Провадження № 11-сс/803/1064/24 Справа № 175/6406/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
30 травня 2024 року м.Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2024 року, якою відмовлено у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №62024050010001688 від 01.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, -
слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , подано до Димитрівського міського суду Донецької області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 .
02.05.2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
Ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2024 року клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_9 від 02 травня 2024 року, погоджене прокурором Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_8 залишено без задоволення; застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком на 60 діб, тобто до 30 червня 2024 року (в межах строку досудового розслідування), та заборонено йому залишати житло з 22.00 години до 06.00 годин ранку наступної доби, в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , окрім часу необхідного для знаходження в укритті під час повітряних тривог.
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що прокурором не доведено ризик переховування від слідства та суду. Також прокурором не доведено, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення може направитись на територію тимчасово непідконтрольної території України. Слідчий суддя, враховуючи, що підозрюваний протягом тривалого часу проходить військову службу у ЗСУ та виконував сумлінно бойові завдання на території Донецької області, про що має відзнаки, копії яких додані до матеріалів клопотання, прийшов до висновку, що підозрюваний не зможе направитись на територію тимчасово непідконтрольної території України. Зазначає, що прокурором не доведено ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, у тому, що ОСОБА_8 , отримавши матеріали додані до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, володіє інформацією стосовно свідків у кримінальному провадженні, які є його співслужбовцями, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови від показів, з метою уникнення кримінальної відповідальності.Крім того, зауважує, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому, що ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення, передбачені статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, прокурором також не доведено.Наголошує, що єдиний ризик, який врахований при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу - це можливість переховуватись від слідства через тяжкість покарання, який загрожує останньому, проте такий ризик існує відносно будь-якої особи яка підозрюється у аналогічному кримінальному правопорушенні, у зв'язку з чим прокурором не надано обґрунтувань обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 .
На зазначене рішення прокурором ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати до ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб в межах строку досудового розслідування. Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що ризик переховування від досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення може переховуватися від слідчого, прокурора, суду, тим паче, що останній є мешканцем іншої області, що вказує на наявність обґрунтованим підстав та можливостей переховуватися.
Зауважує на наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_8 , отримавши матеріали додані до клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, володіючи інформацією стосовно свідків у кримінальному провадженні, які є його співслужбовцями, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови від показів, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Наголошує на існуванні ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_8 може вчинити інші кримінальні правопорушення, передбачені статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України.
Посилається на колізію при винесенні судового рішення слідчим суддею, оскільки підозрюваний ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді старшого солдата є діючим військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації військовою частиною, яка тимчасово дислокується за 75 км від місця проживання останнього, за яким останньому заборонено залишати житло у темний час доби. Вказане ускладнює підозрюваному ОСОБА_8 дістатися до місця несення служби та унеможливлює належним чином проходження служби у зоні бойових дій.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора ОСОБА_6 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу місцевого суду скасувати із винесенням нової, підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , які просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду без змін, у разі задоволення апеляційної скарги прокурора, обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні матеріали провадження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги за таких підстав.
Згідно з приписами ч.1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення
Відповідно до вимог ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.
Так, у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини дав визначення «обґрунтованій підозрі», згідно з яким цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Зібрані органами досудового розслідування докази на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. При цьому, підозрюваний ОСОБА_8 не оспорює зазначений факт та підтвердив обставини, які вкладаються в підозру останньому, однак повідомив, що не виконав наказ через погіршення самопочуття.
Водночас, колегія суддів не погоджується з висновком слідчого судді щодо недоведеності ризиків, передбачених ч.ч.3, 5 ст. 177 КПК, встановлення яких є однією з обов'язкових підстав для обрання особі запобіжного заходу.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, у ОСОБА_8 наявні соціальні зв'язки, зокрема, останній одружений та має на утриманні малолітню дитину. При цьому, означене не є стримуючим фактором з огляду на ризик переховування від суду та органів досудового розслідування.
Крім того, ризик незаконного впливу на свідків також має місці, оскільки підозрюваний ОСОБА_8 , оперуючи інформацією щодо свідків кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, може намагатися вплинути на останніх шляхом підкупу, примусу, погроз чи вмовлянь.
Також, апеляційний суд погоджується з доводами слідчого, викладеного в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_8 може вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема, самовільне залишення військової частини чи дезертирство.
Разом з тим, слідчим суддею не надано належної оцінки та обґрунтованих відповідей на доводи слідчого, викладеного у вищевказаному клопотанні.
За вимогами ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При цьому, пунктом 4 ч.2 ст. 183 КПК передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Тому, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів приходить до переконання, що на даному етапі досудового розслідування лише найсуворіший запобіжний захід у виді тримання під вартою здатен гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.
При цьому, у відповідності до п.1 ч.4 ст. 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування
Також, в силу ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, 402 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою.
З огляду на зазначене, враховуючи пряму імперативну норму законодавця, колегія суддів дійшла висновку, про неможливість зміни або застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавленням волі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу прокурора Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2024 року, якою відмовлено у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №62024050010001688 від 01.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, скасувати із постановленням нової.
Клопотання слідчого слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) ТУ ДБР, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_9 , яке погоджено з прокурором Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 - задовольнити
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.07.2024 року включно.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді