадження у справі за ст. 124 КУпАП за п. 7 ст. 247 КУпАП без з'ясування вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є незаконним, оскільки суд не з'ясував всі обставини справи, які могли б вплинути на правильність рішення по суті, та не встановив наявність вини ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди;
- водій ОСОБА_3 не виконав вимог дорожнього знаку 5.18, дорожньої розмітки1.18, п.8.7.3б) ПДР, та замість дозволеного руху вправо, виконав перетин перехрестя прямо, що і стало причиною ДТП.
Будучи увідомленими про місце та час розгляду справи , особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_2 , до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про причини неявки суд не увідомили, у зв'язку з чим апеляційний розгляд проведено у їх відсутність.
В суді апеляційної інстанції представник потерпілого ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку.
Суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності без з'ясування обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, так як не проаналізував та не надав належної оцінки доказам, чим порушив ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП щодо з'ясування всіх обставини справи, встановлення чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідження наявних у справі доказів та надання їм правової оцінки.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Згідно із ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Нормами КУпАП прямо не передбачено необхідності визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у випадку закриття провадження у справі.
Однак, ч. 2 ст. 283 КУпАП не містить будь-яких винятків щодо постанов про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, тому виконання вимог щодо постанови, передбачені цією статтею, є обов'язковим і для цього виду постанов.
Тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дає змогу дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення , у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Відповідно до п. 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Вказана норма КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення.
Однак, відповідно до ч. 2 статті 38 КУпАП стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Тому п. 7 ч. 1 статті 247 КУпАП необхідно застосовувати у взаємозв'язку з іншими нормами. Так, п. 7 ч. 1 статті 247 КУпАП містить посилання саме на ст. 38 КУпАП, яка підлягає застосуванню лише у випадку, якщо наявна вина особи і існують підстави для накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення доведеності вини.
Однак, суддя, посилаючись на порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ( далі Конвенція), не розкриває проблеми, в чому саме полгає порушення права на справедливий суд.
Разом з тим, ст. 6 Конвенції стосується права обвинуваченого, однак у відповідності до рішення ЄСПЛ «Engel and Others v. The Netherlands» не кожна справа про адміністративне правопорушення може бути віднесена до «кримінального обвинувачення” в розумінні статті 6 Конвенції. Суддя першої інстанції не навів обґрунтування, чому саме ця справа віднесена до категорії “кримінального обвинувачення”.
При цьому, суд закрив провадження у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки наявне клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності , - ОСОБА_3 про закриття провадження з нереабілітуючих підстав, що не узгоджується із приписами п. 7 ст. 247 КУпАП, яка відсилає до ст. 38 цього Кодексу “Строки накладення адміністративного стягнення”.
Отже, прийняте рішення не узгоджується із положеннями ст. 38, 247 КУпАП.
З точки зору матеріального (сутнісного) підходу реабілітуючими визнаються обставини, за яких особа вважається непричетною до адміністративного правопорушення (у зв'язку із чим відновлюються її добре ім'я, репутація), а нереабілітуючими - обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.
Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою / нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною , яка спростовує факт наявності вини особи у скоєному адміністративному правопорушенні.
Таким чином, потерпілий не обмежений у своєму праві звернення до суду для забезпечення доведеності вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення у справі «Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany»).
Допущені порушення є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової постанови.
В ході апеляційного перегляду знайшли підтвердження доказами обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, що 28 грудня 2023 року, о 17 год. 24 хв., в м.Дніпрі на вул.Калиновій водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом Шевроле Круз д.н.з. НОМЕР_1 , на регульованому світлофорним об'єктом перехресті з пр.Слобожанським, не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.18 (розділ 34 ПДР України) та вимоги світлофорного об'єкта в додатковій секції щодо руху тільки вправо, проїхав прямо, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем Тесла д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який слідував в попутному напрямку.
Дорожня розмітка 1.18, розділу 34 ПДР України показує дозволені напрямки руху по смугах на перехресті, транспортній розв'язці в різних рівнях, в місці влаштування віднесеного лівого повороту чи розвороту.
Відповідно до вимог п.8.7.3б) Правил дорожнього руху України зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора.
Невиконання вимог дорожньої розмітки щодо дозволеного напрямку руху по смугах на перехресті (1.18, розділу 34 ПДР України) та світлофорного об'єкта в додатковій секції «рух тільки вправо» ( п. 8.7.3б ПДР) підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №741823 від 11.03.2024 року, копією схеми ДТП від 28.12.2023 року; копією письмових пояснень ОСОБА_2 від 28.12.2023 року; фотознімками із зображенням дорожньої розмітки; відеозаписом із камер системи ситуаційного спостереження м. Дніпра, які розташовані на перехресті просп. Слобожанського та вул. Калинова за 28.12.2023 року з 17:23 години до 17:25 год., відповідно до якого водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом Шевроле Круз, д.н.з. НОМЕР_1 , на регульованому світлофорним об'єктом перехресті з пр.Слобожанським, не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.18 (розділ 34 ПДР України) та вимоги світлофорного об'єкта в додатковій секції щодо напрямку тільки вправо, проїхав прямо, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем Тесла, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який слідував в попутному напрямку; відповіддю на адвокатський запит від КП “Транспортна інфраструктцра міста” ДМР.
Отже, в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому ОСОБА_3 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, однак враховуючи, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_3 , згідно із протоколом про адміністративне правопорушення було вчинено 28.12.2023 року, тому у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення тримісячного строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Апеляційну скаргу представника потерпілого- ОСОБА_2 - адвоката Грищенка В.В. на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2024 року - задовольнити.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 травня 2024 року, якою справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності -скасувати.
Прийняти нову постанову.
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі щодо ОСОБА_3 у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Є. Джерелейко